Ухвала

від 13.06.2022 по справі 279/188/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 червня 2022 року

м. Київ

справа № 279/188/21

провадження № 61-5126ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Активінвест», Відділ архітектури та містобудування Коростенської міської ради, Управління земельних відносин та комунальної власності виконавчого комітету Коростенської міської ради, управління Держгеокадастру в Житомирській області, про усунення перешкод у користуванні землями комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив припинити дії відповідачів, які перешкоджають йому в реалізації конституційного права щодо вільного і рівного доступу до земель загального користування Коростенської територіальної громади, та вільному проході, проїзді до своєї власності - 1/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 ;

відновити становище, яке існувало до порушення відповідачами його прав, усунути перешкоди у вільному і рівному доступі до земельної ділянки загального користування Коростенської міської територіальної громади, яка розташована від земельної ділянки фабрики кручених виробів м. Коростеня (кадастровий номер 1810700000:02:002:0019) та земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 шляхом знесення: воріт та огорожі, самочинно зведених відповідачами на земельній ділянці загального користування Коростенської міської територіальної громади, яка розташована від земельної ділянки фабрики кручених виробів м. Коростеня (кадастровий номер 18110700000:02:002:0019) та земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0019) та земельної ділянки (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 ; самочинно зведеної добудови/забудови частини будівлі АДРЕСА_2 та відновлення проїзду загального користування від земельної ділянки фабрики кручених виробів м. Коростеня (кадастровий номер 18110700000:02:002:0019) та земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 ;

зобов`язати Коростенську міську раду Житомирської області відновити межі земельної ділянки комунальної власності Коростенської міської територіальної громади, яка межує із земельною ділянкою (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441), на якій самочинно зведена добудова/забудова частини будівлі АДРЕСА_2 ;

зобов`язати Коростенську міську раду Житомирської області відновити межі земельної ділянки комунальної власності Коростенської міської територіальної громади, що розташована від земельної ділянки фабрики кручених виробів м. Коростеня (кадастровий номер 18110700000:02:002:0019) і земельної ділянки будівлі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1810700000:02:002:0441) до будинку АДРЕСА_2 .

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 20 грудня 2021 року в задоволені позову відмовив.

Житомирський апеляційний суд постановою від 10 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року - без змін.

ОСОБА_1 08 червня 2022 року подав засобами поштового звязку касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у січні 2021 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги за три немайнові вимоги в даному випадку становить 5 448,00 грн (908,00 грн х 3 х 200 %).

Згідно з наданою квитанцією від 07 червня 2022 року № 0.0.2568311598.1 ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 816,00 грн.

Враховуючи наведене, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 632,00 грн (5 448,00 грн - 1 816,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 632,00 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 травня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев