Ухвала

від 24.05.2022 по справі 2-459/11

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-459/11

6/296/61/22

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2022 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Туровської К.Б.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ ЗАЯВИ

1.1. 19.05.2022 до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. Подана заява обґрунтовувалась тим, що 01 жовтня 2013 року ухвалою Апеляційного суду Житомирської області задоволено подання старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до моменту фактичного виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 735785 грн., компенсації з урахуванням індексу інфляції в зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання в розмірі 600547 грн. 72 коп., 12% річних від простроченої суми в розмірі 395267 грн. 73 коп. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми процентів за користування позикою в розмірі 322873 грн. 55 коп.

1.3. З моменту постановлення ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 01.10.2013 на виконання судових рішень здійснюється відрахування із пенсії ОСОБА_1 , однак у зв`язку з наявністю ряду хвороб, останній позбавлений можливості пройти обстеження та лікування за кордоном, у зв`язку з чим заявник вимушений звернутися до суду з даною заявою.

ІІ. ПРОЦЕДУРА

2.1. 20.05.2022 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

2.2. Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Галагуз В.В. у судовому засіданні заяву підтримали, підстав, викладених у ній.

2.3. Заінтересована особа ОСОБА_4 , який є стягувачем у виконавчому провадженні, у судове засідання не прибув, та 25.05.2022 подав через канцелярію суду заяву про відсутність заперечень щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

2.4. Корольовським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 25.05.2022 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника відділу, в якому також зазначено, що Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки на даний час рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2011 не виконано.

ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

3.1. Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

3.2. Згідно пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» від 01.01.2022 право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

3.3. Відповідно до частини 5 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

ІV. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

4.1. З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Корольовському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження №31956826 з виконання рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 21.11.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 735785 грн., компенсація з урахуванням індексу інфляції в зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання в розмірі 600547 грн. 72 коп., 12% річних від простроченої суми в розмірі 395267 грн. 73 коп., а всього 1731600,45 грн. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми процентів за користування позикою в розмірі 322873 грн. 55 коп.

4.2. В рамках вказаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції Бовсунівським М.М. винесено: 10.04.2012 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 24.05.2012 постанову про арешт коштів боржника, 14.06.2012 постанову про розшук майна боржника.

4.3. 19.04.2012 накладено арешт на корпоративні права, що належать ОСОБА_1 в наступних юридичних особах: ТОВ «Поліпак-205» та ТОВ «Полімер Систем».

4.4. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01 жовтня 2013 року задоволено подання старшого державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до моменту фактичного виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 735785 грн., компенсації з урахуванням індексу інфляції в зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання в розмірі 600547 грн. 72 коп., 12% річних від простроченої суми в розмірі 395267 грн. 73 коп. та рішення апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми процентів за користування позикою в розмірі 322873 грн. 55 коп.

4.5. ОСОБА_1 зазначає, що належна йому 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , на даний час перебуває у власності стягувача ОСОБА_3 , як така, що була ним отримана в рахунок часткового погашення боргу за вищезазначеними судовими рішеннями, однак у зв`язку з дією на всій території України воєнного стану заявник позбавлений можливості надати докази на підтвердження таких доводів. В свою чергу, Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зазначив, що таких відомостей до виконавчої служби не надходило. Водночас, суд позбавлений можливості перевірити такі доводи, оскільки представником Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не надано для огляду матеріали виконавчого провадження з виконання рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 21.11.2011 та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2012, які витребовувались судом.

4.6. Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

4.7. Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

4.8. Верховний суд у постанові №331/8536/17 від 28.10.2020, виклав правову позицію, яка полягає у наступному: "тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин."'

4.9. Таким чином, перевіряючи обґрунтованість заяви ОСОБА_1 , суд враховує, що тимчасове обмеження заявника у праві виїзду за межі України продовжується з 01 жовтня 2013 року, тобто протягом тривалого періоду і є одним і заходів примусового виконання судового рішення та застосоване судом на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

4.10. Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

4.11. Суд приймає до уваги доводи заявника, що виконання рішення суду здійснюються за рахунок відрахувань з його пенсії у розмірі 20% щомісячно, а державним виконавцем, в свою чергу, не надано суду доказів, які б свідчили про свідоме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення з 01 жовтня 2013 року за наявності реальної можливості виконати останнє.

4.12. Також, суд враховує, що ОСОБА_1 з 2013 року є особою з інвалідністю 2 групи з діагнозом залишкові явища ВЧМТ спинально-хребетної травми у вигляді післятравматичної, гіпертонічної енцефалопатії 2-3 ст. тощо, а обмеження виїзду за межі України останнього позбавляє його права на можливість отримання консультацій, обстеження та діагностики за кордоном, зокрема в Медичному Центрі Global Medical Organization LTD, що знаходиться в державі Ізраїль та який підтверджує готовність прийняти ОСОБА_1 .

4.13. Крім того, ОСОБА_4 , який є стягувачем у виконавчому провадженні, не заперечує щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

4.14. Таким чином, приймаючи до уваги встановлені під час розгляду заяви обставини та загальні стандарти щодо права особи на свободу пересування, суд дійшов висновку, що обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з 01.10.2013 хоч і ґрунтувалося на законі та переслідувало одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, однак на даний час не знаходиться в справедливому балансі між правами заявника та публічним інтересом (тобто не є пропорційним меті його застосування), у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 260, 261, 352, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію ухвали направити до Адміністрації Державної прикордонної служби України (м.Київ, вул.Володимирська, 20) - для виконання.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. С. Рожкова