Ухвала

від 28.06.2022 по справі 191/854/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/917/22 Справа № 191/854/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (приймає участь в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 (приймає участь в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_7 (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальногопровадження №42020081160000002за апеляційною скаргою прокурора Васильківської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційнійскарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у сумі 905 000 гривень.

Зазначає, що слідчий суддя необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання, так як підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5ст.191,ч.3ст.28ч.1ст.366КК України, санкція за ч.5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною дільністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та є особливо тяжким злочином, також наявні ризики, передбачені п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_7 проживає на тимчасово окупованій території та може переховуватись від органу досудового розслідування, також зазначає, що підозрюваний вчинив ряд кримінальних правопорушень у складі організованої групи осіб.

Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року та ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року про виправлення описки задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 02 липня 2022 року, з покладенням на нього обов`язків: прибувати за першою вимогою до слідчого та прокурора, повідомляти цих осіб про зміну свого місця проживання.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що матеріали клопотання свідчать про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 5 ст. 191 ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, санкція за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тобто є особливо тяжким та корупційним злочином, наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи те, що прокурором не доведено наявність коштів на особистому рахунку підозрюваного ОСОБА_7 та можливість сплати ним застави, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, та просили ухвалу слідчого суді залишити без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ці вимоги закону були дотримані.

Так, відповідно до наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та не оскаржуються в апеляційній скарзі прокурором.

Також під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження обставини, викладені в клопотанні слідчого, про наявність ризику, що, знаходячись на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, санкція за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тобто є особливо тяжким та корупційним злочином.

Доводи прокурора щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення є необґрунтованими, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, а також особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований.

Відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання існуючим ризикам. Запобіжний захід має відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється, а також бути співмірним з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного.

Твердження прокурора щодо неврахування судом тяжкості вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки сам по собі факт вчинення інкримінованого цьому підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Разом з тим, прокурором не доведено, що підозрюваний ОСОБА_7 має можливість сплатити заставу у розмірі 905 000 гривень, так як наявна в матеріалах копія декларації містить відомості за 2020 рік, та не підтверджує наявність у підозрюваного коштів для сплати саме такої застави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим, суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, при цьому з дня обрання запобіжного заходу та до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не є дієвим та достатнім для усунення наявного щодо ОСОБА_7 ризику.

Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 179 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Васильківської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3