Ухвала

від 28.06.2022 по справі 191/854/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/914/22 Справа № 191/854/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (приймає участь в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 (приймає участь в режимі відеоконференції),

підозрюваної ОСОБА_7 (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальногопровадження №42020081160000002за апеляційною скаргою прокурора Васильківської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5ст.191,ч.3ст.28ч.1ст.366КК України ,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційнійскарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід щодо підозрюваної ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 02 липня 2022 року.

Зазначає, що слідчий суддя необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу, так як підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5ст.191,ч.3ст.28ч.1ст.366КК України, санкція за ч.5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною дільністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та є особливо тяжким злочином, наявні ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Також зазначає, що підозрювана ОСОБА_7 перешкоджала досудовому розслідуванню, так як не з`являлася на виклики слідчого, та протягом незначного проміжку часу, діючи у складі організованої нею групи, двічі організувала заволодіння грошовими коштами під час виконання договорів на будівельні роботи.

Разом з цим, підозрювана з метою приховування злочинних дій організованої групи, вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366 КК України, а саме: діючи у складі організованої групи склала, посвідчила своїм підписом і внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, що свідчить не лише про її схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а й про фактичну можливість останньої в подальшому використати отримані в ході виконання нею службових обов`язків директора Товариства зв`язки і знайомства для вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайоногосуду Дніпропетровськоїобласті від06червня 2022року таухвалою слідчогосудді Синельниківськогоміськрайоного судуДніпропетровської областівід 09червня 2022року провиправлення опискизадоволено частковоклопотання слідчогота застосованодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний західу виглядідомашнього арешту,без застосуванняелектронного засобуконтролю,що полягаєу заборонізалишати житлоз 22.00год до06.00год.наступної добидо 02липня 2022року,з покладаннямна неїобов`язків: - прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 , прокурора або суду за першою вимогою; - не залишати у період часу з 22.00 год. по 06.00 год. місце проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що матеріали клопотання свідчать про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, наявні ризики, передбачені п.п.1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, оцінивши особу підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики, офіційно працевлаштована, а також має на утриманні неповнолітнього сина, тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, що буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваної.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрювану та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, та просили ухвалу слідчого суді залишити без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинно мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ці вимоги закону були дотримані.

Так, відповідно до наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та не оскаржуються в апеляційній скарзі прокурором.

Так, слідчим суддею правильно встановлено відповідно до ст. 177 КПК України наявність ризиків того, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5ст.191,ч.3ст.28ч.1ст.366КК України, зяких злочинза ч.5ст.191КК Україниє особливотяжким такорупційним,санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання прокурора на неявку ОСОБА_7 до слідчого, оскільки підозрювана не з`являлася на виклики слідчого для допиту в якості свідка.

Доводи прокурора щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення є необґрунтованими, з огляду на те, що підозрювана ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, а також особу підозрюваної, яка має місце реєстрації та постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та має на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується.

Твердження прокурора щодо неврахування судом тяжкості вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки сам по собі факт в підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та ймовірність призначення суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення особи від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням існуючим ризикам. Запобіжний захід має відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється, а також бути співмірним з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно зі ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваної та дієвості кримінального провадження щодо нього.

При цьому також приймається до уваги, що протягом часу з дня обрання запобіжного заходу та до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не є дієвим та достатнім для усунення наявних щодо ОСОБА_7 ризикам.

Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваної відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Васильківської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3