Постанова

від 01.06.2022 по справі 324/1126/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 02.06.2022 Справа № 324/1126/20

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 324/1126/20Головуючий у 1-й інстанції Плечищева О.В. Повний текст рішення складено 01.11.2021 року.Пр. № 22-ц/807/812/22Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - АТ «Українська залізниця»), треті особи: Вільна профспілка залізничників України (первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України локомотивного ДЕПО Пологи Придніпровської залізниці), Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, про скасування наказу №31/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо" від 14.08.2020 року

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-6), в якому просив скасувати наказ № 31/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо» від 14.08.2020 року.

В обґрунтування вищезазначеного позову позивач зазначав, що він працює головним механіком в структурному підрозділі «Пологівське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця».

У відповідності до ст. 21 КЗпП України між ним та відповідачем була укладена угода, за якою він зобов`язався виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, зобов`язується виплачувати заробітну плату і забезпечити умови правця, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Окрім сумлінного ставлення до своїх обов`язків, він відповідно до ст. 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» здійснює представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів профспілки, оскільки він обраний до виборного органу Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Пологівського локомотивного депо (ППО ВПЗУ ПЛД).

14 серпня 2020 року наказом № 31/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо» йому оголошено догану.

З наказом № 31/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо» від 14.08.2020 року про оголошення йому догани - він не згоден.

Комісія по трудових спорах в установі не обиралася. Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В судовому засіданні в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги, зазначив, що підтримує позовні вимоги в частині скасування наказу, судові витрати стягнути тільки в частині сплати судового збору.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Каретник Ю.М. (т.с. 1 а.с. 23).

Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2020 року (т.с. 1 а.с. 27) дану цивільну справу передано до Запорізького апеляційного суду для визначення підсудності відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року (суддя-доповідач Дашковська А.В., т.с. 1 а.с. 34) матеріали вищезазначеної справи направлено до Оріхівського районного суду Запорізької області.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Плечищеву О.В. (т.с. 1 а.с. 36).

Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 37) відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 березня 2021 року (т.с. 1 а.с. 128) залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Вільну профспілку залізничників України (первинну профспілкову організацію Вільної профспілки залізничників України локомотивного ДЕПО Пологи Придніпровської залізниці).

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 липня 2021 року (т.с. 1 а.с. 214) залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Профспілку залізничників і транспортних будівельників України.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2021 року (т.с. 1 а.с. 250-252) позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі задоволено.

Скасовано наказ № 31/с від 14.08.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Депо», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Пологівське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач АТ «Українська залізниця» у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 1-5) просило рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 15).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача АТ «Українська залізниця» у цій справі відкрито 05 січня 2022 року (т.с. 2 а.с. 19-20), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України (т.с. 2 а.с. 21).

За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач та треті особи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у встановлений апеляційним судом строк та станом на час її розгляду апеляційним судом взагалі.

Однак, за змістом ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача та колегії суддів апеляційного суду (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів, з яких 11 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень), відпустки судді-доповідача (т.с. 2 а.с. 26-27), графік роботи апеляційного суду під час воєнного стану в Україні (т.с. 2 а.с. 28).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача АТ «Українська залізниця» у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішення є: … рішення, постанови…

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст.76 -84, 263-265, 268 ЦПК Українита виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_1 працює у структурному підрозділі «Пологівське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» з 19 липня 2004 року та займає посаду головного механіка, в обов`язки якого входить проведення ІІ-го ступеню контролю охорони праці в ремонтно-господарчому цеху електросиловому цеху, котельні та цеху крани та автотранспорт.

Також, сторонами не оспорюється, що згідно затвердженого керівником депо місячний графік проведення ІІ-го ступеню контролю у липні 2020 року, яким 09 липня 2020 року передбачена перевірка ремонтно-господарчого цеху, та те що цією датою перевірка по ІІ-му ступеню контролю головним механіком не виконана.

Разом з тим, судом першої інстанції також правильно було встановлено, що сторонами в порушення процесуальних вимог ст. 81 ЦПК України не доведені обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та не надані відповідні докази, а саме: галузеву угоду між Державною адміністрацією залізничного транспорту та профспілками, колективний договір Державного підприємства «Придніпровська залізниця», акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень з приводу виявленого порушення, посадової інструкції головного механіка, доказів про зайнятість (завантаженість) 09 липня 2020 року та знаходження у відряджені 10 липня 2020 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно розглядав дану справу за наявними у цій справі матеріалами та доказами та не приймав до уваги посилання на докази та документи, що не досліджувались у судовому засіданні.

Позивач обраний заступником голови Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України локомотивного депо Пологи Придніпровської залізниці, що підтверджується протоколом №1 загальних зборів членів Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України локомотивного депо Пологи Придніпровської залізниці.

17.07.2020 року було проведено нараду під головуванням в.о. начальника Пологівського локомотивного депо ОСОБА_6, за результатами якої складено протокол вказаної наради (т.с. 1 а.с. 9-10). Згідно із вказаним протоколом, на нараді встановлено, що згідно з Системою управління охороною праці на Придніпровській залізниці в депо виданий наказ «Про порядок здійснення адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці в Пологівському локомотивному депо» від 27 січня 2020 року № 46, яким призначені особи, відповідальні за проведення І-го та ІІ-го ступеню контролю, а також затверджений склад комісії для проведення перевірок по ІІІ-му ступеню контролю. Головний механік призначений відповідальною особою за проведення ІІ-го ступеню контролю в ремонтно-господарчому цеху, електросиловому цеху, котельні та цеху крани та автотранспорт. Головним механіком ОСОБА_1 було подано на затвердження керівником депо місячний графік проведення ІІ-го ступеню контролю у липні 2020 року, яким передбачена 09.07.2020 перевірка ремонтно-господарчого цеха. Знаходячись в ремонтно-господарчому цеху 10.07.2020 в.о. начальника депо ОСОБА_6 у присутності бригадира цеха ОСОБА_3 , виявив, що перевірка 09.07.2020 по ІІ-му ступеню контролю головним механіком не виконана. 14 липня 2020 року головним механіком ОСОБА_1 поданий повторний графік проведення ІІ-го ступеню контролю у липні 2020 року, яким перевірки починаються з 14 липня 2020 року, що свідчить про порушення з боку головного механіка в частині періодичності проведення перевірок, так як на першу декаду не заплановано, і таким чином не проведено жодної перевірки. З вище вказаного, свідчить, що головний механік ОСОБА_1 не виконав свої посадові обов`язки в частині контролю за станом охорони праці в підпорядкованих йому цехах.

21.07.2020 року в.о. начальника Пологівського локомотивного депо було направлено голові Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України локомотивного депо Пологи Придніпровської залізниці лист із проханням надати дозвіл на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

04.08.2020 року на адресу в.о. начальника Пологівського локомотивного депо направлено лист голови Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України локомотивного депо Пологи Придніпровської залізниці, в якому зазначено про відмову у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та зазначене обґрунтування такої відмови, а саме: недоведеність факту вчинення проступку ОСОБА_1 , відсутності даних щодо дати вчинення проступку, неповідомлення органу профспілки про проведення оперативної наради 17.07.2020 року та ненадання жодного доказу на підтвердження вчинення проступку.

Наказом № 31/с від 14.08.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо», ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (т.с. 1 а.с. 7-8). В обґрунтування наказу вказано порушення, встановлені на оперативній нараді 17.07.2020 року.

Ч. 1 ст. 252 КЗпП України формулює загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов`язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень.

Ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і ч. 2 ст. 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Згідно із ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

За аналогією правило ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням профспілкового органу від 04.08.2020 року відмовлено в наданні згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з мотивів недоведеності факту вчинення ним проступку, відсутності даних щодо дати вчинення проступку, неповідомлення органу профспілки про проведення оперативної наради 17.07.2020 року та ненадання жодного доказу на підтвердження вчинення проступку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість (вмотивованість) вищезазначеної відмови виборного профспілкового органу на звільнення позивача, членом якого він є, та, відповідно, неможливість без згоди останнього притягнення позивача до вищезазначеної дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки це є порушенням вимог ст. 252 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги відповідача АТ «Українська залізниця» є такими, що дублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі (т.с. 1 а.с. 43-44), яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Ці доводи не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Саме юридична особа - АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) в особі свого структурного підрозділу (ЄДРПОУ 01074393) зазначена в якості відповідача за позовом позивача у цій справі, ця юридична особа є належним відповідачем у цій справі.

Таке зазначення відповідача АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40075815) не може бути підставою для визнання останнього неналежним відповідачем у цій справі та для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

З матеріалів справи встановлено, що в суді першої інстанції інтереси відповідача АТ «Укрзалізниця» представляли юрисконсульти регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Федоряк О.О., Уткін О.Є. та Пуліна М.А. , які діяли на підставі нотаріально посвідчених довіреностей АТ «Укрзалізниця» від 13.10.2020 року р. № 1176, 1080, 1175 (т.с. 1 а.с. 47-48, 55-56).

Із вказаних довіреностей вбачається, що довіреність підписана від імені АТ «Укразілниця» його представниками, а саме: заступником директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (ЄДРПОУ 40081237) Шаповаловим С.М., заступником директора регіональної філії з безпеки регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Франтовським М.М., які діють в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності.

Отже, статус відповідача в цій справі має саме юридична особа АТ «Укрзалізниця», яка приймала участь у цій справі у судових засіданнях у суді першої інстанції через своїх представників - юрисконсультів регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Федоряка О.О., Уткіна О.Є. та Пуліну М.А. Крім того, локомотивне депо ст. Пологи входить до структури регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що є загальновідомою інформацією.

Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що структурний підрозділ «Пологівське локомотивне депо» (ЄДРПОУ 01074393) ДП «Придніпровська залізниця» (ЄДРПОУ 01073828) є ліквідованим, не має значення для розгляду цієї справи, оскільки позивач працює в структурному підрозділі «Пологівське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», а відповідачем в справі є АТ «Укрзалізниця», а не ДП «Придніпровська залізниця».

Відповідач, посилаючись в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 визначив відповідачем в справі структурний підрозділ «Пологівське локомотивне депо» ДП «Придніпровська залізниця» (т.с. 2 а.с. 2-3), взагалі не зазначав про це в суді першої інстанції (відзив т.с. 1 а.с. 43-44, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), оскільки вважав, що позов пред`явлений саме до АТ «Укрзалізниця», що також підтверджується матеріалами цієї справи.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що виборний профспілковий орган, членом якого є позивач, є нелегалізованим (т.с. 2 а.с. 3), не відповідає дійсності.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.с. 1 а.с. 150-151) Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України локомотивного депо Пологи Придніпровської залізниці є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38629624), яка зареєстрована 10.07.2013 року. Державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Придніпровська залізниця».

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.

За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування у цій справі відповідача АТ «Українська залізниця», передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.

Відповідач АТ «Українська залізниця» та представники останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача у цій справі та, відповідно, у спростування останнього.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача АТ «Українська залізниця».

Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача АТ «Українська залізниця» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції було правильно, з додержанням вимог ст. 141 ч. ч. 1, 6 ЦПК України вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу (АТ «Українська залізниця») у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 02.06.2022 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.