Рішення

від 23.05.2022 по справі 607/7354/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2022 Справа №607/7354/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тришака О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-Тест», ОСОБА_2 з участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування права власності на автомобіль, визнання за позивачем права власності на автомобіль та витребування його з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тришак О. Г., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-Тест», ОСОБА_2 з участю третьої особи ОСОБА_3 , у якому просить суд скасувати право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки «Volkswagen Jetta» 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Volkswagen Jetta» 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «Volkswagen Jetta» 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що він - ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 22.03.2019 року. У липні 2020 року позивач передав даний автомобіль разом із реєстраційними документами у тимчасове користування ОСОБА_3 , на підставі усної домовленості. Проте, в обумовлений сторонами час ОСОБА_4 автомобіль не повернув. Як стало в подальшому відомо позивачу, його автомобіль марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 листопада 2020 року було продано за договором купівлі-продажу №7970/20/000161 укладеного між Комісіонером ТОВ «Терно-Тест» та ОСОБА_5 . Підставою для продажу даного транспортного засобу послужив договір комісії №7970/20/000161 від 13.11.2020 року укладений між ОСОБА_1 від імені якого начебто діяв ОСОБА_6 та ТОВ «Терно-Тест», згідно умов даного договору, комітент ( ОСОБА_1 ) доручає комісіонеру (ТОВ «Терно-Тест») від його імені здійснити продаж належного йому транспортного марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Також зазначає, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області 18 грудня 2020 року відкрито кримінальне провадження №12020210010002420 за ознаками злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України щодо вчинення шахрайських дій з метою заволодіння транспортними засобом ОСОБА_7 та інших осіб. В ході досудового розслідування було вилучено у ТОВ «Терно-Тест» копію довіреності від 23.07.2019 року зареєстровану в реєстрi №889/19/04 укладену в приміщенні Генерального консульства України в місті Неаполі республіка Італія, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт гр. України № НОМЕР_5 , виданий ЦНАП №612509.07.2019, начебто уповноважував ОСОБА_6 жителя с. Сороки Бучацького району Тернопільської області, відчужувати та розпоряджатись автомобілем марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Також, слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області, було направлено запит № 3077/02/9/6-2021 від 25.02.2021 року генеральному консулу України в ОСОБА_8 , з проханням повідомити чи засвідчував генеральний консул України в місті Неаполі довіреність від 23.07.2019 року, яка зареєстрована в реєстрі за №889/19/104. Згідно відповіді на даний запит №61417/17-500-12096 від 25.02.2021 року вказується, що ОСОБА_1 ніколи не звертався до установи за вчиненням консульських дій, а дана довіреність №889/19/104 від 23.07.2019 року в консульстві не видавалась та не посвідчувалась.

Ухвалою судді від 08 червня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю безпідставними і не підлягає до задоволення. Зазначає, про те, що вказаний автомобіль був проданий від імені позивача на підставі підробленої довіреності він не знав, а тому вважає, що він є добросовісним набувачем. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що позивач ОСОБА_1 визнає, що автомобіль вибув з його володіння з його волі, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Представником позивача - адвокатом Тришак О. Г. подано відповідь на відзив, у якій він зазначає про те, що спірний автомобіль із власності позивача вибув 13 листопада 2020 року на підставі укладеного між позивачем та відповідачем ТОВ «Терно-Тест» договору комісії № 7970/20/000161, яким позивач начебто уповноважив ТОВ «Терно-Тест» здійснити продаж автомобіля марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 власником якого був позивач. Також зазначає, що згідно договору комісії слідує, що позивач не укладав його власноручно, а начебто від його імені на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 , з яким позивач не знайомий. Укладений між позивачем та відповідачем договір комісії є нікчемним у силу відсутності у ОСОБА_9 повноважень на укладення та підписання від імені позивача будь-яких договорів щодо відчуження належного йому автомобіля. Вказує, що позивач ніколи не передавав свій автомобіль у користування ОСОБА_6 .

Представник відповідача ТОВ «Терно-Тест» подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що ТОВ «Терно-Тест» при укладенні договору комісії діяло в межах чинного законодавства, а саме ведено облік надходження продажу та передачі транспортних засобів, у матеріалах справи відповідно знаходяться всі інші документи. Також вказують, що ними вжито всіх заходів для вчинення правочину відповідно до нормативно-правових актів, проте законодавством не передбачено обов`язки комісіонера на перевірку довіреності на предмет її чинності у день укладення договору комісії. На підставі викладеного, вважають позовні вимоги до ТОВ «Терно-Тест» безпідставними і необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Просять у задоволенні позову у частині стягнення з ТОВ «Терно-Тест» будь-яких витрат на користь позивача відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак його представник - адвоката Тришак О. Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Терно-Тест» у судове засідання не з`явився, однак попередньо у відзиві на позов просив суд розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та його представника.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 23 липня 2019 року згідно довіреності, посвідченої Генеральним консулом Генерального консульства України в Італії, зареєстрованої в реєстрі за №889/19/04, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 продати за ціну і на умовах на її розсуд, обміняти, зняти з обліку, належний йому на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 5152, 22 березня 2019 року, автомобіль марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

13 листопада 2020 року між ОСОБА_1 (Комітент), в особі ОСОБА_6 , та ТОВ «ТЕРНО-ТЕСТ» (Комісіонер) укладено договір комісії за №7970/20/000161, згідно умов якого Комісіонер зобов`язався за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

Вказаний договір підписаний представником ТОВ «Терно-Тест» та ОСОБА_6 , від імені ОСОБА_1 .

Як вбачається з договору купівлі-продажу транспортного засобу за №7970/20/000161 від 13 листопада 2020 року, укладеного між ТОВ «ТЕРНО-ТЕСТ», що здійснює оптову торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, та ОСОБА_10 , останній набув у власність транспортний засіб «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

19 грудня 2020 року між ТОВ «ТЕРНО-ТЕСТ» (Комісіонер), в особі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 (Комітент) укладено договір комісії за №7970/20/000226, згідно умов якого Комісіонер зобов`язався за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_7 .

Вказаний договір підписаний представником ТОВ «Терно-Тест» та ОСОБА_5 .

Як вбачається з договору купівлі-продажу транспортного засобу за №7970/20/000226 від 19 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ТЕРНО-ТЕСТ», що здійснює оптову торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, та ОСОБА_11 , останній набув у власність транспортний засіб «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_7 .

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу за №6141/2021/2457689 від 02 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , останній набув у власність транспортний засіб «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_8 .

Згідно висновку експерта від 09.03.2021 року середня ринкова вартість автомобіля марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , станом на 01.07.2020 року ймовірно становить 316355,80 грн.

Як слідує з відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області від 28 квітня 2021 року за №31/19-1460, згідно інформації з ЄДР МВС останнім власником транспортного засобу «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Буцнів. Вказують, що зазначений транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_1 22.03.2019 року. 17.11.2020 року транспортний засіб було перереєстровано на іншу особу. 19.12.2020 року транспортний засіб було знову перереєстровано на іншу особу. 02.03.2021 року перереєстровано на ОСОБА_2 .

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020210010002420, 20.07.2020 чоловік на ім`я ОСОБА_12 перебуваючи на парковці поблизу автовокзалу в м. Тернополі, отримав в тимчасове користування автомобіль марки Фольцваген Джетта, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який останній мав повернути, однак зловживаючи довірою власника вказаного транспортного засобу, розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди на суму 290 000 грн., потерпілий ОСОБА_1 .

На лист ГУНП у Тернопільській області від 25.02.2021 року за №3077/02/9/6-2021, отримано відповідь Генерального консульства України в Неаполі від 22 лютого 2021 року про те, що відповідно до облікових даних ГКУ в Неаполі громадянин ОСОБА_1 не звертався до установи для вчинення консульських дій, у тому числі нотаріальних. Довіреність за №191/19/104 від 23 липня 2019 року в консульстві не посвідчувалась. Номер журналу обліку нотаріальних дій, зазначений в копії довіреності, не відповідає існуючому в ГУК в Неаполі; розмір тарифу, зазначений в копії довіреності, не відповідає встановленим тарифам.

Згідно довіреності від 03 липня 2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л. І., зареєстрованої в реєстрі за №1587, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_14 , ОСОБА_15 безоплатно бути його представником у державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах організаціях, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, перед фізичними особами-підприємцями, самозайнятими особами, у органах Національної поліції України , територіальних сервісних центрах, станціях діагностики або спеціалізованих пунктах технічного контролю, тощо при вирішенні питань, пов`язаних з ремонтом, переобладнанням ТЗ, заміною агрегатів, дублюванням кузова, належного ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_10 , виданого ТСЦ 5152, 22.03.2019 року, шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , ТИП ТЗ - ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) . Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст. 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного суду 21 січня 2021 року у справі № 759/1695/17 а також постанові Великої Палати від 29 вересня 2020 року у справі №387/356/17.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Положеннями ч. 3 ст. 244 ЦК встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У силу вимог ч. 1 ст. 245 ЦК форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

З пояснень позивача та листа відповіді Генерального консульства України в Неаполі на запит ГУНП в Тернопільській області встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до установи для вчинення консульських дій, у тому числі нотаріальних, довіреність за №889/19/104 від 23 липня 2019 року, на підставі якої було відчужено належний позивачу автомобіль, в консульстві не посвідчувалась та не видавалась. Номер журналу обліку нотаріальних дій, зазначений в копії довіреності, не відповідає існуючому в ГУК в Неаполі; розмір тарифу, зазначений в копії довіреності, не відповідає встановленим тарифам.

З врахуванням вищенаведеного та того, що така довіреність від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_6 не видавалась та не посвідчувалась у даній установі, суд вважає, що відповідно договір комісії за №7970/20/000161 від 13 листопада 2020 року між ТОВ «Терно-Тест» та ОСОБА_6 є неукладеним.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 15, ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспоренні відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18)). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

За змістом статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у випадках, встановлених статтею 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першої статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, за яких за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Реалізація цього права не залежить від доводів володільця речі про те, що він є добросовісним набувачем, якщо власник майна доведе факт вибуття цього майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2019 року у справі № 754/10050/16-ц.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля марки «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який вибув з його володіння поза його волею, оскільки довіреність за №889/19/104 від 23 липня 2019 року від його імені на ім`я ОСОБА_6 не видавалась та не посвідчувалась, таким чином договір комісії №7970/20/000161 від 13.11.2020 року є неукладений, а тому не породжує жодних правових наслідків, у тому числі щодо переходу права власності на належний позивачу автомобіль до інших осіб.

Зважаючи на те, що належний позивачу автомобіль вибув із його володіння поза його волею, а тому він вправі витребувати спірний транспортний засіб від добросовісного набувача ОСОБА_2 , беручи до уваги той факт, що ОСОБА_6 та ТОВ «Терно-Тест» не мали повноважень власника на його відчуження, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що належний позивачу автомобіль вибув із його володіння за його волею, оскільки ОСОБА_1 передав належний йому автомобіль ОСОБА_3 на тривалий період часу не заслуговує на увагу, оскільки позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_16 належний йому автомобіль «Volkswagen Jetta», 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 лише у тимчасове користування, що не може свідчити про те, що позивач відмовлявся від права власності на нього чи бажав зміни права власності на належний йому автомобіль.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що він є добросовісний набувач, оскільки придбаваючи автомобіль не знав, що транспортний засіб був проданий від імені позивача на підставі підробленої довіреності судом до уваги не береться, оскільки позивач вправі витребувати автомобіль у добросовісного набувача, оскільки такий автомобіль вибув із його володіння не з його волі, а тому посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що він не знав про протиправне відчуження автомобіля правового значення немає, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України.

Суд вважає, що в силу вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача ОСОБА_2 , оскільки спірний автомобіль судом витребовується у вказаної особи, а тому із відповідача ОСОБА_2 в користь позивача слід стягнути по 4071,55 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_11 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_11 .

Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2014 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_11 .

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4071,55 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: 48153, с. Ласківці, Теребовлянського району Тернопільської області, ідентифікаційний код: НОМЕР_12 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальності «Терно-Тест», адреса: 47751, вул. Стрийська, 4/А, с. Підгороднє, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 42237728.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_9 .

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич