Рішення

від 24.05.2022 по справі 916/3994/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3994/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Борисова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод" (22300, Вінницька обл., смт Літин, вул. Ринкова,33)

до відповідача: Приватного підприємства "Олгрі Юг" (65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, буд.73, офіс 1)

про стягнення 1 234 909,49 грн

за участю представників:

від позивача: Старий М.М. ордер №1024342 від 17.12.2021

від відповідача: не з`явився

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод".

24.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Олгрі Юг", в якій просило суд стягнути з ПП "Олгрі Юг" суму боргу в розмірі 1 029 999,99 грн за отриманий товар згідно Договору №1411/16 від 14.11.2016, пеню в розмірі 254 527,09 грн за порушення порядку проведення розрахунків за Договором №1411/16 від 14.11.2016 та судові витрати.

11.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про зменшення позовних вимог (т.3 а.с.153-154), в якій просило суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1 009 999,99 грн за отриманий товар згідно Договору №1411/16 від 14.11.2016, пеню в розмірі 230 197,38 грн за порушення порядку проведення розрахунків за Договором №1411/16 від 14.11.2016.

05.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог (т.3 а.с.211-212), в якій фактично уточнив розмір пені, та просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 224 909,50 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/3994/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.01.2022 о 14 год. 00 хв.

25.01.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача ТОВ "Літинський Молочний Завод" про проведення судового засідання, що призначене на 31.01.2022, в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення EASYCON (т.3 а.с.143), яке ухвалою суду від 31.01.2022 судом було задоволено.

В судове засідання 31.01.2022 з`явився представник позивача. Відповідач до суду не з`явився, про причини неявки суд не сповістив, про дату та час підготовчого засідання повідомлявся шляхом надіслання ухвали суду про відкриття провадження на його юридичну адресу.

У судовому засіданні судом було запропоновано позивачу надати обґрунтований розрахунок суми пені та, з метою повторного належного повідомлення відповідача про розгляд справи, було оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 16.02.2022 о 10 год. 30 хв., про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст.120 ГПК України, яку було направлено на адресу електронної пошти керівника ПП "Олшрі Юг" та офіційну електронну адресу відповідача, про що свідчить витяг з журналу реєстрації телеграм, телефонограм, факсограм, електронної пошти, публікації в мережі Інтернет від 30.12.2021р. (т.3 а.с.151-152).

11.02.2022 до суду надійшла заява ТОВ "Літинський молочний завод" (вх№3997/22) про зменшення позовних вимог, обґрунтована частковою сплатою відповідачем суми основного боргу. При цьому відповідачем також надано уточнений розрахунок пені станом на 11.02.2022.

Підготовче засідання, яке було призначено на 16.02.2022 о 10 год. 30 хв., не відбулося у зв`язку із мінуванням будівлі Господарського суду Одеської області 16.02.2022 о 10 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 16.02.2022 строк підготовчого провадження у справі №916/3994/21 продовжено на 30 календарних днів та призначено підготовче засідання на 28.02.2022 о 16 год. 45 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено до 25 квітня 2022 року (Указ Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні).

Рішенням зборів суддів від 24.02.2022р. з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зокрема, рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних; продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

У зв`язку з викладеним, судове засідання по справі №916/3994/21, призначене на 28.02.2022 року, не відбулося.

В подальшому, враховуючи рекомендації Ради суддів України та Верховного Суду, ухвалою суду від 30.03.2022 відкладено підготовче засідання по даній справі на 27.04.2022 об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 27.04.2022 з`явився представник відповідача. Судом було повідомлено про наявність технічних проблем, що виникли зі зв`язком у представника позивача при спробі його підключення та проведення судового засідання по справі №916/3994/21 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Факт неявки позивача у судове засідання в режимі відеоконференції з технічних причин встановлено актом відповідальної особи суду.

У судовому засіданні 27.04.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/3994/21 на 11.05.22 о 10:45. Крім того, судом було також визначено попередньо дату для розгляду справи по суті, а саме: 16.05.2022 о 15:00.

Про відкладення розгляду справи позивача повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

05.05.2022 ТОВ "Літинський Молочний Завод" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог в частині розміру пені (т.3 а.с.211-212).

У судовому засіданні 11.05.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 16.05.2022 о 15:00.

16.05.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просив суд відкласти судове засідання по справі №916/3994/21 у зв`язку з тим, що представник відповідача перебуває за межами м. Одеси через сімейні обставини, та з урахуванням того, що на всій території України запроваджено режим воєнного стану.

У судовому засіданні 16.05.2022 представником позивача було заявлено усне клопотання про надання можливості подати докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, судом відмовив у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Протокольною ухвалою від 16.05.2022 судом було оголошено про перерву у судовому засіданні до "25" травня 2022 р. об 11:15, про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

19.05.2022 до суду від Адвоката Подорожнього А.С., який представляв інтереси відповідача, надійшла заява, в якій останній повідомив, що більше не здійснює представництво прав та інтересів ПП "Олгрі Юг".

У судовому засіданні 25.05.2022 представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини відсутності суд не повідомляв, про розгляд справи обізнаний.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод".

Між сторонами укладено договір поставки №1411/16 від 14.11.2016, на виконання умов якого позивачем на адресу відповідача здійснювалась поставка товару, обумовленого договором.

Станом на 18.12.2018 за відповідачем рахувалась заборгованість за поставлений товар у сумі 54 934,45 грн.

Згідно видаткових накладних позивач в період з 18.12.2018 по 17.12.2021 здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 4 314 842,16 грн.

Відповідачем за даний період оплачено 3 283 795,57 грн та повернуто товару на суму 55 981,05 грн.

Станом на дату подачі позовної заяви сума заборгованості відповідача по оплаті за поставлений товар згідно умов Договору складала 1 029 999,99грн.

16.12.2021 та 27.01.2022 відповідачем було сплачено частину основного боргу загальною сумою 20 000 грн.

Таким чином, загальна заборгованість станом на 11.02.2022 складає 1 009 999,99 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 224 909,50 ґрунтуються на положеннях договору.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

14.11.2016 між Приватним підприємством "Олгрі Юг" (покупець) та Приватним акціонерним товариством "Літинський молочний завод" (постачальник) було укладено договір поставки №1411/16, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати молочну продукцію в асортименті, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, строки поставки яких визначена сторонами у заявках, специфікації, які є додатками до цього договору і становлять його невід`ємну частину (т.1 а.с.8-13).

Відповідно до п.2.1. договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної парті товару визначаються сторонами в заявках, специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.2.3. договору, загальна ціна товару за цим договором складається із суми ціни товару по всім видатковим накладним.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що на підставі погоджених сторонами заявок, специфікацій, а також на підставі інших документів згідно п.3.3 договору, постачальник формує для покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару.

Як вбачається з п.3.1. та п.3.2 договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються протягом 21 дня з моменту поставки товару на склад покупця в безготівковому порядку. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Розділом 4 договору встановлені умови оформлення замовлень та умови поставки, відповідно до п. 4.1 якого поставка товару здійснюється згідно замовлень (заявок) покупця, на підставі специфікації постачальника, форма яких встановлено в Додатку №1 до цього Договору, погоджених з постачальником, викладених в письмовому вигляді та переданих факсом, електронною поштою, шляхом телефонного зв`язку або через уповноважену особу постачальника.

Відповідно до п.5.6. договору право власності на товар та ризики виникають у покупця (у тому числі при поставці залізничним транспортом) в момент передачі товару покупцю (вантажоодержувачу), що фіксується накладною про приймання товару або актом приймання-передачі товару.

Згідно з пунктом 6.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті.

Відповідно до п.8.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2017, а якщо жодна зі сторін не підтвердила письмово припинення дії цього Договору до дати такого припинення, він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах.

03.01.2019 ТОВ "Літинський молочний завод" та Приватне підприємство "Олгрі Юг" уклали додаткову угоду №2 до договору поставки №1411/16 від 14.11.2016. Сторонами було узгоджено змінити назву ПрАТ "Літинський молочний завод" та його реквізити (п/р НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Вінниця) на ТОВ "Літинський молочний завод" (п/ НОМЕР_2 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Вінниця).

Сторони дійшли згоди викласти п.8.1 договору в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2019 року. У випадку, якщо жодна зі сторін не підтвердила письмово про припинення дії цього Договору до дати такого припинення - він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік та на тих самих умовах.».

Звертаючись до суду з відповідними позовом, позивач зазначив, що станом на 18.12.2018 за відповідачем рахувалась заборгованість за поставлений товар у сумі 54 934,45 грн.

У підтвердження поставки відповідачу товару у період з 18.12.2018 по 12.05.2021 позивачем надано суду видаткові накладні на суму 4 314 842,16 грн (т.1 а.с.18-134).

Досліджуючи означені накладні, суд встановив, що видаткова накладна №3744 від 26.03.2019 на суму 1 603,07 грн (т.1 а.с.35) не містить ані підпису отримувача (відповідача), ані печатки ПП "Олгрі Юг".

У період з 18.12.2018 по 17.12.2021 ПП "Олгрі Юг" було сплачено за поставний товар на користь позивача 3 283 795,57 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (т.1 а.с.135-161, т.2; а.с.1-180, т.3; а.с.1-104).

Крім того, як свідчить надана позивачем картка рахунку (т.3 а.с.109-119), у період з 18.12.2018 по 12.11.2021 відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 55 981,05 грн.

В матеріалах справи наявний лист ПП "Олгрі Юг" вих. №1/3 від 16.07.2021 (т.3 а.с.122), в якому відповідач визнає наявність заборгованості у сумі 1 241 218,75 грн станом на 14.07.2021.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №490 від 15.10.2021 про сплату заборгованості у сумі 1 069 99,99 грн (т.3 а.с.120-121), яка залишилась без відповіді.

Звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, позивач зазначив, що сума боргу становить 1 029 999,99 грн.

Після подачі позовної заяви відповідачем було сплачено частину суми основного боргу у розмірі 20 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку (т.3 а.с.172-175), у зв`язку з чим позивачем було уточнено позовні вимоги.

Доказів повної оплати чи повернення товару матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши надані позивачем докази, суд зазначає про доведення позивачем факту поставки товару на загальну суму 1 008 396,92 грн та не оплати вказаного товару відповідачем.

Щодо видаткової накладної №3744 від 26.03.2019 на суму 1 603,07 грн, суд вказує наступне.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у контексті приписів ст.1 названого Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як було зазначено вище за текстом рішення, означена накладна не містить ані підпису уповноваженої особи відповідача, ані печатки підприємства, як того вимагають положення Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а отже така накладна не може бути доказом постави відповідачу товару у сумі 1 603,07 грн.

Жодними іншими документами, наявними в матеріалах справи, поставка товару по спірній накладній на суму 1 603,07 грн не підтверджується.

Враховуючи встановлені судом обставини, в тому числі щодо відсутності доказів поставки товару на суму 1 603,07 грн, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 1 008 396,92 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 008 396,92 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді пені сторонами було погоджено у п. 6.3. договору.

Перевіривши наданий позивачем разом із заявою про уточнення позовних вимог розрахунок (т.3 а.с.213-220), суд в цілому вважає його вірним. В той же час з урахуванням вищевикладених висновків щодо накладної №3744 від 26.03.2019 на суму 1 603,07 грн, суд зазначає, що обґрунтованою та вірною є сума пені у розмірі 224 810,72 грн, тобто сума без врахування нарахованих позивачем сум пені по рахунку №3744 від 26.03.2019.

Поряд з цим, суд також зауважує, що ч.1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що поставлений позивачем товар відповідачем було частково оплачено, при цьому прострочення, як свідчить відповідь відповідача, наведена у листі вих. №1/3 від 16.07.2021 (т.3 а.с.122), викликано затримкою платежів контрагентів ПП "Олгрі Юг". Суд також враховує, що жодних доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем отриманого товару суду не надано, та відповідних вимог не заявлено.

Крім того, суд враховує факт нарахування пені, починаючи з 2018 року.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 100 000 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та стягнення суми пені, без урахування її зменшення, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, з урахуванням усної заяви представника позивача про надання можливості подати докази на підтвердження розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу), суд, керуючись ст.221 та п.5 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.06.2022 о 10 год. 30 хв.

Керуючись ст.ст.129,221,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Олгрі Юг" (65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, буд.73, офіс 1, код ЄДРПОУ 36553449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський Молочний Завод" (22300, Вінницька обл., смт Літин, вул. Ринкова,33, код ЄДРПОУ 00424444) суму основного боргу у розмірі 1 008 396 /один мільйон вісім тисяч триста дев`яносто шість/ грн 92 коп., пеню у сум 100 000 /сто тисяч/ грн, судовий збір у сумі 18 498 /вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім/ грн 11 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на правничу допомогу) на 08 червня 2022 року о 10 год. 30 хв.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01 червня 2022 р.

Суддя Ю.М. Щавинська