Постанова

від 03.07.2022 по справі 911/1067/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2022 р. Справа№ 911/1067/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд"на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі № 911/1067/21 (суддя Черногуз А.Ф.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція" про стягнення збитків в сумі 177584, 00 грн., що спричинені неналежним виконанням умов Договору про співробітництво від 20.08.2012

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі №911/1067/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» (далі - ТОВ «Дніпрожилбуд», позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» (ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», відповідач) збитків в сумі 177 584,00 грн., що спричинені неналежним виконанням ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» умов договору про співробітництво від 20.08.2012, в частині належного виконання обов`язків щодо передачі 8 кв. м. у 1-й черзі об`єкта будівництва (житловій будівлі № 8Д по вул. Набережній у м. Вишгороді).

Позов обґрунтований порушенням умов укладеного 20.08.2012 договору про співробітництво, яким передбачено, що позивач має право на отримання (після завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію) у власність квартир або інших приміщень в Об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в Об`єкті, водночас, після завершення будівництва першої черги позивачем не отримано своєї винагороди у вигляді 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 177 584,00 грн. (розмір збитків розраховано виходячи з ринкової вартості 8 кв.м житлових приміщень, визначеного звітом про оцінку майна від 26.01.2021), спричинених неналежним виконанням Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі №911/1067/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- позивач жодного разу не звертався до відповідача у порядку, визначеному Договором, щодо закріплення за ним, отримання ним у власність та передачі йому 5% житлових та 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва або сплати йому грошових коштів замість нежитлових приміщень, про які йдеться у даному позові та вартість яких (часткова вартість) заявлена у даній справі до стягнення у вигляді збитків;

- згідно наявного у матеріалах справи сертифікату серія ІУ №163172791164 будівництво об`єкта - І черга будівництва закінчено та здано до експлуатації 06.10.2017, тобто до закінчення терміну дії договору про співробітництво від 20.08.2012;

- позивачем не доведено суду належними, допустимими, достатніми та вірогідними доказами здійснення ним заходів для можливого уникнення порушення умов Договору, вжиття своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні Договору про співробітництво від 20.08.2012 (негайного повідомлення відповідача про обставини, які перешкоджають належному виконанню договору) та отримання очікуваного позитивного результату за Договором;

- невиконання відповідачем пунктів 5.1, 6.3.6 договору не може бути єдиною підставою для покладення на нього збитків у вигляді вартості 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва, так як позивачем не доведено вжиття ним своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні договору про співробітництво від 20.08.2012 і вчинення ним, визначених Договором, дій для отримання у власність 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва або грошових коштів за ці приміщення;

- позивачем не доведено, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною підставою і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток - величину доходу як поточну вартість 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва;

- позивач, заявляючи позовні вимоги у вигляді збитків, не наводить жодних доказів понесення останніх у зв`язку неотриманням «винагороди» за Договором про співробітництво та не надає доказів, які б підтверджували наявність повної цивільної відповідальності, а саме: наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками;

- позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як збитки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2021 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Господарський суд Київської області всупереч положень ст. 238 ГПК України навів у мотивувальній частині оскаржуваного рішення свої роздуми, які жодним чином не спростовують правомірність вимог позивача.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, та відповідна позиція апелянта наведена в апеляційній скарзі у формі таблиці.

Згідно доводів апелянта, у позовній заяві позивач навів наступні аргументи, оцінка яким у оскаржуваному судовому рішенні не надана взагалі, зокрема, позивач стверджував, що в діях ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» всі перелічені елементи складу цивільного правопорушення присутні, а саме:

1.протиправна поведінка, що проявилася у:

1.1 недотриманні відповідачем умов договору в частині його обов`язків щодо надання позивачу завдань по реалізації продукції (п. 6.3.6 договору) та в частині планування будівництва житлового комплексу з урахуванням строку дії договору про співробітництво від 20.08.2012 (п. 9.1 договору, тобто відповідачем не забезпечено будівництво житлового комплексу в період дії договору, як на те розраховували сторони під час його укладання);

1.2 реалізації відповідачем всіх квартир в 1-й черзі об`єкта будівництва, тобто незбереження частини квартир, яка після завершення будівництва комплексу відповідно до умов п. 14.8 договору мала бути передана позивачу;

1.3 небажанні продовжувати договір, відповідно до якого позивач мав намір та право отримати прибуток у вигляді 5% квартир та 3% нежитлових приміщень в першій черзі об`єкту будівництва

2. розмір нанесених збитків в цьому позові позивач визначає в розмірі ринкової вартості 8 кв. м. житлової площі у першій черзі об`єкта будівництва; ринкова вартість 1-го кв. м. житлових приміщень в буд. 8Д по вул. Набережній у м. Вишгороді визначено звітом про оцінку майна від 26.01.2021;

3. причинний зв`язок між протиправною поведінкою ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» та збитками ТОВ «Дніпрожилбуд», а також вина відповідача очевидні, оскільки належне виконання умов договору відповідачем виключало б ймовірність виникнення збитків у позивача; натомість, відверте та цинічне нехтування взятими на себе обов`язками щодо належного виконання умов договору «для досягнення господарських цілей та у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін договору», що висловлене в листі відповідача від 17.01.2020 №17/01/20-1 та відзиві від 25.06.2020 у справі №911/1465/20 і є підтвердженням прямої вини відповідача у спричиненні ним таких збитків позивачу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021 апеляційну скаргу Товариств з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шаптали Є.Ю., Хрипуна О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2021 колегією суддів у складі: головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шаптали Є.Ю., Хрипуна О.О. відкладено вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі №911/1067/21 або про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" до направлення справи №911/1067/21 до Північного апеляційного господарського суду Господарським судом Київської області. Витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1067/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 колегією суддів у складі: головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шаптали Є.Ю., Хрипуна О.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2021, справу призначено до розгляду на 22.11.2021.

22.11.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» надійшла заява про відвід суддів Пашкіної С.А., Шаптали Є.Ю. від розгляду справи №911/1067/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А., Шаптали Є.Ю. від розгляду справи №911/1067/21 необґрунтованою. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А., Шаптали Є.Ю. від розгляду справи №911/1067/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А., Шаптали Є.Ю. про самовідвід від розгляду справи № 911/1067/21 задоволено. Матеріали справи №911/1067/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/747/21 від 01.12.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/1067/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 для розгляду справи №911/1067/21 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі №911/1067/21, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

23.12.2021 до суду електронною поштою надійшла заява про відвід судді Тищенко А.І. від розгляду справи №911/1067/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» в особі представника Осадчого В.Б. відвід судді Північного апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від розгляду справі №911/1067/21; постановлено передати справу №911/1067/21 для вирішення питання про відвід судді Тищенко А.І. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» в особі представника Осадчого В.Б. про відвід судді Тищенко А.І. від розгляду справи №911/1067/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А..

Ухвалою від 21.01.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» в особі представника Осадчого В.Б. про відвід судді Тищенко А.І. від розгляду справи №911/1067/21.

14.06.2022 матеріали справи повернуто колегії суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.08.2012 між ТОВ «Дніпрожилбуд» (позивач, Сторона-1) та ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» (відповідач, Сторона-2) укладено Договір про співробітництво (Договір), за умовами якого сторони зобов`язались об`єднувати свої зусилля з метою будівництва об`єкту на ділянці та реалізації на ринку продукції відповідача (нерухомого майна, побудованого на ділянці) для досягнення господарських цілей у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін вказаного Договору (п. 3.1. Договору).

У розділі 1 Договору наведені терміни та визначення у договорі, зокрема, у договорі терміни використовуються у наступному значенні:

- «будівництво» - комплекс робіт та заходів, необхідних для створення об`єкта, у тому числі (але не виключно) погоджувальні, передпроектні, проектні, будівельно-монтажні та інші роботи;

- «ділянка» - земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, орієнтовною площею 2,4 га, яка розташована за адресою: пров. Прожекторний, м. Вишгород, Вишгородського р-ну, Київської області, запланована для розміщення (будівництва) об`єкту;

- «нерухоме майно» - об`єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей);

- «об`єкт» - житловий комплекс, до складу якого входять багатоквартирні житлові будинки із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, окремі нежитлові будівлі.

Відповідно до п. 2.1.3 договору позивач гарантує, що відповідачу були передані всі наявні у нього оригінали та копії документів щодо правовідносин стосовно ділянки з ТОВ «Смартех системз», ТОВ «Планета Земля», ТОВ ПЕК «Укренергозбереження», ТОВ «Дніпробуд» та, відповідно, відповідачу відомо про всі можливі претензії з боку третіх осіб, спори чи інші обставини, які можуть негативно вплинути або унеможливити виконання сторонами умов цього договору.

Відповідно до п.3.2 договору в рамках цього договору всі витрати, пов`язані з будівництвом, фінансування, спорудженням об`єкту та введенням об`єкту в експлуатацію несе відповідач.

За п. 4.2 Договору розробку проектної документації для будівництва об`єкта забезпечує відповідач за власний рахунок та у порядку, що не суперечить чинному законодавству України. Проектна документація на будівництво об`єкта затверджується відповідачем. Будь-які зміни до затвердженої проектної документації на будівництво об`єкта вносяться виключно за рішенням відповідача (не потребуючи погодження із позивачем). Проектна документація для будівництва об`єкта є власністю відповідача.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що сторони погодили, що будь-яка документація, необхідна для будівництва об`єкта чи пов`язана з ним, в тому числі документація, оформлена на ім`я позивача, до введення об`єкта в експлуатацію знаходитиметься у Сторони-2.

Відповідно до п. 5.1 договору послуги із реалізації продукції відповідача надаються позивачем на підставі окремих завдань, які можуть оформлюватися сторонами у вигляді додатків до цього договору.

Згідно з п.5.2 Договору в завданні сторони обумовлюють вид завдання, характеристики і ціну продукції відповідача.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що під час виконання завдання на пошук потенційних покупців продукції відповідача позивач вчиняє наступні дії:

- розміщує інформацію про продукцію відповідача в базах даних агентств нерухомості, засобах масової інформації та мереж Інтернет;

- вивчає попит на нерухоме майно та здійснює пошук потенційних покупців продукції відповідача;

- збирає, аналізує та систематизує інформацію про потенційних покупців відповідача;

- надає відповідачу інформацію про потенційних покупців продукції відповідача;

- організовує огляд продукції відповідача потенційними покупцями та організовує проведення переговорів між потенційними покупцями та відповідачем;

- супроводжує покупців під час оформлення договорів про набуття права власності на продукцію відповідача.

Відповідно до п. 5.4 Договору передача позивачем відповідачу інформації про потенційних покупців відповідача може оформлятися актом прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено обов`язки позивача, а пунктом 6.2 його права.

Згідно з п. 6.2.1 Договору позивач має право отримати нерухоме майно у складі об`єкта в обсязі та у порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 6.3 Договору передбачено обов`язки відповідача, а пунктом 6.4 його права.

Відповідно до п. 6.4.5 Договору відповідач має право на власний розсуд розпоряджатися нерухомим майном (майновими правами на нього) у складі об`єкту, окрім нерухомого майна, передбаченого п. 8.1 цього договору, без погодження із позивачем передавати вказане нерухоме майно (майнові права на нього) в іпотеку чи будь-яким іншим чином розпоряджатись ним (майновими правами на нього).

Положеннями п. 7.1 Договору визначено, що після завершення будівництва кожної окремої черги об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору, позивач отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир або інших приміщень в об`єкті.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що протягом 10 днів з дати завершення проектної документації (стадія проект) на будівництво об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) позивач та відповідач укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої за позивачем та відповідачем закріплюються нежитлові приміщення, квартири, машиномісця (у разі наявності останніх) і т.п. у складі об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) з врахуванням викладеного в п. 8.1. цього договору та проектної документації (складається перелік нерухомого майна, що отримуватиметься позивачем після введення об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) в експлуатацію).

Відповідно до п. 7.3 Договору протягом 5 робочих днів з дати введення об`єкту (його черги будівництва) в експлуатацію позивач та відповідач укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої до переліку, складеного згідно п. 7.2 цього договору, вносяться зміни, пов`язані з проведенням технічної інвентаризації площ по об`єкту, присвоєнням квартирам, нежитловим приміщенням і т.п. у складі об`єкта номерів, з відповідним перерахунком фактичних (а не проектних) площ.

Згідно з п. 7.4 Договору нерухомість у складі об`єкта передається відповідачем та отримується позивачем згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що документи про право власності на своє нерухоме майно у складі об`єкта, отримане на підставі цього Договору, позивач оформлює самостійно в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.1 договору після укладення цього договору всі витрати, пов`язані з будівництвом об`єкта та введенням його в експлуатацію, несе відповідач самостійно.

Згідно з п. 8.2 договору після укладення цього договору всі витрати, пов`язані з наданням послуг по реалізації продукції відповідача, несе позивач самостійно.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що збитки, понесені при здійсненні діяльності за цим договором, покриваються кожною із сторін самостійно за рахунок власних коштів. Зазначене не стосується випадків, коли будь-яка із сторін цього договору зазнала збитків внаслідок винних дій (бездіяльності) іншої сторони цього Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору строком договору є час (період), протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки (зобов`язання) відповідно до договору.

Згідно з п. 11.2 Договору цей договір набуває чинності з дати підписання його примірників повноважними представниками сторін і діє протягом семи років з дати його укладення. За згодою сторін строк договору може бути змінений (збільшений або зменшений). У випадку, якщо до закінчення зазначеного строку договору сторонами будуть виконані всі зобов`язання (обов`язки) та реалізовані всі права, ним (договором) передбачені, цей договір припиняється.

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що закінчення строку договору (дострокове його припинення) не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору сторони зобов`язалися вжити всіх необхідних заходів щодо належного виконання умов цього договору, окремих зобов`язань, передбачених ним, вирішувати конфліктні ситуації, що можуть виникнути, шляхом переговорів, незалежно від того з чиєї вини вони виникли.

Згідно з п. 12.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 12.6 Договору передбачено, що у випадку, якщо внаслідок дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме можливості реалізувати права, передбачені цим договором, у тому числі якщо внаслідок будь-яких дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме (позбавиться) можливості отримати у власність нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення і т.п.) у складі об`єкта, у тому числі внаслідок недотримання (порушення) відповідачем своїх гарантій (заяв), наведених у розділі 2 цього договору (чи внаслідок недостовірності зазначених заяв та гарантій), позивач має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та/або вимагати від відповідача відшкодування всіх заподіяних цим збитків в повному обсязі, у тому числі неодержані доходи, а відповідач зобов`язується задовольнити зазначену вимогу.

Відповідно до п. 14.5 Договору до завершення будівництва власником об`єкта, у тому числі як об`єкта незавершеного будівництва, є відповідач. Після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію позивач набуває право власності на квартири, нежитлові приміщення та машиномісця (в разі наявності останніх) та ін. в об`єкті згідно умов п. 7.1 цього договору та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з п. 14.7 Договору відповідач після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію набуває у власність все інше нерухоме майно в об`єкті, окрім майна, передбаченого п. 7.1 цього договору.

Пунктом 14.8 Договору передбачено, що у зв`язку з укладенням цього договору позивач має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та інших приміщень в об`єкті.

Відповідно до п. 14.9 Договору за клопотанням позивача та за згодою сторін може бути укладено додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якого відповідач передасть позивачу замість нерухомості, передбаченої п. 7.1 цього договору, грошові кошти, сума яких буде визначена сторонами у вищевказаній додатковій угоді.

Згідно з п. 15.6 Договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

28.12.2012 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про співробітництво від 20.08.2012, якою домовились внести зміни до пункту 6.3.2 цього договору.

Додатком № 1 до Договору про співробітництво від 20.08.2012 сторони домовилися внести зміни до п. 7.1 та п. 14.8 договору, а саме викласти їх в таких редакціях:

- п. 7.1 - після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, позивач отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

- п. 14.8 у зв`язку з укладенням цього Договору позивач має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

06.10.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серія ІУ №163172791164, який засвідчує закінчення будівництвом об`єкта Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, І черга будівництва та його готовність до експлуатації.

26.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. №5664/19, у якому зазначив, що 20.08.2019 закінчився термін дії Договору про співробітництво від 20.08.2012 та пропонував відповідачу умови додаткової угоди до вказаного Договору, якими передбачалося продовження терміну дії Договору та закріплення за позивачем квартир і нежитлових приміщень в об`єкті будівництва.

Розглянувши вищезазначений лист позивача вих. №5664/19 від 26.12.2019, відповідач повідомив його листом вих. №17/01/20-1 від 17.01.2020 про відмову у внесенні змін до договору щодо продовження його дії та відмову в укладенні Додаткової угоди про закріплення за позивачем нерухомого майна у зв`язку з невиконанням останнім своїх договірних зобов`язань.

Стверджуючи, що протиправні дії відповідача, які полягали у несвоєчасному виконанні будівництва Об`єкта, відчуженні всіх квартир в 1-ій черзі об`єкта будівництва та в подальшому небажанні продовжувати Договір про співробітництво, позбавило позивача права на отримання по завершенню будівництва комплексу 5-ти відсотків квартир та 3-х відсотків нежитлових приміщень в 1-ій черзі об`єкта будівництва, позивач, на підставі п. 12.6 Договору звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 177 584,00 грн., що заподіяні невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про співробітництво від 20.08.2012 (розмір збитків розраховано виходячи з ринкової вартості 8 кв. м житлових приміщень, визначеного звітом про оцінку майна від 26.01.2021).

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивач не виконав жодних своїх зобов`язань за договором про співробітництво від 20.08.2012 і саме протиправна бездіяльність та вина позивача призвела до часткового зупинення будівництва об`єкту; відповідачем також заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції правильно визначено правове регулювання спірних правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням Договору про співробітництво від 20.08.2012, зокрема, положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

При вирішенні спору, суд першої інстанції виходив з наступного:

- Договором сторін передбачено право позивача на отримання певного нерухомого майна у складі об`єкта будівництва, проте, встановлений чіткий порядок отримання позивачем вказаного майна, зокрема, шляхом укладення додаткових угод, якими закріплюються за позивачем певні приміщення із визначенням їх площі, та в подальшому передачі цих приміщень за актом приймання-передачі;

- позивач звертався до відповідача з проектом додаткової угоди до договору (лист вих. № 5664/19 від 26.12.2019) про визначення площі нерухомого майна, яке підлягає передачі відповідачем позивачу за актом приймання-передачі, зокрема, щодо І черги будівництва квартири загальною площею 214,15 кв.м., щодо нежитлових приміщень у І черзі будівництва у цій додатковій угоді не зазначено.

- у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/531/19 за позовом ТОВ «Дніпрожилбуд» до ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання укладеною додаткової угоди до Договору про співробітництво від 20.08.2012, що передбачена п. 7.2 такого Договору, у запропонованій позивачем редакції та зобов`язання ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» надати ТОВ «Дніпрожилбуд» доповнення до Додаткової угоди про співробітництво від 20.08.2018 з переліком об`єктів нерухомості і зазначенням їх адрес;

- у рішенні Господарського суду Київської області від 27.05.2020 у справі №911/531/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021, зокрема встановлено, за Додатковою угодою, у тій редакції, що пропонує позивач, у відповідача вже виникає зобов`язання передати відповідні об`єкти після настання певної події завершення будівництва, що фактично суперечить як п.7.2 договору, так і іншим пунктам договору, які визначають необхідність у подальшому укладення додаткової угоди щодо внесення змін до переліку та отримання у власність відповідного майна виключно за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору, стороною 1 (п.7.3, 7.4, 7.1), і вказане рішення за висновком суду першої інстанції свідчить, що позивач жодного разу не звертався до відповідача у порядку, визначеному Договором, щодо закріплення за ним, отримання ним у власність та передачі йому 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва або сплати йому грошових коштів замість нежитлових приміщень, про які йдеться у даному позові та вартість яких (часткова вартість) заявлена у даній справі до стягнення у вигляді збитків;

- умовами Договору про співробітництво від 20.08.2012 передбачена спільна діяльність сторін для досягнення позитивного результату; пунктом 6.3.6 Договору передбачено, що відповідач зобов`язався надати позивачу завдання по реалізації своєї продукції у відповідності до пунктів 5.1, 5.2 цього Договору; Договором конкретно не визначено в якій формі та яким чином відповідач має надати позивачу завдання по реалізації продукції;

- згідно наявного у матеріалах справи сертифікату серія ІУ №163172791164 будівництво об`єкта - І черга будівництва закінчено та здано до експлуатації 06.10.2017, тобто до закінчення терміну дії договору про співробітництво від 20.08.2012;

- пунктом 6.1.7 Договору передбачено, що позивач зобов`язався негайно повідомляти відповідача про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під сумнів досягнення мети цього Договору;

- позивачем не доведено суду належними, допустимими, достатніми та вірогідними доказами здійснення ним заходів для можливого уникнення порушення умов Договору, вжиття своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні Договору про співробітництво від 20.08.2012 (негайного повідомлення відповідача про обставини, які перешкоджають належному виконанню договору) та отримання очікуваного позитивного результату за Договором;

- позивачем також не доведено належними та допустимими доказами неможливості отримання ним у власність 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва у порядку, встановленому Договором, оскільки він жодного разу не звертався до відповідача щодо передачі саме нежитлових приміщень в І черзі будівництва або сплати за них грошових коштів;

- невиконання відповідачем пунктів 5.1, 6.3.6 договору не може бути єдиною підставою для покладення на нього збитків у вигляді вартості 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва, так як позивачем не доведено вжиття ним своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні договору про співробітництво від 20.08.2012 і вчинення ним, визначених Договором, дій для отримання у власність 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва або грошових коштів за ці приміщення;

- позивачем не доведено, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною підставою і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток - величину доходу як поточну вартість 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва;

- в частині заяви відповідача про застосування позовної давності суд першої інстанції зазначив, що за змістом ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише у випадку встановлення судом наявності порушення права особи, яка звернулась до суду з позовом; у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення збитків в сумі 177 584,00 грн., що є вартістю 8 кв. м. житлових приміщень (виходячи з визначення ринкової вартості житла звітом про оцінку майна від 26.01.2021). В обґрунтування підстав позову, зроблені посилання на п. 12.6 Договору про співробітництво від 12.08.2012 та зазначено про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про співробітництво від 20.08.2012, що позбавило позивача права на отримання по завершенню будівництва комплексу 5-ти відсотків квартир та 3-х відсотків нежитлових приміщень в 1-ій черзі об`єкта будівництва, внаслідок протиправних дій відповідача, які полягали у несвоєчасному виконанні будівництва Об`єкта, відчуженні всіх квартир в 1-ій черзі об`єкта будівництва та в подальшому небажанні продовжувати Договір про співробітництво.

Доводи апеляційної скарги, поданої у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, за встановлених обставин справи, у зв`язку з чим відхиляються через наступне.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори.

За умовами договору сторін в частині домовленостей по винагороді стороні-1 (позивачу у справі) у п. 7.1 договору (в редакції додатку № 1 до договору) погоджено, що після завершення будівництва об`єкта та введення в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, сторона-1 отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

Вказані положення договору не встановлюють безумовного обов`язку відповідача на передачу у власність позивача квартир або інших приміщень в об`єкті, а з урахуванням також пп. 6.2.1, 14.5, 14.8 договору передбачають право позивача на отримання у власність, зокрема, 5% від загальної площі всіх квартир в об`єкті, після завершення будівництва такого об`єкта та введення його в експлуатацію, а також відповідний порядок реалізації такого права шляхом укладення додаткових угод, якими закріплюються за позивачем певні приміщення із визначенням їх площі та, надалі, передачі цих приміщень за актом приймання-передачі позивачу.

Натомість, своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору позивачем не виконано, належних доказів передачі відповідачу інформації про потенційних покупців шляхом оформлення акту прийому-передачі на виконання п. 5.4 Договору матеріали справи не містять.

Посилання позивача на п. 6.3.6 договору не підтверджують протиправної дії чи бездіяльності відповідача, оскільки між сторонами не оформлено додатків до договору, передбачених п. 5.1 договору, а те, що такий додаток мав бути підписаний, виданий та оформлений лише відповідачем у договорі не обумовлено.

Доводи апелянта про звернення до відповідача з проектом додаткової угоди до договору (лист вих. № 5664/19 від 26.12.2019) щодо визначення площі нерухомого майна, яке підлягає передачі відповідачем позивачу за актом приймання-передачі, зокрема, щодо І черги будівництва квартири загальною площею 214,15 кв.м. не підтверджують укладення між сторонами такої угоди, а спір щодо визнання угоди укладеною розглянуто в судовому порядку в межах справи №911/531/19.

Так, у рішенні Господарського суду Київської області від 27.05.2020 у справі №911/531/19 (залишене без змін Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021) встановлено, що Додаткова угода, у тій редакції, що пропонував позивач, фактично суперечить як п.7.2 договору, так і іншим пунктам договору, які визначають необхідність у подальшому укладення додаткової угоди щодо внесення змін до переліку та отримання у власність відповідного майна виключно за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору, стороною 1 (п.7.3, 7.4, 7.1),

Встановлення зазначених обставин свідчить про правильну оцінку суду першої інстанції умов договору сторін, зокрема, що позивач належно не звертався до відповідача у порядку, визначеному Договором, щодо закріплення за ним, отримання ним у власність та передачі йому 5% житлових та 3% нежитлових приміщень в І черзі будівництва або сплати йому грошових коштів замість нежитлових приміщень, про які йдеться у даному позові та вартість яких (часткова вартість) заявлена у даній справі до стягнення у вигляді збитків.

Зазначення в оскаржуваному рішенні про відсутність доказів звернення до відповідача з вимогою про укладення Додаткових угод щодо закріплення за ним нежитлових приміщень в І черзі будівництва, щодо визначення фактичних площ нежитлових приміщень в І черзі будівництва тощо, не впливає на вказані вище висновки суду, та не призвело до прийняття неправильного рішення за заявлених позивачем підстав та предмету позову.

Пунктом 12.6 Договору передбачено, що у випадку, якщо внаслідок дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме можливості реалізувати права, передбачені цим договором, у тому числі якщо внаслідок будь-яких дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме (позбавиться) можливості отримати у власність нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення і т.п.) у складі об`єкта, у тому числі внаслідок недотримання (порушення) відповідачем своїх гарантій (заяв), наведених у розділі 2 цього договору (чи внаслідок недостовірності зазначених заяв та гарантій), позивач має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та/або вимагати від відповідача відшкодування всіх заподіяних цим збитків в повному обсязі, у тому числі неодержані доходи, а відповідач зобов`язується задовольнити зазначену вимогу.

Заявляючи вимоги про стягнення збитків, позивач стверджує, що протиправна поведінка відповідача полягає у:

1.1 недотриманні відповідачем умов договору в частині його обов`язків щодо надання позивачу завдань по реалізації продукції (п. 6.3.6 договору) та в частині планування будівництва житлового комплексу з урахуванням строку дії договору про співробітництво від 20.08.2012 (п. 9.1 договору, тобто відповідачем не забезпечено будівництво житлового комплексу в період дії договору, як на те, розраховували сторони під час його укладання);

1.2 реалізації відповідачем всіх квартир в 1-й черзі об`єкта будівництва, тобто незбереження частини квартир, яка після завершення будівництва комплексу відповідно до умов п. 14.8 договору мала бути передана позивачу;

1.3 небажанні продовжувати договір відповідно до якого позивач мав намір та право отримати прибуток у вигляді 5% квартир та 3% нежитлових приміщень, в першій черзі об`єкту будівництва.

Натомість, відповідно до встановлених обставин справи, вказані дії відповідача не суперечать умовам договору сторін, оскільки:

- відповідно до п. 9.1 Договору строки будівництва об`єкта, в тому числі строки виконання будівельно-монтажних робіт, визначаються (плануються) відповідачем на власний розсуд із врахуванням строку цього договору;

- 06.10.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серія ІУ №163172791164, який засвідчує закінчення будівництвом об`єкта «Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, І черга будівництва» та його готовність до експлуатації; тобто до закінчення терміну дії договору про співробітництво від 20.08.2012;

- розгляд відповідачем листа позивача вих. №5664/19 від 26.12.2019, та повідомлення листом вих. №17/01/20-1 від 17.01.2020 в частині відмови у внесенні змін до договору щодо продовження його дії, не свідчать про протиправність дій відповідача, оскільки договором не передбачено продовження договору в обов`язковому порядку на вимогу позивача;

- посилання апелянта на те, що за повідомленням відповідача у відзиві на позовну заяву від 25.06.2020 у справі № 911/1464/20 всі житлові та нежитлові приміщення в об`єкті будівництва ним відчужені, тобто передбачений договором «позитивний результат» реалізований та освоєний - не спростовує встановленого та підтвердженого факту невиконання саме позивачем зобов`язань, визначених розділом 5 договору, не свідчить про протиправність дій відповідача з огляду на приписи п. 6.4.5 договору, за яким відповідач має право на власний розсуд розпоряджатися нерухомим майном (майновими правами на нього) у складі об`єкту, окрім нерухомого майна, передбаченого п. 8.1 договору, без погодження із стороною-1 (позивачем у справі) передавати вказане нерухоме майно (майнові права на нього) в іпотеку чи будь-яким іншим чином розпоряджатись ним (майновими правами на нього).

У п. 8.1 договору погоджено, що після укладення договору всі витрати, пов`язані з будівництвом об`єкта та введенням його в експлуатацію, несе сторона-2 (відповідач у справі) самостійно.

Згідно з п. 8.2 договору після укладення цього договору всі витрати, пов`язані з наданням послуг по реалізації продукції відповідача, несе позивач самостійно.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що збитки, понесені при здійсненні діяльності за цим договором, покриваються кожною із сторін самостійно за рахунок власних коштів. Зазначене не стосується випадків, коли будь-яка із сторін цього договору зазнала збитків внаслідок винних дій (бездіяльності) іншої сторони цього Договору.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Системний аналіз положень частини 1 статті 42, частини 1 статті 44 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Пунктом 6.1.7 Договору передбачено, що позивач зобов`язався негайно повідомляти відповідача про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під сумнів досягнення мети цього Договору.

Так, при вирішенні спору, суд першої інстанції надав належну оцінку підставам заявлених позивачем вимог, зазначивши про відсутність належних, допустимих, достатніх доказів здійснення позивачем заходів для можливого уникнення порушення умов договору, вжиття своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні договору про співробітництво від 20.08.2012 (негайного повідомлення відповідача про обставини, які перешкоджають належному виконанню договору).

Окрім того, невиконання відповідачем пунктів 5.1, 6.3.6 договору не є причиною неможливості отримання позивачем 8 кв. м. житлових приміщень в І черзі будівництва або сплати за них грошових коштів у порядку, встановленому договором, відповідно такі обставини не можуть бути підставою для стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості 8 кв. м. житлових приміщень в І черзі будівництва, так як позивачем не доведено вжиття своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні договору про співробітництво від 20.08.2012 і вчинення ним визначених договором дій для отримання у власність 8 кв. м. житлових приміщень в І черзі будівництва або грошових коштів за ці приміщення.

Стосовно заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Частинами 3,4,5 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини порушення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц, № 522/2201/15-ц та № 522/2110/15-ц, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17-ц).

Враховуючи необґрунтованість заявлених позовних вимог по суті, позовна давність не може бути застосована до спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки такі не спростовують зроблених судом висновків про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 177 584,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позову.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі №911/1067/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі №911/1067/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд».

4. Матеріали справи №911/1067/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська