Ухвала

від 22.06.2022 по справі 308/945/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/945/22

1-кс/308/2436/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2021 за №12021070000000285.

Як випливає з поданого клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що 10.11.2021 року ч/ч ГУНП в Закарпатській області зареєстровано заяву ОСОБА_5 , про внесення відомостей за фактом ДТП, яке мало місце 16.12.2020 на автодорозі між населеними пунктами с.Сільце та м. Іршава Хустського району.

Разом з тим, органом досудового розслідування зазначено, що вироком Іршавського районного суду Закарпатської області (головуючий суддя ОСОБА_6 ) від 10 лютого 2022 року засуджено ОСОБА_7 .

Зокрема, 16 грудня 2020 року близько 23 години 10 хвилин, водій ОСОБА_7 , керуючи у стані алкогольного сп`яніння власним технічно-справним засобом - автомобілем марки «OPEL» моделі «ZAFIRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з більшою за максимально допустиму швидкість руху у межах населеного пункту, а саме 50 км/год., по вул. Шевченка у місті Іршава, діючи всупереч вимогам п. 1.3.; п.1.5.; п.п. а) п.2.1.; п.п. б) п. 2.3.; п.п. а) п.2.9.; п. 12.3.; п. 12.4; п. 13.1. та п. 13.3. «Правил дорожнього руху» допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля із задньою лівою частиною автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Caddi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , що призвело до втрати водієм ОСОБА_7 керування автомобілем марки «OPEL» моделі «ZAFIRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїзду його через зустрічну смугу руху на ліве, по ходу свого руху узбіччя, з послідуючим наїздом на пішоходів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які у той час, рухалися по лівому узбіччі, у попутному напрямку для автомобіля під керуванням водія ОСОБА_7 напрямку.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_11 , ОСОБА_10 отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_9 загинув.

Так, досудовим розслідуванням за вище вказаними обставинами не вжито заходів, щодо встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення, зокрема не вирішено питання про визначення правомірних дій інших учасників дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим, 11 листопада 2021 року було зареєстровано кримінальне провадження №12021070000000285 і виникла необхідність звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно інформаційної довідки ІПНП належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , водій якого був безпосереднім учасником ДТП, а на автомобілі залишилися сліди, які мають об`єктивне значення для вирішення справи по суті та прийняття у ній кінцевого рішення.

Так, автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зберіг на собі сліди кримінального правопорушення необхідний для експертних досліджень, по даному кримінальному провадженні призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, а власник відмовляється від проведення слідчих дій (у тому числі відтворення) і не надає для цього відповідний автомобіль.

Клопотання мотивоване тим, що вище вказаний автомобіль має суттєве значення для встановлення всіх важливих обставин у кримінальному провадженні, і може бути використаний як речовий доказ, у зв`язку з чим його необхідно арештувати, з метою його збереження, оскільки існує необхідність встановити всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а власник продовжує користуватися автомобілем, чим самим може призвести до неповторних наслідків зміни автомобіля (участь у ДТП, продаж автомобіля, його ремонт).

Представник власника майна адвокат ОСОБА_13 , що діє в інтересах ОСОБА_12 через канцелярію суду подав заяву про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки в іншому кримінальному провадженні за №12020070000000339, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2020, за яким Іршавським районним судом Закарпатської області винесено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_7 , який вже набрав законної сили, було накладено, а в подальшому скасовано арешт на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddi», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зазначив, що в межах кримінального провадження №12021070000000285, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України слідчий вже звертався з аналогічним клопотанням про арешт автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Caddi», реєстраційний номер НОМЕР_2 та такому слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_14 було відмовлено в його задоволенні.

Крім того, вказав, що на вимогу слідчого ОСОБА_15 , ОСОБА_12 даний автомобіль було надано для проведення огляду, після якого більше 6 місяців тому була призначена експертиза, результати якої ні ОСОБА_12 , ні його представнику невідомі.

У судове засідання прокурор не з`явився, про час і місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

У судове засідання власник майна та його представник не з`явилися, про час і місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином.

Відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як встановлено слідчим суддею, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2021 за №12021070000000285.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Мотивуючи вказане клопотання, слідчий вказує, що вказаний автомобіль має значення речового доказу, у зв`язку з чим його накласти арешт з метою його збереження, оскільки існує необхідність встановити всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а власник продовжує користуватися автомобілем, чим самим може призвести до неповторних наслідків зміни автомобіля (участь у ДТП, продаж автомобіля, його ремонт). В той же час, слідчим не доведено, що існують ризики, передбачені статтею 170 КПК України та не надано доказів, які б достовірно підтверджували, що існує загроза знищення чи перетворення даного автомобіля, зокрема, через те, що подія кримінального правопорушення сталась 16.12.2020, а звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно 10.06.2022.

Окрім того, слідчий як підставу для звернення із вказаним клопотанням зазначає необхідність проведення експертизи автомобіля. Але нормами КПК України такої підстави для арешту майна не передбачено. Разом з тим, відповідно до ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Порядок відібрання зразків речей і документів встановлюється згідно з положенням про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).

Щодо заперечень, наданих представником власника майна, слідчий суддя зазначає, що такі не є аргументованими та до них не надано жодних доказів, зокрема, ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_14 про відмову у задоволенні клопотання про арешт на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відтак такі слідчим суддею до уваги не беруться.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

З`ясувавши всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження та дослідивши додані до клопотання матеріали, а саме витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню; копію заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.11.2021, копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 17.12.2021 та 23.12.2021, копію постанови слідчого ОСОБА_3 про визнання речовим доказом від 01.02.2022, копії протоколів допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , копію пояснень ОСОБА_8 від 03.02.2022, копію клопотання про проведення додаткової експертизи, поданого ОСОБА_18 та ОСОБА_5 від 24.05.2022, копію відповіді на клопотання від 01.06.2022 №2209/106/7-2022, - слідчий суддя приходить до висновку, що стороною кримінального провадження не виконано покладений на неї КПК України обов`язок щодо доведення обставин, передбачених ч. 1 ст. 173 КПК України. В ході розгляду клопотання не встановлено достатньої сукупності доказів, які б давали підстави дійти до обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1