Рішення

від 14.06.2022 по справі 588/2119/21

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/2119/21

№ провадження 2/588/134/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2022 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Безкоровайної А.С., позивачки ОСОБА_1 , її представника Сумцова Є.С. , представників відповідачів Лампак Л.І. , Безсмертної А.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за позовом СУМЦОВА Євгена Станіславович в інтересах ОСОБА_1 до Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради, Відділ освіти Тростянецької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивачки

Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. у грудні 2021 року звернувся до суду з указаним позовом в інтересах ОСОБА_1 , який мотивував тим, що ОСОБА_1 з 27.06.2018 і по теперішній час працює на посаді прибиральника приміщень Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради.

Позивачці 01.11.2021 було повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період карантину, встановленого Урядом, щеплення проти COVID-19 нібито обов`язкове для працівників Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, і що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності. Однак, ні в посадовій інструкції позивачки чи в будь-якому іншому документі, підписаному між сторонами, зобов`язання працівника перед роботодавцем про здійснення такого щеплення немає.

Наказом від 08.11.2021 № 109-К позивачку відсторонено від роботи, починаючи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

ОСОБА_1 вважає, що таким чином, відповідачами суттєво обмежується конституційне право позивачки на працю та на її оплату. Наказ про відсторонення від роботи є дискримінаційним. Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені, а відтак посилання та обґрунтування Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради необхідності наявності доказів щеплення є незаконними. В оспорюваному наказі про відсторонення позивачки від роботи відсутні посилання на подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, що передбачено пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 вважала, що наказ від 08.11.2021 року №109-К є незаконним і підлягає скасуванню. Як наслідок оскільки її право на працю порушується, заробітна плата не виплачується, тому ефективним способом захисту її прав буде зобов`язання Відділу освіти Тростянецької міської рали нарахувати та виплатити їй заробітну плату за час відсторонення.

Посилаючись на указані обставини, позивачка просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати наказ Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради від 08.11.2021 року №109-К «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »; 2) зобов`язати Відділ освіти Тростянецької міської ради виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, тобто починаючи з 08.11.2021 року по день набрання рішенням суду законної сили.

Стислий виклад позиції відповідачів

Представники відповідачів заперечили проти позову ОСОБА_1 , просили відмовити у його задоволенні. Відділом освіти Тростянецької міської ради Сумської області було подано відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що не була позбавлена права на працю, оскільки залишається працівником Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради. ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підтверджуючого документа про щеплення проти COVID-19 тимчасово відсторонена від роботи на підставі статті 46 КЗпП України на виконання вимог пункту 46-1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Позивачка відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я №2153 від 04.10.2021, який набув чинності 08.11.2021 підлягає обов`язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 на період дії карантину як працівник закладу загальної середньої освіти, оскільки ОСОБА_1 кожного дня взаємодіє з великою кількістю людей закладу, в якому навчається 775 учнів, а тому позивачка перебуває в зоні ризику як інфікуватися особисто, так і інфікувати оточуючих громадян.

Висновку про те, що ОСОБА_1 має абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та медичного висновку про відсутність захворювання на COVID-12, позивачка роботодавцю не надала, правом на вихід у відпустку не скористалася.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою суду від 29.12.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом осіб.

Відповідачем Відділом освіти Тростянецької міської ради Сумської області 12.01.2022 подано до суду відзив на позов.

Протокольною ухвалою суду від 02.02.2022 судовий розгляд справи було відкладено.

У зв`язку із уведенням в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану та неможливістю здійснення правосуддя з об`єктивних причин під час воєнного стану судове засідання, яке було призначене на 01.03.2022 не відбулось.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.03.2022 № 13/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Тростянецького районного суду Сумської області на Гадяцький районний суд Полтавської області.

З 26 травня 2022 року розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.05.2022 №32/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ Тростянецького районного суду Сумської області.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що з 27.06.2018 року і на час розгляду судом справи ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради (а.с.9-11).

ОСОБА_1 01.11.2021 року було ознайомлено і вручено під підпис Повідомлення від 01.11.2021 № 365 про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 та запропоновано до 07.11.2021 надати Довідку про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень або один із таких документів: документ, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації або одну дозу дводозної вакцинації COVID-19, включеної ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях; міжнародний внутрішній або міжнародний або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях (а.с. 13).

Наказом від 08.11.2021 № 109-К ОСОБА_1 відсторонено від роботи, починаючи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Починаючи з 08 листопада 2021 року Відділом освіти Тростянецької міської ради припинено нарахування та виплату позивачу заробітної плати (а.с.14, 15).

На виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», наказу МОЗ від 25.02.2022 № 380 директором Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради Лампак Л. видано наказ від 28.02.2022 № 13-к, яким тимчасово призупинено дію спірного наказу від 08.11.2021 № 109-К у зв`язку зі уведенням воєнного стану.

З 01.03.2022 року ОСОБА_1 повернулась до виконання обов`язків прибиральниці службових приміщень без оплати праці за час відсторонення.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України, яка зокрема, передбачає, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків.

Про відсторонення працівника видається наказ або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, про що працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

За змістом вищезазначеної статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 17.06.2020 у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19) від 04.10.2021 у справі № 336/1368/20 (провадження № 61-10147 св 21).

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» на громадян України покладено обов`язки у сфері охорони здоров`я: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; в) вживати передбачених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані; г) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», частин 1, 3 статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 р. № 90) Міністерство охорони здоров`я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

У Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб (ст. 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94), затверджений Наказом МОЗ України від 19.07.95 №133 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров`я № 521 від 25.02.2020) до особливо небезпечних інфекційних хвороб віднесено COVID-19.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за № 1306/36928, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням та визначено працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до указаного Переліку, який набрав чинності 08.11.2021 року, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, у тому числі, закладів загальної середньої освіти.

Обов`язковою умовою для здійснення профілактичного щеплення є відсутність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 № 2070).

На момент прийняття оскаржуваного ОСОБА_1 наказу від 08.11.2021 № 109-К на території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 було установлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який діє і на час ухвалення цього рішення.

Указану постанову з 08.11.2021 доповнено пунктом 46-1, яким передбачено, що керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються.

Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Системний аналіз наведених норм права указує на те, що за відсутності обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка віднесена до особливо небезпечних інфекційних хвороб, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, дозволяється відсторонення від роботи працівників закладів загальної середньої освіти без виплати заробітної плати, окрім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень.

Позивачка належить до працівників закладів загальної середньої освіти, тому на неї поширюються вимоги проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Судом установлено, що 01.11.2021 позивачка була попереджена про необхідність проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, їй також запропоновано надати один з документів, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти СОVID- 19, а у разі наявності абсолютних протипоказань до проведення щеплення - довідку від сімейного лікаря форми №028-1/о.

ОСОБА_1 була попереджена про подальше відсторонення від роботи без збереження заробітної плати починаючи з 08.11.2021.

Позивачка 08.11.2021 не надала документи, як про щеплення, так і про наявність абсолютних протипоказань до проведення таких профілактичних щеплень, що стало підставою для видачи спірного наказу, з яким позивачка цього дня ознайомлена.

Указаний наказ про відсторонення ОСОБА_1 від роботи виданий уповноваженою особою, при відсторонені позивача від роботи було дотримано вимоги трудового законодавства України.

Стаття 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», на порушення якої посилається позивачка, містить перелік обов`язків підприємств, установ і організацій у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, який не є вичерпним. Зазначена норма не регулює процедуру усунення від роботи працівника за відсутності обов`язкового щеплення.

З цих підстав доводи ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного наказу у зв`язку з відсутністю у ньому посилання на подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про його відсторонення, відсутність обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 через не включення цієї хвороби у календар щеплень, суд вважає необґрунтованими.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який триває на час розгляду справи.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 № 380, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.02.2022 за № 256/37592, з 01.03.2022 зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за № 1306/36928, до завершення воєнного стану в Україні, а тому з 01.03.2022 ОСОБА_1 допущена до роботи.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (рішення у справі «Соломахін проти України» від 15.03.2012, заява № 24429/03).

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. У даному питанні превалює принцип переваги суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я її громадян.

Обов`язкова вакцинація працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком, зокрема працівників закладів загальної середньої освіти, з подальшим відсторонення від роботи (виконання робіт), які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації передбачена законом, відповідає нагальній соціальній потребі є пропорційною до поставленої законом мети - для захисту здоров`я і запобігання поширенню особливо небезпечної інфекційної хвороби COVID-19 та є необхідною у демократичному суспільстві.

З цих підстав доводи ОСОБА_1 та її представника адвоката Сумцова Є.С. про дискримінацію громадян, які не мають щеплення не ґрунтуються на вимогах закону та не є проявом дискримінації у розумінні пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Отже, право ОСОБА_1 на працю було тимчасово обмежено з огляду на нагальну соціальну потребу, оскільки вона не надала роботодавцю один із документів, який би підтверджував вакцинацію від COVID-19 або документ про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.

Позивачка скористалася своїм правом на відмову від щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд поважає права ОСОБА_1 на фізичну недоторканість та її вибір.

Натомість, вирішуючи цей спір, суд оцінює вимогу законодавства не як примус до обов`язкової вакцинації, а як вимогу до осіб, які працюють у підприємствах, установах та організаціях, включених до Переліку, який затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153.

При цьому, така вимога є виправданою, законною, переслідує легітимну мету, є необхідною в демократичному суспільстві та за умови відсутності протипоказань є прийнятною з метою захисту суспільного інтересу і прав інших громадян на життя.

Оскільки під час розгляду справи порушень прав позивачки при прийнятті оскаржуваного наказу про відсторонення від посади не установлено, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу № 109-К від 08.11.2021 Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наданих у пункті 10 постанови від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не частини невиплаченої заробітної плати.

Оскільки судом не встановлено незаконного відсторонення ОСОБА_1 від роботи, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу на період такого відсторонення.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. (а.с.17) не може бути компенсована ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов СУМЦОВА Євгена Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 20.06.2022 року.

Сторони

Позивачка:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідачі:

Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тростянецької міської ради, код 42264835, адреса:вул.Шевченка, 13 у м.Тростянець Сумської області

Відділ освіти Тростянецької міської ради, код 35157487, адреса: вул.Вознесенська, 53-В у м.Тростянець

Суддя М.В. Щербаченко