Постанова

від 24.04.2018 по справі 826/11507/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11507/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Інтерсервіс-2009 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 серпня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на здійснені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ним здійснено позапланову перевірку ПП Інтерсервіс-2009 за наявності відповідних правових підстав. Апелянт зазначає, що підставою для проведення позапланового заходу стало звернення гр. ОСОБА_4, яке надійшло листом від народного депутата України ОСОБА_5 від 19 січня 2017 року № 1-14 у якому заявник просив Департамент вжити заходи державного архітектурно-будівельного контролю стосовно дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва, що розташований за адресою: вул. Златоустівська, 24-А, Шевченківський р-н, м. Київ.

Станом на 24 квітня 2018 року позивачем до суду не надано письмового відзиву на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 20 липня 2017 року № 468 Про проведення позапланової перевірки управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено здійснити проведення позапланової перевірки ПП Інтерсервіс-2009 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: вул. Златоустівська, 24-А, Шевченківський район м. Києва.

До зазначеного наказу, для підтвердження підстав для проведення відносно позивача позапланової перевірки, представником відповідача надана копія депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_5 від 19 січня 2017 року № 1-14 на адресу Київського міського голови про розгляд звернення ініціативної групи мешканців будинків № 20, 24, 26, 28 по вулиці Золотоустівська в м. Києві щодо незаконного, на їх думку, захоплення прибудинкової території від 30 серпня 2016 року.

Відповідачем було перевірено дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: Будівництво офісно- житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі м. Києва, за результатами чого складено Акт від 31 серпня 2017 року б/н.

Зі змісту Акту від 31 серпня 2017 року б/н вбачається, що позаплановий захід проводився на підставі розпорядчого документа від 20 липня 2017 року № 468 та посвідчень (направлень) від 20 липня 2017 року б/н та від 30 серпня 2017 року б/н; строк проведення заходу з 20 липня 2017 року 10:00 по 02 серпня 2017року 15:00 таз 30 серпня 2017 року 09:00 по 31 серпня 2017 року 15:00.

Також в Акті від 31 серпня 2017 року б/н зазначено, що останній позаплановий захід був з 07 червня 2017 року по 20 червня 2017 року, за яким видавався припис щодо усунення порушень, вимоги якого виконано.

За результатом зазначеного позапланового заходу в Акті від 31 серпня 2017 року б/н зафіксовано порушення позивачем ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме зазначено, що згідно пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21 жовтня 2016 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) замовнику будівництва Приватному підприємству Інтерсервіс-2009 визначено: майново-правові питання вирішити в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі зміни цільового призначення; у разі блокування будівель і споруд до початку проектування отримати нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20). Станом на час проведення перевірки, замовником будівництва ПП Інтерсервіс-2009 не виконано вимоги пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21 жовтня 2016 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в частині зміни цільового призначення та отримання нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування.

Не погоджуючись з такими твердженнями відповідача, позивач зауважив про це в Акті від 31 серпня 2017 року б/н зазначивши, що стосовно нотаріально засвідченої згоди власників квартир будинку по вул. Златоустівскій - з жителями підписаний меморандум про співпрацю; блокування та скарг від жителів немає; стосовно зміни цільового призначення - документи знаходяться на стадії отримання.

На підставі виявлених порушень, зафіксованих в Акті від 31 серпня 2017 року б/н, відповідачем винесено відносно позивача припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31 серпня 2017 року, яким позивача зобов'язано у термін до 02 жовтня 2017 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вважаючи такий припис протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили правомірність прийняття ним оскаржуваного припису.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-УІ (далі також - Закон).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі також - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. З, ч.ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. З ст. 6, ч.ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, п. З ст. 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.ч. 1 - 3 та 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, окрім іншого: дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до п. 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно - будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством (п. 12 Порядку).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п. 17 Порядку).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Зі змісту наказу відповідача від 20 липня 2017 року № 468 Про проведення позапланової перевірки вбачається, що підставою для перевірки позивача стала необхідність перевірки виконання позивачем вимог припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 20 червня 2017 року.

Інших підстав для проведення перевірки зазначений наказ не містить.

Разом з тим, як зазначено в Акті від 31 серпня 2017 року б/н, останній позаплановий захід був з 07 червня 2017 року по 20 червня 2017 року, за яким видавався припис щодо усунення порушень, вимоги якого виконано.

Отже, встановивши факт виконання позивачем вимог припису щодо усунення порушень від 20 червня 2017 року, що було метою перевірки, відповідач повинен був зазначити про це в акті та закінчити перевірку. Проте, незважаючи на зазначене, відповідачем були додатково досліджені й інші питання, які не були предметом перевірки, зокрема, дотримання позивачем вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21 жовтня 2016 року які, він також мав змогу дослідити під час попереднього позапланового заходу. Будь-яких пояснень з даного приводу представником відповідача суду не надано.

Крім того, з Акту від 31 серпня 2017 року б/н, вбачається, що перевірка проводилась в два етапи, а саме: з 20 липня 2017 року 10:00 по 02 серпня 2017 року 15:00 та з 30 серпня 2017 року 09:00 по 31 серпня 2017 року 15:00, загалом з перевищенням встановленого Порядком терміну, у той час, як сам наказ відповідача від 20 липня 2017 року № 468 не містить термінів та дат проведення відносно позивача перевірки.

Зі змісту спірного припису вбачається, що позивачу фактично надано відповідачем місячний строк на усунення допущених порушень, які не зазначено у додатку Порядку, а також не зазначено про заходи, які має вжити позивач для усунення порушень.

Разом з тим, як вже зазначалося раніше та вбачається з Акту від 31 серпня 2017 року б/н, підставою для прийняття спірного припису став висновок відповідача про порушення позивачем ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв'язку з невиконанням останнім вимог пункту 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21 жовтня 2016 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в частині зміни цільового призначення та отримання нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 5 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21 жовтня 2016 року, виданих позивачу Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), дійсно закріплено, у тому числі: майново-правові питання вирішити в установленому чинним законодавством порядку, в тому числі зміни цільового призначення; у разі блокування будівель і споруд до початку проектування отримати нотаріально засвідчену згоду власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20).

При цьому, в Акті від 31 серпня 2017 року б/н, та в спірному приписі, відповідачем не наведено обставин, за яких він дійшов висновку про невиконання позивачем наведених умов пункту 5 містобудівних умов та обмежень та про необхідність на момент перевірки, вирішувати майново-правові питання, у тому числі в порядку зміни цільового призначення.

Разом з тим, містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки № 1245/16/012/009-16 від 21 жовтня 2016 року не встановлено обов'язку позивача змінювати цільове призначення земельної ділянки, а фактично визначено як альтернатива для вирішення майново - правових питань (відповідно, у разі їх виникнення).

З матеріалів справи також вбачається, що для врегулювання взаємовідносин щодо будівництва позивачем відповідного спірного об'єкта, між позивачем та мешканцями житлового будинку № 20 по вул. Златоустівська у Шевченківському районі м. Києва укладено угоду від 10 січня 2017 року.

Будівельні роботи розпочаті позивачем на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 07 вересня 2016 року № КВ 083162511771, у той час, як застереження про отримання нотаріально засвідченої згоди власників або користувачів земельної ділянки (будівель) щодо можливості блокування (суміжний будинок по вул. Златоустівська, 20) стосується періоду до початку проектування.

З огляду на зазначені вище обставини та наведені правові норми, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірного припису не відповідають дійсності, отже такий припис не відповідає критеріям, закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують у зв'язку з чим колегією суддів не приймаються до уваги.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2018 року