Ухвала

від 03.06.2022 по справі 947/10716/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10716/22

Провадження № 1-кс/947/4501/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 ,захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000090 від 04.04.2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Київ,громадянина України,українця, з вищоюосвітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого директором у санаторії «Очаків», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 31.05.2022 до 02.06.2022 ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви з метою отримання прибутку для власного збагачення, перебуваючи на території м. Одеси, здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги у вигляді шоломів (касок), бронежилетів, аптечок, тактичних окулярів, рацій, розгрузок, медичних турнікетів. У результаті вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з особою дані щодо якої встановлюються, під час воєнного стану фактично отримали прибуток на загальну суму 499 900гривень, що перевищує в триста п`ятдесят і більше разів неоподаткований мінімуму громадян та становить значний розмір за наступних обставин.

Указом Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України.

Указом Президента України ОСОБА_7 від 14.03.2022 № 133/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 №2119-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України ОСОБА_7 від 18.04.2022 № 259/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 № 2212-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України ОСОБА_7 від 18.04.2022 № 259/2022 та Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 342/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 строком на 90 діб.

Тобто, у період вчинення кримінального правопорушення, тобто з 31.05.2022 до 02.06.2022 на території України діяв воєнний стан.

Встановлено, що ОСОБА_5 у період з 31.05.2022 до 02.06.2022, тобто у період вчинення кримінального правопорушення, займав посаду директора Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» (ЄДРПОУ 36920274), та був усвідомлений про те, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Окрім цього, останній був усвідомлений про те, що благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об`єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом.

У зв`язку з чим, починаючи з лютого березня 2022 року, більш точна дата встановлюється в ході проведення досудового розслідування, у зв`язку з повномасштабним вторгненням збройних сил російської федерації на територію України, ОСОБА_5 створив Центр гуманітарної допомоги (на базі Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» (ЄДРПОУ 36920274) з метою надання гуманітарної допомоги та залучив до його діяльності особу дані щодо якої встановлюються.

Так, положеннями ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Сферами благодійної діяльності є: 1) освіта; 2) охорона здоров`я; 3) екологія, охорона довкілля та захист тварин; 4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; 5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; 6)соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; 7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини; 8) наука і наукові дослідження; 9) спорт і фізична культура; 10) права людини і громадянина та основоположні свободи; 11) розвиток територіальних громад; 12) розвиток міжнародної співпраці України; 13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України; 14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні; 15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» визначено, що волонтерська діяльність - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості.

Волонтерська діяльність здійснюється за такими напрямами:

-надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам кримінальних правопорушень, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;

-надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях;

У подальшому, у період з лютого 2022 по червень 2022 року, ОСОБА_5 будучи керівником Центр гуманітарної допомоги (на базі Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» (ЄДРПОУ 36920274), вжив заходів направлених на відшукання постачальників гуманітарної допомоги з країн ЄС, а також безоплатної допомоги від небайдужих громадян України у вигляді продуктів харчування, одягу, медикаментів, а також товарів подвійного призначення, зокрема захисні шоломи, бронежилет, аптечки, тощо.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) це надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам, у свою чергу гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Однак, ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних норм Законів, у період з 31.05.2022 до 02.06.2022 діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви з метою отримання прибутку для власного збагачення, перебуваючи на території м.Одеса, здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги та благодійних пожертв у вигляді медичних товарів, військової амуніції та військових приладів, фактично отримав прибуток на загальну суму 499 900 гривень, що становить значний розмір, під час дії воєнного стану.

Так, 31.05.2022 приблизно об 12:30 год, знаходячись за адресою:

АДРЕСА_3 до ОСОБА_5 звернувся

гр. ОСОБА_8 , який з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України всіляко допомагав силам оборони регіону, та який діяв під контролем правоохоронних органів. До ОСОБА_8 звернувся за допомогою його товариш, який являється військовослужбовцем Національної гвардії України, щодо надання гуманітарної допомоги у вигляді медичних товарів, військової амуніції та військових приладів.

У ході розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про те, що Благодійна організація «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль» станом на теперішній час досить великими темпами «завозить» на територію України тактичну амуніцію, та продемонстрував відповідні приклади захисних шоломів, бронежилетів, тощо. На питання ОСОБА_8 , яким чином він зможе отримати для військових вказаний товар, ОСОБА_5 , не зважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких товарів військовим формуванням створеним у відповідності до законодавства України або волонтерам для їх подальшого перенаправлення до будь якої військової частини за потреби, у тому числі волонтеру, повідомив, що ОСОБА_8 може придбати всю необхідну амуніцію у нього.

У подальшому, а саме 01.06.2022 у період часу з 15:00-16:00

ОСОБА_8 разом зі своїм товаришем військовослужбовцем, анкетні данні якого не розголошуються в інтересах досудового розслідування, прибули у офіс за адресою: АДРЕСА_3 , де останні зустрілися з

ОСОБА_5 та з особою дані щодо якої встановлюються, яка була присутня під час зустрічі. В ході розмови ОСОБА_5 продемонстрував весь асортимент наявного у нього товару, та повідомив про відповідні ціни за кожну одиницю амуніції, які складали від 35 до 750 доларів США. Окрім цього, на питання військовослужбовця, чи можливо буде отримати документ, на підставі якого у подальшому можливо буде поставити вказану амуніцію на облік у військовій частині, ОСОБА_5 повідомив, що підготує відповідний акт приймання передачі.

02.06.2022 у період часу з 14:00 по 15:00, в ході зустрічі з ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , останній повідомив, що необхідно зачекати декілька годин, з метою відвантаження необхідного товару та одночасно, з метою приховування своїх злочинних дій, надав ОСОБА_8 акт приймання передачі, виконаний нібито від імені ФОП ОСОБА_9 , в якому були зазначені позиції раніше обумовлених між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 товарів, з позначками відповідних цін щодо кожної одиниці. На що ОСОБА_8 повідомив, що вказаний акт не відповідає вимогам необхідних для військової частини документів, після чого ОСОБА_5 пообіцяв надати акт приймання передачі від імені Центру гуманітарної допомоги (на базі Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль». Далі, ОСОБА_5 надав вказівкуособі дані щодо якої встановлюються, зустрітися з ОСОБА_8 для здійснення передачі вказаного товару.

Далі, 02.06.2022 приблизно об 15:45, знаходячись за адресою:

АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 реалізуючи умисел на отримання прибутку шляхом продажу товарів гуманітарної допомоги та благодійної пожертви, діючи з корисливих мотивів для власного збагачення, в межах міста Одеса надав вказівку особі дані щодо якої встановлюються реалізувати ОСОБА_8 отриману гуманітарну допомогу, а саме 1 бронежилет з наявними у ньому керамічними плитами, 30 шоломів марки «Croshield», 12 тактичних окулярів марки «DesertStormGoogle», 4 рації «Baofeng», 12 аптечок, 11 розгрузок зеленого кольору, 33 турнікети, 24 футболки зеленого кольору, що ним і було зроблено. Отримавши медичні товари, військову амуніцію та військові прилади, ОСОБА_8 передав, а особа дані щодо якої встановлюються діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 прийняла, як було обумовлено попередньо, грошові кошти в сумі 499 900 гривень. У результаті вказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_5 фактично отримав та міг розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 499 900 гривень, що згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

За результатами проведення слідчих дій, 02.06.2022 о 23:25 год. старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

03.06.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, а також неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні надав письмові заперечення на клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, які оголосив, підтримав та просив врахувати при розгляді клопотання. На підставі викладеного просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний з обмеженням волі або визначити заставу в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 02.06.2022 року старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

03.06.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України підтверджується: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення з УСБУ в Одеській області від 01.04.2022, показами ОСОБА_8 від 22.04.2022, відповіддю Одеської митниці Державної митної служби України від 05.04.2022, показами свідка ОСОБА_8 від 31.05.2022, протоколом огляду інтернет додатку від 01.06.2022, показами свідка ОСОБА_8 від 01.06.2022, протоколом огляду предмету від 01.06.2022, показами ОСОБА_10 від 02.06.2022, показами ОСОБА_11 від 02.06.2022, протоколом огляду місця події від 02.06.2022, протоколом обшуку транспортного засобу «Рено» від 02.06.2022, протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 02.06.2022, оригіналами актів приймання передачі від імені ФОП ОСОБА_9 , показами ОСОБА_9 від 02.06.2022, статутом Благодійної організації «Фонд допомоги морякам та трудовим мігрантам «Асоль», показами ОСОБА_8 від 02.06.2022, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний неодружений та малолітніх дітей на утриманні не має. Підозрюється у вчинені декількох епізодів продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги та благодійних пожертв, з метою отримання прибутку, що вказує на систематичність, та на той факт, що саме вказана діяльність саме є тією діяльністю яка йому приносить незаконний дохід.

Все вищевказане в сукупності свідчить про відсутність у підозрюваного стабільних соціальних зв`язків та обґрунтовує ризик переховування.

Враховуючи також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються: наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, корисливого мотиву підозрюваного, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на думку слідчого судді можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків та реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, не встановлено.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Сторона обвинувачення посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів, у результаті вказаних кримінально протиправних дій фактично отримав та міг розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 499 900 гривень, що згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Вказаний факт враховується судом при визначенні суми застави.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення, що вказаний розмір застави не зможе вплинути на ризики, які наявні на даний момент, та встановлені в судовому засіданні обставини як вчинення злочину так і особи підозрюваного.

Так, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вищенаведені ризики, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також вчинення кримінального правопорушення пов`язаного з продажем товарів гуманітарної допомоги, зокрема військового обладнання, амуніції, аптечок, яка в умовах воєнного стану, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, на думку слідчого судді, слід визначити у розмірі 900 (дев`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2232900 (два мільйони двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот) гривень.

На думку слідчого судді, вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст.376, 176-178,182, 193,194,196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000090 від 04.04.2022 року відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 23.06.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 900 (дев`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2232900 (два мільйони двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 23.06.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1