Рішення

від 14.06.2022 по справі 909/47/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/47/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

Секретар судового засідання Матіяш М. П.

За участю представника позивача Петченко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТОВ "Форм Сервісес", Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, м. Київ, 03179

до відповідача: ТОВ "ГАЛВАПНО", вул. С. Бандери, буд. 1, корпус А, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, 77133 про стягнення заборгованості в сумі 353 191,04 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 5 297,87 грн.

встановив, що ТОВ "Форм Сервісес" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ГАЛВАПНО" про стягнення заборгованості в сумі 353 191,04 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 5 297,87 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що всупереч вимогам ГК і ЦК України та умовам договору оренди №6 від 22.02.2021, не виконав взяті на себе зобов`язання в порядку і строки обумовлені зазначеним договором, по оплаті орендованого обладнання/наданих послуг. Вказав також на акти прийому-передачі обладнання з оренди в яких означено суми відшкодування витрат по відновленню (ремонту) пошкодженого обладнання та на те, що зазначений акт, в силу положень розділу 7 договору оренди №6 від 22.02.2021, вважається визнаним відповідачем, а відповідно суми означені в ньому такими, що підлягають до стягнення. В підтвердження подав суду копії: платіжного доручення № 1229 від 17.01.2022, довіреності від 31.12.2022 на підтвердження повноважень представника, виписки з ЄДРЮОФОП щодо позивача, статуту ТОВ "Форм Сервісес", договору оренди № 6 від 22.02.2021, додатку №3 до договору оренди №6 від 22.02.2021 критерії рівня зносу і пошкоджень будівельного обладнання ID15, специфікації від 22.02.2021, актів прийому-передачі обладнання в оренду від 02.03.2021, додаткової угоди №1 від 23.03.2021 до договору оренди №6 від 22.02.2021, специфікації від 23.03.2021, акту прийому-передачі обладнання в оренду від 02.04.2021, акту прийому-передачі обладнання з оренди від 24.05.2021, додаткової угоди №2 від 24.05.2021 до договору оренди №6 від 22.02.2021, специфікації від 24.05.2021, акту прийому - передачі обладнання з оренди від 07.09.2021, рахунку - фактури №СФ-0000414 від 07.09.2021, додаткової угоди №3 від 07.09.2021 до договору оренди №6 від 22.02.2021, специфікації від 07.09.2021, акту прийому - передачі обладнання з оренди від 01.12.2021, рахунку - фактури №СФ-0000640 від 01.12.2021, акту №ОУ-0000088 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2021, видаткової накладної № РН-0000002 від 01.04.2021, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000143 від 30.04.2021, №ОУ-0000144 від 30.04.2021, №ОУ-0000153 від 05.05.2021, №ОУ-0000163 від 24.05.2021, №ОУ-0000174 від 31.05.2021, №ОУ-0000175 від 31.05.2021, №ОУ-0000208 від 30.06.2021, №ОУ-0000240 від 31.07.2021, №ОУ-0000305 від 31.05.2021, №ОУ-0000328 від 06.09.2021, №ОУ-0000352 від 30.09.2021, №ОУ-0000397 від 31.10.2021, №ОУ-0000475 від 30.11.2021, актів в оренду від 01.03.2021 та від 01.04.2021, актів з оренди та технічного стану обладнання від 24.05.2021 та від 07.09.2021, оцінки пошкоджень від 07.09.2021, актів з оренди та технічного стану обладнання від 01.12.2021, оцінки пошкоджень від 01.12.2021, акту з оренди та технічного стану обладнання від 10.12.2021, банківських виписок що підтверджують оплату за договором №6 від 22.02.2021, супровідного листа вих. № 01 від 06.01.2022.

Відповідач позов визнав частково, зокрема в частині заборгованості зі сплати орендної плати обладнання в сумі 126 327,54 грн. В частині стягнення 226 863,50 грн заперечив вказавши на те, що позивачем не подано доказів, які би підтверджували факт пошкодження чи втрати частини обладнання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників ( ст. 75 ГПК України ).

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами у справі існували договірні відносини на підставі укладеного договору №6 від 22.02.2021.

Факт невиконаних зобов"язань в частині оплати 126 327,54 грн. орендної плати обладнання, що було передано згідно вказаного договору, відповідач визнав, про що зазначив у відзиві на позов.

Враховуючи викладене та те, що у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати визнані відповідачем обставини недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом, вимога позивача в частині стягнення орендної плати за обладнання передане по договору №6 від 22.02.2021 є обґрунтованою в розмірі 126 327,54 грн.

В решті позовних вимог, які позивач означує, як вартість відшкодування за пошкоджене обладнання та його чищення, слід відмовити, оскільки суду не подано належних та допустимих доказів в підтвердження витрат, які позивач поніс або мусить понести для відновлення свого порушеного права, за захистом, якого він звернувся в обраний ним спосіб.

Приписами ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). (ст.22 ЦК України).

Реальна шкода включає в себе витрати, які особа, права якої порушено, зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права у зв"язку з втратою або пошкодженням її майна: тобто як витрати, яких особа вже зазнала, так і витрати на полагодження пошкодженої речі, які особа тільки-но вимушена буде здійснити. Розмір відшкодування шкоди при пошкодженні майна складе різниця між вартістю майна до його пошкодження і після, а не вартість одного окремо взятого пошкодженого елемента речі.

Посилання позивача, як на підставу своїх вимог, на акти прийому-передачі обладнання з оренди, в яких означено суми відшкодування витрат по відновленню (ремонту) пошкодженого обладнання та на те, що зазначений акт, в силу положень розділу 7 договору оренди №6 від 22.02.2021, вважається визнаним відповідачем, а відповідно суми означені в ньому такими, що підлягають до стягнення, судом не приймаються, оскільки такі акти не є належним доказом реального розміру витрат, які особа, права якої порушено, зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права в зв"язку з пошкодженням майна.

Зазначені акти підтверджують факт фіксування технічного стану обладнання, яке повернуто, однак не підтверджують наявності підстав для такого виду відповідальності за завдану майнову шкоду, як її відшкодування.

Оцінка пошкоджень, яка подана позивачем в підтвердження вимог в частині відшкодування за пошкоджене обладнання та його чищення також судом не приймається, оскільки не доводить розміру заподіяної шкоди. Подана суду оцінка пошкоджень містить найменування, характер пошкоджень і кількість штук, без означення сум, зокрема.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати, які заявлені позивачем і складаються з судового збору в розмірі 5 297,87 грн, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ТОВ "ГАЛВАПНО" (код ЄДРПОУ 33071927, вул. С. Бандери, буд. 1, корпус А, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, 77133) на користь ТОВ "Форм Сервісес" (код ЄДРПОУ 33601363, 03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, р/р IBAN НОМЕР_1 в АТ "РФЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ в м. Києві, МФО 380805 ) - заборгованість в сумі -126 327,54 грн (сто двадцять шість тисяч триста двадцять сім гривень 54 коп.) - та 1 894,91 грн (одну тисячу вісімсот дев"яносто чотири гривні 91 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.06.2022

СуддяІ. М. Скапровська