Ухвала

від 09.06.2022 по справі 308/14781/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14781/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42019070000000099 - начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням, згідно якого просить накласти арешт, шляхом заборони будь яким особам використовувати, відчужувати та розпоряджатись наступними об`єктами нерухомого майна: приміщення котельні площею 277,2 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0482 га, кадастровий номер 2110100000:17:001:0411, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 26 «А».

Прокурор зазначає, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000099 від 18.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.233 КК України, за фактом незаконної приватизації комунального майна Ужгородської міської ради. В ході досудового розслідування встановлено, що 28.08.2018 Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1210, яким передбачено приватизацію котельні площею 277, 2 кв. м. по м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а, на користь ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» (код ЄДРПОУ 25450419, адреса: Ужгород, Православна набережна, 11). 21.01.2019 відбулась приватизація вказаного майна.

Виходом на об`єкт встановлено, що такий в цілому перебуває в незадовільному стані. На одну з внутрішніх стін поклеєно гіпсокартон, жодних інших видимих робіт з поліпшення майна не проводилось.

18.01.2019 рішенням Ужгородської міської ради за №1404 надано дозвіл громадській організації «Закарпатська обласна організація «Молодий патріот» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою реєстрацією комунальної власності площею 0,0482 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вулиці Володимирській, 26 «а» в м.Ужгороді.

25.07.2019 рішенням сесії Ужгородської міської ради №1618 затверджено проект землеустрою щодо відведення Громадській організації «Молодий патріот» земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0411, площею 0,0482 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вулиці Володимирській, 26 «А» в м. Ужгороді з подальшою передачею її в оренду.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання прокурор зазначає, що в ході проведення досудового розслідування з метою визначення розміру матеріальних збитків виникла необхідність у проведенні оціночно-будівельної експертизи. Водночас з метою збереження такого стану котельні площею 277,2 кв.м. по вулиці Володимирській, 26А в м. Ужгороді, який існує на даний момент, виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна, а також на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:17:001:0411, площею 0,0482 га, яка знаходиться за вказаною адресою, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати речового доказу, оскільки вказані об`єкти нерухомого майна являються об`єктом протиправного посягання, що підпадають під ознаки визначені ст.98 КПК України.

З цих підстав слідчим винесено постанову про визнання та приєднання в якості речового доказу вказаних об`єктів нерухомого майна.

А томупосилаючись нате,що будівлякотельні площею277,2кв.м.по АДРЕСА_1 ,а також земельна ділянка, площею 0,0482 га, кадастровий номер 2110100000:17:001:0411, площею 0,0482 га, розташована за вказаною адресою являються предметом злочинного посягання та підпадають під критерії, визначені ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу прокурор просить задовольнити клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання, з підстав, зазначених у такому.

Представник ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином. До суду надійшло заперечення ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» на клопотання про накладення арешту з додатками, відповідно до якого вказана громадська організація просить відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту, посилаючись на те, що клопотання є необгрунтованим. Зазначає, що накладення арешту на котельню загальною площею 277,2 кв.м. та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирсьбка, 26а шляхом заборони будь-яким особам використовувати та розпоряджатись вищевказаними об`єктами призведене до надмірного обмеження права приватної власності, а також повністю зупинить діяльність громадської організації, метою якої є виключно розвиток фізичної культури та спорту. Наразі у громадської організації відсутній будь-який інтерес до приховування, втрати, передачі чи відчуження об`єкту нерухомого майна. Також звертає увагу на те, що об`єкт котельні по вул. Володимирській, 26а в м. Ужгороді є повністю реконструйований за кошти громадської організації. Функціональне призначення даного приміщення є зміненим і нині таке функціонує як спортивний клуб «Академія спортивного виховання».

Також стосовно доводів прокурора щодо можливої неправомірності приватизації вказаного об`єкту нерухомого майна, зазначає, що жодних належних доказів в підтвердження верджень щодо незаконної приватизації шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів до клопотання про арешт майна не додано. Станом на сьогоднішній день, через майже чотири роки після завершення процедури приватизації об`єкту за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а, та укладення договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна на користь ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» органом досудового розслідування не здобуто жодного доказу на підтвердження обставин, що слугували підставою для відкриття кримінального провадження. З доданих прокурором документів вбачається тільки те, що громадська організація набула право власності на об`єкт нерухомого майна, що перебувало у комунальній власності, здійснила реконструкцію даної котельні та отримала у власність земельну ділянку під зазначеним об`єктом. З метою спростування доводів прокурора просить долучити до матеріалів справи висновок судового експерта ОСОБА_5 № 0015/2015 від 05.07.2018 року щодо експертного будівельно-технічного дослідження котельні по вул. Володимирській, 26а, який спростовує твердження прокурора та підтверджує, що невід`ємні поліпшення вказані у акті виконаних робіт були виконані у повному обсязі.

Окрім того, на вирішення судової оціночно-будівельної експертизи поставлено питання визначення ринкової вартості котельні станом на 11.05.2016 року та залишкової вартості котельні станом на 3.09.2018 року, для чого експертам надано окремі копії матеріалів приватизації. Отже, судові експерти Львівського НДІ повинні визначити вартість нерухомого майна станом на час вчинення ймовірного кримінального правопорушення (станом на дату в минулому). Проте, об`єкт комельні по АДРЕСА_1 є повністю реконструйований за кошти громадської організації, функціональне призначення даного приміщення є зміненим і воно функціонує як спортивний клуб. Таким чином, фізичне дослідження об`єкту колишньої котельні не дасть жодного результату, а тому твердження прокурора про необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно для визначення розміру завданих ймовірними кримінальними правопорушеннями матеріальних збитків власник майна вважає безпідставними.

Зазначає, що нинішній власник майна ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» готовий всіляко сприяти органу досудового розслідування та жодним чином не перешкоджає проведенню будь-яких будівельно-технічних досліджень.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дослідивши заперечення ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» та долучені додатки , слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно із п.7 ч.2 ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном,щодо якого існує сукупність підстав чирозумних підозрвважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В ході розгляду клопотання, згідно витягу з ЄРДР від 06.05.2022 року судом встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000099 відомості про яке внесено до ЄРДР 18.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.233 КК України, за фактом незаконної приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода посадовими особами Департаменту міського господарства шляхом заниження вартості та підробки приватизаційних документів, зокрема котельні по вул. Легоцького, 9а в м. Ужгороді, котельні по вул. Володимирській, 26а в м. Ужгороді, котельні по вул. Довженка, 5а в м. Ужгороді, будівлі літ А. по вул. Руській, 38, котельні по вул. Генерала Свободи, 9б.

28.08.2018 Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1210, яким передбачено приватизацію котельні площею 277, 2 кв. м. по м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а, на користь ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» (код ЄДРПОУ 25450419, адреса: Ужгород, Православна набережна, 11). 21.01.2019 відбулась приватизація вказаного майна.

У клопотанні прокурор зазначає, що виходом на об`єкт встановлено, що такий в цілому перебуває в незадовільному стані. На одну з внутрішніх стін поклеєно гіпсокартон, жодних інших видимих робіт з поліпшення майна не проводилось.

Однак, дане твердження є безпідставним та не відповідає дійсності і зазначене прокурором з метою введення слідчого суддю в оману, оскільки як убачається з наданого разом із запереченням, дослідженого в судовому засіданні, висновку № 0015/2018 експертного будівельно-технічного дослідження, виконаного 05.07.2018 року судовим експертом ОСОБА_5 , ГО «Закарпатська молодіжна організація «Молодий Патріот» виконано роботи по покращенню стану будівлі котельні за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а, загальною площею 277,2 м.кв. на суму 1119713,00 грн.

Стан будівлі за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а до та після ремонту також видно з долучених до висновку експерта фотографій.

Дана обставина, а саме значно оновлений стан будівлі за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а , також і не заперечувалася слідчим у судовому засіданні.

Метою накладення арешту прокурор зазначає необхідність збереження такого стану котельні площею 277,2 кв.м. по вулиці Володимирській, 26А в м. Ужгороді, який існує на даний момент, для забезпечення проведення оціночно-будівельної експертизи з метою визначення розміру матеріальних збитків.

Згідно постанови про призначення судової оціночно-будівельної експертизи від 23.09.2020 року, для встановлення середньо-ринкової вартості, зазначених в клопотанні об`єктів, в тому числі і приміщення котельні площею 277,2 кв.м. по вул.. Володимирській, 26 в м. Ужгороді, на вирішення експертизи поставлено питання яка ринкова вартість станом на 11.05.2016 року будівлі котельні площею 277,2 кв.м. по вул. Володимирській, 26а в м. Ужгороді та яка ринкова (залишкова) станом на 30.09.2018 року вищевказаної котельні.

Тобто, з огляду на зміст клопотання, судові експерти повинні визначити вартість нерухомого майна станом на дату в минулому.

Для дослідження експерту надано окремі копії матеріалів приватизації, а саме: фотокопію звіту про оцінку будівлі котельні площею 277,2 кв.м. по вул.. Володимирській, 26 в м. Ужгороді, складеного ТОВ «Бізнес Експерт» станом на 31.03.2016 року, фотокопію технічного паспорта на будівлі центрального теплового пункту загальною площею 277,2 кв., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул.. Володимирська, 26а, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та копію акту № 1 приймання виконаних робіт форми КБ-2В по ремонту будівлі котельні за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 26а, фотокопію звіту про оцінку будівлі котельні площею 277,2 кв.м. по вул.. Володимирській, 26а в м. Ужгороді, складеного ТОВ «Бізнес Експерт» станом на 30.09.2018 року, а також зазначено про можливість при необхідності надання матеріалів кримінального провадження №42019070000000099.

Виходячи з наведеного, дослідження проведені експертом у ході вирішення такого завдання, як визначення ринкової вартості нерухомого майна (станом на дату в минулому) передбачають вивчення матеріалів кримінального провадження, що мають відношення до предмета експертизи з їх порівнянням до аналогічних об`єктів нерухомого майна, без натурного обстеження об`єкту експертизи.

А тому посилання прокурора на необхідність накладення арешту на зазначене нерухоме майно з метою збереження такого стану майна, який існує на даний момент є безпідставним.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не наводить у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

Матеріали провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ст.29 Загальної декларації прав людини, "кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві". Мета, підстави і межі здійснення прав людини конкретизуються також у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, а також в Європейській Конвенції про захист прав особи й основних свобод. Конституція України також передбачає межі здійснення громадянами своїх прав. Так, згідно зі ст. 64, конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану. Аналіз зазначеної статті дозволяє зробити висновок про те, що закріплені в ній критерії (підстави) правомірного обмеження прав і свобод людини та громадянина базуються на принципі співвідношення публічних і приватних інтересів.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Згідно з положеннямич.1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

На теперішній час прокурором в клопотанні , а слідчим у судовому засіданні взагалі не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного рухомого майна.

Відтак, доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження майна як речових доказів, є безпідставними та немотивованими.

Беручи до уваги вищевикладене,оцінюючирозумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, обґрунтованість необхідності обмеження у праві власності нерухомим майном, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим, а тому у задоволенні внесеного клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42019070000000099 - начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно - приміщення котельні площею 277,2 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0482 га, кадастровий номер 2110100000:17:001:0411, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1