Ухвала

від 30.05.2022 по справі 380/7839/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7839/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 травня 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І. перевіривши матеріали позовної заяви керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9; код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 14 код ЄДРПОУ 26256622) у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей №6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)».

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду. Зазначив, що отримавши листа від Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради №2401-вих-93218 від 12.10.2021, вивчивши отримані документи, встановлено, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №200 від 01.03.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей №6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)», прийняте з порушенням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основи містобудування», вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173. Позивач зазначає, що звертався до Державної інспекції архітектури та містобудування України з листом для вжиття заходів реагування внаслідок порушення виконавчим комітетом містобудівної документації, однак відомостей про призначення перевірок, державного архітектурно-будівельного нагляду, звернення до суду з позовом не отримано. Зазначає, що підстави для звернення прокуратури до суду з даним позовом виникли після надання відповіді Львівської міської ради від 03.05.2022 про те, що ЛМР підстав для приведення у відповідність до вимог законодавства оскаржуваного рішення не вбачає. Крім цього, підставами для звернення прокурора до суду є також встановлення нездійснення уповноваженим органом (ДІАМ) своїх повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням Виконавчим комітетом ЛМР вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час прийняття оскаржуваного рішення. Зазначив також, що станом на сьогодні Львівська міська рада не вжила жодних заходів щодо намірів самостійного скасування рішення виконавчого комітету ЛМР №200 від 01.03.2019. З огляду на наведене вважає, що строк на звернення до суду із вказаним позовом пропущений з поважних причин, а тому може бути поновлений.

Відповідно до вимог ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що спірне рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №200 від 01.03.2019 прийнято 01.03.2019, водночас позивач звернувся до суду з цим позовом 17.05.2022 (згідно штампу поштового відправлення), тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При розгляді клопотання про поновлення строків звернення до суду, суддя виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, і такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: - в офіційних друкованих виданнях; - на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; - на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; - на інформаційних стендах; - будь-яким іншим способом.

Пунктом 18 статті 4 КАС України визначено, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Пунктом 19 статті 4 КАС України зазначено, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з частиною 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Суд звертає увагу на відсутність зауважень як від органів прокуратури так від громадськості щодо строків та порядку оприлюднення спірної ухвали.

Відтак, суд вважає, що відповідач вжив передбачених законом заходів з оприлюднення документа, забезпечив публічність прийнятого ним акту та можливість ознайомитись з текстом на відкритому порталі - офіційному сайті Львівської міської ради (у відповідному розділі «Документи»).

Крім цього, суд не погоджується з позицією прокуратури щодо того, що перебіг строку звернення до суду розпочався з моменту отримання відповіді від Державної інспекції архітектури та містобудування України, Львівської міської ради, з яких позивачу стало відомо про бездіяльність щодо самостійного скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивач не оспорює дії, рішення чи бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України чи Львівської міської ради, а оспорює нормативний акт виконавчого органу міської ради, прийнятий за 3 роки 1 місяць 16 днів до моменту подання позову.

Отже, суд приходить висновку, що позивач як орган прокуратури мав реальну можливість дізнатись про існування оскаржуваної ухвали ще задовго до отримання зазначених листів Державної інспекції архітектури та містобудування України від 26.10.2021, 09.02.2022, 22.02.2022 та відповіді Львівської міської ради від 03.05.2022.

Отже, за наведених обставин, викладені позивачем обставини у заяві про поновлення строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі причини не носять ознак об`єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом порушеного права.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що намір захистити у судовому порядку порушені права має реалізовуватись у чіткій відповідності до вимог закону і має бути наслідком добросовісних дій всіх учасників процесу.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд залишає позовну заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом з наданням відповідних доказів.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, викладені у заяві від 17.05.2022.

Позовну заяву керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом з наданням відповідних доказів

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Сподарик Н.І.