Рішення

від 08.02.2018 по справі 826/11507/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2018 року № 826/11507/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Інтерсервіс-2009 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство Інтерсервіс-2009 (далі також - позивач або ПП Інтерсервіс-2009 ) з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач або Департамент), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - начальника інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Лук'янова Андрія Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю КДД ІНЖИНІРИНГ , в якому просило суд:

1. Визнати протиправними дії Департаменту щодо складання Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н від 31.08.2017 (далі також - вимога 1).

2. Визнати протиправними дії Департаменту щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2017 (далі також - вимога 2).

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядчий документ Департаменту на виконання якого було проведено захід державного нагляду (контролю) № 468 від 20.07.2017 (далі також - вимога 3).

4. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.08.2017 (далі також - вимога 4).

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки оскаржувані дії, припис та розпорядчий документ відповідача вчинені та прийняті всупереч положень діючого законодавства, з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та під час дії мораторію на проведення перевірок, отже є протиправними, порушують права і законні інтереси позивача та підлягають судовому захисту у заявлений ним спосіб.

Представником відповідача подані суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких він наголосив на необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення, оскільки вважає, що перевірка була проведена відповідачем відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, отже спірні припис та протокол є правомірними, обґрунтованими та такими, що видані виключно з урахуванням норм чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Ухвалою суду від 01.02.2018 позовні вимоги № 1, 2, 3 залишені без розгляду за заявою представника позивача, отже судовому розгляду підлягає лише вимога щодо визнання протиправним та скасування припису Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.08.2017. З огляду на зазначене, протокольною ухвалою суду від 01.02.2018 зі складу учасників справи виключено третіх осіб.

Керуючись частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 20.07.2017 № 468 Про проведення позапланової перевірки управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено здійснити проведення позапланової перевірки ПП Інтерсервіс-2009 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: вул. Златоустівська, 24-А, Шевченківський район м. Києва.

До зазначеного наказу, для підтвердження підстав для проведення відносно позивача позапланової перевірки, представником відповідача надана копія депутатського звернення народного депутата України Надії Савченко від 19.01.2017 № 1-14 на адресу Київського міського голови про розгляд звернення ініціативної групи мешканців будинків № 20, 24, 26, 28 по вулиці Золотоустівська в м. Києві щодо незаконного, на їх думку, захоплення прибудинкової території від 30.08.2016.

Разом з тим, судом встановлено, що в преамбулі згаданого наказу зазначено, що фактично перевірка мала проводитись на підставі перевірки виконання суб'єктами містобудівної діяльності вимог приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 20.06.2017.

Незважаючи на зазначене, відповідачем було перевірено дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі м. Києва, за результатами чого складено Акт від 31.08.2017 б/н.

Зі змісту Акту від 31.08.2017 б/н вбачається, що позаплановий захід проводився на підставі розпорядчого документа від 20.07.2017 № 468 та посвідчень (направлень) від 20.07.2017 б/н та від 30.08.2017 б/н; строк проведення заходу з 20.07.2017 10:00 по 02.08.2017 15:00 та з 30.08.2017 09:00 по 31.08.2017 15:00.

Також в Акті від 31.08.2017 б/н зазначено, що останній позаплановий захід був з 07.06.2017 по 20.06.2017, за яким видавався припис щодо усунення порушень, вимоги якого виконано.

За результатом зазначеного позапланового заходу в Акті від 31.08.2017 б/н зафіксовано порушення позивачем частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме зазначено, що згідно пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) замовнику будівництва Приватному підприємству Інтерсервіс-2009 визначено: майново-правові питання вирішити в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі зміни цільового призначення; у разі блокування будівель і споруд до початку проектування отримати нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20). Станом на час проведення перевірки, замовником будівництва ПП Інтерсервіс-2009 не виконано вимоги пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в частині зміни цільового призначення та отримання нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування.

Не погоджуючись з такими твердженнями відповідача, позивач зауважив про це в Акті від 31.08.2017 б/н зазначивши, що стосовно нотаріально засвідченої згоди власників квартир будинку по вул. Златоустівскій - з жителями підписаний меморандум про співпрацю; блокування та скарг від жителів немає; стосовно зміни цільового призначення - документи знаходяться на стадії отримання.

На підставі виявлених порушень, зафіксованих в Акті від 31.08.2017 б/н, відповідачем винесено відносно позивача припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.08.2017, яким позивача зобов'язано у термін до 02.10.2017 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вважаючи такий припис протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі також - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, статтею 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності закріплені основні принципи державного нагляду (контролю), у тому числі: рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої-третьої та шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, окрім іншого: дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно дот пункту 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 12 Порядку закріплено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Так, виходячи з преамбули наказу відповідача від 20.07.2017 № 468 Про проведення позапланової перевірки та доводів його представника, викладених у запереченнях на позовну заяву, підставою для перевірки позивача стала необхідність перевірки виконання позивачем вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 20.06.2017.

Разом з тим, як раніше зазначалося в Акті від 31.08.2017 б/н, останній позаплановий захід був з 07.06.2017 по 20.06.2017, за яким видавався припис щодо усунення порушень, вимоги якого виконано.

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми, встановивши факт виконання позивачем вимог припису щодо усунення порушень від 20.06.2017, що було метою перевірки, відповідач мав зазначити про це в акті та закінчити перевірку. Проте, незважаючи на зазначене, відповідачем були додатково досліджені й інші питання, які не були предметом перевірки, зокрема, дотримання позивачем вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, які він також мав змогу дослідити під час попереднього позапланового заходу. Будь-яких пояснень з даного приводу представником відповідача суду не надано.

Окрім того, як встановлено судом з Акту від 31.08.2017 б/н, перевірка проводилась в два етапи, а саме: з 20.07.2017 10:00 по 02.08.2017 15:00 та з 30.08.2017 09:00 по 31.08.2017 15:00, загалом з перевищенням встановленого Порядком терміну, у той час, як сам наказ відповідача від 20.07.2017 № 468 взагалі не містить термінів та дат проведення відносно позивача перевірки. Будь-яких інших документів з даного приводу відповідачем суду не надавалось (як то направлення на перевірку чи наказ на продовження терміну перевірки).

Більше того, зі змісту спірного припису вбачається, що позивачу фактично надано відповідачем місячний строк на усунення допущених порушень, які не значяться у додатку Порядку, а також не зазначено про заходи, які має вжити позивач для усунення порушень.

Вищенаведене вказує на допущення відповідачем порушень положень зазначених законів та Порядку щодо процедури проведення позапланової перевірки, отже ставить під сумнів об'єктивність і неупередженість відповідача при проведенні такої перевірки та, відповідно, правомірність висновків за результатами перевірки, які покладені в основу прийняття спірного припису.

Разом з тим, як вже зазначалося раніше та вбачається з Акту від 31.08.2017 б/н, підставою для прийняття спірного припису став висновок відповідача про порушення позивачем частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв'язку з невиконанням останнім вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в частині зміни цільового призначення та отримання нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування.

Так, відповідно до частини другої статті 26 Закону, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016, виданих позивачу Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), дійсно закріплено, у тому числі: майново-правові питання вирішити в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі зміни цільового призначення; у разі блокування будівель і споруд до початку проектування отримати нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20).

В той же час, а ні в Акті від 31.08.2017 б/н, а ні в спірному приписі, відповідачем не наведено обставин, за яких він дійшов висновку, по-перше, про невиконання позивачем наведених умов пункту 5 містобудівних умов та обмежень; по-друге, про необхідність на момент перевірки, вирішувати майново-правові питання, у тому числі в порядку зміни цільового призначення.

Разом з тим, містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21.10.2016 не встановлено обов'язку позивача змінювати цільове призначення земельної ділянки, а фактично визначено як альтернатива для вирішення майново-правових питань (відповідно, у разі їх виникнення).

Окрім того судом встановлено, що для врегулювання взаємовідносин щодо будівництва позивачем відповідного спірного об'єкта, між позивачем та мешканцями житлового будинку № 20 по вул. Златоустівська у Шевченківському районі м. Києва укладено угоду від 10.01.2017.

Більше того, будівельні роботи розпочаті позивачем на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № КВ 083162511771, у той час, як застереження про отримати нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20) стосується періоду до початку проектування.

Таким чином, з наданих позивачем пояснень, які документально підтверджені та не спростовані відповідачем належними і допустимим доказами, вбачається, що висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірного припису не відповідають дійсності, отже такий припис не відповідає критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного припису з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства Інтерсервіс-2009 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.08.2017.

3. Стягнути судові витрати в сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) на користь Приватного підприємства Інтерсервіс-2009 (код ЄДРПОУ 36516737) шляхом їх безспірного списання з рахунків Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович