Ухвала

від 30.08.2022 по справі 308/945/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/945/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30.08.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув кримінальне провадження № 11-сс/4806/356/22 за апеляційною скаргою заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Відмовляючи слідчому у задоволенні його наведеного вище клопотання, слідчим суддею місцевого суду встановлено наступне.

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2021 за № 12021070000000285.

Як випливає з поданого клопотання, під час досудового розслідування слідчим встановлено, що 10.11.2021 у ч/ч ГУНП в Закарпатській області зареєстровано заяву ОСОБА_6 про внесення відомостей за фактом ДТП, яке мало місце 16.12.2020 на автодорозі між населеними пунктами с. Сільце та м. Іршава Хустського району.

Разом з тим, органом досудового розслідування зазначено, що вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року засуджено ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_7, біля 23 години 10 хвилин, по вул. Шевченка, у місті Іршава Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «ОРЕL ZAFIRA», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись з більшою за максимально допустиму швидкість руху у межах населеного пункту, а саме 50 км/ год., діючи всупереч вимогам п. 1.3; п.1.5; п.п. а) п.2.1; п.п. б) п. 2.3; п.п. а) п.2.9; п. 12.3; п. 12.4; п. 13.1 та п. 13.3 Правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля із задньою лівою частиною автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Caddy», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , що призвело до втрати водієм ОСОБА_8 керування автомобілем марки «ОРЕL» моделі «ZAFIRA», н.з. НОМЕР_1 , його виїзду через зустрічну смугу руху на ліве по ходу свого руху узбіччя з послідуючим наїздом на пішоходів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які у той час, рухалися по лівому узбіччі, у попутному напрямку для автомобіля під керуванням водія ОСОБА_8 напрямку.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_15 загинув.

Досудовим розслідуванням кримінальної справи не вжито заходів щодо встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення, зокрема не вирішено питання про визначення правомірних дій інших учасників дорожньо-транспортної пригоди, у зв?язку з чим, 11 листопада 2021 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12021070000000285 і виникла необхідність звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddy», н.з. НОМЕР_2 , який згідно інформаційної довідки ІПНП належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , водій якого був безпосереднім учасником ДТП, а на автомобілі залишилися сліди, які мають об?єктивне значення для вирішення справи по суті та прийняття у ній кінцевого рішення суду.

Автомобіль «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_2 , зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, необхідний для експертних досліджень, по даному кримінальному провадженні призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, а власник відмовляється від проведення слідчих дій (у тому числі відтворення) і не надає для цього відповідний автомобіль.

Клопотання мотивоване тим, що вказаний вище автомобіль має суттєве значення для встановлення всіх важливих обставин у кримінальному провадженні і може бути використаний як речовий доказ, у зв?язку з чим його необхідно арештувати з метою його збереження, оскільки існує необхідність встановити всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а власник продовжує користуватися автомобілем, чим може призвести до неповторних наслідків зміни автомобіля (участь у ДТП, продаж автомобіля, його ремонт).

Представник власника майна ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_18 подав суду заяву про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки в іншому кримінальному провадженні за № 12020070000000339, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2020, за яким Іршавським районним судом Закарпатської області винесено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_8 , який вже набрав законної сили, було накладено, а в подальшому скасовано арешт на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Саddy», н.з. НОМЕР_2 .

В межах кримінального провадження № 12021070000000285, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України слідчий вже звертався з аналогічним клопотанням про арешт автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Caddy», н.з. НОМЕР_2 , а слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відмовлено в його задоволенні.

На вимогу слідчого ОСОБА_17 даний автомобіль було надано для проведення огляду, після якого більше шести місяців тому була призначена відповідна судова експертиза, результати якої ні ОСОБА_17 , ні його представнику невідомі.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Мотивуючи вказане клопотання, слідчий ОСОБА_19 посилається та те, що вказаний автомобіль «Фольксваген Кадді» має значення речового доказу, у зв?язку з чим на нього слід накласти арешт з метою його збереження, оскільки існує необхідність встановити всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а власник продовжує користуватися автомобілем, чим може призвести до неповторних наслідків зміни автомобіля (участь у ДТП, продаж автомобіля, його ремонт).

Слідчий суддя місцевого суду визнав, що слідчим Віктором МОЛНАРОМ не доведено, що в даному випадку існують ризики, передбачені статтею 170 КПК України та не надано доказів, які б достовірно підтверджували, що існує загроза знищення чи перетворення даного автомобіля, зокрема, через те, що подія кримінального правопорушення сталася 16.12.2020, а слідчий звернувся з вищевказаним клопотанням про накладення арешту на майно 10.06.2022.

Окрім того, слідчий як підставу для звернення із вказаним клопотанням зазначає

необхідність проведення експертизи автомобіля, але нормами КПК України такої підстави для арешту майна не передбачено, відповідно до ст.245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася з проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею.

У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Порядок відібрання зразків речей і документів встановлюється згідно з положенням про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).

Щодо заперечень, наданих представником власника майна, слідчий суддя зазначає, що такі не є аргументованими та до них не надано жодних доказів, зокрема, ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про відмову у задоволенні клопотання про арешт автомобілю «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_2 , відтак такі слідчим суддею до уваги не взяті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства»).

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»).

Судам належить з?ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

З цих підстав слідчий суддя місцевого суду визнав, що під час розгляду клопотання стороною кримінального провадження не виконано покладений на неї КПК України обов`язок щодо доведення обставин, передбачених ч.1 ст.173 КПК України, не встановлено достатньої сукупності доказів, які б давали підстави дійти до обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання слідчого про арешт наведеного вище майна.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_20 просить ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2022 року про відмову в задоволенні погодженого з ним клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_21 про накладення арешту на майно - скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити наведене вище клопотання та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль «Volkswagen Caddy», н.з. НОМЕР_2 .

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зберіг на собі сліди кримінального правопорушення необхідний для експертних досліджень, по даному кримінальному провадженні призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, а власник вказаного вище автомобілю відмовляється від проведення слідчих дій (у тому числі відтворення) і не надає для цього відповідний автомобіль.

Враховуючи те, що вищевказаний автомобіль має суттєве значення для встановлення всіх важливих обставин у кримінальному провадженні і може бути використаний як речовий доказ, у зв?язку з чим на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження, оскільки існує необхідність встановити всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, проведення судових експертиз, а власник продовжує користуватися автомобілем, що може призвести до неповторних наслідків зміни автомобіля (участь у ДТП, продаж автомобіля, його ремонт).

Під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження допитано в якості свідків ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які відмовляються у проведенні повторного слідчого експерименту з приводу обставин ДТП, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_7 по вул. Шевченка, в м. Іршава та у такий спосіб уникають з?ясування об?єктивних обставин автопригоди, хоча під час судового засідання розповіли про безпосередні обставини ДТП.

Також від потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 надходять клопотання щодо необхідності накладення арешту на вказаний транспортних засіб, оскільки ОСОБА_17 не забезпечує належне його зберігання, користується ним в побуті, що може призвести до втрати слідової інформації на транспортному засобі.

По факту неналежного зберігання речового доказу розпочато кримінальне провадження № 42022070000000009 від 13 січня 2022 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речового доказу, з огляду на те, що вищевказаний предмет, а саме автомобіль, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, може бути використаний як доказ у вчиненні даного кримінального правопорушення, є безпосереднім можливим засобом та знаряддям вчинення злочину і в подальшому експлуатується, може бути пошкоджений що призведе до непоправних наслідків і перешкодить встановлення об?єктивної істини, прокурор ОСОБА_5 вважає, що відмовляючи у задоволенні клопотання на підставі вищевказаного, слідчий суддя порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки згідно вимог ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 , який повністю підтримав подану ним зазначену вище апеляційну скаргу, яку просив задовольнити з наведених у ній підстав, вивчивши матеріали даного апеляційного провадження, апеляційний суд визнає, що наведена вище апеляційна скарга прокурора ОСОБА_5 підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арешт на майно накладається, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою:

1) збереження речових доказів,

2) спеціальної конфіскації,

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи,

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому разі, згідно з ч.3 ст.170 КПК України, арешт на майно може бути накладений за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України визначає термін «речові докази», як матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально правовим шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою статті 171 КПК України передбачено, що у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна,

2) перелік і види майна, що належить арештувати,

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особою таким майном,

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу. До клопотання про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту клопотання і доданих до нього матеріалів вбачається, що ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим ОСОБА_26 додержані (а.с. 3-5).

Слідчими СУ ГУНП в Закарпатській області розслідується кримінальне провадження № 12021070000000285, відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 11.11.2021 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Апеляційний суд визнає за необхідне забезпечення накладення арешту на визначене слідчим ОСОБА_26 зазначене вище майно, про яке йдеться у наданому слідчому судді Ужгородського міськрайонного суду клопотанні, яке постановою слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_26 від 01.02.2022 визнане речовим доказом у вказаному вище кримінальному провадженні (а.п. 12).

Закарпатський апеляційний суд вважає, що вказаний вище наведений у клопотанні слідчого та апеляційній скарзі прокурора транспортний засіб має суттєве значення для даного кримінального провадження.

Необхідність задоволення клопотання слідчого у повному обсязі пов`язане з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу - матеріального об`єкту, який, на думку слідчого та прокурора, має суттєве значення для встановлення всіх важливих обставин у кримінальному провадженні і може бути використаний як речовий доказ.

Апеляційний суд визнає, що в даному випадку існують достатні підстави вважати, що це майно, що визнане речовим доказом, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Вирішуючи питання про необхідність накладення арешту на вищевказане майно, що визнано речовим доказом у наведеній вище постанові слідчого від 01.02.2022 та відображене у відповідному його клопотанні, апеляційний суд враховує наявність правової підстави для арешту цього майна, а також можливість його використання як відповідного доказу у кримінальному провадженні № 12021070000000285, розумність та співрозмірність обмеження права власності ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , завданням кримінального провадження та наслідки такого арешту для відповідного власника.

При цьому апеляційний суд визнає невстановленими у даному провадженні наслідки, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб внаслідок накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження цього речового доказу.

З цих підстав оскаржена прокурором ОСОБА_5 ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2022 підлягає скасуванню, а його клопотання про арешт вказаного вище майна - задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештовано, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст.368 КПК).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3 п.2, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_28 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно - скасувати.

Клопотання слідчого ОСОБА_29 , погоджене прокурором ОСОБА_30 задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Volkswagen «Caddy», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , з метою збереження речового доказу, його детального огляду та проведення судових експертних досліджень, помістити його на зберігання на спецмайданчик ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: