Ухвала

від 07.06.2022 по справі 456/462/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 456/462/20

провадження № 61-3980ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив», про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Актив») про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд»</a> (далі - ТОВ «Інвест Гал Буд») судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Заяву ТОВ «Інвест Гал Буд» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ТОВ «Інвест Гал Буд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва. Визнано нечинним рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2020 року та додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест Гал Буд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -

ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва закрито.

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 1 805,70 грн, що становить 50 % від суми судового збору, яка підлягала сплаті та була сплачена нею при поданні апеляційної скарги.

Відмовлено ТОВ «Інвест Гал Буд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» у задоволенні заяв про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Інвест Гал Буд» задоволено частково.

Касаційну скаргу ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» залишено без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року в частині відмови в розподілі судових витрат ТОВ «Інвест Гал Буд» скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року в частині відмови в розподілі судових витрат третьої особи - ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» залишено без змін (провадження

№ 61-7961св21).

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року заяву ТОВ «Інвест Гал Буд» в частині розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвест Гал Буд» 18 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року, у якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір судових витрат з 18 000 грн до 7 500 грн.

1. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 16 травня 2022 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надала докази дати отримання оскаржуваного судового рішення.

2. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у наданому на виконання ухвали Верховного Суду від 16 травня 2022 року клопотанні ОСОБА_1 просить цей строк поновити, посилаючись на те, що повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року вона отримала лише 18 травня 2022 року, на підтвердження чого надає докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи наведені заявником обставини, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

3. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтовується тим, що апеляційний суд, частково задовольняючи заяву ТОВ«Інвест Гал Буд» про стягнення витрат на правову допомогу, не звернув уваги на те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу не відповідає принципу обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Крім того, на думку заявника, апеляційний суд належним чином не перевірив доводів сторін, фактичні обставини справи, не дослідив зібрані у матеріалах справи докази та застосував норму права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 911/1563/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга

є необґрунтованою.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява

№ 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України).

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зробила висновок, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із частиною другою статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (Постанова Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 161/20630/18).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною першою статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Таким чином, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Як убачається з оскаржуваного судового рішення та встановлено апеляційним судом, на підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «Інвест Гал Буд» надано: договір та додаткові договори № 1 та № 2 про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 29 жовтня 2020 року № 29/10; акт приймання-передачі наданих послуг від 12 квітня 2021 року № 12/04.

Частково задовольняючи заяву ТОВ «Інвест Гал Буд» про відшкодування витрат на правову допомогу саме в розмірі 18 000 грн, суд апеляційної інстанції виходив із того, що понесені відповідачем витрати підтверджені належними і допустимими доказами, проте в повній мірі не відповідають критеріям розумності та співмірності. Апеляційний суд, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвест Гал Буд» витрати на правову допомогу, враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт та час витрачений на їх виконання, дійшов обґрунтованого висновку, про зменшення розміру таких витрат до 18 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої та апеляційної інстанцій, натомість зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказам на підтвердження витрат на правову допомогу, проте в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку доказів.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені постановах Верховного Суду від 05 серпня 2019 року у справі № 922/1563/18 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 є безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції надано оцінку доказам, наданим на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та застосовано критерії розумності та реальності адвокатських витрат, відтак відсутні підстави вважати, що оскаржувана постанова суперечить зазначеним правовим позиціям.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до такого висновку, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив», про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць