Постанова

від 21.06.2022 по справі 761/23941/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/23941/16-ц Головуючий у суді І інстанції Рибак М.А.

Провадження № 22-ц/824/123/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Приходька К.П., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 3 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Буд»,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Льовочкіної В.М. звернувся до суду з вказаною вище заявою, обґрунтовуючи її тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року у справі № 761/23941/16-ц за позовом ТОВ «Білд Буд» до ОСОБА_1 про визнання простого векселя таким, що не підлягає виконанню в частині зобов`язань сплатити за векселем суму грошових коштів, скасування акту протесту векселя в неплатежі, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, між сторонами було затверджено мирову угоду, яка є виконавчим документом і строк пред`явлення якої до виконання пропущений з поважних причин, а саме внаслідок недбалості працівників Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 50643348 з примусового виконання виконавчого напису № 112 від 16 березня 2016 року, який позивач у мировій угоді визнав таким, що підлягає виконанню, у зв`язку з чим потреби у пред`явленні ухвали про затвердження вказаної мирової угоди до примусового виконання не було. Однак, 4 жовтня 2016 року державним виконавцем Ткачовим А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50643348 у зв`язку з його направленням за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, але наразі неможливо встановити інформацію про місцезнаходження оригіналу виконавчого напису нотаріуса та реалізувати право заявника на стягнення суми боргу у розмірі 505 900,00 грн, а здійснені його представником заходи виявились безрезультатними. Тобто, склалась ситуація, за якої заявник вчасно звернувся до виконавчої служби з приводу примусового виконання виконавчого напису та не подавав ухвалу про затвердження мирової угоди виключно з метою недопущення подвійного стягнення із ТОВ «Білд Буд», проте місцезнаходження виконавчого провадження невідоме, а відтак існує необхідність поновлення строку для пред`явлення до виконання документа майже аналогічного змісту виконавчого напису нотаріуса. Окрім того, ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», зокрема у пунктах 3, 4 і 7 частини першої статті 4 цього Закону.

З наведених вище підстав ОСОБА_1 просив суд поновити строк для пред`явлення до виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року про затвердження мирової угоди у справі № 761/23941/16-ц та привести вказане судове рішення, яке є виконавчим документом, у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 3 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Льовочкіною В.М., задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа у справі № 761/23941/16-ц за позовом ТОВ «Білд Буд» до ОСОБА_1 про визнання простого векселя таким, що не підлягає виконанню в частині зобов`язань сплатити за векселем суму грошових коштів, скасування акту протесту векселя в неплатежі, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, яким визнано мирову угоду від 10 травня 2017 року.

Виправлено описку в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року у справі № 761/23941/16-ц шляхом зазначення: стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; боржник: товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Буд», м. Київ, пр-т Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 36258876.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за результатом аналізу наданих представником заявника письмових доказів та зазначених у заяві обставини, а також з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, наявні підстави для висновку, що заявником було пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, а тому він підлягає поновленню. Також суд вважав можливим привести у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу від 15 травня 2017 року про затвердження між сторонами мирової угоди, зазначивши дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника та стягувача, виправивши відповідну описку.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «Білд Буд» через представника - адвоката Діденка І.Г. звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону відмовити.

Аргументи поданої апеляційної скарги зводяться до того, що свідомо чи ні, але представником заявника на виконання вимог частини другої статті 183 ЦПК України матеріали заяви не були направлені саме на поштову адресу ТОВ «Білд Буд», що призвело до того, що останнє не отримало жодних документів та була відсутня можливість зрозуміти суть спірного питання. Надсилаючи судову повістку на адресу боржника, суд визнав його участь в судовому засіданні обов`язковою, проте директор ТОВ «Білд Буд» не зміг прибути в судове засідання через те, що перебував на самоізоляції у зв`язку із захворюванням на COVID-19, тому справу розглянуто з порушенням процесуальних норм. Суд першої інстанції не звернув увагу, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що він не отримував постанову про закінчення виконавчого провадження від 4 жовтня 2016 року, хоча матеріали заяви містять засвідчену копію цієї постанови державного виконавця без наведення жодних пояснень яким чином і коли постанова була отримана. Не враховано судом і той факт, що з моменту відкриття виконавчого провадження № 50643348 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса - 30 березня 2016 року заявник не цікавився даним виконавчим провадженням до 2019 року, мирова угода у справі № 761/23941/16-ц була затверджена ухвалою від 15 травня 2017 року, а із заявою про поновлення строку для пред`явлення цієї ухвали, як виконавчого документа, до виконання ОСОБА_1 через свого представника звернувся лише 19 жовтня 2020 року. Більше того, сама по собі мирова угода є такою, що не може бути визнана як виконавчий документ, оскільки укладена (підписана) з боку ТОВ «Білд Буд» особою, що не мала права її підписувати, а саме ОСОБА_2 , який незаконно видавав себе за директора, про що свідчить рішення Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року у справі 922/583/18 про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ «Білд Буд» № 113 від 22 грудня 2016 року та № 114 від 27 грудня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків, а саме надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, та належним чином оформлену редакцію апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено право заявника подати відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві представник заявника - адвокат Льовочкіна В.М. просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Білд Буд» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 3 грудня 2020 року на підставі статті 362 ЦПК України, оскільки в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те що, представник боржника - Діденко І.Г. має статус адвоката, а у випадку продовження розгляду справи - залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року закінчено проведення підготовчих дій у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року за клопотанням представника заявника - адвоката Льовочкіної В.М. апеляційне провадження у даній справі було зупинено до залучення до участі у справі № 761/23941/16-ц правонаступників ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2022 року поновлено апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що із 15 серпня 2016 року у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 761/23941/16-ц за позовом ТОВ «Білд Буд» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П., про визнання простого векселя таким, що не підлягає виконанню в частині зобов`язань сплатити за векселем суму грошових коштів, скасування акту протесту векселя в неплатежі, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Білд Буд» про стягнення заборгованості за простим векселем, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

У травні 2017 року представники сторін подали до суду клопотання про визнання мирової угоди, укладеної 10 травня 2017 року між ТОВ «Білд Буд» в особі директора ОСОБА_2., який діяв на підставі Статуту, та ОСОБА_1 в рамках вказаної вище цивільної справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року спільну заяву ТОВ «Білд Буд» та ОСОБА_1 у справі № 761/23941/16-ц задоволено.

Визнано мирову угоду від 10 травня 2017 року у справі за позовом ТОВ «Білд Буд» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П., про визнання простого векселя таким, що не підлягає виконанню в частині зобов`язань сплатити за векселем суму грошових коштів, скасування акту протесту векселя в неплатежі, визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Білд Буд» про стягнення заборгованості за простим векселем, інфляційних втрат та трьох процентів річних наступного змісту:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, надалі позивач з однієї сторони та ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий ТУМ РУ ГУ МВС України в м. Києві 19 вересня 2002 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), надалі відповідач з іншої сторони, а разом сторони уклали цю мирову угоду про наступне:

1. позивач визнає простий вексель серія АА № 2771243 таким, що підлягає виконанню в частині зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» сплатити обумовлену векселем суму грошових коштів;

2. позивач визнає, що акт протесту векселя про неоплату, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 16 березня 2016 року і зареєстрований у реєстрі за № 211, відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає;

3. позивач визнає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 16 березня 2016 року та зареєстрований в реєстрі за № 212, є таким, що підлягає виконанню;

4. позивач зобов`язується сплатити відповідачу заборгованість за простим векселем серії АА № 2771243 у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень впродовж 5 (п`яти) днів із дня постановлення судом ухвали про визнання мирової угоди;

5. позивач зобов`язується сплатити 59 835 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень) відсотків та 60 000 (шістдесят тисяч) інфляційних втрат за простим векселем серії АА № 2771243 впродовж 5 (п`яти) днів із дня постановлення судом ухвали про визнання мирової угоди;

6. сторони погодили, що зобов`язання зі сплати 12 821 (дванадцяти тисяч вісімсот двадцята одна) гривні трьох відсотків річних припинилось за взаємною згодою сторін;

7. сторони дійшли згоди, що у випадку невиконання позивачем обов`язків, передбачених у п. 4 та п. 5 цієї мирової угоди, відповідач має право на пред`явлення ухвали про визнання цієї мирової угоди до виконання для стягнення із позивача заборгованості у розмірі 619 835 (шістсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень) (далі - заборгованість) у примусовому порядку;

8. у разі сплати позивачем заборгованості або виконання обов`язків, передбачених п. 4 цієї мирової угоди, відповідач зобов`язується невідкладно подати заяву про повернення виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 16 березня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі № 212;

9. у разі відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали про визнання вказаної мирової угоди, відповідач зобов`язується невідкладно подати заяву про повернення виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 16 березня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі № 212;

10. ухвала про визнання цієї мирової угоди є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили;

11. сторони заявляють, що вказана мирова угода укладена добровільно, без будь-якого фізичного чи психічного примусу, внаслідок вільного волевиявлення і породжує правові наслідки, які відповідають інтересам сторін;

12. сторони підтверджують, що умови цієї мирової угоди відповідають вимогам закону і не порушують жодних прав, свобод та законних інтересів інших осіб, в тому числі й держави;

10 травня 2017 року».

Провадження у цивільній справі за позовами ТОВ «Білд Буд» та ОСОБА_1 закрито.

Вказана ухвала про затвердження мирової угоди не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили.

Як свідчать матеріали справи, починаючи з 30 березня 2016 року в межах виконавчого провадження № 50643348 на примусовому виконанні Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебув виконавчий напис № 212, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 16 березня 2016 року про стягнення з ТОВ «Білд Буд» на користь ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 505 900,00 грн.

Постановою державного виконавця Ткачова А.В. від 4 жовтня 2016 року виконавче провадження № 50643348 закінчено на підставі пункту 10 частини першої статті 49 та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

На адвокатський запит представника заявника - Льовочкіної В.М. від 18 червня 2019 року Святошинський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві 20 червня 2019 року повідомив, що 4 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його направленням за належністю до іншого відділу ДВС і станом на день надання цієї відповіді виконавче провадження № 50643348 з примусового виконання виконавчого напису № 212 від 16 березня 2016 року у відділі не перебуває.

На адвокатський запит представника заявника від 21 квітня 2020 року Святошинський РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 8 травня 2020 року повідомив, що надати додаткову інформацію щодо ходу виконавчого провадження № 50643348 не являється можливим у зв`язку із закінченням терміну зберігання документів, які можуть містити такі відомості і станом на день надання відповіді повторно на виконання відділу виконавчий напис нотаріуса не надходив.

Також на адвокатський запит Льовочкіної В.М. від 12 травня 2020 року У Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) 19 травня 2020 року додатково повідомило, що з інформації, наявної в електронному архіві АСВП, встановити до якого саме відділу направлено виконавчий напис неможливо, оскільки дані відомості не зазначені у постанові про закінчення виконавчого провадження № 50643348.

Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року в справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

Відповідно до частини третьої статті 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно із статтею 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження» або Закон № 1404-VIII), згідно з яким виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частин першої, другої статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.

Отже, за загальним правилом, встановленим Законом № 1404-VIII, виконавчий документ, виданийу цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

При цьому стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З наведеного слідує, що підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року про затвердження мирової угоди з відміткою про набрання нею законної сили 23 травня 2017 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_4 отримала 21 липня 2017 року.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про затвердження між сторонами у справі № 761/23941/16-цмирової угоди, яка є різновидом виконавчого документа, могла бути пред`явлена стягувачем до примусового виконання відносно боржника у строк до 23 травня 2020 року.

Окрім того, згідно із пунктами 4, 5, 7 мирової угоди від 10 травня 2017 року, затвердженої місцевим судом, ТОВ «Білд Буд» зобов`язалось сплатити ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 500 000,00 грн, 59 835,00 грн відсотків та 60 000,00 грн інфляційних втрат за простим векселем серії АА № 2771243 протягом 5 днів із дня постановлення ухвали про визнання мирової угоди, а у випадку невиконання зазначених обов`язків заявник мав право на пред`явлення ухвали про визнання цієї мирової угоди до виконання для стягнення із боржника заборгованості у загальному розмірі 619 835, 00 грн в примусовому порядку.

За пунктом 10 мирової угоди ухвала про визнання цієї мирової угоди є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Проте, ОСОБА_1 та його представники не скористались своїм правом стягувача за виконавчим документом та не пред`явили його до примусового виконання протягом встановленого законом строку, звернувшись до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання лише 8 жовтня 2020 року.

Посилання в заяві на те, що зазначений строк пропущений з поважних причин, а саме в зв`язку з тим, що у пред`явленні до виконання ухвали про затвердження мирової угоди не було потреби через перебування на виконанні Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві виконавчого провадженні № 50643348 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 112 від 16 березня 2016 року майже аналогічного змісту, а також з метою недопущення подвійного стягнення заборгованості за цим документом, безпідставно взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки є суб`єктивними обставинами для вирішення питання поновлення пропущеного строку.

Згідно із положеннями частин першої, четвертої, восьмої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до статті 30 цього Закону виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Отже, наявність у стягувача двох окремих виконавчих документів, визначених у статті 3 Закону № 1404-VIII, якими у даному випадку є виконавчий напис нотаріуса та ухвала суду про затвердження мирової угоди, про стягнення грошових коштів з одного і того ж боржника не може вважатись перешкодою для реалізації прав стягувача на примусове виконання цих виконавчих документів та не призведе до подвійного стягнення боргу, а тому і свідчити про поважність пропуску строку для пред`явлення одного з цих документів до виконання.

До того ж, як передбачено умовами затвердженої судом мирової угоди у разі відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали про визнання вказаної мирової угоди, ОСОБА_1 зобов`язується невідкладно подати заяву про повернення виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т.П. 16 березня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі № 212 (пункт 9).

Заявником не зазначено достатніх підстав та не надано належних доказів, які заважали йому як стягувачу при належній турботливості і обачності звернутися до державної виконавчої служби чи приватного виконавця із заявою про примусове виконання виконавчого документа у встановлений законом строк після видачі йому копії ухвали про затвердження мирової угоди з відміткою про набрання нею законної сили 23 травня 2017 року, а також не наведено поважні обставини, що не залежали від його власного волевиявлення і внаслідок яких він пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому як зазначала сама представник заявника, саме 20 червня 2019 року нею було встановлено, що 4 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50643348, тобто з цього часу в межах встановленого законом трирічного терміну у сторони стягувача була реальна можливість звернути ухвалу суду до примусового виконання, якою вона не скористалась, що свідчить про свідоме зволікання у захисті своїх прав та інтересів і неналежну зацікавленість у реальному виконанні судового рішення, яке набрало законної сили.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що доводи стягувача про те, що він не мав можливості пред`явити виконавчий документ до виконання в зв`язку з наявністю виконавчого провадження № 50643348 не є поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 112 від 16 березня 2016 року ніяким чином не позбавляло можливості заявника звертатись до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали місцевого суду про затвердження мирової угоди, яка є виконавчим документом.

Будь-яких інших поважних причин зволікання з примусовим виконанням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року про затвердження мирової угоди у справі № 761/23941/16-ц більше ніж протягом трьох років і чотирьох місяців представником заявника - адвокатом Льовочкіною В.М.не зазначено в заяві і в судом апеляційної інстанції не встановлено причин, які б не залежали від волі стягувача та дійсно створювали перешкоди або значно ускладнювали можливість пред`явлення виконавчого документа до виконання у визначений законом строк.

Колегія суддів вважає, що наявність норм Конституції України, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення та рішень ЄСПЛ з цього приводу не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.

Виходячи з викладеного, заява ОСОБА_1 в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для пред`явлення ухвали про затвердження мирової угоди до виконання у встановлений законом строк, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її задоволення.

Згідно із частиною першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

У частині першій статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону(пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і обґрунтовані підстави для його поновлення в межах даної справи (провадження) не вбачаються, то за результатами розгляду заяви в частині приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону колегія суддів також дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаної вимоги як похідної та такої, яка безпосередньо залежить від з`ясування обставин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18) та від 8 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18).

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14, відповідно до якої «вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, висновок суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати передчасним». Така правова позиції викладена і у постанові Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.

Таким чином, сама лише відсутність у виконавчому документі - ухвалі про затвердження мирової угоди відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника або стягувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи та/або ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, а тому задоволені судом першої інстанції вимоги заявника в цій частині є необґрунтованими і передчасними.

Враховуючи наведене, надаючи оцінку обставинам, на які посилався ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Льовочкіної В.М. як на причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону, встановивши, що такі причини є неповажними та необґрунтованими відповідно, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення до виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року про затвердження мирової угоди у справі № 761/23941/16-ц та приведення її змісту у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

В оцінці доводів відзиву на апеляційну скаргу щодо закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України, згідно з яким суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати, колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України)

Згідно зі статтею 12 Закону № 5076-VIособі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону № 5076-VIРада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 липня 2019 року у справі № 855/229/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі 757/213848/19-ц міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх повноважень як адвоката діяти від імені та в інтересах ТОВ «Білд Буд» Діденко І.Г. надав належним чином засвідчену копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6154, виданого 9 серпня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва № 16 від 26 липня 2018 року, договору № 15/12/20 про надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 15 грудня 2020 року, а також ордер на надання правничої (правової) допомоги вказаному товариству, в тому числі в Київському апеляційному суді, серії АА № 0004878 від 18 грудня 2020 року.

Доказів того, що вищевказане свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази щодо припинення права Діденка І.Г. на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.

З вище наведених підстав колегія суддів вважає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає того, що відомості в Єдиному реєстрі адвокатів України підтверджують статус особи адвоката, оскільки такі відомості лише засвідчують внесення адвоката у такий реєстр, а особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тому доводи представника заявника про те, що апеляційну скаргу ТОВ «Білд Буд» підписано фізичною особою - Діденком І.Г. , який на момент звернення з апеляційною скаргою не мав повноважень для вчинення таких процесуальних дій як адвокат є необґрунтованими.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, оскаржувана ухваласуду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи,порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 , поданої його представником - адвокатом Льовочкіною В.М.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 3 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: К.П. Приходько

Д.О. Таргоній