Рішення

від 27.06.2022 по справі 401/3383/21

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.06.2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/3383/21 Провадження № 2/401/278/22

23 червня 2022 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,

представника позивача, адвоката Суворової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, та до Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про стягнення всіх сум, що належать до виплати в день звільнення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У жовтні 2021 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, у якій просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по допомозі по тимчасовій непрацездатності в розмірі 1229,00 грн.; по допомозі по вагітності та пологах в розмірі 32939,20 грн.; вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8145,70 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, починаючи з 16 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення. Крім цього, просить стягнути солідарно з відповідачів 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалами суду від 01 грудня 2021 року судом за клопотанням позивача було витребувано додаткові докази.

06 квітня 2022 року представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути вказані в позовній заяві суми з Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та позивача, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача, Світловодського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Від представника відповідача, Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Аргументи позивача, ОСОБА_1 :

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона працювала в Світловодському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі Світловодський РЦСССДМ) з 06 квітня 2017 року по 15 липня 2021 року: з 06 квітня 2017 року до 01 лютого 2018 року на посаді соціального педагога відділу соціальної роботи; з 01 лютого 2018 року до 01 січня 2019 року на посаді фахівця із соціальної роботи II категорії; з 01 січня 2019 року по 15 липня 2021 року провідним фахівцем із соціальної роботи. З 01 грудня по 10 грудня 2020 року перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності № 038013 від 01 грудня 2020 року. 18 січня 2021 року позивач була повідомлена про наступне вивільнення з Світловодського РЦСССДМ з 18 березня 2021 року (повідомлення № 01-16/7 від 18 січня 2021 року). Позивача повідомлено про те, що у зв`язку з ліквідацією юридичної особи публічного права Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді вона підлягає звільненню з посади провідного фахівця із соціальної роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 18 березня 2021 року. 15 березня 2021 року позивачу видана довідка Світловодського РЦССДСМ за № 01-16/7, згідно якої станом на 15 березня 2021 року відповідач заборгував їй: - заробітну плату за січень 2021 року в сумі 6226,00 грн.; - заробітну плату за лютий 2021 року 5252,80 грн.; - грошову компенсацію за невикористану відпустку 4990,04 грн.; - вихідну допомогу при ліквідації 8145,70 грн. 23 березня 2021 року позивачці було виплачено 9021,47 грн., 18 серпня 2021 року 5074,61 грн.

Згідно наказу Світловодського РЦСССДМ від 24 лютого 2021 року № 1-в «Про надання відпустки в зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_1 » їй була надана відпустка в зв`язку з вагітністю та пологами з 23 лютого 2021 року по 29 червня 2021 року.

24 лютого 2021 року позивач звернулася до бухгалтера Світловодського РЦСССДМ ОСОБА_2 з письмовою заявою, в якій просила здійснити розрахунок виплат листка непрацездатності серії АЛГ № 077458, виданого 23 лютого 2021 року.

Крім того, 06 травня 2021 року позивачу було видано листок непрацездатності серії АЛГ № 077893 (продовження листка непрацездатності серії АЛГ № 077458), згідно якого вона перебувала на лікарняному з 29 червня 2021 року по 12 липня 2021 року.

Усі вищевказані листки непрацездатності були надані бухгалтеру Світловодського РЦСССДМ, але їх оплата не здійснена.

Зазначає, що відповідач не виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності та вагітності та пологах не тільки в строк, визначений п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», але й при звільненні її з роботи, порушивши при цьому ст.ст. 25, 26, 30 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та ст. 116 КЗпП України.

15 липня 2021 року позивача було звільнено зі Світловодського РЦСССДМ у зв`язку з ліквідацією установи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 7-к від 15 липня 2021 року).

Також в порушення вимог ст.44 КЗпП України, позивачу не виплачено вихідну допомогу.

Позивач вважає, що у зв`язку з невиплатою всіх сум, що належали їй від Світловодського РЦСССДМ у день звільнення, вона має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги до Олександрійської районної державної адміністрації позивач обґрунтовує тим, що згідно п. 2 Положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації № 409-р від 19 листопада 2015 року (далі Центр), Центр утворюється, реорганізовується та ліквідується Світловодською районною державною адміністрацією і належить до сфери її управління. Крім того, Світловодська районна державна адміністрація є головним розпорядником бюджетних коштів Центру відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області знаходиться в стані припинення з 05 січня 2021 року, Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - з 18 січня 2021 року.

Пунктом 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321 (далі - Порядок) визначено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: - у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Відповідно до п. 8 Порядку перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Так, розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2021 року № 294-р «Про затвердження передавальних актів передачі приймання майна з балансу Онуфріївської, Петрівської, Світловодської районних державних адміністрацій на баланс Олександрійської районної державної адміністрації затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Світловодської районної державної адміністрації на баланс Олександрійської районної державної адміністрації.

У вказаному розпорядженні зазначено про те, що у зв`язку з припиненням Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка реорганізується шляхом приєднання до Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, правонаступником усього її майна за цим передавальним актом є Олександрійська районна державна адміністрація.

Позивач зазначає, що оскільки Олександрійська районна державна адміністрація є публічним правонаступником Світловодської районної державної адміністрації, Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді належить до сфери управління останньої, яка є головним розпорядником його бюджетних коштів згідно Положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації № 409-р від 19 листопада 2015 року, вона має нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди позивач посилається на те, що у період вагітності та після пологів вона перебувала в постійному нервовому напруженні, зазнала психологічного стресу, хвилювань, викликаних тим, що їй своєчасно не була виплачена заробітна плата, не виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах; постійні хвилювання в період вагітності призвели до ускладнення пологів. Таким чином, порушення її законних прав призвели до моральних страждань, і їй дуже складно організовувати своє подальше життя, тому сума відшкодування завданої їй моральної шкоди має становити 20000 грн.

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог позивач, ОСОБА_1 ,надала судутакі докази: -розрахунок середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні; копії: - витяг з паспорта ОСОБА_1 ; - картка фізичної особи-платника податків; - витяг з трудової книжки; - листок непрацездатності № 038013; - листок непрацездатності № 077458; - листок непрацездатності № 077893; - наказ № 1-в від 24.02.2021 року «Про надання відпустки в зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_1 »; - заява про здійснення розрахунку та оплати лікарняного листка № 077458 від 24.02.2021 року; - повідомлення № 01-16/7 від 18.01.2021 року; - наказ № 7-к від 15.07.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; - довідка № 01-16/7 від 15.03.2021 року;- банківські виписки про перерахування коштів в сумі 9021,47 грн. від 23.03.2021 року та в сумі 5074,61 грн. від 18.08.2021 року; - свідоцтво про народження ОСОБА_3 ; - положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді; - розпорядження голови Олександрійської РДА № 19-р від 14.01.2021 року; - розпорядження голови Кіровоградської ОДА № 294-р від 08.04.2021 року; - передавальний акт майна з балансу Світловодської РДА на баланс Олександрійської РДА; - лист Управління Держпраці у Кіровоградській області від 24.02.2021 року № С/59-02.1/16-03; - лист від 12.03.2021 року № С/260-02.1/16-03; - лист від 19.03.2021 року № С/261-02/16-03; - лист від 25 березня 2021 року № С/59/1-02/16-03; - лист Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 23.02.2021 року № 01-11/С-11з/41; - лист від 07.04. 2021 року № 01-11/С-33з/97; - лист від 07.04. 2021 року № 01-11/С-34з/98; - лист Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15.03.2021 року № 01-20/5/2; - лист від 12.04. 2021 року № 01-20/8/14; - лист Кіровоградської обласної державної адміністрації від 01.03. 2021 року № С-158/01/ 6; - лист від 01.04. 2021 року № С-270/80/0.14.

Крім того, у відповіді на відзив позивач зазначила, що посилання Олександрійської РДА, що у юридичної особи «Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді» відсутній правонаступник не обґрунтовані, оскільки передавальний акт затверджено головою Кіровоградської обласної державної адміністрації 08 квітня 2021 року, відповідно, з 08 квітня 2021 року здійснено перехід майна, майнових прав та обов`язків Світловодської районної державної адміністрації до Олександрійської районної державної адміністрації, і Олександрійська РДА стала публічним правонаступником Світловодської РДА. Фонд соціального страхування України не може виплатити позивачці допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах до дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи «Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді». Також посилається на те, що враховуючи, що Світловодський РЦ СССДМ не має рахунку для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв`язку з перебуванням у стадії ліквідації; рішення про його ліквідацію прийняла Олександрійська РДА, саме не неї покладається обов`язок щодо виплати позивачці допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах. Крім того, заборгованість по заробітній платі за січень-лютий 2021 року та грошова компенсація за невикористану відпустку були виплачені позивачці саме Олександрійською РДА. Не ґрунтуються на законі доводи відповідача і про те, що позивачка відмовилася від виплати їй вихідної допомоги. Позивач зазначає, що запис про звільнення її з посади провідного фахівця за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України було визнано недійсним і вчинено запис у трудовій книжці про звільнення у зв`язку з ліквідацією установи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, тому відмова від отримання вихідної допомоги при звільненні не звільняє роботодавця від обов`язку діяти згідно чинного законодавства.

06 квітня 2022 року представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути вказані в позовній заяві суми з Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, як публічного правонаступника Світловодської районної державної адміністрації та Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, оскільки відповідач Світловодський РЦ СССДМ не має відкритих рахунків в органах казначейства.

Аргументи відповідача, Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області:

Відповідач заперечив проти позовних вимог зазначивши, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Олександрійський район (з адміністративним центром у місті Олександрія) у складі територій Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321 Про ствердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов?язків районних державних адміністрацій, що припиняються» (далі - Постанова №1321) перехід повноважень, прав та обов?язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється.

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31 грудня 2020 року №915-р «Про реорганізацію районних державних адміністрацій в Олександрійському районі» (зі змінами) утворено комісію з реорганізації районних державних адміністрацій в Олександрійському районі, а Олександрійську районну державну адміністрацію Кіровоградської області визначено правонаступником Петрівської, Онуфріївської, Світловодської районних державних адміністрацій Кіровоградської області.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Станом па 05 листопада 2021 року змін до відомостей про юридичну особу «Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області» в частині правонаступництва юридичної особи «Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області» зареєстровано не було.

Тому, в питанні реорганізації юридичної особи «Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області» та правонаступництва юридичної особи «Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області» необхідно керуватися нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а не Постановою №1321.

Відповідно до розпорядження голови Олександрійської районної державної адміністрації від 14 січня 2021 року №19-р «Про припинення юридичної особи публічного права «Світловодський районний центр соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді» (зі змінами), враховуючи розмежування видатків в Бюджетному кодексі України між районним бюджетом та бюджетами новостворених територіальних громад (з 01 січня 2021 року видатки на надання соціальних послуг жителям громади належать до видатків сільських, селищних, міських бюджетів), прийнято рішення про ліквідацію зазначеної вище юридичної особи.

Розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації від 08 липня 2021 року №314-р «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 14 січня 2021 року №19-р» ліквідатором юридичної особи публічного права - Світловодський районний центр соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді» визначено Салтикову Ірину Вадимівну.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Відповідно до пункту 9 Положення про Світловодський районний центр соціальних служб дія сім?ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 14 вересня 2017 року №324-р директор центру призначає на посаду та звільняє з посади працівників центру.

Також зазначає, що роботодавцем для позивача є Світловодський районний центр соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді в особі директора центру (на даний час - ліквідатор юридичної особи). В трудових відносинам з Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області позивач не перебуває і не перебувала.

Крім того, у заяві про звільнення із займаної посади від 15 липня 2021 року, позивач власноруч в заяві зазначила, що відмовляється від виплати вихідної допомоги. Основною вимогою позивача було звільнення її із займаної посади.

Щодо вимогв частиністягнення заборгованостііз виплатикоштів лікарнянимилистками №038013від 01.12.2020, №077438 від 23.02.2021 №077893 від 06 травня 2021 року, зазначив, що оскільки правонаступник юридичної особи «Світловодський районний центр соціальних служб для сім?ї, дітей та молоді» відсутній, матеріальне забезпечення за страховим випадком повинно здійснюватись Світловодським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, а не Олександрійською райдержадміністрацією.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди зазначає, що позивачем необґрунтовано вказаний розмір моральної шкоди та не надано належних доказів заподіяння їй моральної шкоди саме Олександрійською районною державною адміністрацією.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивач не перебувала і не перебуває у трудових відносинах з Олександрійською РДА, що районною державною адміністрацією не було порушено права і законні інтереси позивача, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Аргументи відповідача, Світловодського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді:

Відповідач про час, дату і місце судового засідання повідомлений у встановленому порядку, проте до представник повторно суду не прибув, заяв по суті справи та будь-яких інших заяв до суду не подавав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Встановлені судом обставини справи:

ОСОБА_1 працювала в Світловодському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі Світловодський РЦСССДМ) з 06 квітня 2017 року по 15 липня 2021 року: з 06 квітня 2017 року до 01 лютого 2018 року на посаді соціального педагога відділу соціальної роботи; з 01 лютого 2018 року до 01 січня 2019 року на посаді фахівця із соціальної роботи II категорії; з 01 січня 2019 року по 15 липня 2021 року провідним фахівцем із соціальної роботи, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача. (а.с.19-21)

З 01 грудня по 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності № 038013 від 01 грудня 2020 року. (а.с.22)

18 січня 2021 року ОСОБА_1 була повідомлена про наступне вивільнення з Світловодського РЦСССДМ з 18 березня 2021 року, що підтверджується копією повідомлення № 01-16/7 від 18 січня 2021 року. В повідомленні також зазначено, що при звільненні ОСОБА_1 буде виплачена вихідна допомога в розмірі середнього заробітку згідно з колективним договором. (а.с.27)

Згідно наказу Світловодського РЦСССДМ від 24 лютого 2021 року № 1-в «Про надання відпустки в зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_1 » ОСОБА_1 була надана відпустка в зв`язку з вагітністю та пологами з 23 лютого 2021 року по 29 червня 2021 року.

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до бухгалтера Світловодського РЦСССДМ ОСОБА_2 з письмовою заявою, в якій просила здійснити розрахунок виплат листка непрацездатності серії АЛГ № 077458, виданого 23 лютого 2021 року. (а.с.26)

15 березня 2021 року позивачу ОСОБА_1 була видана довідка Світловодського РЦССДСМ за № 01-16/7, згідно якої станом на 15 березня 2021 року заборгованість перед нею становить: - заробітна плату за січень 2021 року в сумі 6226,00 грн.; - заробітна плату за лютий 2021 року 5252,80 грн.; - грошова компенсація за невикористану відпустку 4990,04 грн.;- вихідна допомогу при ліквідації 8145,70 грн. (а.с.29)

23 березня 2021 року ОСОБА_1 було виплачено 9021,47 грн., 18 серпня 2021 року 5074,61 грн., що підтверджується банківськими виписками за 23 березня 2021 року та 18 серпня 2021 року. (а.с.30,31)

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року за клопотанням представника позивача було витребувано інформацію про те, хто є відправником коштів з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 23 березня 2021 року в сумі 9021,47 грн. та 18 серпня 2021 року в сумі 5074,61 грн. (а.с.114-115)

Згідно відповіді Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №55-1/09/106 БТ від 16.12.2021 року, відправником коштів 23 березня 2021 року в сумі 9021,47 грн. та 18 серпня 2021 року в сумі 5074,61 грн. є Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. (а.с.130)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . (а.с.32)

06 травня 2021 року ОСОБА_1 було видано листок непрацездатності серії АЛГ № 077893 (продовження листка непрацездатності серії АЛГ № 077458), згідно вона перебувала на лікарняному з 29 червня 2021 року по 12 липня 2021 року. (а.с.24)

15 липня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена зі Світловодського РЦСССДМ у зв`язку з ліквідацією установи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наказом № 7-к від 15 липня 2021 року.

15 липня 2021 року у трудовій книжці ОСОБА_1 було зроблено запис №16 про звільнення її з посади провідного фахівця Світловодського РЦСССДМ за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Вказаний запис про звільнення було визнано недійсним і вчинено запис у трудовій книжці №17 про звільнення у зв`язку з ліквідацією установи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. (а.с.21)

Щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах вона неодноразово зверталася до: - Управління Держпраці у Кіровоградській області (відповіді від 24 лютого 2021 року № С/59-02.1/16-03, від 12 березня 2021 року № С/260-02.1/16-03, від 19 березня 2021 року № С/261-02/16-03, від 25 березня 2021 року № С/59/1-02/16-03);- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (відповіді від 23 лютого 2021 року № 01-11/С-11з/41, від 07 квітня 2021 року № 01-11/С-33з/97, від 07 квітня 2021 року № 01-11/С-34з/98); - Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (відповіді від 15 березня 2021 року № 01-20/5/2, від 12 квітня 2021 року № 01-20/8/14); - Кіровоградської обласної державної адміністрації (відповіді від 01 березня 2021 року № С-158/01/ 6 від 01 квітня 2021 року № С-270/80/0.14). Вказаними листами ОСОБА_1 було повідомлено про те, що Фонд соціального страхування України не може виплатити їй допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах до дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи «Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді». Крім того, повідомлено про те, що у страхувальника відсутній окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. (а.с.56-77)

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року за клопотанням представника позивача було витребувано інформацію про те, чи має Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, відкриті рахунки в органах Державної казначейської служби України, та хто є розпорядником цих коштів. (а.с.116-117)

Згідно відповіді Світловодського управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області №02-30-06/1135 від 20 грудня 2021 року, Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді знаходиться в стані припинення, відкритих в Світловодському управлінні казначейства не має. (а.с.127)

Згідно п. 2 Положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації № 409-р від 19 листопада 2015 року, Центр утворюється, реорганізовується та ліквідується Світловодською районною державною адміністрацією і належить до сфери її управління.

Діяльність Центру спрямовується Управлінням соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації.

Положення про Центр, його штатний розпис в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці працівників затверджується Світловодською районною державною адміністрацією.(а.с.33-34)

Розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації від 14 січня 2021 року № 19-р "Про припинення юридичної особи публічного права "Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді" вирішено припинити вказану юридичну особу публічного права шляхом ліквідації, та затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення, головою якої призначено Нейбургера М.В. (а.с.38-41)

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2021 року № 294-р "Про затвердження передавальних актів передачі приймання майна з балансу Онуфріївської, Петрівської, Світловодської районних державних адміністрацій на баланс Олександрійської районної державної адміністрації" затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Світловодської районної державної адміністрації на баланс Олександрійської районної державної адміністрації. У вказаному розпорядженні зазначено про те, що у зв`язку з припиненням Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка реорганізується шляхом приєднання до Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, правонаступником усього її майна за цим передавальним актом є Олександрійська районна державна адміністрація. (а.с.42-55)

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів, у якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по допомозі по тимчасовій непрацездатності в розмірі 1229,00 грн.; по допомозі по вагітності та пологах в розмірі 32939,20 грн.; вихідну допомогу при звільненні в розмірі 8145,70 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, починаючи з 16 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення. Крім цього, просить стягнути солідарно з відповідачів 20 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, та понесені судові витрати.

06 квітня 2022 року представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути вказані в позовній заяві суми з Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, як публічного правонаступника Світловодської районної державної адміністрації та Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, оскільки відповідач Світловодський РЦ СССДМ не має відкритих рахунків в органах казначейства. (а.с.143-147)

Вказані обставини справи підтверджуються належними та допустимими доказами, та не спростовані.

Оцінка суду (джерела права):

Відповідно до статті 43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 4 КЗпП Українивстановлено, що законодавство про працю складається із цьогоКодексута інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 179 КЗпП України на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Частиною першою статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону).

Частиною першою ст. 30 Закону передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Статтею 32 Закону визначені строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно з частиною першої якої документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується: 1)застрахованим особам,які працюютьна умовахтрудового договору(контракту),- унайближчий післядня призначеннядопомоги строк,установлений длявиплати заробітноїплати; 2) добровільно застрахованим особам - протягом десяти днів після призначення допомоги.

Частиною 4 ст. 32 Закону передбачено, що призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Частиною першою статті 47 та частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться у день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (ч. 2 ст. 116 КЗпП України).

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (частини перша та друга статті 117 КЗпП України).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

При цьому, визначальним є такі юридично значимі обставини як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт не проведення з ним остаточного розрахунку.

Відповідно до роз`яснень викладених в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, щоне проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Вказана позиція щодо відповідальності за затримку розрахунку при звільненні міститься у правовому висновку Верховного Суду України від 03 липня 2013 року у справі №6-64цс13.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненнієкомпенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 27КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно висновку з Постанови Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі за №6-144ц13, яка має враховуватись судами загальної юрисдикції відповідно до ст.360-7 ЦПК України, що нездійснення роботодавцем виплати належних звільненому працівникові сум у день звільнення (стаття 116 КЗпП України) є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що передбачено статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення, видачі судового наказу про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденназаробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди», встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755 IV) передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Олександрійський район (з адміністративним центром у місті Олександрія) у складі територій Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321 (далі Порядок), яким визначено механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, якщо територія району, ліквідованого Верховною Радою України (далі - ліквідований район), включається до території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого вже існує райдержадміністрація, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.

Пунктом 7 Порядку визначено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: - у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Відповідно до п. 8 Порядку перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: - у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації (п. 9 Порядку).

Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом від17.07.1997№ 475/97-ВР передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, повязаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010 р.)

Висновки суду:

1. Суд зазначає, що позивач, ОСОБА_1 , як звільнений працівник, у встановлений законом строк звернулася до суду для вирішення трудового спору щодо виплат всіх належних при звільненні сум.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Світловодському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі Світловодський РЦСССДМ) з 06 квітня 2017 року по 15 липня 2021 року: з 06 квітня 2017 року до 01 лютого 2018 року на посаді соціального педагога відділу соціальної роботи; з 01 лютого 2018 року до 01 січня 2019 року на посаді фахівця із соціальної роботи II категорії; з 01 січня 2019 року по 15 липня 2021 року провідним фахівцем із соціальної роботи.

15 липня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена зі Світловодського РЦСССДМ у зв`язку з ліквідацією установи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наказом № 7-к від 15 липня 2021 року, та про що у трудовій книжці було зроблено відповідний запис.

15 березня 2021 року позивачу була видана довідка Світловодського РЦССДСМ за № 01-16/7, згідно якої станом на 15 березня 2021 року відповідач заборгував їй: заробітну плату за січень 2021 року в сумі 6226,00 грн.; - заробітну плату за лютий 2021 року 5252,80 грн.; - грошову компенсацію за невикористану відпустку 4990,04 грн.; - вихідну допомогу при ліквідації 8145,70 грн. У вказаній довідці також зазначено, що заборгованість виникла у зв`язку із ліквідацією Світловодського РЦСССДМ, а також відсутності місцевого бюджету та рахунків в органах казначейства.

23 березня 2021 року ОСОБА_1 було виплачено 9021,47 грн.

Також, 18 серпня 2021 року ОСОБА_1 було виплачено 5074,61 грн., що підтверджується банківськими виписками за 23 березня 2021 року та 18 серпня 2021 року.

Судом встановлено, що в день звільнення позивача ОСОБА_1 її письмово не було повідомлено про нараховані суми належні при звільненні та не здійснено повну виплату належних коштів, що є грубим порушенням частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України.

Крім того, ані Світловодським РЦСССДМ, ані Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області не спростовано факт наявності заборгованості перед позивачем ОСОБА_1 , та не надано суду доказів на підтвердження повного розрахунку.

Статтею 43 Конституції України гарантоване право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом. Це право кореспондується з вимогами статті 97 та гарантіями статті 233 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про оплату праці". Таким чином, початок ліквідації роботодавця не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати.

Прийшовши до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині нарахованих, але не виплачених сум при звільненні, суд виходить з того, що в спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10), рішення від 12 липня 2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (заява № 42527/98) тощо) "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи "право вимоги", відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" / "правомірне очікування" (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в день звільнення позивачеві не виплачена допомога за час тимчасової непрацездатності за листком про тимчасову непрацездатність №038013 від 01 грудня 2020 року в розмірі 1229 грн., допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (листок непрацездатності №077458 від 23 лютого 2021 року, та листок непрацездатності №077893 від 06 травня 2021 року) в розмірі 32939,20 грн., а також вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 8145,70 грн., що відповідачами належними та допустимими доказами не спростовано.

2. Суд вважає доведеними обставини на які посилається позивач як на підставу своїх вимог до Олександрійської РДА, а саме щодо правонаступництва Світловодської районної державної адміністрації, яка в свою чергу, є засновником Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

У відзиві на позовну заяву Олександрійська РДА посилається на те, що в питанні реорганізації юридичної особи «Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області» та правонаступництва юридичної особи «Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області» необхідно керуватися нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а не постановою Кабінету Міністрів України № 1321.

Так, судом встановлено, що згідно п. 2 Положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації № 409-р від 19 листопада 2015 року, Центр утворюється, реорганізовується та ліквідується Світловодською районною державною адміністрацією і належить до сфери її управління.

Діяльність Центру спрямовується Управлінням соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації.

Положення про Центр, його штатний розпис в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці працівників затверджується Світловодською районною державною адміністрацією.

Розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації від 14 січня 2021 року № 19-р "Про припинення юридичної особи публічного права "Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді" вирішено припинити вказану юридичну особу публічного права шляхом ліквідації, та затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення, головою якої призначено Нейбургера М.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755 IV) передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Станом на день ухвалення рішення суду до Єдиного державного реєстру не внесено запис про припинення Світловодської районної державної адміністрації, та не здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва Олександрійської РДА, до якої приєднується Світловодська РДА. Крім того, до Єдиного державного реєстру не внесений запис про припинення юридичної особи «Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді».

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Олександрійський район (з адміністративним центром у місті Олександрія) у складі територій Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321 (далі Порядок), яким визначено механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, якщо територія району, ліквідованого Верховною Радою України (далі - ліквідований район), включається до території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого вже існує райдержадміністрація, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.

Пунктом 7 Порядку визначено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: - у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Відповідно до п. 8 Порядку перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: - у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації (п. 9 Порядку).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2021 року № 294-р «Про затвердження передавальних актів передачі приймання майна з балансу Онуфріївської, Петрівської, Світловодської районних державних адміністрацій на баланс Олександрійської районної державної адміністрації затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Світловодської районної державної адміністрації на баланс Олександрійсної районної державної адміністрації.

Передавальний акт затверджено головою Кіровоградської обласної державної адміністрації 08 квітня 2021 року, відповідно, з 08 квітня 2021 року здійснено перехід майна, майнових прав та обов`язків Світловодської районної державної адміністрації до Олександрійської районної державної адміністрації, і Олександрійська РДА стала публічним правонаступником Світловодської РДА.

У Постанові від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17 Верховний Суд зауважив наступне: «Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновлення порушених прав до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

При цьому, державні органи, хоча і є юридичними особами, але норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про перетворення юридичних осіб не можуть бути підставою для вирішення питання про правонаступництво для органів державної влади, оскільки ЦК України передбачає перехід при правонаступництві об`єктів цивільних та майнових прав, а в адміністративному праві мова йде про перехід специфічних, владних прав. Норма ж про те, що ліквідація юридичної особи не тягне за собою переходу прав та обов`язків у порядку правонаступності, стосовно державних органів не може діяти, оскільки ліквідація органу публічної влади обов`язково повинна тягнути за собою перехід його прав та обов`язків у порядку правонаступництва іншому органу.

Згідно пункту 51 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (Заява № 28924/04) Суд встановив, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. Суд також зазначив, що інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».

Оскільки Олександрійська районна державна адміністрація, як орган державної виконавчої влади, є публічним правонаступником Світловодської районної державної адміністрації, Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді належить до сфери управління останньої, яка є головним розпорядником його бюджетних коштів згідно Положення про Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, затвердженого розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації № 409-р від 19 листопада 2015 року, вона має нести солідарну відповідальність за невиплату позивачу сум при звільненні.

На часвирішення справипроцедура ліквідаціїСвітловодського районногоцентру соціальнихслужб длясім`ї,дітей тамолоді не завершена, вказана юридична особа не припинена.

Надаючи оцінку доводам відповідача - Олександрійської районної державної адміністрації щодо того, що в трудових відносинах позивач з Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області не перебуває і не перебувала, суд вважає їх безпідставними, з огляду на те, що вказані обставини не впливають за зміст правовідносин, які виникли між Світловодським РЦСССДМ, засновником якого є Світловодська районна державна організація, як роботодавцем, та ОСОБА_1 як найманим працівником, та не звільняють Олександрійську районну державну адміністрацію, як правонаступника повноважень, прав та обов`язків Світловодської районної державної адміністрації від виконання вимог чинного трудового законодавства в частині дотримання прав найманих працівників на своєчасну та повну оплату їхньої праці.

3. Згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд визначає середній заробіток позивача відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденназаробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Суд враховує, що позивачка з 24 лютого 2021 року по 12 липня 2021 року перебувала у соціальних відпустках та лікарняному.

Відомості про відповідність нарахованої відповідчем за січень та лютий 2021 року позивачці заробітної плати сторони не спростували.

Суд зазначає, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 визначається шляхом ділення сукупного заробітку за січень 2021 року та лютий 2021 року на кількість робочих днів у цьому періоді (6226 + 5252,80 = 11478,80 : 38 робочих днів), та становить 302 грн. 07 коп.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до щорічного розрахунку норм тривалості робочого часу, з урахуванням дати звільнення позивача у 2021-2022 роках (з 16 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення 23 червня 2022 року) 235 робочих дня.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 липня 2021 року по 23 червня 2022 року включно у сумі 70 987 грн. 31 коп. (235 робочих дня х 302 грн. 07 коп. середньоденної заробітної плати = 70987,31 грн.).

4. Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст.237-1 КЗпП, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону (ст.237-1 КЗпП) містить перелік юридичних фактів, які можуть бути підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення, підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст.237-1 КЗпП є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

У п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 (із відповідними змінами) судам роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад поновлення на роботі), так і механізмом компенсації за моральну шкоду як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (стст.3, 4, 11, 31 ЦПК 2004 року).

КЗпП не містить будь-яких обмежень чи винятків для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст.237-1 Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема повернення вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до роз`яснень викладених вп.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди»під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт порушення відповідачами права позивача на своєчасне отримання заробітної плати, порушення права на соціальний захист, а саме, права на забезпечення у разі тимчасової втрати працездатності, враховуючи розмір заборгованості на момент звільнення позивача з роботи, суд знаходить доведеними позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, та позивачу при зверненні до суду відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідачів на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 44, 47, 116, 117, 179, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 25, 26, 30-32 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», ст.ст. 24, 27 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, ст.ст. 141, 247, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, та до Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про стягнення всіх сум, що належать до виплати в день звільнення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути зі Світловодського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, та з Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області солідарно на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі: - нарахування допомоги за час тимчасової непрацездатності за листком про тимчасову непрацездатність №038013 від 01 грудня 2020 року в розмірі 1229 грн.; - нарахування допомоги в зв`язку з вагітністю та пологами (листок непрацездатності №077458 від 23 лютого 2021 року, та листок непрацездатності №077893 від 06 травня 2021 року) в розмірі 32939,20 грн.; - вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 8145,70 грн.; а також: - середній заробітокза весьчас затримкирозрахунку призвільненні за період з 16 липня 2021 року по 23 червня 2022 року в розмірі 70987,31 грн.; та компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000 грн., а всього 123301 (сто двадцять три тисячі триста одну) грн.

Стягнути зі Світловодського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь держави судовий збір в розмірі по 1135 грн.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення в порядку, визначеному ст.272 ЦПК України, направити сторонам.

Складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 28 червня 2022 року.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Світловодський районний центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді,місцезнаходження заадресою:вул.Героїв України,14,м.Світловодськ Кіровоградськоїобласті(код ЄДРПОУ 26491662).

Відповідач Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області, адреса: вул. Шевченка, 132, м. Олександрія Кіровоградської області, (код ЄДРПОУ 04055144).

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом