Постанова

від 20.06.2022 по справі 400/4288/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4288/21Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар - Насарая А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційні скарги ОСОБА_1 , Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степан Вікторович на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 по справі № 400/4288/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, за участю третьої особи - акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2021 року позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 21.04.2021 про відкриття виконавчого провадження № 65237129 з примусового виконання виконавчого напису № 27048, виданого 12.11.2019 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованості в розмірі 20 039,32 грн.

Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 21.04.2021 у виконавчому провадженні № 65237129 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 2003,93 грн.

Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 21.04.2021 у виконавчому провадженні № 65237129 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 500,00 грн.

Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 14.05.2021 у виконавчому провадженні № 65237129 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ЄДРПОУ 13844159, здійснювати відрахування з доходів (пенсії) боржника в розмірі 20 відсотків на суму боргу у розмірі 22543,25 грн.

Стягнув з Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевича Степана Вікторовича (вул. Спаська, 13, офіс 6, м. Миколаїв, 54030) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

29.11.2021 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі та вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 43508,80 грн., що складаються з судового збору на загальну суму 1 135,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 995,00 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи на загальну суму 378,80 грн..

Миколаївський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 06.12.2021 заяву ОСОБА_1 про розрахунок судових витрат та їх стягнення задовольнив частково.

Ухвалив у справі № 400/4288/21 додаткове рішення, яким стягнув з Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича (вул. Спаська, 13, офіс 6, м. Миколаїв, 54030) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у сумі 5 675,00 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.).

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович зазначає, що додаткове рішення суду є незаконним та просить його скасувати.

Доводи його апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), ціною позову.

На думку апелянта, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 675,00 грн. є необґрунтованими судом першої інстанції, а саме судом не визначено за який вид допомоги стягується ця сума та чим обґрунтовується її розмір.

Також апелянт наголошував, що він не був повідомлений про те, що заяву позивача про розрахунок судових витрат і їх стягнення прийнято суддею першої інстанції та призначено до розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також зазначає, що додаткове рішення суду є незаконним, просить його змінити та стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 43 508,80 грн., що складаються з судового збору на загальну суму 1135,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 995,00 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи на загальну суму 378,80 грн.

Обґрунтувань не законності додаткового рішення суду першої інстанції апелянткою не наведено.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

За змістом статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

В даному випадку підставою для ухвалення додаткового рішення по цій справі стало вирішення питання щодо відшкодування судових витрат по справі в розмірі 43 508,80 грн., що складаються з судового збору на загальну суму 1 135,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 995,00 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи на загальну суму 378,80 грн, у порядку статті 139 КАС України.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено під час розгляду справи, та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 під час розгляду справи понесено наступні витрати:

1) за сплату судового збору на загальну суму 1135,00 грн., що включає витрати:

- за подання позовної заяви 908,00 грн.;

- за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 13.08.2021 року у розмірі 227,00 грн.;

2) пов`язані з розглядом справи на загальну суму 378,80 грн., що включає витрати:

- зі сплати комісії банку під час сплати судового збору за подання позовної заяви 25,00 грн.;

- зі сплати комісії банку під час сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 13.08.2021 року 25,00 грн.;

- пов`язані із прибуттям представника ОСОБА_2 до суду 12.07.2021 року для ознайомлення з матеріалами справи в сумі 70,30 грн.;

- пов`язані з іншими процесуальними діями по справі (послуги поштового зв`язку з направлення процесуальних документів) 258,50 грн.;

- з направлення 04.06.2021 позовної заяви 35,00 грн.;

- з направлення 25.06.2021 заяви про усунення недоліків 17,00 грн.;

- з направлення 07.07.2021 клопотання 17,00 грн.;

- з направлення 16.07.2021 заяви про відвід судді 17,00 грн.;

- з направлення 18.07.2021 відповіді на відзив 21,50 грн.;

- з направлення 18.07.2021 копії відповіді на відзив учасникам справи 54,00 грн. (27,00 грн. на адресу ПВ ОСОБА_3 ; 27,00 грн. на адресу АТ ПУМБ);

- з направлення 06.08.2021 заяви про забезпечення позову 17,00 грн.;

- з направлення 16.08.2021 клопотання 17,00 грн.;

- з направлення 25.08.2021 апеляційної скарги 21,50 грн.;

- з направлення 30.09.2021 заяви про усунення недоліків 21,50 грн.;

- з направлення 03.11.2021 заяви про усунення недоліків 20,00 грн.

На підтвердження витрат на поштові пересилання позивачем надано копії поштових квитанцій.

Відмовляючи у розподілі витрат, які складаються із судового збору на загальну суму 1 135,00 грн ( за подання позовної заяви 908,00 грн.; за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 13.08.2021 у розмірі 227,00 грн.) суд першої інстанції виходив із такого.

Так, суд першої інстанції наголосив, що судові витрати за сплату судового збору у сумі 908,00 грн. розподілено під час винесення рішення по суті позовних вимог та стягнуто з відповідача на користь позивача (а.с.148).

У задоволенні клопотання позивача щодо компенсації сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 13.08.2021 (227,00 грн.) суд першої інстанції зауважив, що ні КАС України, ні Закон України Про судовий збір не передбачають повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги судом першої інстанції. Крім того, судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено на рахунок П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Колегія суддів вважає правильним по суті висновок суд першої інстанції щодо відмови позивачці у компенсації судових витрат які складаються із витрат на сплату судового збору з урахуванням наведеного вище, та додатково зауважує, що П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 залишив без змін, отже, з огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо стягнення витрат на поштові перекази та комісію банку, суд першої інстанції звернув увагу на таке.

Вжитий у статті 138 КАС України термін інших процесуальних дій стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов`язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, комісія банку за сплату судового збору, поштові витрати та інфляційні витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.03.2019 року у справі № 200/10765/18-а.

Крім того, комісія банку грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Таким чином, комісія банку не належить до судових витрат.

Отже, в частині стягнення судових витрат на суму 378,80 грн, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Щодо витрат на проїзд у сумі 70,30 грн, суд першої інстанції із посиланням на п. 2.3 договору про надання правничої допомоги від 28.05.2021 року, укладеного між позивачем та адвокатом Кермачем Андрієм Івановичем акцентував, що доказів укладання додаткових угод між позивачем та адвокатом Кермачем Андрієм Івановичем на оплату останньому відряджень не надано. Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Отже, в частині стягнення судових витрат на суму 70,30 грн., суд першої інстанції також правильно відмовив.

Щодо вимог про відшкодування витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у сумі 41 995 грн., слід зазначити про таке.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 6 та 7 ст. 134 КАС України).

За змістом частин 7, 9 статті 139 КАС України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23.01.2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 по справі № 810/2760/17.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги, позивач має сплатити гонорар адвокату Кермачу А.І. на загальну суму 41 995,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги б/н від 28.05.2021 та Акт надання-приймання послуг від 22.11.2021.

Згідно п. 2.3 та 2.4 Договору, розмір гонорару Адвоката становить 1135,00 грн. за одну годину витраченого часу в межах наданих послуг за винятком часу на відрядження.

Відповідно до наданого Акту надання-приймання послуг від 22.11.2021 (а.с.153, т.1), вартість наданих послуг складає 41 985,00 грн. та включає:

- консультацію 28.05.2021 (ознайомлення з відомостями та документами; рекомендація подати позов, роз`яснення можливих наслідків та ризиків) 1 година 1135,00 грн.;

- складання, погодження, оформлення та направлення/подання: позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень від 04.06.2021 8 годин 9 080,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду від 07.07.2021 1 година 1135,00 грн.;

- консультацію 14.07.2021 (ознайомлення з відзивом відповідача по справі № 400/4288/21, аналіз законодавства та інформації; рекомендація подати заяву про відвід судді, відповідь на відзив, роз`яснення стратегії захисту по даній справі) 1 година 1135,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 заяви про відвід судді від 15.07.2021 року 4 години 4540,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 відповіді на відзив від 17.07.2021, клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 17.07.2021 7 годин 7 945,00 грн.;

- складання та подання/направлення по справі № 400/4288/21 заяви про відкладення розгляду справи від 02.08.2021 1 година 1135,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 заяви про забезпечення позову від 06.08.2021, клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору від 06.08.2021 року 4 години 4540,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду від 16.08.2021 1 година 1135,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 апеляційної скарги від 25.08.2021, клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору від 25.08.2021 року 6 годин 6810,00 грн.;

- складання та направлення/подання по справі № 400/4288/21 заяви про усунення недоліків від 30.09.2021, клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору від 30.09.2021 року 3 години 3405,00 грн.

Згідно пункту 2.4. Договору, розрахунок за надані послуги в межах судового провадження здійснюється на підставі акта надання-приймання послуг та судового рішення, яким вирішено питання про розподіл судових витрат та яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, протягом тридцяти днів з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Досліджуючи вищезазначені документи, колегією суддів встановлено, що дані докази можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів.

При цьому, колегією суддів враховано обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, зокрема, враховано, що справа № 400/4288/21 є незначної складності, відповідно колегія суддів вважає слушними зауваження суду першої інстанції, що включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката на консультацію клієнта з рекомендаціями подати позов та ознайомлення з відомостями та документами (28.05.2021 року), складання та подання заяви про звільнення від сплати судового збору є складовими підготовки адміністративного позову та формування додатків до нього та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю. Те ж саме стосується включення до сум витрат консультації, ознайомлення з відзивом, надання рекомендацій на подання відповіді відзиву та заяви про відвід судді, які є складовими формування та подання відповіді на відзив та заяви про відвід судді.

Подання заяви про усунення недоліків позовної заяви зумовлено поданням позовної заяви з порушеннями вимог ст. 161 КАС України.

На думку колегії суддів, витрачений час адвокатом на складання клопотань клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про відкладення судового засідання в загальній кількості 3 години (3 402,00 грн) є завищеними та необґрунтованими, оскільки підготовка таких клопотань не потребує значного часу, тому суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні клопотання в цій частині.

Також суд першої інстанції правильно наголосив, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заява про відвід судді надавались адвокатом на електрону пошту суду, після чого повторно надсилались вже поштовим зв`язком, що за своєю суттю потребую різну кількість часу;

Колегія суддів зазначає, що складання та подання апеляційної скарги разом з заявою про звільнення від сплати судового збору не було неминучим на обґрунтованим у даній справі.

Щодо посилання відповідача на те, що він не був повідомлений про те, що заяву позивача про розрахунок судових витрат і їх стягнення прийнято суддею першої інстанції та призначено до розгляду колегія суддів зауважує, що зазначене не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, до того ж представник позивача направив на адресу відповідача копію заяви про розрахунок судових витрат (а.с.157,т.1) та відповідач не був позбавлений можливості надати свої пояснення.

Натомість, відповідач реалізував таке своє право у суді апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги.

Також при вирішуючи питання щодо обґрунтованості суми правничої допомоги, апеляційний суд враховує висновок, про відсутність підстав вважати протиправними постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 21.04.2021, який зроблено колегією суддів під час розгляді апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича на рішення на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 400/4288/21.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами позивача про наявність факту надання адвокатських послуг, проте, з урахуванням саме складності справи, ціни позову, наданням адвокатом певного обсягу послуг під час збирання документів, а також висновку суду апеляційної інстанції від 21.06.2022 по цій справі про відсутність підстав вважати протиправними постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 21.04.2021, обґрунтованим співмірною сумою витрат на правничу допомогу є 1 500,00 грн.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та часткове задоволення апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, та зміни рішення суду першої інстанції у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича задовольнити частково.

Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 по справі № 400/4288/21 змінити, виклавши його у такій редакції:

« Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевича Степана Вікторовича (вул. Спаська, 13, офіс 6, м. Миколаїв, 54030) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у сумі 1 500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень ».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 28 червня 2022 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.