Рішення
від 09.06.2022 по справі 354/1011/18
ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1011/18

Провадження по справі № 2/354/91/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Підлуського В.Д.

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинно збудованої бетонної огорожі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0026 га, кадастровий номер 2611000000:05:008:0117 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та знести самочинно збудовану бетонну огорожу довжиною 21,57 м. В обгрунтування заявлених позовних вимого зазначив, що у період з 01 серпня 2017 року по 02 жовтня 2017 року відповідачами самовільно зайнято частину земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належала на праві приватної його батькові ОСОБА_5 згідно державного акту серії ІФ №061783 від 30.06.2005 року та після смерті останнього була успадкована ним в порядку спадкування за законом. Факт самовільного зайняття відповідачами земельної ділянки шляхом будівництва бетонної огорожі підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 24 квітня 2018 року №465/0/92-18-ДК/165/АО/10/01-18 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 квітня 2018 року №465/0/92-18-ДК/386/АП/09/01-18, складеними за результатами обстеження, проведеного провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. На неодноразові попередження відповідачів про те, що їхні дії щодо будівництва бетонної огорожі є неправомірними, оскільки вони самовільно захопили частину належної йому земельної ділянки і будують огорожу не по межі, а на його ділянці останні поводили себе агресивно та застосовували до нього фізичну силу, з приводу чого він неодноразово звертався із відповідними повідомленнями у поліцію, де за його зверненнями було порушено ряд кримінальних проваджень, а також до органів місцевого самоврядування. Зважаючи на зазначені обставини, з огляду на допущені відповідачами порушення його законних прав як власника земельної ділянки, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2019 року вказану справу передано у провадження судді Польської М.В.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15 травня 2019 року від відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому останні вказали, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення. Зазначили, що позивачем не надано будь-яких доказів про те, що на момент звернення до суду він є власником чи користувачем спірної земельної ділянки та має право на звернення до суду. За чоловіком ОСОБА_4 - ОСОБА_3 станом на 19 травня 2006 року по земельно-кадастрових книгах рахувалось 0,2050 га землі по АДРЕСА_2 , ця ділянка включала в себе частину землі, яка була вилучена на прокладання дороги по АДРЕСА_2 . Згодом на підставі рішення Яремчанської міської ради №33-2/2006 від 06 липня 2006 року із земельної ділянки ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_4 була передана ділянка площею 0,0514 га та 0,5534 га. 22 червня 2006 року депутатами міської ради складено акт, яким підтверджено, що межа вказаної земельної ділянки не мінялася та проходить по існуючій межі по АДРЕСА_2 та самовільного захоплення земельної ділянки з боку ОСОБА_4 не виявлено, земельно-кадастровий план відповідає на місцевості. 25 липня 2006 року міською радою була створена комісія по встановленню межі між земельними ділянками ОСОБА_4 та позивача, якою було встановлено, що самовільного захоплення не виявлено. На момент розгляду справи відповідачам згідно витягу з державного реєстру речових прав належить на праві власності на 1/3 частині земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000:05:008:0535 розміром 0,0953 га по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Окрім цього, ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 07 квітня 2014 року належить на праві приватної власності суміжна земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000:05:008:0210 розміром 0,0471 га по АДРЕСА_2 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до плану вказаної земельної ділянки вона не межує із земельною ділянкою позивача та відповідно ОСОБА_4 не могла здійснити самовільне захоплення земельної ділянки позивача. На час виготовлення відповідачам правовстановлюючих документів на земельні ділянки були виготовлені проекти землеустрою в яких містяться акти виносу меж в натурі від 16 лютого 2015 року. Також у проекті землеустрою міститься акт узгодження та встановлення межі земельної ділянки від 14 вересня 2015 року відповідно до якого межа земельної ділянки площею 0,0953 га по АДРЕСА_3 не мінялась (проходить по існуючій огорожі) та самовільного захоплення суміжної земельної ділянки про межах від точки Б до В згідно земельно-кадастрового плану не виявлено. За життя батько позивача жодних претензій до ОСОБА_4 у зв`язку із порушенням меж земельної ділянки не пред`являв. Збудована відповідачами огорожа із бетонним фундаментом зі сторони позивача проходить по місцю старої огорожі, що підтверджується долученими світлинами, де зображено стовбур зрізаного позивачем дерева, яке росло на межовій лінії і до якого був прикріплений паркан, що розділяв земельні ділянки сторін, а також зафіксовано металевий стовп зі старої огорожі та місце старих стовпів на межі. З приводу долучених позивачем акту обстеження земельної ділянки та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначили, що дане обстеження проводилось у їхній відсутності, у обстеженні відсутні конкретні виміри та координати, документ не містить підписів осіб, які були присутні при обстеженні ділянки. Згідно долученої позивачем план-схеми, складеної ОСОБА_6 межі земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідають плану меж, вказаному у Державному акті ІФ №061783 від 30 червня 2005 року, а саме: дописано 1,43 м та 1,21 м чим збільшено довжину земельної ділянки позивача. Також незрозуміло яким чином позивачем визначено площу стверджуваного ним захоплення земельної ділянки, довжину огорожі у розмірі 21,57м, яку він просить знести, оскільки в плані меж згідно Державного акту ОСОБА_1 по межі В-Г із ОСОБА_4 зазначено ширину 19,88 м, згідно земельно-кадастрового плану відповідачів розмір межі від ОСОБА_5 по лінії Б-В складає 9,97 м, а згідно поданої позивачем план-схеми до акту перевірки від 24 квітня 2018 року вказана ширина -20 м. Відповідних доказів, які б підтверджували факт притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства позивачем не долучено, а предмет позову ґрунтується на кадастрових помилках, земельних ділянок у межах кадастрового кварталу, що підтверджується повідомленням ФОП ОСОБА_7 , який виготовляв відповідачам технічну документацію із землеустрою щодо оформлення державного акту. Так із даного повідомлення від 14 травня 2019 року вбачається, що у 2016 році відповідачі отримали кадастровий план земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0535 у якому виявлено штучне графічне зменшення земельної ділянки відповідачів через кадастрові помилки у межах кадастрового кварталу, а також геометрія ділянки була іншої конфігурації по межі А-Б ОСОБА_8 , а з метою виправлення зазначених помилок відповідачам було запропоновано повторно профінансувати геодезичні та землевпорядні роботи не тільки земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 а й ще семи власників земельних ділянок у межах кадастрового кварталу.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2019 року, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у вказаній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

27 лютого 2020 року до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/109/30-63ЗТ/19 від 21 лютого 2020 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у зв`язку із чим ухвалою суду від 02 березня 2020 року провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №143 від 03 серпня 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2020 року у зв`язку із закінченням повноважень попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Польської М.В.) вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року дану справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено у ній підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Яремчанську міську раду Івано-Франківської області та Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

07 жовтня 2020 року від відповідачів надійшов відзив на позов в якому зазначено, що в ході розгляду даної справи встановлено, що виявлені кадастрові помилки відбулися не з вини відповідачів, а з вини землевпорядних організацій, які виготовляли технічну документацію сторін у справі. Першопричиною помилок у кадастрі є помилки у технічній документації батька позивача ОСОБА_5 , яка була зареєстрована у 2013 році , тому її координати внесені в Держгеокадастр не вимірювалися сучасними приладами на місцевості, а були переобчислені зі старої системи координат з помилками. Про наявність технічної помилки свідчить те, що спірна сторона земельної ділянки проходить по даху 40-літньої будівлі (літньої кухні) відповідачів. В ході проведення призначеної судом земельно-технічної експертизи позивач перешкодив доступу експерта до своєї земельної ділянки, а тому були виміряні лише ділянки відповідачів. У зв`язку із цим неможливо встановити точні координати розташування та фактичну площу земельної ділянки позивача, яка, на думку відповідачів, є більшою, ніж зазначено у правовстановлюючих документах і саме позивачем здійснено захоплення частини ділянок, які йому не були надані. Також позивач протягом розгляду справи саботує усі пропозиції відповідачів щодо позасудового врегулювання даної ситуації, вчиняє дії, спрямовані на затягування судового процесу, всіляко чинить тиск на суд, що підтверджується його численними скаргами у різні інстанції. Вказали, що огорожу на бетонному фундаменті пони побудували на власних земельних ділянках на місці старої попередньої огорожі, а неточності існують лише у технічні документації у координатах земельної ділянки ОСОБА_1 із кадастровим номером 26110000500:05:008:0117., а тому заявлений позов є безпідставним та надуманим.

05 листопада 2020 року до суду надійшли письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру в яких зазначено, що відповідно до ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори мають право складати акти перевірок та протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель. Так, згідно акту обстеження земельної ділянки від 24 квітня 2018 року №465/0/92-18-ДК/165/АО/10/01/-18 державним інспектором ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. проведено перевірку з питання здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства у результаті якої встановлено, що частина земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, яка належить ОСОБА_5 самовільно зайнята відповідачами шляхом будівництва бетонної огорожі, що містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.

Ухвалами суду від 09 червня 2021 року, 29 листопада 2021 року, 14 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід головуючої судді.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі, з мотивів, наведених у позовній заяві. Вказав, що спірна земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000605:008:0117 належала на праві власності його батькові ОСОБА_5 , після смерті якого вона перейшла у власність його брата ОСОБА_8 , та в подальшому була успадкована ним. У період з 01 серпня по 02 жовтня 2017 року відповідачами, які є суміжними землевласниками, було проведено будівництво бетонної огорожі та захоплено частину належної йому ділянки площею 0,0026 га. З цього приводу він звернувся у ГУ Держгеокадастру 24 квітня 2018 року виїхав державний інспектор, який провів обстеження земельних ділянок та встановив факт самовільного захоплення відповідачами частини належної йому ділянки, що підтверджується долученими ним до позову актом обстеження земельної ділянки та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Із цими документами він звернувся до відповідачів, однак останні не відреагували належним чином на виявлені порушення земельного законодавства з їхнього боку, а тому він змушений був звернутись за захистом своїх прав до суду. Зазначив, що у користуванні померлого чоловіка ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка площею 600 кв.м., а тому іншою частиною земельної ділянки сім`я ОСОБА_9 користується незаконно.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали та просять у його задоволенні відмовити, з мотивів наведених у відзиві. Відповідач вказала, що у 1972 році Яремчанська міська рада надала її чоловікові у користування земельну ділянку площею 600 к.в. по АДРЕСА_3 . На той час по сусідству жив батько ОСОБА_1 , між їхніми ділянками була межа, на якій були забиті кілки та протягнутий колючий дріт, потім вони із чоловіком поставили паркан зі штахетника, відступивши від старої межі в бік своєї ділянки. Батьки позивача не мали до них жодних претензій щодо влаштування цієї огорожі, в подальшому, коли ця огорожа зігнила, вони поставили на її місці залізні стовпи із металевою сіткою, і ця огорожа стояла на межі понад 30 років. У 2006 році виник конфлікт із позивачем через дренажну канаву, яку вони викопали та розчищають. На її прохання на 22 червня 2006 року на місце виходила комісія, яка не встановила факту захоплення земель, підтвердила, що межа не змінювалась, а стічна канава знаходиться на її ділянці. Батько позивача тоді особисто підтвердив, що захоплення з їх боку не було, стара огорожа проходила по середині межі між їхніми ділянками. 25 липня 2006 року вона повторно викликала комісію із міської ради, знову оглянули стару металеву огорожу, підтвердили, що межа не змінювалась. Позивач був присутній під час цього комісійного огляду. Право власності ОСОБА_5 на землю було зареєстроване у 2005 році, відомості про належні їй та її дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельні ділянки були внесені до Державного земельного кадастру у 2016 році. У 2017 році вона працювала за кордоном та від сина дізналась, що ОСОБА_1 зруйнував стару огорожу та переніс її вглиб їхньої ділянки, викопав собі стічну канаву фактично на їхній території. Коли вона повернулась, вирішила відновити огорожу, 14 листопада 2017 року звернулась у земельний відділ міської ради і представниками міської ради були винесені межі її земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивач свою земельну ділянку обміряти не дозволив. З`ясувалося, що земельна ділянка позивача змістилась в бік її ділянки на 1 м в ширину та на 20 м в довжину. З цього приводу вона звернулась у ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, де пояснили, що ці накладки зумовлені тим, що технічна документація виготовлялась у різний період час, обміри проводились різними технічними засобами, а тому межі ділянок на місцевості не відповідають даним у правовстановлюючих документах та інформації, внесеній у Державний земельний кадастр, через це у період з 2006 по 2014 рік їм відмовляли у приватизації землі. Тоді вони вирішили поставити на межі із позивачем нову бетонну огорожу, яка повністю знаходиться на території належної їй земельної ділянки і не зачіпає земельну ділянку позивача.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, підтримав доводи своєъ матері та суду пояснив, що огорожу вони поставили на своїй території на місці старої огорожі, частину елементів якої залишили. Щоб зафіксувати відсутність порушень з їхнього боку під час будівництва, зокрема є старий металевий стовп, який був частиною попередньої огорожі та старе дерево, яке росло на межі. Всі доводи позивача є надуманими та не відповідають дійсності. Протягом усього періоду час він різноманітними способами намагається чинити тиск на них та на суд, домагаючись задоволення позову на свою користь.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що вони із матір`ю та братом розпочали процес приватизації першої земельної ділянки у 2006 році і він тривав до 2014 року, друга ділянка була ними приватизована у 2017 році. Згідно отриманих ними відомостей із земельно-кадастрових книг за їх батьком ОСОБА_3 обліковувалась земельна ділянка площею понад 0,2050 га, але коли провели обміри, встановили, що площа ділянки є меншою та становить близько 0,1500 га. оскільки частину ділянки вони віддали для прокладання дороги, ініціатором чого була їхня мати і з того часу фактично почався конфлікт із позивачем, бо частину земельних ділянок під дорогу забрали у нього та ще ряду сусідів. У отриманій ними документації на землю, вони ніяких невідповідностей виявити не могли, бо вказана площа відповідала дійсності, однак з`ясувалося, що координати обох належних їм ділянок згідно правовстановлюючих документів не відповідають фактичному розташуванню ділянок. Причиною цього стало те, що відомості про земельну ділянку батька позивача ОСОБА_5 були внесені раніше, а коли розроблялась їхня технічна документація, координати не співпадали, ділянка ОСОБА_5 накладалась на їхні землі, а тому ці координати були скореговані. Вказане зумовлене похибками, які виникають через те, що вимірювання у різний період часу проводилось різними засобами. Держгеокадастр визнає наявність цих помилок, однак зазначає, що вони можуть бути виправлені лише за згодою суміжних землекористувачів шляхом виготовлення технічної документації із встановлення(відновлення) меж земельних ділянок в натурі(на місцевості). Бетонна огорожа була збудована ними у 2017 році на місці старої огорожі та знаходиться на їхній ділянках. Щоб вирішити це питання вони ініціювали призначення земельно-технічної експертизи, позивач спершу погодився на її проведення, вони оплатити вартість експертизи, але коли прибув експерт, ОСОБА_1 не допустив його на свою ділянку та не дозволив провести заміри. Площа їхніх ділянок за результатами експертизи відповідає площі, що вказана у правовстановлюючих документах. Якби були проведені обміри ділянки позивача, вони могли б довести, що її площа теж не зменшилась і захоплення з їх боку немає. На долучених до справи фото чітко видно сліди від старої огорожі, та те, що нова проходить вздовж неї по їхній території. Надані позивачем акт обстеження та дотримання вимог земельного законодавства викликають сумніви у їх достовірності, вони не завірені належним чином, не мають вихідного номера, під час даного обстеження ніхто із відповідачів присутній не був, їх адвокат робив кілька запитів у Держгеокадастр, однак їм надали формальну відписку, з якої неможливо встановити на якій підставы проводилось дане обстеження, координати ділянок у актах відсутні. А тому взагалі незрозуміло, як була визначена наявність накладки та її розміри, а також вони вважають, що дане обстеження на місцевості взагалі не проводилось.

Представник відповідачів адвокат Госедло О.Д. у судовому засіданні просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за безпідставністю. Вказав, що на момент пред`явлення даного позову ОСОБА_1 не був власником земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000605:008:0117, а усі подані ним докази не завірені в установленому порядку, а тому є неналежними. Акт обстеження та акт порушення вимог земельного законодавства від 24 квітня 2018 року складений у відсутності відповідачів, також не зазначено, що він складений у присутності позивача, містить тільки підпис державного інспектора, будь-які інші реквізити у ньому відсутні. Водночас дані акти не підтверджують факт порушення відповідачами вимог земельного законодавства, оскільки відсутні будь-які відомості про притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за вказані порушення. Долученими відповідачами актами узгодження і встановлення меж за 2006, 2015 рік підтверджується відсутність порушення меж та самовільного захоплення земельної ділянки позивача. Відповідачі неодноразово пропонували позивачу вирішити даний спір добровільно, створити комісію, оплатити послуги землевпорядної організації та виготовити нову технічну документацію та внести зміни до Державного земельного кадастру, оскільки встановлено, що при обмірах земельної ділянки ОСОБА_5 були допущені помилки, адже не може межа земельної ділянки проходити по будівлях, яким понад 40 років і які були побудовані задовго до надання земельних ділянок у власність. Однак позивач ці пропозиції ігнорує, від участі у земельно-технічній експертизі усунувся, не допустив експерта до проведення обмірів своєї земельної ділянки.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Захарчук Г.В. у судовому засіданні вказала, що з приводу вирішення даного спору міська рада покладається на розсуд суду. Просить врахувати, що надані позивачем акт обстеження земельної ділянки та акт порушення вимог земельного законодавства у яких відсутні необхідні реквізити, а тому вони не можуть бути належним доказом на підтвердження протиправних дій відповідачів. Зазначила, що наявні помилки у технічній документації сторін можуть бути усунуті сторонами у добровільному порядку і є можливість врегулювання даного спору у позасудовому порядку. Також вказала, що за зверненнями відповідачів були неодноразово проведені відповідні комісійні обстеження, але дані обстеження проводились по існуючих межах, у зв`язку із відсутністю у штаті геодезиста.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не з`явився, проте у направлених на адресу суду письмових поясненнях міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

Спеціаліст ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він був залучений до участі у проведенні земельно-технічної експертизи у даній справі в якості інженера-геодезиста та проводив обміри земельних ділянок відповідачів, за результатами яких було встановлено, що фактичні межі земельних ділянок не відповідають відомостям, зазначеними у правовстановлюючих документах, бо з одного боку земельна ділянка ОСОБА_1 заходить на ділянку відповідачів, з іншого боку, зі сторони заїзду -навпаки земельна ділянка позивача заходить на ділянку відповідачів. Зазначив, що позивач не дозволив провести обміри належної йому земельної ділянки, а без них встановити чи наявне зміщення спірних ділянок та встановити їх дійсні розміри не представляється можливим. Наявна проблема зумовлена тим, що на момент приватизації земельних ділянок відповідачами відомості про земельну ділянку ОСОБА_5 вже були внесені у публічну кадастрову карту, технічна документація на цю ділянку була виготовлена раніше, вимірювання проводилось із застосуванням теодоліта, а тому при виготовленні технічної документації відповідачів було встановлено невідповідність координат земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000605:008:0117, яка змістилась вниз та накладалась на ділянку відповідачів. Зазначив, що існуюча огорожа не відповідає Державному акту ОСОБА_5 , але фактично вона знаходиться на земельній ділянці відповідачів. Також вказав, що висотна відмітка про яку зазначає позивач, не має жодного відношення до координат земельних ділянок, оскільки вимірюються фактичні межі. При цьому при проведенні обмірів у 2016 році та у 2020 році фактичні межі земельних ділянок були однаковими та повністю збігались в межах наявної огорожі. Із метою усунення виявлених недоліків необхідно провести обміри земельної ділянки ОСОБА_1 та виготовити нову технічну документацію обом сторонам у справі.

Спеціаліст ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він працював на посаді начальника районного відділу Державного земельного кадастру у Надвірнянському районі. У 2005 році спеціалісти його відділу проводили обміри земельної ділянки позивача, однак він при цьому присутній не був. Координати земельної ділянки на той час визначались відповідно до місцевої державної умовної системи координат. Цією системою на сьогоднішній день не користуються, відповідні обмінні файли здані і якщо вони є в базі даних, то переводяться у систему координат СК-63. При вимірюванні використовувались оптичні прилади -теодоліти, а також мірні стрічки місця розташування земельної ділянки, пунктів розташування Державної геодезичної мережі, могли бути помилки, похибки в межах 1 метра. Щодо земельної ділянки ОСОБА_5 , то згідно земельно-кадастрового плану та Публічної кадастрової карти її межі проходять по господарських будівлях, це вказує на те, що могли бути допущені помилки при визначенні координат цієї ділянки під час виготовлення технічної документації. Зазначив, що виправлення цих помилок можливе після проведення контрольних обмірів усіх спірних земельних ділянок, їх співставлення та виготовлення нової технічної документації зі зміненою конфігурацією земельних ділянок

Експерт ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав наданий ним висновок земельно-технічної експертизи №СЕ-19/109/30-63ЗТ/19 від 21.02.2020 року та суду пояснив, що при вирішенні першого питання вказаного в ухвалі суду про призначення експертизи, чи відповідають фактичні конфігурації(межі) та площі земельних ділянок відповідачів конфігурації та площі, вказаній у правовстановлюючих документах та документації із землеустрою на ці ділянки було встановлено, що зазначені ділянки на місцевості не розділені межею чи огорожею між собою та фактично утворюють одну земельну ділянку, огороджену по контуру, а тому розглядати їх як окремі об`єкти не представилось можливим, відповідно неможливо визначити окремо площу та конфігурацію кожної із них та співставити із правовстановлюючими документами. По другому питанню в ході проведення експертизи встановлено, що зведена відповідачами бетонна огорожа частково знаходиться на земельних ділянках із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0210 та 2611000000:05:008:0535 та частково заходить на земельну ділянку із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117. По третьому питанню встановлено, що згідно правовстановлюючих документів сторін накладки земельних ділянок відсутні, однак фактично(на місцевості) межа земельних ділянок відповідачів накладається на земельну ділянку позивача згідно його правовстановлюючих документів і площа накладки становить 0,0021 га. ОСОБА_1 відмовився надати доступ до ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, а тому обміри цієї ділянки не проведені. Встановити коли утворилась зазначена накладка, до оформлення правовстановлюючих документів, чи після неможливо. Також за відсутності проведених обмірів ділянки відповідача неможливо сказати чи земельна ділянка, яка перебуває у його фактичному користуванні відповідає розмірам та конфігурації цієї ділянки, вказаним у правовстановлюючих документах та технічній документації. При цьому загальна площа земельних ділянок, які перебувають у володінні відповідачів, не відповідає площі що вказана у правовстановлюючих документах у розмірі 0,1424 га та фактично є меншою і становить 0,1409 га. Згідно схеми, наведеної у додатку №2 до висновку експерта, з однієї сторони земельні ділянки відповідачів накладаються на ділянку позивача, а з іншої сторони, межа їх ділянок не відповідає правовстановлюючим документам та зміщена вглиб їхньої ділянки. При цьому згідно правовстановлюючих документів обох сторін у справі накладки відсутні. Ці розбіжності могли виникнути під час внесення відомостей про земельні ділянки відповідачів у Державний земельний кадастр, оскільки вони реєструвались пізніше, а тому їх координати вносились із урахуванням раніше зареєстрованих земельних ділянок. Вирішити дані питання можливо шляхом проведення відповідної експертизи із питань землеустрою Також підтвердив той факт, що згідно правовстановлюючих документів межа між земельними ділянками сторін проходить по господарській будівлі, що розташована на ділянках відповідачів, що є неможливим, та свідчить про невідповідність координат земельних ділянок.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що він працює у Карпатському НПП разом із ОСОБА_2 , на прохання якої приймав участь у викопуванні траншеї під будівництво огорожі на території домоволодіння ОСОБА_4 . Ці події відбувались восени у 2016 чи 2017 році, точніше не пригадує. Вони знімали стару огорожу із металевої сітки та на місці старих стовпів копали траншею щоб забетонувати під нову огорожу. Під час виконання цих робіт був присутній сусід відповідачів ОСОБА_1 , його дружина, які бачили як вони знімали старі стовпи і сітку та копали по слідах, де проходили старі стовпи траншею під нову огорожу шириною 30-40 см. Траншею вони копали зі сторони відповідачів, виймали старі стовпи та ставили нові, землю та стару огорожу складали на подвір`ї відповідачів. На місці огорожі залишили старий межовий знак-металевий стовпчик. Також були присутні ОСОБА_2 , її брат ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_14 . Позивач ОСОБА_1 ніяких претензій щодо того, що вони проводять роботи на його території не висловлював, не казав, щоб вони припинили роботу, чи припинили розбирати його огорожу, він у загальному мав претензії до відповідачів, обзивав їх та висловлювався нецензурною лайкою, але це не стосувалось питання влаштування огорожі, поліцію не викликали. На той момент, коли вони приступили до роботи, стара огорожа ще знаходилась на місці, вона проходила на незначній відстані від стіни господарської будівлі відповідачів.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді старшого інспектора-чергового ВП №1(м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області і йому відомо про те, що з 2017 року між сторонами у справі триває конфлікт з приводу будівництва огорожі на межі між їх домоволодіннями. У період з 2000 по 2021 рік він працював дільничним інспектором і начальником групи дільничних інспекторів та не один раз виходив на земельні ділянки сторін з приводу вирішення конфліктних ситуацій, які виникали у них з приводу землекористування та заподіяння тілесних ушкоджень. Він також бачив траншею, яка була викопана під будівництво нової огорожі з приводу якої і виник конфлікт, там були помітні сліди старої огорожі. Хто зі сторін здійснював виклики поліції він вже не пригадує.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, експерта, спеціалістів та свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачу відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №079950 від 31 жовтня 2005 року належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 2611000000:05:008:0098, цільове призначення-для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Згідно плану меж даної земельної ділянки по лінії А-Б вона межує із земельною ділянкою ОСОБА_8 , по лінії Б-В із земельною ділянкою ОСОБА_1 , по лінії АДРЕСА_4 , по лінії-Г-А із землями загального користування(т.1 а.с.43).

Згідно земельно-кадастрового плану даної земельної ділянки суміжними землекористувачами із позивачем є ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , також дана ділянка межує із землями Яремчанської міської ради по АДРЕСА_3 та зі сторони точок Г-А проходить заїзд, який розділяє земельну ділянку позивача із земельною ділянкою ОСОБА_4 (т.1 а.с.44).

Батькові позивача- ОСОБА_5 відповідно до Державного акту серії ІФ № 061783 від 20 червня 2005 року належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 2611000000:05:008:0117, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно зазначеного у Державному акті плану земельної ділянки, по лінії В-Г протяжністю 19,88 м дана ділянка межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4 , по лінії А-Б із земельною ділянкою ОСОБА_8 -брата позивача(т.1 а.с.9).

Технічна документація на вказану ділянку була виготовлена Надвірнянським районним відділом Івано-Франківської регіональної філії Центру ДЗК у 2005 році. В ході розроблення документації місцеположення кутів зовнішніх меж землекористувача досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості. Геодезична прив`язка кутів повороту меж земельної ділянки виконувалась з точок теодолітного ходу полярним методом з незалежним контролем геодезичного визначення. Вимірювання горизонтальних кутів проводилось теодолітом 2Т5К, довжини сторін 50-метровою стальною стрічкою. Координати точок ходу та кутів повороту зовнішніх меж обчислені в місцевій системі координат. У матеріалах даної документації міститься акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, підписаний суміжними землекористувачами, в тому числі відповідачем ОСОБА_4 (т.2 а.с.197-211).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12 травня 2008 року(т.1 а.с.10).

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2016 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2016 року позивачу визначено додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.11-14).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 лютого 2019 року, виданого державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. та зареєстрованого в реєстрі за №130 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер-26110000000:05:008:0117, що розташована по АДРЕСА_2 . яку він успадкував після смерті свого брата ОСОБА_8 , який в свою чергу успадкував дану ділянку після смерті батька ОСОБА_5 (т.1 а.с.62). Наведене підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №157217947 від 22 лютого 2019 року(т.1 а.с.82).

Згідно інформаційної довідки із державного земельного кадастру від 24 квітня 2018 року відповідачу ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000:05:008:0210 площею 0,0471 га, цільове призначення-для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, сінокосіння і випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Державна реєстрація права власності проведена 07 квітня 2014 року(т.1 а.с. 23). Наведене підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер: 20128862 від 07 квітня 2014 року та Витягом із державного реєстру речових прав на нерухоме майно №20128891 від 07 квітня 2014 року(т.1 а.с.124, 125).

Також відповідачам на справі спільної часткової власності належить земельна ділянка із кадастровим номером 2611000000:05:008:0535, площею 0,0953 га, цільове призначення-02.01-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №83938711 від 31 березня 2017 року(т.1 а.с.120).

Із довідки, виданої Яремчанським міським управлінням земельних ресурсів №464 від 19 травня 2006 року вбачається, що за чоловіком відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 по земельно-кадастрових книгах рахувалася земельна ділянка площею 0,2050 га по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.128).

Згідно архівного витягу із протоколу №13 засідання виконавчого комітету Яремчанської міської ради депутатів трудящих від 06 липня 1973 року, наданого Державним архівом Івано-Франківської області 19 березня 2019 року за вих. №К-8/06-07, ОСОБА_3 у відповідності до рішення №79 виконавчого комітету Яремчанської міської ради депутатів трудящих «Про виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку гр.-ну ОСОБА_3 по АДРЕСА_5 » було виділено земельну ділянку в кількості 600 кв.м. під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_5 (на даний час- АДРЕСА_4 , наведене підтверджується планом забудови земельної ділянки, складеним районним архітектором 10 січня 1972 року(т.1 а.с.159, т.2 а.с.19).

Пунктом 4.35 рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №33-2/2006 від 06 липня 2006 року «Про вилучення, надання земельних ділянок, передачу земельних ділянок у приватну власність та видачу дозволів на виготовлення проекту відведення на землю організаціям, установам та підприємствам» ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення на земельні ділянки площею 514 кв.м. по АДРЕСА_3 ) та площею 5534 кв.м. по АДРЕСА_6 для ведення селянського господарства(т.1 а.с.129).

У 2006 році на замовлення ОСОБА_4 ПП «Геопростір» був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_6 (т.1 а.с.126).

В ході розроблення даної технічної документації 22 червня 2006 року депутатом Яремчанської міської ради Гайдуком Т.З. у присутності суміжних землекористувачів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 було складено акт про те, що межа земельної ділянки загальною площею 0,1514 кв.м. не мінялась, проходить по існуючій межі по АДРЕСА_4 ОСОБА_4 , жительки АДРЕСА_3 та самовільного захоплення земельної ділянки з боку ОСОБА_4 не виявлено. Земельно-кадастровий план відповідає на місцевості(т.1 а.с.131).

Із плану та схеми розташування земельної ділянки ОСОБА_4 із кадастровим номером 2611000000:05:008:0210 вбачається, що по лінії А-Б даної ділянки проходить проїзд, по лінії Б-В вона межує із АДРЕСА_4 , по лінії В-Г із земельною ділянкою ОСОБА_4 (т.1 а.с.135).

Із адресованого ОСОБА_4 повідомлення виконавчого комітету Яремчанської міської ради №П-828 від 25 липня 2006 року вбачається, що розглянувши заяву про створення комісії по встановленню меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 комісійно на місці встановлено, що спір виник через стічну канаву, яка вже понад кілька десятків років існує на ділянці ОСОБА_4 . З тверджень ОСОБА_1 вбачається, що дана канава була викопана його батьком, а тому повинна належати йому, однак документ, який би засвідчував той факт, що дана канава має входити до земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 відсутній. Рішенням міської ради від 05 січня 2005 року №260-4/2005 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку загальною площею 1438 кв.м., межа якої проходить між проїжджою дорогою, яка веде до господарства ОСОБА_5 , а не до спірної ділянки, де проходить канава. Факту самовільного захоплення проїжджої частини, яка веде до господарств ОСОБА_5 , ОСОБА_1 не встановлено. Земельно-кадастровий план, виготовлений ОСОБА_1 відповідає встановленим межам в натурі. Комісією рекомендовано ОСОБА_1 добровільно дійти згоди у вирішенні даного питання та не чинити перешкод у використанні земельної ділянки, де проходить канава, яка обслуговується ОСОБА_4 (т.1 а.с.132).

08 вересня 2006 року комісія у складі: першого заступника міського голови Ю. Бодоряка, головного архітектора Н. Шемрай, головного санітарного лікаря м. Яремче Акрітова С.О., начальника відділу оперативного контролю управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області В. Брускова, начальника відділу земельних ресурсів міськвиконкому Т. Клим`юка, начальника міського управління земельних ресурсів О.М. Реміцької, представника управління охорони культурної спадщини О.В. Кухарук, претендента на вибір земельної ділянки ОСОБА_4 провела вибір земельних ділянок, які знаходяться в АДРЕСА_2 -площею -0,0471 га та АДРЕСА_6 площею 0,5534 га. Вказані земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту та відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства(т.2 а.с.24).

Рішенням Яремчанської міської ради №436-31/2010 від 12 травня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0471 га по АДРЕСА_3 ) для ведення селянського господарства ОСОБА_4 (т.2 а.с.215).

Рішенням Яремчанської міської ради №51-2/2015 від 24 грудня 2015 року відповідачам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0953 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд(присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 .

Пунктом 5.1 вказаного рішення затверджено акт узгодження та встановлення межі земельної ділянки , складений депутатом міської ради Савун Л.С. 14 вересня 2015 року, про те, що межа земельної ділянки площею 0,0935 га по АДРЕСА_3 не мінялась(по межі від Б до В згідно земельно-кадастрового плану)(т.2 а.с.171).

У 2016 році на замовлення відповідачів ФОП ОСОБА_7 був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 . В ході проведених робіт встановлено, що місцеположення точок повороту зовнішніх меж ділянки встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості, при узгодженні зовнішніх меж земельної ділянки від землевласників та суміжним землекористувачів претензій не надходило, точки повороту меж земельної ділянки закріплені в натурі(на місцевості), що оформлено актом прийомки-передачі межових знаків, які передані на зберігання землевласникам. З метою розробки проекту землеустрою виконано комплекс топографо-геодезичних робіт, система координат СК-63. При виконанні польових геодезичних знімань меж земельної ділянки та прилеглої території, визначенні кутів повороту меж земельної ділянки та пунктів знімальної геодезичної основи використовувався сучасний багатоканальний GPS-роутор SATLAB iSURVEY SL500 GNSS та контролер Carlson з отриманням диференційних поправок в режимі RTK(кінематика реального часу) за технологією MAX(І- MAX) наданою сервісом отриманих з обчислення даних мережі перманентних GNSS станцій встановлених на території України.

У матеріалах документації міститься акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 16 лютого 2015 року, підписаний відповідачами та суміжними землекористувачами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , представник КП м. Яремче.

Із акта узгодження та встановлення межі земельної ділянки, складеного 14 вересня 2015 року депутатом Яремчанської міської ради Савун Л.С. у присутності землевласника ОСОБА_4 , суміжних землекористувачів ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вбачається, що межа земельної ділянки площею 0,0953 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 не мінялась(проходить по існуючій огорожі) та самовільного захоплення суміжної земельної ділянки по межах від Б до В згідно земельно-кадастрового плану не виявлено, даний план відповідає на місцевості.

Із виконаного в ході розроблення даної документації кадастрового плану земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 межує із наступними земельними ділянками: від Д до А- ОСОБА_20 (кадастровий номер 2611000000:05:008:0269), від А до Б- ОСОБА_21 (кадастровий номер 2611000000:05:008:0532), від Б до В- ОСОБА_1(кадастровий номер 2611000000605:008:0117), від Г до Д- землі Яремчанської міської ради та від В до Г- земельною ділянкою ОСОБА_4 (кадастровий номер 2611000000:05:008:0210). При цьому межа земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000605:008:0117 нанесена впритул до розміщеної на земельній ділянці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будівлі під літерою Н. (т.2 а.с.165-196).

Пунктом 2.3 рішення №181-10/2016 від 22 грудня 2016 року Яремчанська міська рада Івано-Франківської області затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0953 га (кадастровий номер 2611000000:05:008:0535) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4 відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільну часткову власність(т.1 а.с.154).

Відповідно до листа виконавчого комітету Яремчанської міської ради № К-1332 від 06 листопада 2017 року за дорученням керівництва облдержадміністрації щодо створення комісії для врегулювання спірного питання по АДРЕСА_4 , яке виникло між суміжними землевласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 комісійно, на місці у присутності вказаних землевласників, представників Яремчанського міськвиконкому та представника геодезичної організації було обстежено земельні ділянки та встановлено, що вони знаходяться у приватній власності згідно Державних актів. Представником геодезичної організації було винесено межі земельних ділянок в натурі(на місцевості) згідно Державних актів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Згідно встановлених меж ділянок на місцевості, захоплення земельної ділянки загального користування ОСОБА_4 не виявлено(т.1 а.с.231).

Листом за вих. №14-24/215 від 14 листопада 2017 року виконавчий комітет Яремчанської міської ради на звернення ОСОБА_4 щодо створення комісії для врегулювання спірного питання по АДРЕСА_4 із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 повідомив, що 31 жовтня 2017 року комісійно, на місці представником геодезичної фірми, за участю представників Яремчанського міськвиконкому було обстежено земельні ділянки, було винесено межі земельних ділянок в натурі(на місцевості) згідно Державних актів на право власності. Захоплення земельної ділянки загального користування з боку ОСОБА_4 не виявлено(т.2 а.с.44).

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом за вих. №К-84/0-202/6-18 від 25 квітня 2018 року повідомило позивача про те, що за результатами його звернення щодо самовільного захоплення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що станом на 24 квітня 2018 року частина належної ОСОБА_5 земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 площею 0,0026 га самовільно зайнята ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шляхом будівництва бетонної огорожі, чим порушено вимоги п.б ч.1 ст.211 ЗК України, у зв`язку із чим Головним управлінням вживаються заходи щодо притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності(т.1 а.с.15).

Із акта обстеження земельної ділянки №465/0/92-18-ДК/165/АО/10/01-18 та акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 465/0/92-18-ДК/386/АП/09/01/-18 складених 24 квітня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовим Д.Ю. вбачається, що проведеним обстеженням земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 2611000000:05:008:0117 та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0026 га самовільно зайнята ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом будівництва бетонної огорожі. Зазначене будівництво носить ознаки самовільного зайняття земельної ділянки, відповідальність за яке передбачена п.б ч.1 ст.211 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП(т.1 а.с.16-17).

Дані акти містять лише підпис особи, яка проводила обстеження, проте відомості про осіб, які були присутніми під час обстеження, їхні підписи, а також відмітки про отримання чи направлення копій актів у зазначених документах відсутні. Також зазначені акти належним чином не завірені.

На долученій позивачем план-схемі земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, виконаній землевпорядником ОСОБА_6 та завіреній печатками ТзОВ «ГІС» та інженера-геодезиста Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_22 , по лінії огорожі позначено площу захоплення ділянки протяжністю 20 м розміром 0,0026 га(т.1 а.с.18).

Із долучених позивачем матеріалів супутникового знімання вбачається, що земельні ділянки відповідачів примикають одна до одної, не розділені межею та утворюють фактично одну земельну ділянку, через заїзд від земельної ділянки ОСОБА_4 знаходиться земельна ділянка позивача, а також обидві ділянки відповідачів межують із земельною ділянкою ОСОБА_5 , право власності на яку успадкував позивач. При цьому на вказаних матеріалах червоною лінією позначено площу ймовірного захоплення земельної ділянки, межа якої проходить по господарській споруді, що розташована на земельній ділянці ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , аналогічним чином позначені межі земельної ділянки ОСОБА_5 проходять по розташованих на цій ділянці житлових та господарських спорудах (т.1 а.с.47).

На долучених позивачем світлинах з місця події зафіксовано викопану траншею під будівництво огорожі та залиту бетонну огорожу, а також позначено зовнішню межу, яка за твердженням позивача з 1972 року проходить по дерев`яній стіні господарських споруд(т.1 а.с. 48-52).

На протязі 2017-2018 років позивач неодноразово звертався зі скаргами та заявами у правоохоронні органи з приводу неправомірного зведення відповідачами бетонної огорожі на межі спірних земельних ділянок, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями Яремчанського відділення поліції, копіями відповідних заяв та скарг ОСОБА_1 (т.1 а.с.25-40, 54-58, 65-79,

Із повідомлення ФОП ОСОБА_7 у за вих. №006/19 від 14 травня 2019 року вбачається, що у 2016 році були проведені обміри земельної ділянки та розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 . Внаслідок проведених обмірів було виявлено, що координати земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 (власник ОСОБА_5 ) не відповідають фактичним межам земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та накладаються на фактичне розташування даної земельної ділянки. У зв`язку із цим проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був розроблений із урахуванням координат існуючих державних актів, які на момент розроблення проекту були зареєстровані в публічній кадастровій карті України, тому координати даної земельної ділянки були скореговані до координат земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117. За земельною ділянкою ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був зареєстрований кадастровий номер 2611000000:05:008:0535. Приведення у відповідність координат меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2611000000:05:008:0117(власник ОСОБА_5 ) та 2611000000:05:008:0535(власники ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) до їх використання по встановлених фактичних межах можливе тільки за згодою двох сторін або у судовому порядку за допомогою технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) в порядку, визначеному ст. 55 Закону України «Про землеустрій»(т.1 а.с.134).

На долучених відповідачами світлинах з місця події зображено стовбур дерева на межі, який знаходиться поза межами бетонної огорожі на відстані 25 см, металевий стовп зі старої огорожі та місце старих стовпів на межі, якими засвідчується, що межа проходила на відстані від господарської споруди, на яку вказує позивач, а також траншея під бетонну огорожу викопана зі сторони земельної ділянки відповідачів(т.1 а.с.136-138, т.2 а.с.36-40).

Із листа виконавчого комітету Яремчанської міської ради №П-504 від 11 червня 2019 року адресованого ОСОБА_4 вбачається, що 10 червня 2019 року комісійно, на місці за участю представників Яремчанської міської ради та представників поліції було повторно обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_3 . В ході обстеження була виявлена новозбудована огорожа по спільній межі земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , будівництво якої розпочато у 2017 році, на момент обстеження огорожа не пересувалась і влаштована на тому ж місці, де у 2017 році. Облаштована огорожа проходить на відстані 0,3 м від природньої (старої) межі(дерево та старий бетонний металевий стовп)(т.3 а.с.155).

11 червня 2019 відповідачі направили позивачу пропозицію про врегулювання спору мирним шляхом в якій запропонували ОСОБА_1 надати письмову згоду на обстеження за допомогою сучасного обладнання ліцензованою землевпорядною організацією спірної земельної ділянки ОСОБА_5 із кадастровим номером 2611000000605:008:0117, включаючи лінії суміжних меж земельних ділянок згідно Державного акту: 1-ОСОБА_24, ОСОБА_23 , ОСОБА_4 для визначення реальних значень меж ділянок в натурі(на місцевості). Зазначили, що у випадку надання позивачем такої згоди не будуть підтримувати подане клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи(т.2 а.с.56).

З висновку експерта за результатами проведення призначеної судом у даній справі земельно-технічної експертизи №СЕ-19/109/30-63ЗТ/19 від 21 лютого 2020 року вбачається, що встановити чи відповідають фактичні конфігурації та площі земельних ділянок з кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210 їх правовстановлюючим документам та документації із землеустрою не представляється можливим.

Бетонна огорожа розташована частково в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 та частково поза межами земельних ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210.

Накладання меж земельних ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535, 2611000000:05:008:0210 та 2611000000:05:008:0117 відповідно до їх правовстановлюючих документів відсутнє.

Існує накладання фактичної межі загальної земельної ділянки домоволодіння, яка складається з двох ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210 на земельну ділянку з кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 відповідно до її правовстановлюючих документів. Площа накладання становить 0,0021 га.

Встановити чи відповідають фактичні конфігурації та площі земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 її правовстановлюючим документам та документації із землеустрою не представляється за можливе.

Встановити зменшення чи збільшення площ земельних ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535, 2611000000:05:008:0210 та 2611000000:05:008:0117 не представляється за можливе.

Як зазначено у мотивувальній частині висновку експерта, 20 листопада 2019 року судовим експертом за участю сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_10 у присутності відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника адвоката Госедло О.Д. було проведено візуально-інструментальне обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210, розташованих за адресою АДРЕСА_2 . Оскільки позивач ОСОБА_1 не забезпечив судовому експерту безперешкодний доступ до земельної ділянки по АДРЕСА_1 візуально-інструментальне обстеження земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 за участю сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_10 не проводилось. За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельні ділянки із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210 межують між собою, а оскільки ознак огорожі на межі між ними немає, створюють загальну ділянку домоволодіння на якій розташовані житловий будинок, господарські будівлі та споруди та зелені насадження, тому встановити фактичні конфігурації меж зазначених земельних ділянок та їх площі окремо та визначити чи відповідають вони правовстановлюючим документам та технічній документації на дані ділянки не представляється за можливе. Фактична площа загальної земельної ділянки становить 0,1409 га.

Оскільки позивачем не забезпечено експерту безперешкодний доступ до земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 фактичні конфігурації та площі даної ділянки не встановлено у зв`язку із чим встановити чи відповідають вони правовстановлюючим документам та технічній документації на вказану ділянку не представляється за можливе. Із наведеної причини також не представляється можливим встановити зменшення чи збільшення площ усіх трьох спірних ділянок(т.2 а.с.127-135).

Вказаний висновок земельно-технічної експертизи суд вважає обгрунтованим та таким, що не суперечить іншим матеріалам цивільної справи та не викликає сумнівів у суду у своїй достовірності.

Із наведеної у додатку №2 до висновку експерта «Ситуаційної схеми розміщення земельних ділянок згідно публічної кадастрової карти станом на 21 грудня 2019 року» вбачається, невідповідність фактичних меж земельних ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210, які перебувають у власності відповідачів у справі межі даних ділянок згідно їх правовстановлюючих документів. Зокрема приймаючи до уваги план та схему розташування вказаної ділянки, що міститься у матеріалах (т.1 а.с.135) вбачається, що по лінії Б-В фактична межа земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0210 зміщена вглиб даної ділянки; по лінії В-Г фактична межа земельних ділянок 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210 частково зміщена вглиб, а частково виходить за межі ділянок згідно правовстановлюючих документів; по лінії Г-Д та лінії Д-А межа земельної ділянки 2611000000:05:008:0535 виходить за межі цієї ділянки згідно правовстановлюючих документів, по лінії А-Б фактична межа ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210 виходить за межі згідно правовстановлюючих документів та зміщена вглиб земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 згідно правовстановлюючих документів на вказану ділянку.

При цьому вивченням зазначеної Ситуаційної схеми встановлено, що згідно правовстановлюючих документів на земельні ділянки із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535, 2611000000:05:008:0210 та 2611000000:05:008:0117 межа належних відповідачам земельних ділянок по лінії розмежування із земельною ділянкою позивача(А-Б) проходить по господарській будівлі відповідачів таким чином, що частина цієї будівлі виходить за межу та знаходиться на ділянці позивача(т.2 а.с. 137).

Разом з тим, згідно кадастрового плану земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0535, наведеного у Додатку до витягу з державного земельного кадастру №НВ-2604769862019 від 03 квітня 2019 року(т. 2 а.с.155), кадастрового плану даної ділянки, що міститься у технічній документації із землеустрою, виготовленій ФОП ОСОБА_7 дана господарська будівля розташована у межах земельної ділянки відповідачів, а межа, яка розділяє земельні ділянки сторін, проходить впритул до одного із кутів цієї будівлі.

Із пропозицій щодо внесення змін у правовстановлюючі документи на земельні ділянки відповідачів, які викладено сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_10 на Ситуаційній схемі розміщення ділянок, розробленій ПП «Карпати-ІНФО» у 2019 році, вбачається, що земельні ділянки із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535, 2611000000:05:008:0210, позначені на схемі під номерами IV та V межують із суміжними земельними ділянками ОСОБА_20 із кадастровим номером 2611000000:05:008:0269(І), ОСОБА_21 із кадастровим номером 2611000000:05:008:0532(ІІ), ОСОБА_5 із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 (ІІІ). При цьому земельні ділянки із номерами І,ІІ, ІІІ за значенням координат у існуючій технічній документації зміщені зсунуті вниз до АДРЕСА_4 (спільно) на величину різниці між точками 1 та 2, якої на місцевості не існує, оскільки ці точки являють однією межовою точкою. Земельні ділянки із номерами IV та V зазнавши утиску зі сторони суміжних ділянок під номерами І,ІІ, ІІІ від помилкового їхнього розміщення у паперовому виконанні мають у паперовому виконанні зміну своєї конфігурації і відповідно зсунуті на проїзд, яких проходить між земельними ділянками із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0210( ОСОБА_4 ) та 2611000000:05:008:0098( ОСОБА_1 ) до точки №3, що також існує тільки у паперовому вигляді. Площа земельної ділянки, обгородженої відповідачами, становить 0,1424 га згідно обмірів, проведених у червні 2019 року. Площа згідно земельних ділянок згідно правовстановлюючих документів відповідачів складає 0,1424 га, тобто площа обгородженої ділянки відповідає площі згідно документів на земельні ділянки. Існує невідповідність координат наявної огорожі до координат ділянок згідно правовстановлюючих документів. Для виправлення даних несходжень необхідно внести зміни в діючі документи, на підставі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» шляхом виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). Так як бетонна огорожа в цілому, а також на місці вигаданої площі 0,0026 га побудована на місці старої огорожі 30-ти річної давності та не переступає споконвічну межу(т.2 а.с. 239).

Судом встановлено, що між сторонами у справі виник спір щодо користування належними на праві власності земельними ділянками. Позивач вважає, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є власниками суміжних земельних ділянок із кадастровими номерами 2611000000:05:008:0535 та 2611000000:05:008:0210, що знаходяться по АДРЕСА_3 здійснили самовільне захоплення частини належної йому на праві приватної власності земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0026 га шляхом будівництва на вказаній земельній ділянці бетонної огорожі довжиною 21,57 м, зведення якої розпочато у 2017 році, у зв`язку із чим він змушений звернутись до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті першої Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч.1 ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності.

Відповідно до положень ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною другою ст.90 Земельного кодексу України(надалі-ЗК України) передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Тобто, порушення, невизнання або оспорювання права власності або права користування на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу, передбаченого ст. 152 ЗК України. Усунення будь-яких порушень прав особи на землю може бути застосовано судом у разі встановлення, що таке порушення мало місце, в чому саме полягає таке порушення та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Статтею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

У відповідності до ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельних ділянок здійснюється серед іншого у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок та передбачає визначення площі земельної ділянки, її меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

В той же час, слід зазначити, що відповідно до положеньст.ст.125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Продержавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 даного Закону).

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Порядок виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, врегульовано Закону України від 07 липня 2011 року за № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» та пунктами 138-161 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок № 1051).

За правилами ч.5 ст.5 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених Земельним кодексом України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру у текстовій та графічній формі. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

З аналізу наведених норм вбачається, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування певної земельної ділянки.

У відповідності до ч.ч.3-5 ст.35 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до п.153 Порядку № 1051 виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

За приписами ч.1 ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до ст. 184 ЗК України землеустрій зокрема передбачає: складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про землеустрій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 .

Відповідно до п. 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Тобто встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (п. 4.1 Інструкції № 376).

Пунктами 4.2, 4.3 Інструкції № 376 встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визнанню наявності помилки та для набуття підстав для її виправлення шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру передує процедура встановлення недостовірної інформації, у яку спочатку необхідно внести зміни.

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Закону України «Про землеустрій» до повноважень суду не відноситься розгляд питань що стосуються встановлення меж земельних ділянок відповідно до координат обчислених землевпорядними організаціями, тому що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки, а також земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування, а не на підставі рішення суду.

Такий порядок визначено і постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі за 3128/3751/14-а та у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі за № 520/2093/19,від 03 квітня 2020 року за № 1512/2-761/11.

У ході судового розгляду встановлено, що відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, площею 0,1000 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності батькові позивача ОСОБА_5 , після смерті останнього перейшла у користування брата позивача та в подальшому у 2019 році була успадкована ОСОБА_1 , були зареєстровані ще у 2005 році, межі земельної ділянки були погоджені із суміжними землекористувачами, в тому числі відповідачем ОСОБА_4 , яка заперечень не висловлювала, про що свідчить наявний акт визначення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки, який скріплений їхніми підписами.

У подальшому, у 2016 році була розроблена технічна документація на належну відповідачам земельну ділянку із кадастровим номером 2611000000:05:008:0535, в ході виготовлення якої внаслідок проведених обмірів було виявлено невідповідність координат земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 фактичним межам земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка полягала у тому, що координати земельної ділянки ОСОБА_5 накладалися на фактичне розташування земельної ділянки відповідачів. У зв`язку із наведеним проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з метою уникнення можливих накладок був розроблений із урахуванням координат існуючих державних актів, зареєстрованих в Публічній кадастровій карті України, і координати земельної ділянки 2611000000:05:008:0535 були скореговані відповідно до координат земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117. Даний факт підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням розробника документації ФОП ОСОБА_7 та поясненнями у судовому засіданні інженера-геодезиста ОСОБА_10 .

Вищевказане свідчить про те, що фактичне розташування зазначених земельних ділянок на місцевості не відповідає відомостям щодо них, в тому числі їх координатам, які вказані у правовстановлюючих документах та у Державному земельному кадастрі, які були скориговані під час виготовлення технічної документації відповідачів.

Доказом зазначеної невідповідності є також той факт, що вказана у додатку №2 до висновку експерта-Ситуаційній схемі розміщення земельних ділянок згідно публічної кадастрової карти станом на 21 грудня 2019 року, межа земельної ділянки відповідачів згідно правовстановлюючих документів проходить через розташовану на їхній території господарську будівлю, таким чином, що господарська споруда частково виходить за межі ділянки відповідачів у бік ділянки позивача.

Водночас, під час проведення земельно-технічної експертизи у даній справі встановлено, що площа земельних ділянок, які перебувають у володінні відповідачів в межах існуючої огорожі становить 0,1409 га, що є меншою від площі, яка зазначена у відповідних рішеннях міської ради про передачу цих ділянок у приватну власність у розмірі 0,1424 га, а отже відсутні підстави стверджувати про захоплення відповідачами частини земельної ділянки позивача шляхом будівництва бетонної огорожі.

Наявними у матеріалах справи актами встановлення та погодження меж, повідомленнями Яречанської міської ради підтверджується, що за результатами проведених на вимогу сторін комісійних обстежень земельних ділянок відповідачів порушення меж та самовільного захоплення земель суміжних землекористувачів з боку ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не встановлено.

Будь-які належні та достатні докази щодо фактичної площі земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117, яка перебуває у власності позивача ОСОБА_1 , а також щодо її відповідності розмірам та конфігурації цієї ділянки, зазначеним у правовстановлюючих документах та технічній документації, зменшення розміру площі даної ділянки за рахунок будівництва відповідачами на межі бетонної огорожі у матеріалах справи відсутні.

Позивач ухилився від участі у земельно-технічній експертизі, що була призначена у даній справі за клопотанням відповідачів, не забезпечив експерту можливості безперешкодного доступу до належної йому на праві власності земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 для проведення її обмірів з метою встановлення можливого захоплення частини даної ділянки з боку відповідачів.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на зафіксовану у акті обстеження земельної ділянки №465/0/92-18-ДК/165/АО/10/01-18 та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 465/0/92-18-ДК/386/АП/09/01/-18 від 24 квітня 2018 року, а також на вказану у висновку експерта накладку земельних ділянок відповідачів на належну йому ділянку, оскільки із урахуванням встановлених фактичних обставин справи, за відсутності відомостей про фактичні розміри та площі усіх трьох спірних земельних ділянок та їх відповідність правовстановлюючим документам сторін, відсутні підстави для висновку про те, що дана накладка існує фактично(на місцевості), як про це твердить позивач, а не є наслідком виключно невідповідності координат земельних ділянок у правовстановлюючих документах на ці ділянки.

При цьому суд звертає увагу на те, що дані акти складені у відсутності відповідачів, не завірені належним чином, а також суду не надано жодних доказів того, що за результатами їх розгляду відповідачі в установленому законом порядку були притягнуті до відповідальності за допущені порушення земельного законодавства.

Будь-яких інших належних та достатніх доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце невідповідності у технічній документації із землеустрою сторін щодо координат та фактичного розташування спірних земельних ділянок, що призводить позивача до хибного висновку щодо наявності з боку суміжних землекористувачів самовільного захоплення частини належної йому земельної ділянки.

В свою чергу виправлення помилок, допущених у відомостях державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою здійснюється виключно на підставі та в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр» відповідно до Порядку №1051 шляхом внесення відповідних змін до технічної документації із землеустрою.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Із урахуванням викладеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки із кадастровим номером 2611000000:05:008:0117 площею 0,0026 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та знести збудовану бетонну огорожу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення його прав з боку відповідачів та захоплення останніми частини належної йому земельної ділянки шляхом будівництва на ній бетонної огорожі.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з вимогами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів(договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи те, що до закінчення судових дебатів у справі відповідачі повідомили, що відповідні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду, суд вважає, що слід призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у даній справі на 11 год. 30 хв. 20 червня 2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.13, 41 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самочинно збудованої бетонної огорожі-відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20 червня 2022 року на 11 год. 30 хв.

Відповідачам подати докази щодо розміру понесених ними судових витрат протягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_9 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає: АДРЕСА_10 .

Третя особа: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, місце знаходження: 78501, вул. Свободи, 266 м. Яремче Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 33309833.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківської, місце знаходження:76014, вул. Ак. Сахарова, 34, код ЄДРПОУ: 39767437

Повне судове рішення складено 20 червня 2022 року.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук

СудЯремчанський міський суд Івано-Франківської області 
Дата ухвалення рішення09.06.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу104857868
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —354/1011/18

Постанова від 09.10.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Ухвала від 18.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Ухвала від 08.12.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 10.11.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Постанова від 22.09.2022

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Пнівчук О. В.

Ухвала від 21.09.2022

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Пнівчук О. В.

Постанова від 21.09.2022

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Пнівчук О. В.

Ухвала від 21.09.2022

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Пнівчук О. В.

Ухвала від 11.09.2022

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Пнівчук О. В.

Ухвала від 29.08.2022

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Пнівчук О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні