Постанова

від 29.05.2022 по справі 756/17245/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 травня 2022 року

м. Київ

справа № 756/17245св21

провадження № 61-19074св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - обслуговуючий кооператив «Садово-дачного товариства «Фронтовик»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в складі колегії суддів Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року обслуговуючий кооператив «Садово-дачного товариства «Фронтовик» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка відведена Обслуговуючому кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик» в 2009 року (на території господарського двору ОК СДТ «Фротовик» - АДРЕСА_1) незаконно без будь-яких дозвільних документів збудував для своїх потреб двоповерховий будинок загальною площею 257,6 м2.

Вказує, що самочинне будівництво підтверджується рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2017 року в справі 2-4911/10, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання права власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки об`єкт самочинного будівництва розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні кооперативу, позивач просить знести будинок загальною площею 257,6 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок ОСОБА_1 з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року позов задоволено частково; зобов`язано знести за рахунок ОСОБА_1 об`єкт самочинного будівництва - двоповерховий будинок, збудований ОСОБА_1 на земельній ділянці на території Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» за адресою: АДРЕСА_1 ; в задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат на знесення будинку відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд виходив з того, що самочинно збудований відповідачем двоповерховий будинок порушує право позивача та створює Обслуговуючому кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» перешкоди у використанні за цільовим призначенням земельної ділянки, а тому вважав наявними підстави для знесення вказаного об`єкту самочинного будівництва за рахунок відповідача.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено; заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовну заяву обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» залишено без задоволення.

Апеляційний суд з урахуванням того, що в порядку заочного розгляду розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , прийняв від нього нові докази, зокрема, протокол № 218 від 12 серпня 2007 року засідання правління обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик», відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято членом кооперативу та виділено йому земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на території обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик» площею 0,4 га для садівництва та будівництва дачного будинку (котеджу), де він збудував для своїх потреб двоповерховий будинок загальною площею 257,6 м2. У зв`язку з чим апеляційний суд зробив висновок, що спірний будинок самочинно збудований на відведеній відповідачу земельній ділянці.

Встановивши відсутність будь-яких порушень прав та інтересів позивача у цій справі, апеляційний суд зробив висновок про відмову в позові з цих підстав.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2021 року представник обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, у якій просить її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та залишити в силі законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно встановив фактичні обставини справи та зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні позову. Вказує, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 , на якій розташований спірний об`єкт нерухомості, використовується позивачем в якості господарського двору, що підтверджується черговим кадастровим планом. Відповідно до чергового кадастрового плану земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не існує, у зв`язку з чим відповідач незаконно побудував на цій земельній ділянці будинок, чим порушив право позивача на вільне використання та розпорядження землею.

У січні 2022 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін. Вказує, що суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів у встановленому законом порядку порушення його прав відповідачем. Зазначає, що позивач не спростував наявні в матеріалах справи докази, видані обслуговуючим кооперативом «Садово-дачне товариство «Фронтовик» про те, що ОСОБА_1 є членом кооперативу, якому виділено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на території обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик», площею 0,4 га для садівництва та будівництва дачного будинку.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

В ухвалі Верховного Суду від 13 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суд при вирішенні справи не застосував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16.

Аналіз змісту та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог про зобов`язання знесення самочинного будівництва за рахунок відповідача. В частині позовних вимог про відшкодування підтверджених витрат на знесення будинку постанова апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржується та Верховним Судом не переглядається.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що пунктами 2.2, 2.3 частини 2 статуту обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик» від 2007 року передбачено, що кооператив здійснює свою діяльність на землях, відданих в безстрокове користування для колективних садів рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №645/16 від 30 травня 1979 року, загальною площею близько 8 га, для влаштування на них 196 земельних ділянок розміром 400 м2 кожна; місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідно до протоколу № 218 від 12 серпня 2007 року засідання правління обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик», встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий до членів кооперативу, та йому виділено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на території обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик», площею 0,4 га для садівництва та будівництва дачного будинку (котеджу), де він збудував для своїх потреб двоповерховий будинок загальною площею 257,6 м2, на першому поверсі якого розташований магазин, а на другому та мансарді - жилі приміщення.

В технічному паспорті, який виготовлений на замовлення відповідача, вказано, що самочинно збудований відповідачем будинок загальною площею 257,6 м2, розташований на земельній ділянці площею 240 м2, з яких під будинком та господарськими будівлями - 134 м2 під зеленими насадженнями - 106 м2.

Згідно відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 09 червня 2017 року № 10/26-16/0906/02/2 встановлено, що у департаменті не зареєстровано документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання ОСОБА_1 підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що свідчать про прийняття об`єкту в експлуатацію за адресою: АДРЕСА_1 , на території обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик».

Позиція Верховного Суду

Колегія відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У частинах першій, четвертій, сьомій статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року в справа № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21) зроблено висновок, що «позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України. […] Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо. Таким чином, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою».

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)»

У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що відповідно до статуту обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» від 12 червня 2007 року кооператив здійснює свою діяльність на землях, відданих в безстрокове користування для колективних садів. Згідно протоколу № 218 від 12 серпня 2007 року засідання правління обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик» ОСОБА_1 прийнято до членів кооперативу, а також прийнято рішення про виділення йому земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на території обслуговуючого кооперативу «Садово-дачне товариство «Фронтовик» площею 0,4 га для садівництва та будівництва дачного будинку (котеджу), де він збудував двоповерховий будинок загальною площею 257,6 м2.

За таких обставин, апеляційний суд зробив правильний висновок, що спірний будинок збудований на відведеній для цього відповідачу земельній ділянці. На спростування вказаних обставин позивач не надав суду належних та допустимих доказів, касаційна скарга не містить посилань на такі обставини і докази.

Посилання позивача на черговий кадастровий план, у якому не значиться земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , не заслуговує на увагу за встановлених обставин.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення його прав унаслідок здійсненого відповідачем самочинного будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що є підставою для відмови в задоволенні позову обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині прийнята без урахування висновків щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-1721цс16. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскарженій частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в частині позовних вимог обслуговуючого кооперативу «Садово-дачного товариства «Фронтовик» до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва за рахунок відповідача залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук