ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2022 р. Справа№ 910/818/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Куксова В.В.
Хрипуна О.О.
при секретарі Токаревій А. Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 07.06.2022
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі № 910/818/21 (суддя Морозов С.М., повний текст рішення складено 23.07.2021 року)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грітіс»
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання укладеною додаткової угоди, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грітіс» (позивач) звернулось до суду з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2008 року №75-6-00624, укладеної між позивачем та Київською міською радою (відповідач).
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки строк дії Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2008 року №75-6-00624, на який його було укладено, закінчився, а відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди, відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням КМР №241/2463 від 20.04.2017 року та поданого позивачем відповідачу листа-повідомлення про продовження договору, Договір оренди земельної ділянки від 29.05.2008 року №75-6-00624 має бути продовжений шляхом підписання сторонами додаткової угоди до нього.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 позов задоволено повністю.
Визнано укладеною Додаткову Угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Грітіс» та Київською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан Віктором Івановичем за реєстровим №2444 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.06.2008 за №75-6-00624 в редакції, зазначеній в пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення, та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 270 грн. судового збору.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з того, що Київська міська рада протягом місяця не розглянула надісланий ТОВ «Компанія «Грітіс» лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомила орендаря про наявність заперечень та про своє рішення, у той час як належних та допустимих доказів зворотного відповідачем не надано, а тому наявне законне порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що КМР не оспорює право позивача на укладення Договору оренди земельної ділянки, а лиш вказує на необхідність його реалізувати в порядку, визначеному рішенням КМР від 20.04.2017 №241/2463.
12.08.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Євсіков О.О., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі №910/818/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі № 910/818/21.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.09.2021.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.
09.09.2021 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грітіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає, що судом правильно встановлено порушення його прав та всебічно з`ясовано обставини справи, у той час як доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4342/21 від 13.09.2021, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Хрипун О. О., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 27.10.2021.
Розпорядженням в.о керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5404/21 від 27.10.2021, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Хрипун О. О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 08.12.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 на 26.01.2022.
У період з 25.01.2022 по 04.02.2022 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, тому судове засідання, яке призначене на 26.01.2022 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 призначено на 23.02.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 виправлено допущену в п.1 резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 описку, а саме замість - «Розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 призначити на 23.02.2022 об 12:00 год. , зал судових засідань №12 (другий поверх)» зазначити: »Розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 призначити на 16.03.2022 об 13:00 год., зал судових засідань №12 (другий поверх)».
Судове засідання, яке призначене на 16.03.2022, не відбулось.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
У період з 04.04.2022 по 08.04.2022 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці.
Розпорядженням в.о.керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1477/22 від 13.04.2022, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 07.06.2022.
В судове засідання 07.06.2022 з`явилися представники позивача та третьої особи, надали свої пояснення. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради V сесії V скликання від 01.10.2007 року №498/3332 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:379:0016 та передано її Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грітіс» у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 9,0002 га для будівництва, експлуатації та обслуговування дошкільного та шкільного закладу на Столичному шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва.
29.05.2008 року між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Компанія «Грітіс» було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., 29.05.2008 за реєстровим №2444, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від « 09» червня 2008 року за №79-6-00624 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі - Договір)
Відповідно до п. 2.1. Договору, об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування: Столичне шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва; розмір - 9,0002 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування дошкільного та шкільного закладу; кадастровий номер 8000000000:90:379:0016.
Згідно з п. 3.1. Договору, його укладено на 10 років.
Відповідно до п. 6.1. Договору, передача земельної ділянки здійснюється за Актом приймання передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього Договору.
09 червня 2008 року, між сторонами було укладено Акт приймання-передачі земельної ділянки за умовами якого орендодавець передав, а Орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку передбачену п. 2.1. Договору.
Підпунктом 11.7. Договору передбачено, що « після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх в`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
30 березня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грітіс» було направлено до Київської міської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки (КОП-1210), до якого було долучено, зокрема, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою ТОВ «Компанія «Грітіс» проект додаткової угоди та довідку про відсутність заборгованості з орендної плати.
09 червня 2018 року термін дії Договору закінчився.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відповідно до п. 9.4 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463 (надалі за текстом - Порядок №241/2463) приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки або протягом наступного робочого дня вносить відповідну інформацію до ПК »Кадастр» та передає цей лист-повідомлення з доданими до нього документами, сформованими у кадастрову справу, до Департаменту земельних ресурсів.
Відповідно до п. 9.5. Порядку №241/2463 у десятиденний термін Департамент земельних ресурсів розглядає лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та готує проект рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору та пояснювальну записку до нього, крім випадків, встановлених пунктом 9.11 цього Порядку.
Відповідно до п. 9.6. Порядку №241/2463 рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору розглядається в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.
Відповідно до н. 9.7. Порядку №241/2463 рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або про відмову в його поновленні видається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, орендарю або уповноваженому ним представнику, а засвідчені копії рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки надсилаються до Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури і територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві. Разом з копією рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки до Департаменту земельних ресурсів передається відповідна кадастрова справа.
Відповідно до п. 9.8. Порядку №241/2463 після прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки Департамент земельних ресурсів повідомляє орендаря про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 9.9. Порядку №241/2463 додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки відповідно до рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки готується Департаментом земельних ресурсів у термін, що не перевищує 14 днів, та погоджується з орендарем.
Звернувшись з даним позовом, позивач стверджує, що в порушення ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець (в тому числі за участі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації) не розглянув у місячний термін надісланий ТОВ «Компанія «Грітіс» лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, рішення про поновлення договору оренди землі Київською міською радою не приймалось, додаткова угода про поновлення договору оренди землі з ТОВ «Компанія «Грітіс» не укладена, що й зумовило звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів ТОВ «Компанія «Грітіс».
У свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову вказував, що він не оспорює права позивача на укладення договору оренди, а лиш вказує на необхідність його реалізувати у порядку визначеному рішенням КМР від 20.04.2017 №241/2463. На зазначених доводах ґрунтується також подана апеляційна скарга.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Пунктами а, в ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
На даний час повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва належать виключно Київській міській раді.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Згідно з ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
За змістом ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «Грітіс» до закінчення строку дії Договору повідомив орендодавця, в установлений п. 11.7 Договору оренди земельної ділянки строк, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі).
До листа-повідомлення про поновлення Договору ТОВ «Компанія «Грітіс» додано проект додаткової угоди та документи, передбачені Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463.
Третьою особою на виконання своїх повноважень відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463, здійснено підготовку висновку щодо можливості поновлення Договору та передано його разом з іншими документами на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою 14.05.2018 року, що підтверджується реєстром переданих справ.
Однак, Київська міська рада протягом місяця не розглянула надісланий ТОВ «Компанія «Грітіс» лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомила орендаря про наявність заперечень та про своє рішення, а належних та допустимих доказів зворотного відповідачем не надано.
Водночас, заперечення Відповідача зводяться до того, що право на продовження строку дії Договору повинно бути реалізоване у порядку, визначеному рішенням КМР від 20.04.2017 №241/2463.
Суд наголошує, що така позиція відповідача суперечить його фактичним діям щодо непоновлення строку дії Договору з огляду на викладені вище норми Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463.
Частиною 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами в місячний строк в обов`язковому порядку.
Разом з цим, суд першої інстанції слушно зауважив, що принцип правової визначеності диктує обов`язок КМР прийняти у встановлені законом строки рішення про відмову у поновленні чи поновлення договору оренди землі, а наслідком бездіяльності КМР як орендодавця в цьому питанні визначає один можливий результат - судове рішення про поновлення договору, оскільки КМР офіційних заперечень проти немає.
Отже, викладена відповідачем позиція не спростовує позовних вимог у даній справі.
Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Аналізуючи вищевикладене в сукупності, з огляду на обґрунтованість позовних вимог та не спростування їх відповідачем, судова колегія прийшла до висновку про наявність законного порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/818/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі № 910/818/21 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі № 910/818/21 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/818/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2022
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді В.В. Куксов
О.О. Хрипун
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 03.07.2022 |
Номер документу | 104919091 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні