Ухвала

від 14.07.2010 по справі 11-366/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року м.Ужгород

Апеляційний суд Зака рпатської області в складі:

головуючого-судді Машкар инця М.М.,

суддів - Лізанця П.М., Дідик а В.М.,

за участю прокурора - Фотч енка С.І.,

засудженої - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінал ьну справу за апеляціями пом ічника прокурора м. Ужгорода та засудженої ОСОБА_1 на в ирок Ужгородського міськрай онного суду від 19 квітня 2010 рок у, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1, не суди му,

засуджено за ч.1 ст.296 КК Ук раїни на 2 роки обмеження волі .

На підставі ст. 75 КК Укр аїни ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з ви пробуванням з іспитовим стро ком 1 рік.

На підставі ст.76 КК Укр аїни ОСОБА_1 зобов' язано періодично відмічатися в ор ганах кримінально-виконавчо ї системи.

ОСОБА_1 визнано вину ватою у тому, що вона 9 березня 2009 року близько 00 годин 30 хвилин , в приміщенні кафе, розташова ного на АЗС “ОККО” в м.Ужгород і, в стані алкогольного сп' я ніння грубо порушила громадс ький порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що с упроводжувалось особливою з ухвалістю, у присутності від почиваючих ображала нецензу рними словами ОСОБА_2, піс ля чого завдала останній уда р пляшкою з-під пива по голові , спричинивши потерпілій лег кі тілесні ушкодження з коро ткочасним розладом здоров' я.

В апеляції та доповне нні до неї прокурор порушує п итання про зміну вироку. Зазн ачає, що посилання суду у виро ку на щире каяття ОСОБА_1, я к на обставину, що пом' якшує відповідальність є необґрун тованим, покласти на засудже ну обов' язки передбачені ч. 4 ст.76 КК України.

В апеляції засуджена порушує питання про скасува ння вироку і повернення спра ви прокурору на додаткове ро зслідування, просить провест и попередній розгляд справи. Посилається на те, що висновк и суду не відповідають факти чним обставинам справи, судо м порушено її право на захист .

Заслухавши доповідь су дді, промову прокурора, який п ідтримав апеляцію, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка пі дтримала апеляцію, перевірив ши справу, обговоривши довод и апеляції, апеляційний суд в важає, що підстав для задовол ення апеляції немає.

Висновок суду про вин ність ОСОБА_1 у вчиненні х уліганства підтверджується дослідженими в судовому зас іданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

Так, сама засуджена ОСОБА_1 у своїх показаннях в судовому засіданні не запер ечувала, що в приміщенні бару на АЗС “ОККО” по вул.Підградс ькій в м. Ужгороді грубо поруш ила громадський порядок, обр азила нецензурною лайкою пот ерпілу ОСОБА_2 але запереч ила, що нанесла їй удар пляшко ю по голові.

З показань потерпіло ї ОСОБА_2 вбачається, що во на працюючи в кафе АЗС “ОККО” барменом у ніч з 8 на 9 березня 2 009 року між власницею кафе ОС ОБА_3 та ОСОБА_1 виник кон флікт та сварка, вона запропо нувала ОСОБА_1 покинути ка фе, вона стала її ображати та в иражалась непристойно, а пот ім скляною пляшкою з-під пива нанесла їй удар по голові.

Ці показання потерпі лої підтвердили в судовому з асіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБ А_7

Даними висновку експ ертизи за № 267 стверджено, що по терпілій ОСОБА_2 заподіян о тілесні ушкодження у вигля ді ЗЧМТ, струс головного мозк у, забою-дисторзії шийного ві дділу хребта, які виникли вна слідок дії тупих твердих пре дметів, якими могла бути скля на пляшка і вкладається в час пригоди, що мало місце 9 берез ня 2009 року. Дані тілесні ушкодж ення відносяться до легких т ілесних ушкоджень з короткоч асним розладом здоров' я.

Доводи в апеляції зас удженої про те, що вона удар пл яшкою по голові потерпілій н е наносила апеляційний суд в ідхиляє, оскільки ці обстави ни були предметом судового р озгляду і спростовані наведе ними у вироку доказами.

Твердження засуджен ої про те, що в ході судового р озгляду справи було порушено її право на захист є необґрун товане.

З протоколу судового засідання вбачається, що О СОБА_1 в судовому засіданні роз' яснено права, передбач ені ст.263 КПК України, зокрема, і право мати захисника. В судов ому засіданні засуджена заяв ила про те, що захист своїх інт ересів вона буде здійснювати самостійно (а.с. 235).

Посилання в апеляції прокурора на те, що засуджена щиро не розкаялась, судом пом илково визнано обставиною, щ о пом' якшує покарання є нео бґрунтованим, оскільки розка яння характеризує суб' єкти вне ставлення винної особи д о вчиненого злочину, яке вияв ляється в тому, що вона визнає свою вину, висловлює жаль з пр иводу вчиненого та бажання в иправити ситуацію.

Крім того, з протоколу судового засідання убачаєть ся, що прокурор, виступаючи в с удових дебатах просив визнат и пом' якшуючою обставиною п окарання щире каяття засудже ної (а.с. 242).

Така суперечлива та н еоб' єктивна позиція прокур ора на різних стадіях судово го розгляду справи не забезп ечує правильність застосува ння Закону.

Не можуть бути прийня ті до уваги внесені доповнен ня (зміни) апеляції, оскільки з гідно ст.355 КПК України вони тя гнуть за собою погіршення ст ановища засудженої, внесені за межами строків на апеляці йне оскарження, що не допуска ється.

Покарання засуджені й ОСОБА_1 призначено з ура хуванням ступеню тяжкості вч иненого злочину, її особу, обс тавин, що пом' якшують і обтя жують покарання. Вимоги ст.65 К К України дотримано.

Порушень вимог кримі нально-процесуального закон у, що тягне зміну чи скасуванн я вироку апеляційним судом н е встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК У країни, апеляційний суд

у х в а л и в :

апеляцію помічника прок урора м. Ужгорода, засудженої ОСОБА_1 залишити без задо волення, вирок Ужгородського міськрайонного суду від 19 кві тня 2010 року - без змін.

Судді :