Постанова

від 31.05.2022 по справі 826/11507/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/11507/17

адміністративне провадження № К/9901/51794/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 (головуючий суддя Григорович П.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (головуючий суддя: Літвіна Н.М., судді Федотов І.В., Сорочко Є.О.)

у справі № 826/11507/17

за позовом Приватного підприємства «Інтерсервіс-2009»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Приватне підприємство «Інтерсервіс-2009» (далі - ПП «Інтерсервіс-2009») звернулось до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), в якому просило суд:

1.1. визнати протиправними дії Департаменту щодо складання Акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 31.08.2017;

1.2. визнати протиправними дії Департаменту щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2017;

1.3. визнати протиправним та скасувати розпорядчий документ Департаменту на виконання якого було проведено захід державного нагляду (контролю) № 468 від 20.07.2017;

1.4. визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.08.2017.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2018 на підставі пункту 5 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишені без розгляду позовні вимоги ПП «Інтерсервіс-2009, а саме про:

2.1. визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо складання Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 31.08.2017;

2.2. визнання протиправними дій Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2017;

2.3. визнання протиправним та скасування розпорядчого документа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання якого було проведено захід державного нагляду (контролю) № 468 від 20.07.2017.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018, яке було залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, адміністративний позов задоволено:

3.1. визнано протиправним та скасовано припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.08.2017;

3.2. стягнуто на користь ПП «Інтерсервіс-2009»судові витрати в сумі 1600 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1. На підставі наказу від 20.07.2017 № 468 «Про проведення позапланової перевірки» управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено здійснити проведення позапланової перевірки ПП «Інтерсервіс-2009» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Златоустівська, 24-А, Шевченківський район м. Києва.

4.2. До зазначеного наказу на підтвердження підстав для проведення відносно позивача позапланової перевірки додано копію депутатського звернення народного депутата України Надії Савченко від 19.01.2017 № 1-14 на адресу Київського міського голови про розгляд звернення ініціативної групи мешканців будинків № 20, 24, 26, АДРЕСА_1 щодо незаконного, на їх думку, захоплення прибудинкової території від 30.08.2016.

4.3. Крім того, в преамбулі згаданого наказу зазначено, що перевірка підлягає проведенню на підставі перевірки виконання суб`єктами містобудівної діяльності вимог приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 20.06.2017.

4.4. Відповідач здійснив перевірку з питання дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі м. Києва, за результатами якої складено Акт від 31.08.2017.

4.5. У свою чергу, зі змісту Акта від 31.08.2017 вбачається, що позаплановий захід проводився на підставі розпорядчого документа, тобто названого вище наказу від 20.07.2017 № 468, а також посвідчень (направлень) від 20.07.2017 б/н та від 30.08.2017 б/н, зокрема вказані строки проведення заходу: з 20.07.2017 10:00 по 02.08.2017 15:00 та з 30.08.2017 09:00 по 31.08.2017 15:00.

4.6. Також Акт від 31.08.2017 б/н містить інформацію про те, що останній позаплановий захід був проведений з 07.06.2017 по 20.06.2017, за яким видавався припис щодо усунення порушень, вимоги якого виконано.

4.7. Згідно з висновком Акта від 31.08.2017 б/н позивачем порушено частину 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки замовнику будівництва ПП «Інтерсервіс-2009» згідно пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), визначено: майново-правові питання вирішити в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі зміни цільового призначення; у разі блокування будівель і споруд до початку проектування отримати нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20). Станом на час проведення перевірки, замовником будівництва ПП «Інтерсервіс-2009» не виконано вимоги пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в частині зміни цільового призначення та отримання нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування.

4.8. Водночас Акт від 31.08.2017 б/н містить незгоду позивача з твердженнями відповідача щодо необхідності нотаріально засвідченої згоди власників квартир будинку по вул. Златоустівскій, мотивоване тим, що з жителями підписаний меморандум про співпрацю, а блокування та скарги від жителів відсутні. Стосовно зміни цільового призначення зазначено, що документи знаходяться на стадії отримання.

4.9. На підставі виявлених порушень, зафіксованих в Акті від 31.08.2017 б/н, відповідачем винесено відносно позивача припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.08.2017, яким позивача зобов`язано у термін до 02.10.2017 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

4.10. Ані Акт від 31.08.2017 б/н, ані спірний припис не містять викладення обставин, на яких ґрунтуються висновки про невиконання позивачем умов пункту 5 містобудівних умов та обмежень та про необхідність на момент перевірки, вирішувати майново-правові питання, у тому числі в порядку зміни цільового призначення.

4.11. Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки на вул. Златоустівській, 24а у Шевченківському районі м. Києва № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданими позивачу Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), не встановлено обов`язку позивача змінювати цільове призначення земельної ділянки. Їх пункт 5 серед іншого закріплює вимогу вирішити майново-правові питання в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі зміни цільового призначення; а також у разі блокування будівель і споруд отримати до початку проектування нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по АДРЕСА_2 ).

4.12. Для врегулювання взаємовідносин щодо будівництва офісно-житлового будинку по АДРЕСА_3 , між позивачем та мешканцями житлового будинку АДРЕСА_3 укладено угоду від 10.01.2017.

4.13. Будівельні роботи були розпочаті позивачем на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № КВ 083162511771.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, встановивши факт виконання позивачем вимог припису щодо усунення порушень від 20.06.2017, який був метою та предметом перевірки, мав зазначити про такі обставини в акті та закінчити перевірку. При цьому відповідач вийшов за межі предмета перевірки, дослідивши питання щодо дотримання позивачем вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2016 № 1245/16/012/009-16, а також провів перевірку з перевищенням встановленого для проведення перевірки терміну та неправомірно вказав на необхідність отримати нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування, оскільки така згода вимагається у період до початку проектування.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Відповідачем подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що перевірка була проведена з дотриманням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, отже спірний припис є правомірним, обґрунтованим та таким, що виданий виключно з урахуванням норм чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Окрім того, скаржник вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції, що були залишені апеляційним судом без належної оцінки, про ненадання суду направлень на перевірку, оскільки такий висновок спростовується матеріалами справи, які містять копію направлення для проведення планової (позапланової) перевірки від 30.08.2017, строк дії якого з 30.08.2017 до 31.08.2017.

7. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

11. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок).

12. Згідно з пунктом 1 Порядку під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини З статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту З статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

13. Відповідно до частин 1 - 3 та 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, окрім іншого: дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

14. Відповідно до пункту 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

15. Згідно з пунктом 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

16. Відповідно до пункту 12 Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

17. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку).

18. Пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

19. Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку про те, що у відповідача відсутні повноваження під час проведення перевірки досліджувати питання, які не охоплюються предметом перевірки, визначеним у наказі та у направленні на проведення заходу державного нагляду, відтак перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

20. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

21. Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки. Відповідно встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

22. Правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

23. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (п. 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12.03.2016)).

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом наказу відповідача від 20.07.2017 № 468 «Про проведення позапланової перевірки» підставою для перевірки позивача стала необхідність перевірки виконання позивачем вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 20.06.2017.

25. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що питання дотримання позивачем вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2016 № 1245/16/012/009-16 перебуває поза межами позапланової перевірки, призначеної наказом від 20.07.2017 № 468, що вказує на недотримання порядку проведення перевірки.

26. Окрім того, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, Акт від 31.08.2017 б/н містить інформацію про те, що перевірка на підставі наказу від 20.07.2017 № 468 проводилась з 20.07.2017 10:00 по 02.08.2017 15:00 та з 30.08.2017 09:00 по 31.08.2017 15:00, що безумовно свідчить про порушення десятиденного строку проведення перевірки, встановленого пунктом 7 Порядку № 533, без прийняття наказу на її одноразове продовження не більше ніж на два робочих дні. Судами не встановлено наявності будь-яких доказів, які б свідчили про продовження проведення такої перевірки.

27. Інших доказів на спростування встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин відповідачем надано не було. При цьому, наявність в матеріалах копії направлення для проведення планової (позапланової) перевірки від 30.08.2017 зі строком дії з 30.08.2017 до 31.08.2017, зворотного не підтверджує. Як наслідок відповідач помилково надає пріоритетного юридичного значення направленню над відповідним наказом в обґрунтування підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

28. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника щодо невідповідності висновків суду першої інстанції про ненадання відповідачем будь-яких інших документів на спростування висновків про порушення законодавчо встановленого строку проведення перевірки, оскільки призначена позапланова перевірка тривала з 20.07.2017 по 02.08.2017 та з 30.08.2017 по 31.08.2017, проте матеріали справи містять лише копію направлення для проведення планової (позапланової) перевірки від 30.08.2017 зі строком дії з 30.08.2017 до 31.08.2017.

29. Між тим, відсутність наказу про продовження перевірки свідчить про безпідставність її продовження, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішення прийнятого за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

30. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 15.05.2020 у справі №826/12176/16, від 10.11.2020 у справі №826/17770/18, від 31.05.2021 у справі №638/18384/17, від 09.09.2021 у справі №826/10153/18.

31. Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі № 826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

32. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду в цій справі, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів, доходить висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам процесуального закону, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

33. За приписами статті 350 КАС України (в редакції до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

34. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі № 826/11507/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін