Ухвала

від 23.05.2022 по справі 541/1117/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 травня 2022 року

м. Київ

справа № 541/1117/20

провадження № 61-4247ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання представницьких послуг,

встановив:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 , у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором від 06 березня 2018 року № 50 у розмірі 28 385, 80 грн, яка складається з тіла боргу в сумі 23 668, 65 грн, інфляційних втрат в сумі 3 119, 53 грн, 3 % річних в сумі 1 597, 63 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 жовтня 2020 року дану справу визнано малозначною та відкрито спрощене провадження у справі.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання представницьких послуг від 06 березня 2018 року № 50 у розмірі 28 385, 80 грн, яка складається з наступного: 23 668, 65 грн - заборгованість за тілом боргу; 3 119, 53 грн - інфляційні втрати; 1 597, 63 грн - 3 % річних (відповідно до частини другої статті 625 ЦК України).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 908, 00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 420, 40 грн.

Не погодившись з указаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року рішення Миргородськогоміськрайонного суду Полтавськоїобласті від 22 листопада 2021 року змінено в частині розміру заборгованості, постановленої до стягнення, зменшено розмір інфляційних втрат із 3 119, 53 грн до 2 733, 77 грн, 3 % річних із 1 597, 63 грн до 1 182, 80 грн та загальний розмір заборгованості з 28 385, 80 грн до 28 000, 05 грн.

В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавськоїобласті від 22 листопада 2021 року залишено без змін.

09 травня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника в касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанцій віднесли справу до категорії малозначних помилково (підпункт «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 274 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною шостою статті 19 ЦПК України.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції відніс її до категорії малозначних і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові вказав на те, що висновки суду першої інстанції щодо малозначності спору ґрунтуються на законі та не спростовані відповідачем, чиї доводи зводяться до важливості наслідків розгляду цієї справи для неї, проте характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та конкретні обставини у справі не містять винятку та підстав застосування частини четвертої статті 274 ЦПК України.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів попередніх інстанцій стосовно малозначності спору.

Таким чином, підстави вважати, що суди помилково віднесли зазначену справу до категорії малозначних, у суду касаційної інстанції відсутні.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Полтавськогоапеляційного суду від 29 березня2022року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання представницьких послуг відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко