Ухвала

від 09.06.2022 по справі 308/14781/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14781/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42019070000000099 - начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням, згідно якого просить накласти арешт, шляхом заборони будь яким особам використовувати, відчужувати та розпоряджатись наступними об`єктами нерухомого майна: приміщенням будівлі літ.А.Б.Г. площею 292,3 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; земельною ділянкою, площею 0,0785 га, кадастровий номер 2110100000:10:001:0355, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Руська, 38.

Прокурор зазначає, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000099 від 18.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.233 КК України, за фактом незаконної приватизації комунального майна Ужгородської міської ради. В ході досудового розслідування встановлено, що 19.11.2015 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Енівлад» укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого ТОВ «Енівлад» передано в оренду строком на п`ять років приміщення будівлі, розташованої за адресою м. Ужгород, вул. Руська, 38, а вже 18.05.2017 Ужгородською міською радою прийнято рішення про приватизацію будівлі літ. А, площею 292,3 кв. м. по вулиці Руській, 38, в м. Ужгороді на користь ТОВ «Енівлад» (код 13586651, адреса - м. Ужгород, вул. Дружня, 9) шляхом викупу. Приміщення дотепер не приватизовані, водночас, факт прийняття рішення про приватизацію цих приміщень дає підстави вважати, що невід`ємні поліпшення на них вже здійснені. Однак, виходом на об`єкт встановлено, що такий перебуває у незадовільному стані, вікна та двері відсутні, будь-яких ознак ремонтних робіт не виявлено.

Крім цього, 30.08.2016 рішенням Ужгородської міської ради за №359 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Енівлад» на розробку проекту відведення з подальшою передачею в оренду земельної ділянки площею 0,0785 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, розташованої за адресою м. Ужгород, вул.Руська, 38. Окрім цього, 07.10.2021 рішенням Ужгородської міської ради №455 внесено зміни до рішення №359, яким змінено слова «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на слова «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури»

03.02.2022 рішенням сесії Ужгородської міської ради №638 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Енівлад» земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:10:001:0355) площею 0,0785 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Руській, 38 в м. Ужгороді та передачі її в оренду строком на 3 роки.

Однак на сьогоднішній день приміщення будівлі літ. А.Б.Г площею 292,3 кв.м. по вулиці Руській, 38, в м. Ужгороді не приватизовані, грошові кошти місцевим бюджетом не отримані, при цьому наявні рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проектів землеустрою земельних ділянок на яких розташовані вказані об`єкти нерухомого майна.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання прокурор зазначає, що в ході проведення досудового розслідування з метою визначення розміру матеріальних збитків виникла необхідність у проведенні оціночно-будівельної експертизи, яку призначено постановою прокурора 19.05.2020 року. Водночас з метою збереження такого стану будівель їдальні літ.А.Б.Г. площею 292,3 кв.м, розташованої по вулиці Руській, 38 в м.Ужгороді, який існує на даний момент, виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна, а також на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:10:001:0355 площею 0,0785 га, яка знаходиться за вказаною адресою, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати речового доказу, оскільки вказані об`єкти нерухомого майна являються об`єктом протиправного посягання, що підпадають під ознаки визначені ст. 98 КПК України. З цих підстав слідчим винесено постанову про визнання та приєднання в якості речового доказу вказаних об`єктів нерухомого майна.

А томупосилаючись нате,що приміщення їдальніліт.А.Б.Г.площею 292,3кв.м,розташованої повулиці Руській,38в м.Ужгород,а також земельної ділянки, площею 0,0785га,кадастровий номер2110100000:10:001:0355,розташованої завказаною адресою являються предметом злочинного посягання та підпадають під критерії, визначені ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор просить задовольнити клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання, з підстав, зазначених у такому.

Представник Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Енівлад» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно із п.7 ч.2 ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном,щодо якого існує сукупність підстав чирозумних підозрвважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У клопотанні слідчий зазначає, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів.

Відповідно до положень ч.1 ст.98КПК України речовими доказами єматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається з витягу з ЄРДР від 06.05.2022 року, ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000099 відомості про яке внесено до ЄРДР 18.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.233 КК України, за фактом незаконної приватизації об"єктів комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода посадовими особами Департаменту міського господарства шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів, зокрема котельні по вул. Легоцького, 9а в м. Ужгороді, котельні по вул. Володимирській, 26а в м. Ужгороді, котельні по вул. Довженка, 5а в м. Ужгороді, будівлі літ А. по АДРЕСА_1 , котельні по АДРЕСА_2 .

У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що 19.11.2015 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Енівлад» укладено договір № 1024/0 про оренду будівлі літ. А, площею 292,3 кв. м. по вулиці Руській, 38, в м. Ужгороді на строк до 19.11.2020 року.

Згідно додатку № 1 (зміни до договору оренди нежилого приміщення № 1024/0 від 19.11.2015 року) продовжено строк вищезазначеного договору оренди до 19.11.2025 року.

Відповідно до наказу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 25.05.2017 року № 175 надано дозвіл на приватизацію об"єкту групи А шляхом викупу, а саме: будівлі літ. А, загальною площею 292,3 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 38, ТОВ «Енівлад».

Однак, станом на час звернення органу досудового розслідування з клопотанням, приватизація приміщення будівлі літ.А.Б.Г. площею 292,3 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0785га,кадастровий номер2110100000:10:001:0355 проведенане була, будьяких рішеньУжгородської міськоїради якіб свідчилипро діїнаправлені наприватизацію зазначениху клопотанніоб"єктівне приймалося, вказаніу клопотанніоб"єктизнаходяться укомунальній власності,що підтверджуєтьсявитягом Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно. Доказів іншого органом досудового розслідування ні в клопотанні , ні слідчим у судовому засіданні слідчому судді не наведено.

Частиною другою статті 233 КК України передбачено відповідальність за приватизацію державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою, якщо вона призвело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинена групою осіб за попередньою змовою.

Злочин передбачений ст. 233 КК України є закінченим з моменту незаконної приватизації державного або комунального майна.

За таких обставин твердження про те, що зазначене в клопотанні нерухоме майно - приміщення будівлі літ.А.Б.Г. площею 292,3 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,0785 га, кадастровий номер 2110100000:10:001:0355, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є речовими доказами у кримінальному провадженні №42019070000000099, як такі, що являються об`єктом протиправного посягання, є безпідставними.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже при вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя повинен переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був упевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Проте, слідчому судді при розгляді клопотання не надано підтвердження того, що пред`явлено підозру будь-якій посадовій особі в рамках зазначеного кримінального провадження.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі» Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73 , Series A N 52). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

В даному випадку накладення арешту на майно - літ.А.Б.Г. площею 292,3 кв.м, розташованого по вулиці Руській, 38 в м. Ужгород; земельну ділянку, площею 0,0785 га, кадастровий номер 2110100000:10:001:0355 за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 38, яка перебуває у оренді у ТОВ "Енівлад" не відповідатиме принципам законності та пропорційності задля реалізації та досягнення мети і завдань кримінального провадження, а відтак не є вочевидь необхідним заходом допустимим у демократичному суспільстві.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На теперішній час слідчим в судовому не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного рухомого майна.

Відтак, доводи прокурора в клопотанні та слідчого в судовому засіданні, щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження майна як речових доказів, є безпідставними та немотивованими.

Беручи до уваги вищевикладене,оцінюючирозумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, обґрунтованість необхідності обмеження у праві власності нерухомим майном, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора є необґрунтованим, а тому у задоволенні внесеного клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42019070000000099 - начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно - приміщення будівлі літ.А.Б.Г. площею 292,3 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0785 га, кадастровий номер 2110100000:10:001:0355, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1