Ухвала

від 18.10.2022 по справі 380/7839/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/7839/22

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

18 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Шимін Н.М.,

представника відповідача Тарасович О.,

представника третьої особи Дмух М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Резерв плюс» про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9; код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 14 код ЄДРПОУ 26256622) у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей №6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)».

Ухвалою суду від 31.05.2022 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 28.06.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; код ЄДРПОУ 38205779).

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду буде розглянуто судом в підготовчому засіданні за участю представників сторін.

11.08.2022 за вх.№ 52595 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.08.2022 за вх.№52596 від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що станом на час звернення прокуратури з позовом до суду, Державна інспекція архітектури та містобудування України мала можливість виконувати визначені законодавством завдання та функції. Прокурор не довів неможливості реалізації захисту Державною інспекцією архітектури та містобудування України або відсутності в останньої процесуальної дієздатності. Представник третьої особи вважає, що прокурор не довів наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, що є підставою для залишення позову без розгляду.

20.09.2022 за вх.№60556 надійшли заперечення позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначив, що станом на час звернення до суду з цим позовом Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, перебувала в стані ліквідації та була позбавлена повноважень щодо проведення заходів архітектурно-будівельного нагляду. Що стосується новоствореної Державної інспекції містобудування України (ДІМ), то така також перебуває в стадії ліквідації, а її ліквідаційна комісія не є уповноваженим органом, який здійснює державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду. Отже, станом на час звернення прокурора до суду з цим позовом був відсутній уповноважений державний орган, який би здійснював державний архітектурно-будівельний нагляд за дотриманням виконавчим комітетом Львівської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

14.10.2022 за вх.№65103 від представника ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджемнт» (01010, м. Київ, вул. Московська. 8; код ЄДРПОУ 33943393) надійшла заява про вступ в адміністративну справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Зазначив, що ТзОВ «Резерв плюс» є замовником будівництва об`єктів по вул. Лемківській, 9 у м. Львові. При цьому, спорудження вищевказаних об`єктів нерухомого майна на вул. Лемківській, 9 у м. Львові здійснюється ТзОВ «Резерв плюс» за рахунок інвестицій (грошових коштів), вкладених ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджемнт». Таким чином, задоволення позовних вимог у даній справі може призвести до неможливості реалізації прав ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджемнт» як інвестора спорудження об`єктів нерухомості по вул. Лемківській, 9, а також може вплинути на можливість виконання зобов`язань ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджемнт» перед покупцями об`єктів нерухомості у майбутньому. З огляду на наведене, просить суд залучити до участі у справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

18.10.2022 за вх.№65794 від представника ТзОВ «Резерв плюс» надійшли письмові пояснення у справі. Зазначив, що у керівника органу прокуратури були відсутні підстави для звернення із позовною заявою. Вважає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Вважає, що повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду наділено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. З огляду на наведене, підтримує клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засіданні від 18.10.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджемнт» (01010, м. Київ, вул. Московська. 8; код ЄДРПОУ 33943393).

Судом поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечила, просила суд у задоволенні відмовити.

Представник відповідача, та представники третіх сторін подане клопотання підтримали, просили суд задоволити таке в повному обсязі.

При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався таким.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частин третьої і четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», положення частини третьої якої передбачають, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з абзацами першим - третім частини четвертої цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), з`ясовуючи поняття «інтереси держави» зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як видно з позовної заяви, право на звернення до суду Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова обґрунтовував відсутністю органу, до компетенції якого були б віднесені повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при затвердженні містобудівних умов та обмежень, а також не передбачено повноважень скасовувати, змінювати чи зупиняти рішення органів місцевого самоврядування щодо затвердження таких.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частин першої, другої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До 13 березня 2020 року таким органом була ДАБІ України, проте така була ліквідована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 218 від 13.03.2020 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Також цією постановою було утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» було утворено:

Державну інспекцію містобудування України (ДІМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань технічного регулювання у сфері містобудування.

Затверджено Положення про Державну інспекцію містобудування України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Затверджено Положення про ДІАМ України.

Ліквідовано: Державну інспекцію містобудування (ДІМ); Державну сервісну службу містобудування.

Підсумовуючи вказане, суд зазначає, що станом на час звернення прокурора до суду із цим позовом був відсутній уповноважений державний орган, який би здійснював державний архітектурно-будівельний нагляд у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до вимог статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 689, позаяк ДАБІ України була на той час ліквідована, новостворена ДІМ України не здійснювала повноважень щодо державного архітектурно-будівельного нагляду у сфері містобудівної діяльності, позаяк була ліквідована до початку свого функціонування, а ДІАМ України перебувала на той час в процесі утворення.

Вказане також підтверджується листом-відповіддю Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) від 30.11.2021.

При цьому суд наголошує, що спірні правовідносини стосуються саме сфери державного архітектурно-будівельного нагляду, а не державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 41 «Про регулювання містобудівної діяльності»), як сукупності заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06.10.2021 у справі №380/8447/21.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним та необґрунтованим, а тому в задоволенні такого необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.10.2022.

Суддя Сподарик Н.І.