Рішення

від 26.05.2022 по справі 522/6398/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/6398/19

Провадження№2/522/1461/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Семишиної Л.В.

розглянувши у судовому засіданнів загальномусудовому порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Starlio Shipholding Company, OU Lumar S.A., Lumar S.A., Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Шіпінг Сервісез Одеса», третя особа Всеукраїнське об`єднання профспілок «Федерація морських професійних спілок України», про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по заробітній платі, стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Starlio Shipholding Company, OU Lumar S.A., Lumar S.A., Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Шіпінг Сервісез Одеса», третя особа Всеукраїнське об`єднання профспілок «Федерація морських професійних спілок України», про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по заробітній платі, стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди. Згідно до змісту позовних вимог, позивач просить: стягнути солідарно з Компанії STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВАРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 902, 82дол. США за курсом НБУ на день ухвалення судового рішення по суті справи; стягнути солідарно з Компанії STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, Компанії OU LUMAR S. A., Компанії LUMAR S.A., ТОВ АРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 75000 гривень; стягнути солідарно з Компанії STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, Компанії OU LUMAR S. A., Компанії LUMAR S.A., ТОВ АРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА на користь ОСОБА_1 суму судових витрат.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.05.2017 між ОСОБА_1 (далі Позивач) та компанією OULUMAR S. A. (далі Відповідач-2) був укладений Трудовий договір за наймом (далі Трудовий договір) на посаду матроса першого класу на судно "MEKONG SPIRIT" (IMO 9118513, прапор - Мальта) (далі Судно).У Трудовому договорі зазначено, що Власником Судна є компанія STARLIO SHIPHOLDING COMPANY. 01.01.2016 між Федерацією морських професійних спілок України та STARLIO SHIPHOLDING COMPANY (далі Відповідач-1) було укладено Колективний договір для врегулювання умов найму моряків, які працюють на суднах під іноземним прапором (далі Колективний договір). Вказаний договір застосовується до всіх моряків, які працюють на суднах, що знаходяться в управлінні та/або у власності STARLIO SHIPHOLDING COMPANY та містить строки та умови найму будь-якого моряка, до якого вказаний договір застосовується, незалежно від того, чи уклала компанія Трудовий договір з моряком. Колективний договір був підписаний також зі сторони Професійної спілки робітників морського транспорту України. Таким чином між ОСОБА_1 , як працівником та OU LUMAR S.A., як вповноваженим представником роботодавця STARLIO SHIPHOLDING COMPANY були започатковані трудові відносини, що регулюються Трудовим договором та Колективними договором. Трудовий договір передбачає строк найму Позивача на судно "MEKONGSPIRIT" на строк 5 місяців (+/ 1) на посаду матроса першого класу. 25.05.2017 поблизу о. Крит Судно було затримано береговою охороною Грецької Республіки. Згодом на Судно було накладено арешт на території діючого порту Соуда, Республіка Греція, а членам екіпажуСудна, заборонено залишати територію Грецької республіки,зокрема і Позивачеві. Лише 18.07.2018 Апеляційним судом м. Афін було проголошено рішення щодо скасування заборони для членів екіпажу,перетину кордону Грецької Республіки, серед яких ОСОБА_1 , після чого Позивач повернувся до України. З 20.05.2017 по 27.07.2018 Позивач постійно перебував на судні MEKONG SPIRIT та виконував власні трудові обов`язки протягом даного періоду. Трудовим договором встановлена щомісячна заробітна плата у розмірі 1 400,00 дол. США. Отже, за період з 20.05.2017 по 27.07.2018 Позивач повинен був отримати заробітну плату у розмірі 20 019, 74 дол. США.Проте заробітна плата Позивачу була сплачена лише частково у розмірі 9 902, 82 доларів США.Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі Позивача складає 10116, 92 дол. США, що становить 273055, 67 гривень.Таким чином, конституційне право ОСОБА_1 на своєчасне одержання винагороди за працю було порушене в результаті невиплати повної належної суми заробітної плати Відповідачами. Щодо отримання відшкодування моральної шкоди з 25.05.2017 по 18.07.2018 Позивачу було заборонено залишати територію Греції, через обвинувачення, що були висунуті до судновласника та Судна владою Греції. Таким чином, Позивач був вимушений залишатися на Судні та виконувати свої трудові обов`язки, перебуваючи в статусі ОСОБА_4 . З 12.07.2017 судно було знеструмлено через відмову Судновласника у бункеруванні судна. Крім того, 04.05.2018 та 30.05.2018 працівниками механічного відділу Судна було подано офіційні заяви до влади грецького порту щодо відсутності палива для роботи генераторів на Судні, що може призвести до порушення вимог безпеки судноплавства та загальної небезпеки.28.11.2017 Позивач звертався до Менеджера з проханням надати кваліфіковану допомогу психотерапевта. Однак, з боку ОСОБА_5 не було підтвердження щодо надання такої допомоги. Тому, право на отримання медичної допомоги, було порушено. Після рейсу, який мав офіційно закінчитися 20.11.2017,у Позивача не було можливості реалізувати своє право на репатріацію, метою якої є забезпечення можливості повернення моряків додому у разі закінчення трудового договорупід час перебування судна за кордоном. У зв`язку з такими умовами, Позивач був морально виснажений, так як не мав чіткого уявлення про своє майбутнє, оскільки не міг знати, коли він зможе повернутися та чи взагалі повернеться додому. Позивач також був обмежений у спілкуванні з рідними та близькими, що негативно впливало на його психологічний стан. Таким чином, Позивач взагалі не отримував ані від Відповідачів ані від влади Греції відомості щодо вірогідного часу його повернення до України, що пригнічувало моральний стан Позивача та його родичів. Таким чином, відповідно до морального стану та душевних страждань позивача, завданих Відповідачами через їх бездіяльність, вважає за доцільне виплатити моральну компенсацію у розмірі 75 000 гривень.

Матеріали позову суддя отримала 16.04.2019 року.

18.04.2019 року суддя перебувала у відгулі, з 23.04.2019 року по 26.04.2019 року суддя перебувала на лікарняному. 29-30.04.2019 року та 01.05.2019 року були святкові вихідні дні.

Ухвалою суду від 03.05.2019 року позовну заяву залишено без руху. 30.05.2019 року до суду надійшла заява про виправлення недоліків.

13.06.2019 року позов повторно було залишено без руху. Недоліки позову були усунуті 08.07.2019 року.

Ухвалою суду від 25 липня 2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Шіпінг Сервісес Одеса», третя особа - Професійна спілка робітників морського транспорту України, про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

Відмовлено увідкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до Starlio Shipholding Company, OU Lumar S.A., Lumar S.A., про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по заробітній платі; стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду в частині відмови у відкритті провадження, представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 подав до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.12.2019 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 липня 2019 року в частині відмови у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Starlio Shipholding Company, OU Lumar S.A., Lumar S.A., про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по заробітній платі, стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди , скасовано та направлено в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали цивільної справи суддя отримала 24.12.2019 року.

Ухвалою суду від 26.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в іншій частині вимог, призначено розгляд справи в загальному позовномупорядку тапровести підготовчезасіданняна «10» лютого 2020 року.

У підготовче засідання 10.02.2020 року з`явились представник позивача Мокряк О.В. та представник ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» - Салманов В.Г.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2020 року було розглянуто та задоволено клопотання представника позивача: замінено третю особу на стороні відповідача із Професійної спілки робітників морського транспорту України на Всеукраїнське об`єднання профспілок «Федерація морських професійних спілок України» (код ЄДРПОУ 34252275, місцезнаходження м. Одеса, вул. Р. Кармена, буд. 21).

Також представником позивача Мокряк О.В. було заявлено до суду клопотання про звернення до Трибуналу Першої Інстанції, Пляс дю Бург-де-Фур, 1, поштова скринька 3736, 1211 Женева 3 (Tribunal de premiere instance, Place du Bourg-de-Four 1, Case postale 3736, 1211 Geneve 3) із судовим доручення про вручення компанії Lumar S.A. (авеню Жуль-Крос, 8, м. Женева, Швейцарія) ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про звернення з судовим дорученням та судової повістки про виклик у судове засідання.

У своюч ергу, Starlio Shipholding Company (вул. Броад, 80, м. Монровія, Ліберія) просила направити судові документи безпосередньо пощтоюз аа дресою їх реєстрації у відповідності до ст. 502 ЦПКУкраїни (оскільки Республіка Ліберіядо Гаазької Конвенції не приєдналась, Також між Україною та Республікою Ліберії відсутні договірні правовідносини), а до OU Lumar S.A. (вул. Пунане, 14А, м. Таллін, Естонія) здійснити направлення судових документів безпосередньо поштою за адресою реєстрації у відповідності до п. а) ст. 10 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року.

Представник відповідача ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» не заперечував проти клопотання сторони позивача та вважає за необхідне направити доручення до відповідачів, як знаходяться за межами України.

Ухвалою судувід17.02.2020рокупровадженняу справібулозупинено тавирішено направитисудові дорученнядо ТрибуналуПершоїінстанції,ПлясдюБург-де-Фур, 1, поштова скринька3736, 1211 Женева 3 (Tribunaldepremiereinstance,PlaceduBourg-de Four1,Casepostale3736,1211Geneve3)для врученнядокументів компанії LUMARS.A.;до Центральногооргану ЕстонськоїРеспубліки для врученнядокументів OULumarS.A. до компетентного органу Республіки Ліберія для вручення документів Starlio ShipholdingCompany.

Також зобов`язано позивача в строк до 03квітня 2020року надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на офіційну мову Швейцарії (німецьку мову) та Республіки Естонії (російську мову) даної ухвали, ухвали суду про відкриття провадження у справі, копії позову з додатками, судові повістки про час та місце розгляду справи, у двох примірниках.

На виконання вимог ухвали суду від 17.02.2020 року представником позивача 06.04.2020 року було надано засвідчений переклад документів доручення на російську мову для направлення їх до Естонської Республіки. Також представник позивача просив продовжити строк для надання документів із перекладом на німецьку мову.

Із 01.04.2020 року по 10.04.2020 року (включно) суддя перебувала у відпустці та матеріали клопотання отримала 13.04.2020 року.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року за клопотанням позивача було продовжено йому строк на вчинення процесуальної дії, зокрема надання до суду належним чином нотаріально завірених копій перекладу судового доручення на офіційну мову Швейцарії (німецьку мову) у двох примірниках до 27 квітня 2020 року. Зобов`язано позивача/представника позивача надати до суду докази самостійного направлення до компетентного органу Республіки Ліберія судового доручення про вручення документів Starlio Shipholding Company, що знаходиться за адресою: вул. Броад, 80, м. Монровія, Ліберія.

Матеріали судового доручення до Центрального органу Естонської Республіки були направлені судом 24.04.2020 року.

Представником позивача 04.05.2020 року до суду були надані докази направлення документів судового доручення до компетентного органу Республіки Ліберія для вручення документів Starlio Shipholding Company (а.с.135) та 01.06.2020 року докази направлення документів судового доручення до Трибуналу Першої інстанції,Пляс дюБург-де-Фур, 1, поштова скринька 3736, 1211 Женева 3 (Tribunal de premiereinstance,PlaceduBourg-de-Four 1, Case postale 3736, 1211 Geneve 3) для вручення документів компаніїLUMARS.A. (а.с.139-140).

Матеріали щодо виконання судового доручення Центральним органом у Швейцарії у м. Женева були повернуті до суду 15.09.2020 року (а.с.145-186). Представником позивача 22.09.2020 року було надано завірений переклад даного доручення (а.с.187-197).

До суду30.11.2020року повернулисьматеріали судовогодоручення зЦентрального органуЕстонської Республіки відносно відповідача OU Lumar S.A., яке поверлось без виконання.

До суду 03.08.2021 року надійшло клопотання представника позивача Мокряк О.В., згідно якого просила поновити провадження у справі та призначити її до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 03.08.2021 року поновлено провадження та призначено зазначену справу до розглядуу підготовчомузасіданні на06.09.2021року.

06.09.2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 через канцелярію суду надала клопотання по долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання призначене на 06.09.2021 року з`явився представник позивача Мокряк О.В., позовні вимоги підтримала, також підтримала клопотання про долучення документів до матеріалів справи та копії рішення з аналогічної справи. Також просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.

У підготовче засідання з`явився представник ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» - Салманов В.Г., позовні вимоги не визнав, не заперечував проти клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи. Також не заперечував проти закриттяя підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не було надано.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та приєднано до справи копію угоди від 01.09.2014 року та копію рішення суду по справі №522/5818/19 від 29.04.2021 року.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року підготовчезасідання поцивільній справі закрито та призначенодо судовогорозглядупосуті на «09»листопада 2021року.

На адресу суду 07.10.2021 року надійшло клопотання від представника відповідача ТОВ «Агро Шиппінг Сервісес Одеса» - Салманова В.Г., який просив долучити рішення по справам №522/5511/19 та №522/5635/19 до матеріалів справи та врахувати їх при винесенні рішення.

У судове засідання 09.11.2021 року були присутні представник позивача ОСОБА_7 та представник відповідача ТОВ «Агро Шиппінг Сервісес Одеса» Саламанов В.Г., інші співвідповідачі та третя особа в судове засідання не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Сторони не заперечували проти розгляду справи за їх відсутності. Суд на місці ухвалив: залучити до матеріалів справи рішення суду від 07.06.2021 року (справа №522/5511/19) та копії рішення від 17.06.2021 року (справа №522/5635/19) до матеріалів справи.

Представник позивача ОСОБА_7 в своїх поясненнях позов підтримала. Всі наявні докази вважають, що подали до суду. Пояснила, що 20.05.2017 між позивачем та компанією OULUMARS. A. був укладений Трудовий договір на посаду матроса першого класу на судно "MEKONGSPIRIT". У Трудовому договорі зазначено, що Власником Судна є компанія STARLIO SHIPHOLDING COMPANY.01.01.2016 між Федерацією морських професійних спілок України та STARLIOSHIPHOLDINGCOMPANY було укладено Колективний договір. Вказаний договір застосовується до всіх моряків, які працюють на суднах та містить строки та умови найму будь-якого моряка, до якого вказаний договір застосовується, незалежно від того, чи уклала компанія Трудовий договір з моряком. Колективний договір був підписаний також зі сторони Професійної спілки робітників морського транспорту України. Таким чином між ОСОБА_1 , як працівником та OU LUMAR S.A., як вповноваженим представником роботодавця STARLIO SHIPHOLDING COMPANY були укладені трудові відносини. Трудовий договір передбачає строк найму Позивача на судно "MEKONGSPIRIT" на строк 5 місяців (+/ 1) на посаду матроса першого класу.25.05.2017 поблизу о. Крит Судно було затримано береговою охороною Грецької Республіки. Згодом на Судно було накладено арешт на території діючого порту Соуда, Республіка Греція, а членам екіпажуСудна, заборонено залишати територію Грецької республіки.Лише 18.07.2018 Апеляційним судом м. Афін було проголошено рішення щодо скасування заборони для членів екіпажу,перетину кордону Грецької Республіки, серед яких ОСОБА_1 , після чого Позивач повернувся до України.З 20.05.2017 по 27.07.2018 Позивач постійно перебував на судні MEKONG SPIRIT та виконував власні трудові обов`язки протягом даного періоду.Трудовим договором встановлена щомісячна заробітна плата у розмірі 1 400,00 дол. США.Отже, за період з 20.05.2017 по 27.07.2018 Позивач повинен був отримати заробітну плату у розмірі 20 019, 74 дол. США.Проте заробітна плата Позивачу була сплачена лише частково у розмірі 9 902, 82 доларів США.Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі Позивача складає 10116, 92 дол. США. Щодо отримання відшкодування моральної шкоди з 25.05.2017 по 18.07.2018 Позивачу було заборонено залишати територію Греції, через обвинувачення, що були висунуті до судновласника та Судна владою Греції, тому позивач був вимушений залишатися на Судні та виконувати свої трудові обов`язки, перебуваючи в статусі ОСОБА_4 .З 12.07.2017 судно було знеструмлено через відмову Судновласника у бункеруванні судна. 04.05.2018 та 30.05.2018 працівниками механічного відділу Судна було подано офіційні заяви до влади грецького порту щодо відсутності палива для роботи генераторів на Судні, що може призвести до порушення вимог безпеки судноплавства та загальної небезпеки.28.11.2017 Позивач звертався до Менеджера з проханням надати кваліфіковану допомогу психотерапевта. Однак, з боку ОСОБА_5 не було підтвердження щодо надання такої допомоги, тому право на отримання медичної допомоги, було порушено. Після рейсу, який мав офіційно закінчитися 20.11.2017, позивача не міг повернутися додомупід час перебування судна за кордоном. У зв`язку з такими умовами, позивач був морально виснажений, так як не мав чіткого уявлення про своє майбутнє, оскільки не міг знати, коли він зможе повернутися та чи взагалі повернеться додому. Позивач також був обмежений у спілкуванні з рідними та близькими, що негативно впливало на його психологічний стан. Таким чином, Позивач взагалі не отримував ані від Відповідачів ані від влади Греції відомості щодо вірогідного часу його повернення до України, що пригнічувало моральний стан Позивача та його родичів. Таким чином, відповідно до морального стану та душевних страждань позивача, завданих Відповідачами через їх бездіяльність, вважає за доцільне виплатити моральну компенсацію у розмірі 75 000 гривень.

Представник відповідача ТОВ «Агро Шиппінг Сервісес Одеса» Саламанов В.Г. позов не визнав. Пояснивши суду, що 20.05.2017 р. між ними та ОСОБА_8 укладено Договір №453 про надання послуг з посередництва в працевлаштуванні на роботу за кордоном, предметом якого відповідно до п.1.1 Договору було надання ОСОБА_1 послуг з пошуку роботи за кордоном. Відповідно до п.8.1 Договору останній діяв до моменту укладення ОСОБА_1 трудового договору з іноземним роботодавцем, в результаті надання ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» посредницьких послуг ОСОБА_1 20.05.2017 р. уклав Трудовий контракт з компанією OULUMARS.A. В п.9.1 Договору зазначалось, що він не регулює та не втсановлює взаємовідносини між ОСОБА_1 та іноземним роботодавцем (OULUMARS.A.), а п.9.2 Договору встановлювалось, що ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» не несе відповідальності у відносинах між ОСОБА_1 та іноземним роботодавцем. 20.05.2017 р. між ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» та позивачем було підписано Акт виконаних послуг, який є невідємною частиною Договору. Відповідно до Акту ОСОБА_1 прийняв комплекс безкоштовних послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордон і не має претензій, тобто на їх думку вони виконали свої зобовязання сумлінно та в повному обсязі. Вважає, що вони не є особою відповідальною за виконня умов Контракту. Вважає, що претензії позивача повністю необгрунтовані, так як їх взаємовідносини закінчуються з ними в момент підписання договору з роботодавцем. Існують анологічні справи, які просив суд врахувати. Судно було незаконно арештовано. За проханням судового власника, вони просили дати перелік осіб, які сіють паніку, так як ми ретрослятор судовласника, а деякі моряки вирішили сіяти смуту та закликали інших не виконувати свої трудові обовязки. До позивача не було жодних претензій, але як вони тоді могли вплинути на ситуацію, яка склалася , їм не відомо.

Розгляд справи відкладено на 14.12.2021 року.

На адресу суду 14.12.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення слухання справи через хворобу.

14.12.2021 року суддя Домусчі Л.В. знаходилась у службовому відрядженні, розгляд справи відкладено на 03.02.2022 року.

На адресу суду 26.01.2022 року надійшло клопотання від представника третьої особи Всеукраїнське об`єднання профспілок «Федерація морських професійних спілок України» про розгляд справи за відсутністю учасника справи.

У судове засідання 03.02.2022 року були присутні представник позивача ОСОБА_7 та представник відповідача ТОВ «Агро Шиппінг Сервісес Одеса» Саламанов В.Г., інші співвідповідачі та третя особа в судове засідання не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Суд наголосив, що співвідповідачі не сповіщені належним чином. Представник позивача вважала, про необхідність відкласти слухання справи для належного сповіщення. Представник відповідача - Саламанов В.Г не заперечував проти відкладення для сповіщення сторін. Розгляд справи відкладено на 01.03.2022 року.

У судове засідання 01.03.2022 року сторони не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомили. Розгляд справи відкладено на 10.03.2022 року.

У судове засідання 10.03.2022 року сторони не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомили. Розгляд справи відкладено на 28.04.2022 року.

У судове засідання 28.04.2022 року сторони не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомили. На електронну адресу суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_7 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, повідомивши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Розгляд справи відкладено на 23.05.2022 року.

У судове засідання 23.05.2022 року сторони не з`явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомили.

Суд, з урахуванням думки присутніх, згідно вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України, ухвалив слухати справу завідсутності сторін.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення цього судового рішення є 27.05.2022 року.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини:

Судом встановлено, що 20.05.2017 між компанією OULUMAR S. A. та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір про працевлаштування на посаду матроса першого класу на судно "MEKONGSPIRIT MEKONG SPIRIT (IMO 9118513, прапор - Мальта) на строк 5 місяців (+/ 1) (т.1 а.с.142-143).

Трудова угода містить печатку Компанії та підписи сторін, вона не визнана недійсною у встановленому законом порядку,

Зареєстрованим власником судна MEKONGSPIRIT MEKONG SPIRIT (IMO 9118513, прапор - Мальта) є компанія STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, а комерційним менеджером є компанія LUMARS.A.

Відповідно до умов трудового договору, укладеного з Позивачем вбачається, що невід`ємною частиною трудового договору є Колективний договір, укладений 01.01.2016 між Всеукраїнським об`єднанням профспілок Федерація морських професійних спілок України та STARLIO SHIPHOLDING COMPANY для врегулювання умов найму моряків, які працюють на суднах під іноземним прапором. Вказаний колективний договір застосовується до всіх моряків, які працюють на суднах, що знаходяться в управлінні та/або у власності STARLIO SHIPHOLDING COMPANY та містить строки та умови найму будь-якого моряка, до якого вказаний договір застосовується, незалежно від того, чи уклала компанія Трудовий договір з моряком.

Відповідно до частини 33.2 статті 33 Колективного трудового договору визначено, що даний договір підпорядковується законодавству України, та міжнародним конвенціям, договорам і угодам, що підписані Україною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до даних трудових правовідносин між Позивачем і Відповідачами необхідно застосовувати законодавство України.

Предметом позову в цій справі є майнова вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати члена екіпажу у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків на борту судна, власником якого єіноземна юридична особа.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється, зокрема у формі, коли хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Згідно зістаттею 8 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України) трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно доЗакону України «Про міжнародне приватне право».

Так, у міжнародному цивільному процесі під підсудністю цивільних справ за участю іноземних осіб (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судів певної держави щодо розгляду і вирішення цивільних справ та здійснення окремих процесуальних дій щодо іноземного елемента. Тому спочатку необхідно вирішити питання про те, чи підлягає розгляду конкретна справа на території держави, до суду якої звернувся заявник, а вже потім має бути визначений конкретний суд, наділений повноваженнями вирішувати подібні цивільні справи.

Згідно ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.12.2019 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 липня 2019 року в частині відмови у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Starlio Shipholding Company, OU Lumar S.A., Lumar S.A., про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по заробітній платі, стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди, скасовано та направлено в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбаченіст.19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється за правилами іншого судочинства.

У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

Судом встановлено, що 25.05.2017 поблизу о. Крит Судно було затримано судно "MEKONG SPIRIT" (IMO 9118513, прапор - Мальта) береговою охороною Грецької Республіки на яке було накладено арешт на території діючого порту Соуда, Республіка Греція, а членам екіпажуСудна, заборонено залишати територію Грецької республіки,зокрема і Позивачеві. 18.07.2018 Апеляційним судом м. Афін було проголошено рішення щодо скасування заборони для членів екіпажу,перетину кордону Грецької Республіки.

Відповідно до статті 2, частини другої статті 8 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10 травня 1952 року, ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 07 вересня 2011 року (далі - Конвенція про арешт), судно може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав стосовно морської вимоги.

Згідно з пунктом «m» статті 1 Конвенції про арешт морська вимога означає вимогу, що виникає, зокрема, на підставі заробітної плати капітана, офіцерів чи екіпажу судна.

Арешт може бути накладений на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога (частина перша статті 3 Конвенції про арешт).

Згідно з частиною першоюстатті 3 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 10 ЦПК Українинорми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першоюстатті 4Закону України «Про міжнародне приватне право»право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цьогозакону, інших законів, міжнародних договорів України.

До трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (стаття 52 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Судом встановлено, що Республіка Ліберія не є учасником Гаазької Конвенції від 15.11.1965 року, а тому між Україною та Республікою Ліберії відсутні договірні відносини із правової допомоги із цивільних справ, що визначає право, яке підлягає застосуванню при вирішенні трудового спору, відсутня.

З приводу направлення судового доручення до OU Lumar S.A.

Згідно зі ст. 2 договору між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого законом №450/95-ВРвід22.11.1995 року, та який набрав чинності 17.05.1996, правова допомога охоплює виконання процесуальних дій, що передбачені законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема, серед іншого і визнання та виконання судових рішень у цивільних справах.

У відповідності до ст.4 вказаного Договору, при здійсненні правової допомоги установи Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Державну Прокуратуру Естонської Республіки, якщо даним Договором не передбачено інше.

Оскільки однаіз сторінпо справіOULumarS.A.знаходиться на території Естонської Республіки, суд направляв до компетентного суду Естонської Республіки судове доручення відносно OU Lumar S.A. перекладене на російську мову, через органи юстиції.

Вибір законодавства для регламентації трудових відносин на транспорті, наприклад, на морському, зумовлює типова колізійна прив`язка - закон прапора; на річковому, повітряному - місця реєстрації судна; на автомобільному - особистий закон перевізника.

Статтею 91 Конвенції Організації Об`єднаних Нації з морського права 1982 року, яка ратифікованаСоюзом Коморських островів 21 червня 1994 року та Україною - 03 червня 1999 року, передбачено, що кожна держава визначає умови надання своєї національності суднам, реєстрації суден на її території і права плавати під її прапором. Судна мають національність тієї держави, під прапором якої вони мають право плавати. Між державою і судном має існувати реальний зв`язок. Кожна держава видає відповідні документи суднам, яким вона надає право плавати під її прапором.

Аналіз змісту консульських функцій відповідно до статті 5 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року свідчить, що консульські установи можуть надавати інформацію про іноземне право судам держави перебування. Тому якщо суду необхідно з`ясувати дані про право певної країни, він може звернутися до консульської установи іноземної держави, консульський округ якої охоплює територію юрисдикції суду. У тому випадку, якщо консульська установа відповідної держави на території країни відсутня, суд може звернутися до дипломатичного представництва. Окрім того, суди України можуть звертатися до української дипломатичної чи консульської установи закордоном або до Міністерства закордонних справ з метою з`ясування змісту іноземного права.

Зміст права може встановлюватися не тільки судом, але й сторонами, які зацікавлені в застосуванні даного права. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на вжиті з цією метою заходи, в розумні строки не з`ясовано, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.

Оскільки в розумні строки, в тому числі й сторонами у справі, не було з`ясовано змісту норм трудового права іноземної держави, місцевий суд вважав за необхідне застосувати до спірних правовідносин відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зістаттею 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт). Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.

Відповідно до частини четвертоїстатті 24КЗпП України(чинної на час укладення індивідуальної трудової угоди)трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина першастатті 94 КЗпП України).

Згідно зістаттею 20 Закону України «Про оплату праці»оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці залежно від її результатів, складності і умов відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Президією Верховної Ради Української РСР 30 червня 1961 року таСоюзом Коморських островів 23 жовтня 1978 року(далі - Конвенція № 95),термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Згідно зі статтею 5Конвенції № 95 заробітна плата виплачуватиметься безпосередньо заінтересованому працівникові, якщо національне законодавство, колективний договір або рішення арбітражного органу не передбачають протилежного і якщо заінтересований працівник не погоджується на інший метод.

Відповідно до частини другої статті 12 Конвенції № 95, коли минає термін трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівнику, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу, або - коли немає такого законодавства, угоди чи рішення - в розумний термін з урахуванням умов контракту.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (частина першастатті 116 КЗпП України).

Згідно із ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 2 статті 12 Конвенції Про захист заробітної плати встановлено, що коли минає термін трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівнику, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу, або коли немає такого законодавства, угоди чи рішення в розумний термін з урахуванням умов контракту.

Як зазначено в трудовому договору, укладеного з Позивачем, роботодавцем за трудовим договором є компанія STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, а компанія OU LUMAR S. A. є відповідальною за дотримання вимог Конвенції про працю в морському судноплавстві 2006 року (MLC 2006).

Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з міжнародної бази даних суден EQUASIS, компанія STARLIO SHIPHOLDING COMPANY є зареєстрованим власником судна з 19.09.2014 по теперішній час.

Отже суд приходить до висновку, що STARLIOSHIPHOLDINGCOMPANYта компаніяOULUMARS.A.(яказареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 )є роботодавцямиПозивача,менеджером судовласникає компаніяLUMARS.A.(яказареєстрована заадресою: АДРЕСА_2 ), згідно з умовами Трудових договорів відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України.

Суд враховує надані ТОВ «АргоШіпінг СервісезОдеса» пояснення у відзивіна позов (т.2 а.с.2-5), що 20.05.2017 р. між ними та ОСОБА_9 було укладено Договір №453 про надання послуг з посередництва в працевлаштуванні на роботу за кордоном, предметом якого відповідно до п.1.1 Договору було надання ОСОБА_1 послуг з пошуку роботи за кордоном. Відповідно до п.8.1 Договору останній діяв до моменту укладення ОСОБА_1 трудового договору з іноземним роботодавцем, в результаті надання ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса»посредницьких послуг ОСОБА_1 20.05.2017 р. уклав Трудовий контракт з компанією OULUMARS.A. В п.9.1 Договору зазначалось, що він не регулює та не втсановлює взаємовідносини між ОСОБА_1 та іноземним роботодавцем (OULUMARS.A.), а п.9.2 Договору встановлювалось, що ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» не несевідповідальності увідносинах між ОСОБА_1 та іноземнимроботодавцем. 20.05.2017 р. між ТОВ «Арго Шіпінг Сервісез Одеса» та позивачем було підписано Акт виконаних послуг, який є невідємною частиною Договору. Відповідно до Акту ОСОБА_1 прийняв комплекс безкоштовних послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордон і не має претензій.

Суд приймає до уваги надані пояснення ТОВ АРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА у відзиві на позов та під час розгляду справи по суті щодо відсутності відповідальності за трудовими договорами в частині стягнення заробітної плати та вважає їх обгрунтованми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Позивачем недоведено обставин, за яких відповідач ТОВ АРГО ШІППІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА є відповідальною особою за виплату заробітної плати, відтак позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі з ТОВ АРГО ШІППІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА задоволенню не підлягають, тому в цій частині заявлені до неналежного відповідача.

Слід зазначити, що компаніяOULUMARS.A., відповідно до укладеного договору з управління морським судном між ОСОБА_10 та STARLIO SHIPHOLDIND COMPANY від 01.09.2014 виступає у якості агента, діючого від імені та за дорученням Судновласника та на підставі пункту 5 цього договору компанія OULUMARS.A. здійснює підбір, залучення та забезпечення адміністрування екіпажу, включаючи, відповідно, порядок виплатизаробітної плати, пенсійний режим, податки, внески на соціальне страхування та інші збори, пов`язані з їх працевлаштуванням, що сплачується в країні проживання кожного члена екіпажу.

Отже, судом встановлено, що на компанію OULUMAR S.A. було покладено обов`язок по нарахуванню та виплаті заробітної плати Позивачу.

Встановивши, що після закінчення трудових відносин між сторонами остаточний розрахунок з оплати праці, належної працівнику, роботодавцем не було проведено в повному обсязі, тому суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості із заробітної плати.

З урахуванням наведеного, кожен з Відповідачів в певному обсязі був вповноважений на виконання функцій та обов`язків роботодавця за трудовим договором Позивачу, відтак компанії STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, OU LUMAR S.A. та LUMAR S.A. несуть солідарний обов`язок щодо виплати заробітної плати Позивачу.

Щодо розміру заборгованості по заробітній платі судом встановлено наступне.

Трудовий договір, укладений із Позивачем передбачає термін найму на судно MEKONG SPIRIT на строк 5 місяців (+/ 1) на посаду матроса першого класу. Базовий оклад: 728,00 дол.США. Трудовим договором встановлена щомісячна заробітна плата у розмірі 1 400,00 дол. США. (т.1 а.с.231)

Отже, за період з 20.05.2017 по 27.07.2018р. (по день фактичного знаходження на судні) ОСОБА_1 повинен був отримати заробітну плату в розмірі - 20019,74 дол. США.

Судом встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 була сплачена лише частково у розмірі 9902,82 дол. США.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права та обов`язки.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що заробітна плата сплачувалася Позивачам у розмірі базисної ставки без урахування інших складових щомісячної заробітної плати відпускних, плати за понаднормові відпрацьовані часи тощо.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці залежно від її результатів, складності і умов відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

З наведеного вбачається, що зміна розміру заробітної плати є зміною істотних умов праці та потребує обов`язкового письмового повідомлення працівника.

Судом встановлено, що Позивач такого письмового повідомлення від компаній STARLIO SHIPHOLDING COMPANY, OU LUMAR S.A., LUMAR S.A. не отримував. Відтак, відсутні правові підстави зменшення розміру заробітної плати, яка підлягала виплаті Позивачу.

Суд приходить до висновку, що в період з 20.05.2017 по 27.07.2018р. Позивач та Відповідачі перебували в трудових відносинах на підставі укладених окремих Трудових договорів. Жодних доказів про розірвання або припинення трудових договорів не було надано, тому заробітна плата підлягає відшкодуванню у розмірі невиплаченої заборгованості солідарно з відповідальних осіб.

Таким чином сума заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 дорівнює різниці між розміром заробітної плати, яка підлягає сплаті за трудовим договором і сумою фактично сплаченої заробітної платита складає 10116,92 дол. США. (травень 2017 р. 12 відпрацьованих днів; з червня 2017 р. по червень 2018 р. по 30 відпрацьованих днів в місяці; липень 2018 р. 27 відпрацьованих днів). Сума,що підлягаласплаті -20019,74дол.США,з якоїсплачена заробітнаплата всумі 9902,82дол.США.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 26-1, 26-2 Колективного договору Судновласник повинен забезпечити кожному моряку, що знаходиться на борту судна, достатньо їжі хорошої якості та такого типу, який відповідає дієтичним і/або релігійним вимогам моряка; місце проживання адекватного розміру і стандарту; відповідну постільну білизну; необхідний столовий прилад і посуд; умови для прання. Крім того, Судновласник повинен забезпечити камбуз з усім обладнанням, необхідним для приготування їжі. Все обладнання повинне бути хорошої якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття 23 Цивільного кодексу (далі ЦК) України зазначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоровapos;я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звapos;язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Факт перебування Позивача на Судні з 25.05.2017 по 18.07.2018 через обвинувачення, що були висунуті до Відповідачів та Судна владою Греції є загальновідомим та визнаним всіма учасниками справи, а також підтверджується доданими до позовної заяви доказами, зокрема рапортами, відео матеріалами та публікаціями в ЗМІ, які оглянуті судом під час судового засідання.

Судом було встановлено, що член екіпажу звертався до влади порту, в якому перебувало Судно, із метою отримання палива, у зв`язку із тим, що за відсутності належного бункерування Судно могло прийти у аварійний стан, що є небезпечним для всіх оточуючих, в тому числі й членів екіпажу.

З 12.07.2017 судно було знеструмлене через відмову Судновласника у бункеруванні судна.

Через відсутність палива на судні, а відповідно повну знеструмленість, усі системи Судна не працювали належним чином, можливості приготувати їжу у членів екіпажу не було, система кондиціювання і санітарно-гігієнічне облаштування не працювали.

Дані факти незадовільного технічного стану Судна, проблем з поставками їжі та води членами екіпажу були зафіксовані в Рапорті про стан судна (т.1 а.с.240), Рапорті про опалювальні пристрої (т.1 а.с.238), Рапорті про фізичний стан екіпажу (т. а.с.239), Рапорті про затримання постачання (т.1 а.с.241).

Проте суд вважає надані докази не достатніми докази в підтвердження порушення вимог безпеки судноплавства, загальної небезпеки та прав і свобод Позивача., а тому з цих підстав не вбачає можливим задовольнити вимогу про моральну шкоду.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд погоджується з доводами позивача, що було порушено його право на отримання медичної допомоги, забезпечене ст. 21 Колективного договору, у зв`язку з не наданням кваліфікованої допомоги психотерапевта за заявою Позивача, рапортом від 15.12.2017 р., яким члени екіпажу запросили у менеджера судна компанії LUMAR S.A допомогу психотерапевта.

Суд встановив, що офіційно рейс мав закінчитися 20.11.2017 року,проте перебувавна суднідо 18.07.2018р.і уПозивача небуло можливостіреалізувати своєправо нарепатріацію,метою якоїє забезпеченняможливості поверненняморяків додомупісля закінченнятрудового договорупід часперебування судназа кордоном.Позивач взагаліне отримувавані відВідповідачів,ані відвлади Греціїбудь-якихвідомостей щодовірогідного часуїх поверненнядо України,що пригнічуваломоральний станПозивача тайого родичіву зв`язкуз невизначенням майбутнього,а також був обмежений у спілкуванні з рідними та близькими.

Крім того суд враховує, що не виплата заробітку позивачу у повному обсязі, на який він мав право розраховувати, та вимушеність перебувати на судні і виконувати свої трудові обов`язки понад встановлений договором термін, також призвели до почуття несправедливості та втрати майна( коштів).

Виходячи з вищевикладеного висновку, що вимога про стягнення матеріальної шкоди до ТОВ АРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА? пред`явлена як до не належного відповідача та не підлягає задоволенню, суд вважає, що пред`явлена вимога позивача про стягнення моральної шкоди з АРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА?також не підлягає задоволенню, оскільки суд не вбачає протиправність їх дій, які призвели позивача до моральних страждань.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що доводи про не вчинення дій відповідачами StarlioShipholdingCompany,OULumarS.A., ОСОБА_11 призвелидо моральнихстражань позивача та допорушення йогонормальних життєвихзв`язків,і вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя знайшли своє часткове підтвердження, та виходячи із засад розумності та справедливості,. підлягає частковому задоволенню, у розмірі по 5000 грн. з кожного.

Згідност.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77, 78, ч. 3 ст. 82 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст.17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Характер засобу юридичного захисту, необхідного для дотримання ст. 13 Конвенції, залежить від природи можливого порушення. Під «ефективним» слід розуміти такий засіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії встановлено: Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись, ст. 43Конституції України, ст..15,16,23 ЦКУкраїни, ст. ст.21, 23, 24, 94, 116, 237-1 КЗпП України, Закон України «Про оплату праці», Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободст. ст. 12, 13, 30, 43, 76, 77, 81, 84, 89, 95, 141, 158, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доStarlioShipholdingCompany,OULumarS.A.,LumarS.A.,Товариства зобмеженою відповідальністю«Арго ШіпінгСервісез Одеса»,третя особа Всеукраїнськеоб`єднання профспілок«Федерація морськихпрофесійних спілокУкраїни»,про стягненнясолідарно звідповідачів заборгованостіпо заробітнійплаті,стягнення солідарноз відповідачівморальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Компанії STARLIO SHIPHOLDING COMPANY (80, вул. Броад, м. Монровія, Ліберія), Компанії OU LUMAR S.A. (14 А, вул. Пунане, м. Таллінн, Естонія), Компанії LUMAR S.A. (авеню Жуль-Крос, 8, м. Женева, Швейцарія, 1206), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 902, 82 дол. США

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО ШІПІНГ СЕРВІСЕС ОДЕСА» про стягнення заборгованості позаробітній платі та відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) суму відшкодування моральної шкоди з Компанії STARLIOSHIPHOLDINGCOMPANY (80, вул. Броад, м.Монровія, Ліберія) в розмірі 5000,0 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) суму відшкодування моральної шкоди з, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) в розмірі 5000,0 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) суму відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 (авеню АДРЕСА_2 ) в розмірі 5000,0 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.05.2022 року.

Суддя Л.В.Домусчі