Ухвала

від 22.11.2022 по справі 380/7839/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7839/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 листопада 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Шимін Н.М.,

представника відповідача Тарасович О.,

представника третьої особи Дмух М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представників відповідача та третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ Резерв плюс, товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9; код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 14 код ЄДРПОУ 26256622) у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей №6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)».

Ухвалою суду від 31.05.2022 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Зазначив, що в червні 2021 року окружною прокуратурою виконувалося завдання Львівської обласної прокуратури щодо встановлення підстав для вжиття представницьких заходів у сфері додержання містобудівного законодавства, правомірності здійснення містобудівної діяльності, дотримання будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні будівельних робіт. 15.06.2021 на адресу Міністерства розвитку громад та територій України окружною прокуратурою направлено запит про надання інформації щодо діяльності інформації щодо діяльності уповноважених органів з питань державного архітектурно-будівельного нагляду: Державної інспекції містобудування України та Державної інспекції архітектури та містобудування України. У відповідь на даний запит, листом від 18.06.2021 Міністерством повідомлено, що Державна інспекція містобудування України не здійснювала державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, оскільки ліквідована до початку свого функціонування. Державна інспекція архітектури та містобудування перебуває в процесі утворення, запрацювала лише 15.09.2021. Галицька окружна прокуратура міста Львова керуючись повноваженнями, передбаченими ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 01.10.2021 на адресу Львівської міської ради скерувала запит про надання документів, на підставі яких прийнято рішення №200 від 01.03.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3,6,7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1,2,4,5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей №6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)» та на основі отриманих документів вивчала законність прийняття спірного рішення. Після отримання вищевказаної інформації, з метою вжиття в межах компетенції заходів державного архітектурно-будівельного нагляду та проведення перевірки щодо дотримання Львівською міською радою вимог законодавства під час провадження містобудівної діяльності та прийняття рішення №200 від 01.03.2019 окружною прокуратурою 26.10.2021 скеровано лист у ДІАМ. Так, 01.12.2021 за №5073/03/13-21, прокуратурою отримано відповідь із Державної інспекції архітектури та містобудування України, відповідно до якої на даний час питання, порушені у листі прокуратури не належать до компетенці ДІАМ. Також у листі ДІАМ повідомило, що основним завданням ДІАМ є реалізація Державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а вжиття заходів щодо дотримання органами місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час затвердження в установленому порядку містобудівної документації належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Таким чином, відсутні правові підстави щодо звернення ДАІМ із позовом до суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні. Також на лист прокуратури Львівська міська рада листом від 03.05.2022 повідомила про те, що підстав для приведення у відповідність до вимог законодавства рішення виконавчого комітету Львівської ради від 01.03.2019 №200 Львівська міська рада не вбачає. Окрім цього, зазначено що внесення змін до затверджених містобудівних умов та обмежень, згідно 4.8 ст.29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист інтересів держави тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення. Станом на сьогоднішній день Львівська міська рада не вжила жодних заходів щодо намірів самостійного скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №200 від 01.03.2019, крім цього Державна інспекція архітектури та містобудування України не повідомила про обставини, які унеможливлюють проведення перевірки, включення оскаржуваного рішення у графік проведення Планових перевірок, призначення позапланової перевірки, витребування інформації, проведення перевірки у майбутньому тощо.

Таким чином, лише після надходження до прокуратури відповідей з ДІАМ (листи від 26.10.2021, 09.02.2022 та 22.02.2022) та Львівської міської ради (лист від 03.05.2022), на виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» Галицькою окружною прокуратурою міста Львова були встановлені реальні підстави для звернення з даним позовом до суду на захист інтересів держави самостійно в порядку визначеному ч. 5 ст. 53 КАС України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функиї держави у спірних правовідносинах.

З огляду на наведене, позивач вважає, що строк на звернення до суду із вказаним позовом передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України прорущений з поважних причин, а тому може бути поновлений.

Ухвалою суду від 28.06.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» (01010, м. Київ, вул. Московська, 8; код ЄДРПОУ 38205779).

Вирішено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду розглянути судом в підготовчому засіданні за участю представників сторін.

11.08.2022 за вх.№ 52595 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.10.2022 за вх.№65103 від представника ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджемнт» (01010, м. Київ, вул. Московська. 8; код ЄДРПОУ 33943393) надійшла заява про вступ в адміністративну справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засіданні від 18.10.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» (01010, м. Київ, вул. Московська. 8; код ЄДРПОУ 33943393).

Ухвалою суду від 18.10.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

07.11.2022 за вх.№70106 від представника Львівської міської ради надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначив, що об`єктивних чинників, як свідчили б про неможливість своєчасного звернення до суду про оскарження рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200, Галицькою окружною прокуратурою міста Львова до суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийняте відповідачем ще 01 березня 2019 року. Відповідачем вжито передбачених законом заходів з оприлюднення оскаржуваного рішення, забезпечено публічність прийнятого ним акту та можливість ознайомитись з текстом на відритому порталі офіційному сайті Львівської міської ради. Вказав, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.09.2020 у справі №444/2499/19 зробив висновок про те, що очікування відповіді за запит не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не перешкоджали позивачу скористатися правом звернення до суду у встановлені строки та за потреби надати додаткові докази у ході розгляду справи. Тому Галицька окружна прокуратура м. Львова не була позбавлена можливості своєчасно у встановлений ст. 122 КАС України тримісячний строк, подати позов про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200, виходячи із тих обставин, які зазначені в містобудівних умовах та обмежень, а згодом подати додаткові обґрунтування та додаткові докази під час розгляду справи або клопотати перед судом у витребуванні певних додаткових доказів, які не були подані до моменту звернення до суду. Крім цього, зазначив, що повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав для представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій. При цьому відлік строку звернення до суду КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. З огляду на наведене, просить суд позов залишити без розгляду.

07.11.2022 за вх.№70241 від представника ТзОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» надійшли письмові пояснення. Зокрема, підтримує клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначив, що позивачем жодним чином не згадується про те, що в період з 01 березня 2019 року по 13 березня 2020 року, а також в період з 16 грудня 2020 року по 29 березня 2021 року функції державного архітектурно-будівельного контролю здійснював інший спеціально уповноважений державою орган Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Саме у вказаний період як ДАБІ України, так і органом прокуратури був пропущений 3-х місячний строк на звернення до Суду із адміністративним позовом, визначений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України. Як вбачається зі змісту заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду, прокурор стверджує що він не «зобов`язаний був знати про прийняття рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №200 від 01.03.2019», й довідався про нього лише у зв`язку із виконанням доручення Львівської обласної прокуратури в червні 2021 року, однак вказане жодним чином не спростовує факту, що станом на червень 2021 року строк звернення до суду був пропущений. З тверджень позивача випливає, що останній має право в будь-який час оскаржувати рішення суб`єкта владних повноважень, бо раніше про них не було відомо. Зазначив, що у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

07.11.2022 за вх.№70243 від представника ТзОВ «Резерв плюс» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив залишити позовну заяву без розгляду. На переконання представника третьої особи, строк звернення до суду слід обраховувати з дати прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідачем вжито заходів з оприлюднення оскаржуваного рішення, забезпечено публічність прийнятого ним акту та можливість ознайомитись з текстом. Зазначив, що запити позивача до Департаменту містобудування Львівської міської ради, а також Державної інспекції архітектури та містобудування України, Львівської міської ради були направлені після спливу 30 місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Львівської міської ради №200 від 01.03.2019. Вважає, що позивач/орган прокуратури дізнався (або міг дізнатися) про оскаржуваний акт починаючи з 01.03.2019. Звернення прокурора із відповідним позовом виглядає як спроба перешкодити господарській діяльності третьої особи. Вважає, що позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

16.11.2022 за вх.№72347 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначив, що станом на сьогоднішній день Львівська міська рада не вжила жодних заходів щодо намірів самостійно скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №200 від 01.03.2019, крім цього, Державна інспекція архітектури та містобудування України не повідомляла про обставини, які унеможливлюють проведення перевірки, включення оскаржуваного рішення у графік проведення планових перевірок, призначення позапланової перевірки, витребування інформації, проведення перевірки у майбутньому тощо. Позивачем повторно зазначено, що реальні підстави для звернення з даним позовом до суду на захист інтересів держави були встановлені після надходження до прокуратури відповідей з ДІАМ та Львівської міської ради. Звернув увагу, що прокуратура, як державний орган, не був суб`єктом, якого стосувалось спірне рішення, а тому знати про прийняття вказаного рішення не зобов`язана.

Представник позивача в засіданні суду просив у задоволенні клопотання представників відповідача та третіх осіб відмовити.

Представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви підтримав, просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Представник третьої особи подане клопотання підтримав, просив суд залишити позов без розгляду.

При вирішенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представників відповідача та третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.

23 травня 2018 року між Львівською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» (орендарем) був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» отримало право орендного користування земельною ділянкою площею 1,4804 га (кадастровий номер 4610137500:03:001:0036). розташованою за адресою: місто Львів, вул. Лемківська, 9, на термін до 29 червня 2027 року, для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об`єктів громадського призначення. Вказаний договір оренди зареєстрований у Львівській міській раді 23 травня 2018 року за № Ш-4089, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-4 вчинено запис.

25 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» звернулося до виконавчого комітету Львівської міської ради щодо видачі Містобудівних умов та обмежень на земельній ділянці по вул. Лемківській, 9 у м. Львові.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 200 від 01 березня 2019 року були затверджені Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№ З, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№ 1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей № 6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва).

В червні 2021 року окружною прокуратурою виконувалося завдання Львівської обласної прокуратури щодо встановлення підстав для вжиття представницьких заходів у сфері додержання містобудівного законодавства, правомірності здійснення містобудівної діяльності, дотримання будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні будівельних робіт.

15.06.2021 на адресу Міністерства розвитку громад та територій України окружною прокуратурою направлено запит про надання інформації щодо діяльності уповноважених органів з питань державного архітектурно-будівельного нагляду: Державної інспекції містобудування України та Державної інспекції архітектури та містобудування України.

У відповідь на даний запит, листом від 18.06.2021 Міністерством повідомлено, що Державна інспекція містобудування України не здійснювала державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, оскільки ліквідована до початку свого функціонування. Державна інспекція архітектури та містобудування України перебуває в процесі утворення.

01.10.2021 Галицька окружна прокуратура міста Львова керуючись повноваженнями, передбаченими ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Львівської міської ради скерувала запит про надання документів, на підставі яких прийнято рішення №200 від 01.03.2019 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3,6,7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1,2,4,5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей Ne6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)» та на основі отриманих документів вивчала законність прийняття спірного рішення.

Після отримання вищевказаної інформації, з метою вжиття в межах компетенції заходів державного архітектурно-будівельного нагляду та проведення перевірки щодо дотримання Львівською міською радою вимог законодавства під час провадження містобудівної діяльності та прийняття рішення №200 від 01.03.2019 окружною прокуратурою 26.10.2021 скеровано лист у ДІАМ.

01.12.2021 за №5073/03/13-21, прокуратурою отримано відповідь із Державної інспекції архітектури та містобудування України, відповідно до якої на даний час питання, порушені у листі прокуратури не належать до компетенції ДІАМ.

Також у листі ДІАМ повідомило, що основним завданням ДАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а вжиття заходів щодо дотримання органами місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час затвердження в установленому порядку містобудівної документації належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Таким чином, відсутні правові підстави щодо звернення ДІАМ з позовом до суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні.

Також на лист прокуратури Львівська міська рада листом від 03.05.2022 повідомила про те, що підстав для приведення у відповідність до вимог законодавства рішення виконавчого комітету Львівської ради від 01.03.2019 №200 Львівська міська рада не вбачає. Окрім цього, зазначено що внесення змін до затверджених містобудівних умов та обмежень, згідно ч.8 ст.29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Вважаючи рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200 протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні питання щодо строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення із адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє реалізації прав у встановлені законодавством терміни.

Предметом спору до даній справі є саме рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 №200 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Резерв плюс» багатоквартирних житлових будинків №№3, 6, 7 (на генплані), громадських будівель (з торгово-офісними площами, апарт-готелем, готелем) №№1, 2, 4, 5 (на генплані) з паркінгом, вбудованим приміщенням групи тимчасового перебування дітей №6.1 (на генплані) та об`єктами інженерної інфраструктури (дахові котельні, трансформаторна підстанція) на вул. Лемківській, 9 у м. Львові зі знесенням існуючих будівель (у 7-ми чергах будівництва)».

Також суд звертає увагу на те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету від 01.03.2019 №200 було опубліковано на офіційному веб-сайті ЛМР https://city-adm.lviv.ua/. - згідно вимог ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Згідно Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 31.05.2017 № 135, містобудівні умови та обмеження для ТзОВ «Резерв плюс» були опубліковані на офіційному веб-сайті органу містобудування та архітектури Львівської міської ради https://mbk.city-adm.lviv.ua/ua/register_mc.

Відтак, порушенні на думку позивача права по суті були ще 01.03.2019, про які він мав дізнатись ще в цей же час, однак до суду звернувся лише 17.05.2022 (згідно штампу поштового відділення), тобто з пропуском як трьохмісячного так і шестимісячного строку звернення до суду без поважних причин.

Судом не враховуються аргументи позивача про те, що Галицька окружна прокуратура міста Львова у 2021-2022 роках направляла відповідні листи, в яких не надано відповіді про призначення перевірки, не повідомлено про обставини, які унеможливлюють проведення перевірки, включення оскаржуваного рішення у графік проведення планових перевірок, призначення позапланової перевірки, витребування інформації, проведення перевірки у майбутньому тощо. А також відповідь юридичного департаменту Львівської міської ради №03.05.2022 про те, що Львівська міська рада не вбачає порушень на видані містобудівні умови та обмеження, з врахуванням наступного:

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.

Таким чином, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Оцінюючи поважність пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що під поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Жодних інших обґрунтувань, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду, позивачем не наведено.

Крім цього, в даному випадку прокурор подав позов в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, повноваження якої визначені Положенням про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340.

Однак, вказаним Положенням не передбачені повноваження Державної інспекції архітектури та містобудування України на здійснення державного нагляду щодо законності прийнятих органами місцевого самоврядування рішень, а відтак відповідно і право на звернення до суду з позовом про скасування таких рішень.

Предметом спору в даній справі є рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.03.2019 № 200.

Матеріали справи свідчать, що 26.10.2021 Галицька окружна прокуратура міста Львова надіслала на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) лист про вжиття заходів реагування: призначення та проведення перевірок, виявлення порушень щодо будівництва на вул. Лемківській, 9.

Листом від 30.11.2021 ДІАМ відмовило у вжитті заходів архітектурно-будівельного контролю та проведення перевірки будівельних робіт.

Суд приходить висновку, що позивач як орган прокуратури мав реальну можливість дізнатись про існування оскаржуваної ухвали ще задовго до отримання зазначених листів Державної інспекції архітектури та містобудування України від 30.11.2021 (09.02.2022, 22.02.2022 та відповіді Львівської міської ради від 03.05.2022).

Аналогічних висновків дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.10.2022 у справі №380/7024/22 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду постанові 300/863/21 від 19.05.2022 які суд, з урахуванням ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Також у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).

Відтак суд констатує, що поважність причин пропуску строку, встановленого ст.122 КАС України, позивачем не доведена та підстави для його поновлення судом відсутні.

Відповідно до з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений ст.122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом, а обґрунтуваних обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.

Оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, клопотання відповідача та третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

Клопотання представників відповідача та третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду задоволити.

Адміністративний позов керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Резерв плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

Повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. відповідно до платіжного доручення №821 від 13.05.2022.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право на повторне звернення до адміністративного суду, у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.11.2022.

Суддя Сподарик Н.І.