Рішення

від 18.05.2022 по справі 904/8884/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2022м. ДніпроСправа № 904/8884/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М.

та представників:

від позивача: Богдан Л.М. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будинок радіо", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.07.2000.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будинок радіо" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради з наступними вимогами:

1. визнати поновленим і продовженим термін дії договору оренди земельної ділянки від 20.07.2000, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ "Магазин "Будинок радіо" на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.11.1998 № 2231, яким Дніпропетровська міська рада передала у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки площею 0,0166 га та площею 0,0348 га, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102 і зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75053001 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0001) та кодом 75053024 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0003), на такий самий строк і на тих самих умовах, а саме до 19.11.2026;

2. зобов`язати Дніпровську міську раду укласти з ТОВ "Магазин "Будинок радіо" додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 20.07.2020, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ "Магазин "Будинок радіо" на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.11.1998 № 2231, яким Дніпропетровська міська рада передала у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки площею 0,0166 га та площею 0,0348 га, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102 і зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75053001 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0001) та кодом 75053024 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0003), за умовами, передбаченими проєктом додаткової угоди, наданим 19.07.2013.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач звертався до відповідача з клопотанням № 04-07/13 від 17.07.2013 про продовження дії договору оренди земельної ділянки від 20.07.2000 на тих самих умовах і на той самий строк із доданим до нього проєктом додаткової угоди, однак відповіді не отримав та з того часу й до сьогодні продовжує користуватися спірними земельними ділянками та справно сплачувати орендну плату.

Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, статтю 33 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.12.2021 засобом поштового зв`язку, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на такі обставини.

На думку відповідача позовна заява не містить доказів порушення Дніпровською міською радою передбачених законом прав чи інтересів позивача, що свідчить про відсутність предмета спору між сторонами та підстав для звернення позивача до суду.

Відповідач зазначає, що листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28.10.2020 № 7/13-2119 було надано відповідь на клопотання позивача від 03.10.2019 вх. № 36/4512 про продовження дії договору оренди земельних ділянок по проспекту Дмитра Яворницького, 102, в якій було вказано, що поновлення договору оренди здійснюється на підставі рішення міської ради, проєкт якого готується виконавчим органом в особі зазначеного Департаменту на підставі відповідного пакету документів.

Відтак, для подальшого оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки позивачу було запропоновано звернутися до міської ради з переліченим у листі пакетом документів. Оскільки виконавчим органом міської ради, який наділений повноваженнями у сфері земельних відносинах, у тому числі щодо підготовки проєктів рішень міської ради у сфері земельних відносин, не було підготовлено відповідний проєкт (у зв`язку з відсутністю встановлених законом підстав для його підготовки), то і розгляд указаного клопотання не виносився на сесію.

Викладене спростовує висновки позивача про порушення Дніпровською міською радою його прав та інтересів, оскільки з боку міської ради зволікання з передачею земельних ділянок в оренду позивачу або відмови щодо цього у жодному разі не було.

Відповідач зауважує, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі; реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку сторін, можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов`язання цього органу укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення, є порушенням його передбаченої Конституцією України виключної компетенції. Порушені права мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов`язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач просить поновити строк дії договору оренди землі від 20.07.2000 на той самий строк та на тих самих умовах до 19.11.2026, проте не враховує того факту, що термін дії вказаного договору оренди землі сплив ще 19.11.2013, а тому на теперішній час договір вважається припиненим (п. 9.2.1 договору). Тож, оскільки договір припинив свою дію 19.11.2013, то оформлення права користування на земельні ділянки на теперішній час, на думку відповідача, можливе виключно шляхом укладення нового договору оренди землі.

Відповідач зазначає, що для підписання договору оренди землі необхідно отримати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка передається у користування.

Згідно з наданими до матеріалів позовної заяви клопотаннями, а саме за № 04-07/13 від 17.07.2013 та № 01-07/13 від 17.07.2013 убачається, що позивачем надано проєкт додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, а не проєкт додаткової угоди до договору оренди землі, як того вимагають норми чинного законодавства, та зазначено дату додаткового договору - 11.07.2013, яка не узгоджується з жодною датою, зазначеною в договорі, який було укладено до 19.11.2013.

Також відповідач указує на таке: надіслання орендарем орендодавцеві попереднього повідомлення про намір поновити договір оренди землі не може створити передумов для зміни сторонами умов такого договору, оскільки договір може бути поновлений на той самий строк і на тих самих умовах без можливості внесення будь-яких змін; із змісту проєкту додаткового договору до договору оренди землі вбачається, що лише п. 2.1 розділу ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ викладено в тій саме редакції, а інші пункти договору було змінено позивачем.

Крім того, відповідач зазначає, що у клопотанні № 01-07/13 від 17.07.2013 позивач просив міську раду надати йому дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, що могло зумовити підстави для укладення нового договору оренди землі, а не продовження існуючого.

Постановами Кабінету Міністрів № 1724 від 13.12.2006, № 780 від 03.09.2008, № 843 від 23.11.2016, № 890 від 22.11.2017, № 650 від 22.07.2020 були внесені зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220. Тому, на думку відповідача, укладення договору на тих самих умовах є неможливим.

Посилаючись на положення частини восьмої статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідач зазначає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, чого зроблено не було. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим, оскільки зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому, за твердженням відповідача, не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

Відповідач указує, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Проте, позивач не звертався до суду в 2013 році, якщо вважав, що діями або бездіяльністю міської ради було порушено його право на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Відповідач наголошує на тому, що позивачу з 2013 року було відомо про наявність порушеного права (на його думку), однак жодних дій щодо відновлення свого права ним вчинено не було, що є підставою для застосування строку позовної давності для даних правовідносин та відмови у задоволені позову.

У зв`язку з викладеним відповідач разом із відзивом на позовну заяву подав до суду також і заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог ТОВ "Магазин "Будинок радіо".

У додаткових поясненнях, направлених до суду 10.05.2022 засобом електронного зв`язку, позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення відповідача до ТОВ "Магазин "Будинок радіо" після закінчення строку дії договору оренди з вимогами про звільнення земельної ділянки. Разом із цим матеріали справи не містять і належних та допустимих доказів на підтвердження неналежного виконання позивачем умов договору. За таких обставин позивач, який продовжив користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, за відсутності заперечень відповідача проти поновлення, мав підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" на тих самих умовах та на той саме строк. За відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а відтак у позивача виникли "правомірні очікування" та "законні сподівання" щодо продовження користування земельною ділянкою на правах оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на викладені обставини.

Позивач зауважує, що відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Оскільки відповідач безпідставно ухиляється від укладення угоди про поновлення договору, яка фактично є документальним оформленням прав позивача на використання земельної ділянки, то позивач вважає наявними підстави для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах.

Також позивач вважає, що посилання відповідача на факт звернення позивача з цим позовом до суду після спливу строку позовної давності не відповідає дійсності. З огляду на те, що відповідачем не було надіслано позивачу жодної письмової відмови від подальшого продовження дії договору оренди, у позивача було правомірне очікування на поновлення договору, у зв`язку з чим саме порушення строків поновлення договору є довготриваючим.

На думку позивача строк позовної давності, у разі триваючого порушення (за відсутності заперечень та фактичного прийняття податкових розрахунків і сплати орендних платежів), починає свій перебіг із припиненням правопорушення чи відповідної відмови у поновленні договору, а тому заява про застосування позовної давності в цьому спорі підлягає залишенню без задоволення.

Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 16.12.2021.

Ухвалою суду від 16.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 16.02.2022; задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання для вирішення питання щодо зміни предмета позову та відкладено підготовче засідання до 11.01.2022.

11.01.2022 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зміну предмета позову з доказами надсилання її копії відповідачу у справі.

У поданій заяві позивач виклав позовні вимоги в наступній редакції.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2000 року, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ "Магазин "Будинок радіо" на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.11.1998 року № 2231, яким Дніпропетровська міська рада передала у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки площею 0,0166 га та площею 0,0348 га, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102 і зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75053001 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0001) та кодом 75053024 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0003), в наступній редакції:

"ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР

до договору оренди земельної ділянки

м. Дніпропетровськ одинадцяте липня дві тисячі тринадцятого року

Орендодавець, Дніпропетровська міська рада ідентифікацій код 26510514, яка дії діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75, в особі Міського голови Куліченко Іван Івановича, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будинок радіо" ідентифікаційний код 13455699, яке діє на підставі Статуту, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 102, в особі директора Каус Максима Едуардовича, з іншої сторони, уклали цей додатковий договір до договору оренди земельної ділянки (коди ДЗК 75053001, 75053024) від 20.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. за реєстром № 781 (державна реєстрація від 20.07.2000 р. за № 192), про наступне:

1. Пункт 2.1. розділу 2. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ викласти у наступній редакції:

2.1. Земельні ділянки надаються до 19.11.2026 року.

2. Підставою для укладення цього додаткового договору до договору оренди земельної ділянки є: рішення міської ради від 13.02.2008 р. № 31/28.

3. Цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору оренди земельні ділянки (коди ДЗК 75053001, 75053024) від 20.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. за реєстром № 781 (державна реєстрація від 20.07.2000 р. за № 192).

4. Цей додатковий договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації цього договору.

5. Цей додатковий договір укладено у 4-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря, третій в державного реєстратора, четвертий у справах нотаріуса.

6. Усі витрати щодо оформлення та державної реєстрації цього додаткового договору несе Орендар.

7. Невід`ємною частиною додаткового договору є рішення міської ради від 13.02.2008 р. №31/28.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець: Орендар:

Дніпропетровська міська рада Товариство з обмеженою відповідальністю

Юридична адреса: «Магазин "Будинок радіо"

49000, м. Дніпропетровськ, Юридична адреса:

проспект Карла Маркса, 75 49038, м. Дніпропетровськ, проспект Карла

ідентифікаційний код 26510514 Маркса, 102, ідентифікаційний код 13455699

Міський голова Директор

---

Куліченко І.І.

---

Каус М.Е."

Ухвалою суду від 11.01.2022 прийнято заяву представника позивача від 10.01.2022 про зміну предмета позову; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2022, за наслідком якого протокольною ухвалою від 15.02.2022 розгляд справи було відкладено на 10.03.2022.

У призначений судом час судове засідання не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, про що 21.03.2022 судом винесено ухвалу.

Ухвалою суду від 19.04.2022 судове засідання у справі призначено на 10.05.2022.

21.04.2022 електронним засобом зв`язку представник позивача адвокат Богдан Л.М. подала клопотання про проведення зазначеного судового засідання з її участю у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 21.04.2022 у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Богдан Л.М. відмовлено з огляду на відсутність у Господарського суду Дніпропетровської області технічної можливості забезпечити проведення відеоконференції у справі у призначений час.

Ухвалою суду від 10.05.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2022.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач про дату, час та місце цього судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням за результатами попереднього судового засідання (а.с. 140).

Згідно з ухвалою суду від 10.05.2022 явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.05.2022, не визнавалася судом обов`язковою. Правові позиції всіх учасників справи викладені ними у поданих до суду заявах по суті справи та безпосередньо їхніми представниками у своїх поясненнях під час розгляду справи по суті.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

За наслідком судового засідання 19.05.2022 судом проголошено й підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (далі орендодавець, відповідач) та ТОВ "Магазин "Будинок радіо" (далі орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки від 20.07.2000 (далі договір оренди), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки площею 0,0166 га та площею 0,0348 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 102 і зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75053001 та кодом 75053024 згідно з планом земельної ділянки, що додається (а.с. 11 - 15).

Підставою для надання земельних ділянок в оренду є рішення виконкому міської ради від 19.11.98 № 2231 (п. 1.2 договору оренди).

Категорія земельних ділянок: землі громадської забудови (п. 1.3 договору оренди).

Грошова оцінка земельних ділянок на момент укладення договору: 70730,59 грн та 148278,59 грн (п. 1.4 договору оренди).

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди земельні ділянки надаються до 19.11.2013.

Підписаний сторонами нотаріально засвідчений договір набуває чинності після державної реєстрації (п. 2.2 договору оренди).

Пунктом 2.3 договору оренди передбачено, що для продовження його дії орендар зобов`язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.

Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата сплачується в грошовій формі в розмірі 2190,09 грн/рік, що становить 182,51 грн/міс, і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.

Орендна плата сплачується щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (п. 3.2 договору оренди).

Умови договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін (п. 3.3 договору оренди).

Пунктом 4.1 договору оренди визначено цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення магазину та складу.

За умовами пункту 5.1 договору оренди після закінчення строку дії договору, у разі його не продовження, протягом 15 днів орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю.

Згідно з пунктом 8.1 зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.

Перереєстрація і внесення змін до договору проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації (пункт 9.1 договору).

За змістом підпункту 9.2.1 пункту 9.2 договору оренди право користування земельною ділянкою припиняється у випадку закінчення терміну, на який було укладено договір.

Договір підлягає нотаріальному посвідченню з наступною реєстрацією у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів (п. 9.4 договору оренди).

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник зберігається у орендаря, другий у нотаріуса, третій у орендодавця (п. 9.5 договору оренди).

Державну реєстрацію договору оренди, посвідченого 20.07.2000 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 781, здійснено 20.07.2000 за № 192 (а.с. 21-22).

18.02.2011 сторони уклали додатковий договір до договору оренди, в якому дійшли згоди про зміну редакції:

- пункту 1.3, визначивши категорію цільового призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови;

- пункту 1.4, погодивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки на час укладення цього додаткового договору в розмірі 533680,70 грн за площу 0,0166 га та 1118800,51 грн за площу 0,0348;

- розділу 3 "Орендна плата" (п.п. 1 - 3 додаткового договору від 18.02.2011 до договору оренди).

Пунктом 4 додаткового договору від 18.02.2011 до договору оренди передбачено, що підставою для укладення цього додаткового договору є рішення міської ради від 13.02.2008 №31/28 та від 02.02.2011 № 216/8.

Цей додатковий договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації цього договору (п. 6 додаткового договору від 18.02.2011 до договору оренди).

Державну реєстрацію додаткового договору від 18.02.2011 до договору оренди, посвідченого 18.02.2011 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 300, здійснено 16.06.2011 за № 121010005000143 (а.с. 23 - 26).

Орендар-позивач звернувся до орендодавця-відповідача з клопотанням № 04-07/13 від 17.07.2013, в якому у зв`язку із закінченням 19.11.2013 терміну дії договору оренди земельної ділянки повідомив його відповідно до умов пункту 2.3 цього договору про свій намір продовжити дію договору оренди до 19.11.2026 (поновити договір). До цього клопотання орендарем було додано проєкт додаткового договору про поновлення договору оренди (а.с. 39 - 40).

Зазначене клопотання з додатками отримане орендодавцем 19.07.2013 (вх. № 13/6799), що вбачається з відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції на примірнику орендаря, копію якого надано до суду.

Після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжив користуватися земельними ділянками та належно виконував умови договору, в тому числі сплачував орендну плату, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками за період з 01.01.2013 по 29.02.2020 (а.с. 45 59).

Згодом орендар-позивач вдруге звернувся до орендодавця-відповідача із заявою № 1-02/10 від 02.10.2019, в якій зазначив, що з часу подання клопотання № 04-07/13 від 17.07.2013 не отримав від орендодавця заперечення у поновленні договору оренди та після закінчення строку договору продовжує користуватися земельними ділянками й сплачувати орендну плату у грошовій формі з урахуванням індексації. У зв`язку з викладеним орендар звернувся до орендодавця з проханням у місячний строк з дня отримання цієї заяви обов`язково укласти з ТОВ "Магазин "Будинок радіо" додаткову угоду до договору оренди землі від 20.07.2000 про поновлення на тих самих умовах та на той самий строк. До заяви № 1-02/10 від 02.10.2019 орендарем, серед іншого, було додано клопотання № 04-07/13 від 17.07.2013 із проєктом додаткового договору про поновлення договору оренди (а.с. 43 - 44).

Заява орендаря № 1-02/10 від 02.10.2019 отримана орендодавцем 03.10.2019 та зареєстрована за вх. № 36/4512 (а.с. 42).

Орендодавець відповіді щодо результатів розгляду заяви орендаря не надав, додаткового договору (додаткової угоди) про поновлення договору оренди з орендарем не уклав.

Позивач вважає, що за викладених обставин спірний договір оренди є поновленим на тих самих умовах і на той самий строк до 19.11.2026, з чим не погоджується відповідач, що і є причиною спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання договору оренди землі від 20.07.2000 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, починаючи з 20.11.2013, а також для визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції проєкту додаткового договору від 11.07.2013 до спірного договору оренди.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з приводу оренди землі.

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України № 161-XIV від 06.10.1998 (із змін. і доп.) Про оренду землі (далі Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Станом на час виникнення спірних правовідносин, пов`язаних із закінченням 19.11.2013 строку договору оренди, діяла стаття 33 в редакції Закону № 161-IV, яка до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству (далі Закон № 340-IX), чинного з 16.01.2020, мала назву Поновлення договору оренди землі. Тобто, була цілком присвячена процедурам такого поновлення.

Так, стаття 33 в редакції Закону № 161-IV станом на час виникнення спірних правовідносин передбачала наступний порядок поновлення договору оренди землі.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3)

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

Аналізуючи зазначені норми, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2020 у справах № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) та №313/350/16-ц (провадження 14-97цс20), згідно з якими статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні за змістом висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Підсумовуючи висновки з питання поновлення договору оренди землі за правилами статті 33 в редакції Закону № 161-XIV, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) зазначила таке.

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц і № 159/5756/18) (п. 38).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону №161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (п. 40).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України) (п. 41).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди, підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті (п. 43).

Отже, договір оренди землі за наслідком реалізації орендарем процедури поновлення, передбаченої статтею 33 Закону № 161-XIV, навіть за мовчазної згоди орендодавця, вважатиметься поновленим лише в разі укладення додаткової угоди.

При цьому, в силу приписів статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, підлягають державній реєстрації і виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав).

За змістом положень статті 12 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

З наведених положень законодавства вбачається, що здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку.

За наявними у справі доказами беззаперечними є наступні факти: позивач завчасно, 19.07.2013 (за чотири місяці до спливу строку дії договору оренди), повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, звернувшись до останнього з клопотанням № 04-07/13 від 17.07.2013 до якого додав проєкт додаткового договору (додаткової угоди); у місячний строк після отримання клопотання разом із проєктом додаткової угоди відповідач відповіді позивачу не надав й додаткової угоди про поновлення договору оренди не уклав; у місячний строк після закінчення договору оренди, тобто до 19.08.2013, позивач не отримав листа-повідомлення відповідача із запереченням проти поновлення договору оренди земельних ділянок, оскільки такий лист йому відповідачем не надсилався, відтак позивач продовжив користуватися земельними ділянками площею 0,0166 га та площею 0,0348 га за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 102.

За таких обставин договір оренди є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, в силу безпосередньо положень закону, а саме частин першої - шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Водночас, процедура поновлення договору оренди, передбачена статтею 33 Закону України "Про оренду землі", не була завершеною внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо укладення у місячний строк додаткової угоди до договору оренди.

Відповідач стверджує про пропуск позивачем строку позовної давності для вимог щодо укладення додаткової угоди до договору, з чим суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За статтею 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Системний аналіз наведених положень Законів України "Про оренду землі" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку, що укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди є проміжною стадією між поновленням договору оренди землі в силу закону та здійсненням державної реєстрації права оренди орендарем.

Невчинення відповідачем дій з укладення додаткового договору (додаткової угоди) протягом законодавчо визначеного строку (місяця), позбавляє позивача можливості зареєструвати право оренди на землю в Державному реєстрі речових прав.

При цьому строк реєстрації речових прав у такому реєстрі законом не визначений.

Відтак, порушення відповідачем як орендодавцем вимог Закону України "Про оренду землі" щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди є триваючим порушенням та позбавляє позивача як орендаря можливості зареєструвати відповідне речове право. Позивач, фактично користуючись земельними ділянками за відсутності заперечень з боку відповідача, позбавлений можливості набуття титулу офіційного володіння цими земельними ділянками.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

За усталеною судовою практикою органи державної влади не можуть і не повинні залишати поза увагою порушення правопорядку.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач після поновлення договору оренди, тобто після 20.11.2013 і до моменту звернення позивача до суду з цим позовом не припинив порушення вимог Закону України "Про оренду землі" щодо обов`язкового укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. Тому, орендар-позивач має право в будь-який час протягом строку оренди за поновленим договором вимагати укладення з ним додаткової угоди до договору оренди, а позовна давність не поширюється на заявлену позивачем вимогу з огляду на триваючий характер правопорушення відповідача.

Застосування позовної давності в таких правовідносинах сприяло б недобросовісній поведінці орендодавця, який всупереч вимогам закону ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди, отримуючи при цьому протягом тривалого часу орендну плату за користування орендарем земельними ділянками та не заявляючи до нього вимог про звільнення цих земельних ділянок.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та/або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом наведений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною третьою цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Судом встановлено факт порушення відповідачем прав позивача зволіканням в укладенні додаткової угоди від 11.07.2013 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.07.2000 на тих самих умовах і на той самий строк, на який він був укладений. З урахуванням наведеного, наявні правові підстави для надання позивачу судового захисту та задоволення його позовних вимог.

Заперечення відповідача стосовно змісту проєкту додаткового договору, який, крім пункту 2.1 розділу "Термін дії договору", нібито змінює умови договору оренди не заслуговують на увагу, оскільки лише пункт 1 додаткового договору змінює редакцію пункту 2.1 договору оренди в частині поновлення строку його дії до 19.11.2026, а всі інші пункти додаткового договору (2 - 7) містять лише умови укладення та дії самого додаткового договору і не змінюють редакції договору оренди, в тому числі його істотних умов (предмет, ціна).

Зміна умов договору в частині нормативної грошової оцінки земельних ділянок, орендної плати тощо може бути предметом окремого судового провадження.

Інші доводи та заперечення відповідача на результат вирішення спору не впливають.

У питанні повноти обґрунтування рішення суд враховує приписи Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" щодо обов`язку судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Під час розгляду цієї справи, виконуючи передбачене статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, держави, судом враховано також необхідність застосування загальних засад цивільного права принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з акcіом судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будинок радіо" до Дніпровської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.07.2000 задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2000 року, укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ "Магазин "Будинок радіо" на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.11.1998 року № 2231, яким Дніпропетровська міська рада передала у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельні ділянки площею 0,0166 га та площею 0,0348 га, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102 і зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75053001 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0001) та кодом 75053024 (кадастровий номер 1210100000:06:101:0003), у наступній редакції:

"ДОДАТКОВИЙ ДОГОВІР

до договору оренди земельної ділянки

м. Дніпропетровськ одинадцяте липня дві тисячі тринадцятого року

Орендодавець, Дніпропетровська міська рада ідентифікацій код 26510514, яка дії діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75, в особі Міського голови Куліченко Іван Івановича, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будинок радіо" ідентифікаційний код 13455699, яке діє на підставі Статуту, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 102, в особі директора Каус Максима Едуардовича, з іншої сторони, уклали цей додатковий договір до договору оренди земельної ділянки (коди ДЗК 75053001, 75053024) від 20.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. за реєстром № 781 (державна реєстрація від 20.07.2000 р. за № 192), про наступне:

1. Пункт 2.1. розділу 2. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ викласти у наступній редакції:

2.1. Земельні ділянки надаються до 19.11.2026 року.

2.Підставою для укладення цього додаткового договору до договору оренди земельної ділянки є: рішення міської ради від 13.02.2008 р. № 31/28.

3.Цей додатковий договір є невід`ємною частиною договору оренди земельні ділянки (коди ДЗК 75053001, 75053024) від 20.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. за реєстром № 781 (державна реєстрація від 20.07.2000 р. за № 192).

4.Цей додатковий договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації цього договору.

5.Цей додатковий договір укладено у 4-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря, третій в державного реєстратора, четвертий у справах нотаріуса.

6.Усі витрати щодо оформлення та державної реєстрації цього додаткового договору несе Орендар.

7.Невід`ємною частиною додаткового договору є рішення міської ради від 13.02.2008 р. №31/28.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець: Орендар:

Дніпропетровська міська рада Товариство з обмеженою відповідальністю

Юридична адреса: «Магазин "Будинок радіо"

49000, м. Дніпропетровськ, Юридична адреса:

проспект Карла Маркса, 75 49038, м. Дніпропетровськ, проспект Карла

ідентифікаційний код 26510514 Маркса, 102, ідентифікаційний код 13455699

Міський голова Директор

---

Куліченко І.І.

---

Каус М.Е."

3. Стягнути з Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Будинок радіо" (ідентифікаційний код 13455699, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 102) судовий збір у сумі 2270,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.05.2022.

Суддя І.І. Колісник