Ухвала

від 03.06.2020 по справі 308/14781/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/14781/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.06.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/93/20, за апеляційними скаргами, які подали прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 (далі прокурор) та в. о. Ужгородського міського голови, заступник міського голови ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2020 року частково задоволено клопотання прокурора й накладено арешту виглядізаборони на відчуження та розпорядження об`єктом нерухомості, а саме:котельнею загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 »а» м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924). У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 26.12.2019 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області про накладення арешту на об`єкт нерухомості, а саме на котельню загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924). У клопотанні вказується на те, що вищевказана котельня перебуває в оренді ФОП ОСОБА_7 , що сесією Ужгородської міської ради від 12.12.2019 прийнято рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, однак приватизація не завершена, оскільки згідно відомостей реєстру прав на нерухоме майно приміщення перебуває у комунальній власності. Клопотання мотивованетим, що 19.11.2019 в рамках кримінального провадження проведено тимчасовий доступ до речей і документів, у ході якого вилучено всі документи, які стосуються питань оренди та приватизації котельні площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгород, у тому числі, акти виконаних робіт, згідно яких на об`єкті проведені ремонтні роботи. Однак, оскільки слідчий, прокурор не володіють спеціальними знаннями, необхідними для того, щоб зробити висновок про те, чи виконувались на об`єкті ремонтні роботи чи ні, та якщо виконувались, то в якому обсязі, в рамках кримінального провадження виникла необхідність у призначенні будівельно-технічної експертизи. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків. Оскільки в рамках кримінального провадження слід визначити вартість котельні, яка є предметом злочину, виникла необхідність у проведенні оціночно-будівельної експертизи. Водночас, з метою збереження того стану будівлі котельні загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, який існує на даний момент, виникла необхідність у накладенні на неї арешту, адже наразі у винних осіб є можливість провести на об`єкті невід`ємні поліпшення чи якісь інші ремонтно-будівельні роботи з метою спотворення результатів експертиз, які можуть встановити відсутність на об`єкті невід`ємних поліпшень. Дане приміщення розташоване в межах історичного ареалу Ужгорода (відповідно до науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Ужгород Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», затвердженої наказом Міністерства культури України № 3 від 06.01.2016), однак у вилучених у ході тимчасового доступу матеріалах відсутні будь-які відомості про погодження ремонтних робіт, оренди та приватизації органами охорони культурної спадщини. Про незаконність приватизації свідчить також і той факт, що підприємець ОСОБА_7 не сплачувала орендні платежі понад рік, а станом на 04.11.2019 у неї була наявна заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 6832,78 грн., хоча як зазначалось вище, однією з умов приватизації майна шляхом викупу є належне виконання умов договору оренди, відсутність заборгованості з орендної плати. Обгрунтовуючи клопотання, прокурор вказує, щоочевидно, що вищевказана котельня має значення речового доказу, оскільки в рамках кримінального провадження розслідується ймовірно незаконне відчуження будівлі котельні, тобто вона є предметом кримінального правопорушення. Необхідність арешту котельні у кримінальному провадженні обумовлена також і тим, що у випадку встановлення протиправності її приватизації можливе відчуження котельні її теперішнім власником Ужгородською міською радою значно ускладнить подальше її повернення у комунальну власність. Крім цього, прокурор вказує на те, що при оцінці доводів клопотання варто звернути увагу й на неабиякий суспільний резонанс, викликаний можливим відчуженням об`єкту комунальної власності в історичній частині міста та земельної ділянки під котельнею, про що свідчать численні публікації в місцевих ЗМІ. Як вбачається з відомостей реєстру речових прав на нерухоме майно, наразі власником котельні загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» м. Ужгород, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), є територіальна громада м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради. Враховуючи вищенаведене, те, що приміщення котельні має значення речового доказу в кримінальному провадженні і для забезпечення проведення всіх необхідних експертиз та задлявсебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно запобігтивідчуженню та проведення ремонту котельні загальною площею 633,7 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгород, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066446621101), прокурор просить клопотання задовольнити й накласти арешт на об`єкт нерухомості шляхом заборони проводити будь-які ремонтні роботи чи реконструкцію, розпоряджатись, використовувати, відчужувати, проводити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного об`єкта нерухомості.

В ухвалі слідчий суддя, дослідивши приєднані до клопотання докази (документи) прийшов допереконання,що наявнідостатні підставивважати,що котельнязагальною площею166,8кв.м.по вул.Довженка,5«а» м.Ужгород,(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1302124921101),що належитьна правікомунальної власностітериторіальній громадім.Ужгород вособі Ужгородськоїміської ради(ідентифікаційнийкод 33868924),відповідає критеріям,зазначеним уст.98цього Кодексу,зокрема,наявні підставивважати,що котельняє об`єктомкримінально протиправнихдій,та матимедоказове значенняу кримінальномупровадженні,а томуприходить допереконання,що клопотанняпо накладенняарешту накотельню єобґрунтованим.Тому клопотання прокурора задоволено частково : накладено арешту виглядізаборони на відчуження та розпорядження об`єктом нерухомості :котельнею загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 »а» м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924). У задоволенні решти вимог клопотаннявідмовлено.

В апеляційних скаргах:

- прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що у клопотанні, окрім задоволених суддею вимог, ставились й вимоги щодо заборони проводити будь-які ремонтні роботи чи реконструкцію, використовувати дане майно, що саме такий спосіб арешту майна необхідний у кримінальному провадженні з метою збереження того стану будівлі котельні, який існує на даний момент. Стверджує, що ухвала слідчого судді не містить мотивів чому клопотання підлягає частковому задоволенню, а не в повному обсязі. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання в повному обсязі ;

- в. о. Ужгородського міського голови, заступник міського голови ОСОБА_6 вважає, що арешт накладений на об`єкт нерухомого майна необґрунтовано та без достатніх підстав. Стверджує, що прокурором у клопотанні жодних належних доказів у підтвердження незаконної приватизації майна шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів не додано, не конкретизовано підставу та мету накладення арешту, з урахуванням того, що до клопотання не було долучено доказів про те, що зазначений у клопотанні об`єкт нерухомого майна, відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України. Вважає, що клопотання не містить обґрунтування необхідності накладення арешту на об`єкт - котельню загальною площею 166,8 кв. м. по АДРЕСА_1 , у тому числі шляхом заборони її використання та розпорядження нею, не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, не конкретизовані підстави та мета арешту майна. Також вважає, що ні клопотання прокурора, ні ухвала слідчого судді не містять відомостей та обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи відповідної особи, про який йдеться у клопотанні. Вказує і на те, що не доведено, що об`єкт нерухомого майна по вул. Довженка, 5 «а» є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, які відомості можна отримати за допомогою нього, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зазначає, що твердження про те, що накладення арешту є необхідним для забезпечення проведення експертиз є необґрунтованим, оскільки не зважаючи на те, що відомості про кримінальне провадження внесені в ЄРДР 18.04.2019, 19.11.2019 отримано тимчасовий доступ до всіх необхідних документів, станом на 14.01.2020 прокурором не заявлено жодного клопотання про проведення експертизи по вказаному об`єкту та/або не призначено такі експертизи. Окрім того, вважає, що вказаним судовим рішенням допущено надмірне обмеження та втручання у права та свободи Ужгородської міської ради як власника нерухомого майна по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгород. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови ОСОБА_8 підлягає задоволенню.

Апеляційні скарги розглядаються за відсутності прокурора та представника Ужгородської міської ради, неявка яких із урахуванням положень ст. 405 цього Кодексу не перешкоджає їх розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги й подали заяви про розгляд поданих ними апеляційних скарг без їх участі, а апеляційним судом не визнавалась обов`язковість участі цих осіб у розгляді апеляційних скарг.

Визнаючи доводи апеляційної скарги в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови ОСОБА_8 обґрунтованими колегія суддів враховує наступне.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Колегія суддіввважає,що прирозгляді клопотанняпро накладенняарешту на котельню загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924), слідчим суддею не враховані вимоги Конституції України, кримінального процесуального закону та принципи верховенства права, закладені в Європейській Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно не перевірені доводи клопотання та приєднані до нього докази (документи) й постановлено судове рішення, яке з огляду на норми матеріального та процесуального права не можна визнати законним та обґрунтованим.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених Кримінальним кодексом України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Накладаючи арешт накотельню загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924),шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним об`єктом нерухомості, слідчий суддя в ухвалі зазначив про наявність достатніх підстав вважати, щокотельня загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924),відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98КПК України, а саме, наявні підстави вважати, що котельня є об`єктом кримінально-протиправних дій, та матиме доказове значення у кримінальному провадженні.

На будь-які інші підстави в обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя в ухвалі не послався.

Дослідивши матеріали за клопотанням, колегія суддів вважає, що прокурором при внесенні клопотання, а слідчим суддею при його розгляді, не були дотримані вимоги передбачені ст. ст. 170, 171, 173 КПК України.

Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-хто із фізичних осіб чи юридичних осіб не визнавався підозрюваним, обвинуваченим чи засуджувався й щодо цих осіб може бути застосовано покарання у виді спеціальної конфіскації. Стороною обвинувачення також не надано будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні щодо третіх осіб чи юридичних осіб, у випадках передбачених Кримінальним кодексом України, може бути застосована спеціальна конфіскація.

Крім того, стороною обвинувачення не надані будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні з кого-небудь може бути стягнута неправомірна вигода. Відсутні у матеріалах судового провадження і дані про неосудних осіб, діями яких завдана матеріальна шкода, яку у подальшому необхідно буде відшкодовувати за рахунок арештованого майна.

Між тим, з матеріалів судового провадження не вбачається, що будь-хто з посадових осіб Ужгородської міської ради є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні.

Викладені у клопотанні доводи прокурора та ухвалі слідчого судді висновки про те, що котельня відповідає критеріям зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України є необґрунтованими, оскільки в матеріалах судового провадження відсутнє рішення слідчого чи прокурора про визнання котельні речовим доказом у кримінальному провадженні, чим підтверджуються доводи апеляційної скарги в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови про те, що до клопотання не долучено доказів, що зазначений у клопотанні об`єкт нерухомого майна, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

При цьому, з ухвали слідчого судді не вбачається на підставі чого слідчий суддя прийшов до суджень про достатність підстав вважати, що об`єкт нерухомості відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та матиме доказове значення у кримінальному провадженні.

Проаналізувавши доводи клопотання прокурора про арешт майна, апеляційним судом встановлено, що прокурором у клопотанні не наведено й до клопотання не додано жодних належних доказів у підтвердження щодо незаконної приватизації котельні шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів, не конкретизовано підстави та мета накладення арешту на майно, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови й цій частині, з урахуванням того, що до клопотання не приєднані будь-які докази у підтвердження приватизації об`єкта, незаконності вчинених посадовими особами Ужгородської міської ради дій.

Разом із тим, апеляційний суд погоджується і з доводами апеляційної скарги в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови про недоведеність того, що об`єкт нерухомого майна по вул. Довженка, 5 «а» є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, і які відомості можна отримати за допомогою нього, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови про те, що доводи прокурора про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення проведення експертиз є необґрунтованими, оскільки не зважаючи на те, що відомості про кримінальне провадження внесені в ЄРДР 18.04.2019, 19.11.2019 отримано тимчасовий доступ до всіх необхідних документів і станом на 14.01.2020 прокурором не заявлено жодного клопотання про проведення експертиз по вказаному об`єкту та/або і не призначено будь-які експертизи. Погоджуючись із указаними доводами апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що станом на момент розгляду апеляційних скарг прокурором також не надано будь-яких даних про звернення з клопотаннями про проведення будь-яких експертиз щодо котельні, у тому числі й таких, на необхідність проведення яких прокурор посилається у клопотанні про арешт майна.

Разом із тим, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до висновку про те, що мета арешту майна не підтверджена, а подаючи клопотання, орган досудового розслідування не врахував положення ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідно до якої фізична або юридична особа може бути позбавлена права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При оцінці доводів клопотання та доводів апеляційних скарг, колегія суддів також зазначає, що у клопотанні не вказується на наявність достовірних даних у підтвердження ризиків приховування, втрати, передачі чи відчуження об`єкту нерухомого майна, що доводи клопотання прокурора ґрунтуються виключно на припущеннях.

Формальне посилання на ч. 1 ст. 98, ч. 2 ст. 170 та ст. 171 КПК України, без належного вмотивування мети та підстав для арешту майна, колегія суддів вважає таким, що не приводить до висновку про його обґрунтованість та про необхідність його задоволення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 233 КК України, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника об`єкта нерухомого майна Ужгородської міської ради як арешт належної йому на праві комунальної власності котельні, у тому числі й шляхом заборони проводити будь-які ремонті роботи чи реконструкцію, розпоряджатись, використовувати, відчужувати, проводити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного об`єкту нерухомості, і що прокурором поза розумним сумнівом не доведено законності такого арешту.

Колегія суддів також вважає, що прокурором не доведено, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезгаданого нерухомого майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були порушені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на котельню загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5»а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924).

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд не приймає до уваги й відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора про те, що в клопотанні, окрім задоволених суддею вимог, ставились й вимоги щодо заборони проводити будь-які ремонті роботи чи реконструкцію, використовувати дане майно, і що саме такий спосіб арешту необхідний у кримінальному провадженні з метою збереження того стану будівлі котельні, який існує на даний момент.

Відповідно до ст. ст. 409-410 КПК України неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу, зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови ОСОБА_8 підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке визнається незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на котельню загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924), а тому, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників судового розгляду апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи, і те, що стороною обвинувачення як у суді першої інстанції, так і перед розглядом апеляційних скарг, не подавалось будь-яких клопотань про дослідження доказів, у тому числі й у підтвердження апеляційної скарги прокурора та спростування доводів апеляційної скарги в. о. Ужгородського міського голови заступника міського голови ОСОБА_8 , а не з`явившись на розгляд апеляційної скарги, прокурор позбавив себе можливості заявити такі в ході апеляційного розгляду.

Між тим, з ухвали слідчого судді вбачається, що прокурор не приймав участь у розгляді клопотання, що дає підстави для суджень про те, що прокурор усунувся від виконання обов`язку доведення обґрунтованості доводів клопотання про необхідність накладення арешту на майно, а слідчий суддя зазначене також не врахував.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу, яку подав прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , - залишити без задоволення, а апеляційну скаргу, яку подав в. о. Ужгородського міського голови, заступник міського голови ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2020 року,якою частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешту виглядізаборони відчуження та розпорядження об`єктом нерухомості, а саме:котельнею загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 про накладення арешту на об`єкт нерухомості, а саме на котельню загальною площею 166,8 кв. м. по вул. Довженка, 5 «а» в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302124921101), що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради (ідентифікаційний код 33868924) шляхом заборони проводити будь-які ремонтні роботи чи реконструкцію, розпоряджатись, використовувати, відчужувати, проводити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного об`єкту нерухомості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: