Ухвала

від 05.07.2022 по справі 520/4502/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД МІСТАОДЕСИ

Справа № 520/4502/14-ц

Провадження № 4-с/947/25/22

УХВАЛА

06.07.2022

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, подану по справі №520/4502/14-ц за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг», ОСОБА_1

про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою, заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, в якій просить суд

зупинити до розгляду цієї скарги, передачу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 по виконавчому провадженню № 63751316;

визнати дію Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича вчинену 17.03.2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 63751316, незаконною;

скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 17.03.2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні № 63751316.

В обґрунтування наданої скарги скаржник посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2018 року по справі № 520/4502/14-ц з неї на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було стягнуто 2042693,00 грн.

28.02.2019р. на виконання вказаного вище судового рішенням було видано виконавчий лист, який на разі перебуває на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича.

ОСОБА_1 зазначає, що 19.04..2021 року нею було отримано повідомлення приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича по виконавчому провадженні № 63751316 про оцінку майна боржника, а саме: належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 , яку він має намір передавати на реалізацію за початковою ціною.

Скаржник вказує, що згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна боржника здійснюється у разі відсутності у

боржника достатніх коштів чи рухомого май на,тобто за наявності можливості виконання рішення за рахунок звернення стягнення на грошові кошти або рухоме майно боржника, звернення стягнення на нерухоме майно не проводиться і лише за відсутності достатніх коштів та рухомого майна у боржника виконавець може перейти до звернення стягнення на нерухомість.

При тому, що таке звернення стягнення проводиться у визначеній законом

послідовності: спочатку звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що приватним виконавцем Колечко Д.М. був порушений порядок звернення стягнення на майно боржника, так як, крім вище зазначеної квартири, вона на праві приватної власності володіє автомобілем та двома земельними ділянками, крім цього у неї із заробітної плати щомісяця утримуються кошти на погашення боргу за рішенням суду, а тому рішення суду на теперішній час нею виконується, крім цього, у приватного виконавця Колечко Д.М. на теперішній час відсутнє рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно боржника.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною скаргою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу скаргу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2021 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника було повернуто без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України, оскільки до матеріалів скарги не надано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а саме: заінтересованій особі та стягувачу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.12.2021 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2021 року було скасовано, матеріли скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суддіКиївського районногосуду м.ОдесиПетренка В.С. від 09.02.2022 року було прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника. Призначено скаргу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.Заяву ОСОБА_1 про зупинення реалізації нерухомого майна залишено без задоволення.

24.06.2022 року від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайович надійшов відзив на скаргу, в якому приватний виконавець просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги у повному обсязі, з підстав того, що він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження».

До відзиву на скаргу приватним виконавцем було надано також копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63751316.

Скаржник - ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання 06.07.2022 року не з`явилась, однак 19.04.2022 року надала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути скаргу за її відсутності, вимоги скарги підтримала у повному обсязі, скаргу просила задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 06.07.2022 року не з`явився, однак у наданому відзиві просив розглянути скаргу за його відсутності, у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» та ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання 06.07.2022 року не з`явились, про поважність причин відсутності суд не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №520/4502/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг», ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року, позовну заявуТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML 500/191/2006 від 23 листопада 2006 року у розмірі 2 042 693,77 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2020 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін.

На даний час на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження №63751316, яке відкрите на підставі заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 520/4502/14-ц, виданого 28.02.2019 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором за № ML 500/191/2006 від 23 листопада 2006 року станом на 05 червня 2014 року у розмірі 2 042 693,77 грн.

До заявипро відкриттявиконавчого провадженняпредставником стягувачадодано копіюдоговору іпотеки№ ML500/191/2006від 23листопада 2006року,відповідно доякого предметоміпотеки єнерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

26.11.2020 року приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63751316 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 26.11.2020 року, за вих. №4240 (поштові відправлення №68004 0275907 9, 68004 0275906 0, були отримані боржником 04.12.2020).

П. 2 зазначеної постанови було зобов`язано боржника надати декларацію про доходи та майно боржника.

03.12.2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №63751316 та того ж дня боржник ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, про що наявна відповідна відмітка в матеріалах виконавчого провадження.

04.12.2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку.

07.12.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.

При цьому, з`ясувавши, що на заарештованих рахунках боржника відсутні грошові кошти, приватним виконавцем розпочато процедуру звернення стягнення на належне боржнику нерухоме майно.

З Інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавбачається,що ОСОБА_1 на правіприватної власностіналежать: земельнаділянка АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 ;квартира, за адресою АДРЕСА_2 , яка знаходиться в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Так, 29.01.2021 року приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було описано та накладено арешт на квартиру загальною площею 33,2 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, р. № 17650 від 23.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Під час здійснення опису та арешту вищезазначеної квартири, було встановлено, що боржниця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не мешкає та не з`являється, про що зазначено в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника.

25.02.2021 року приватним виконавцем винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, якими було описано та накладено арешт на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 .

07.05.2021 року приватним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортний засіб марки: ИЖ; Модель ТЗ: 2715; Категорія ТЗ: ВАНТАЖНИЙ; Рік виробництва ТЗ: 1988; VIN: НОМЕР_1 ; номер кузова: НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_2 ; колір ТЗ: синій, що належить боржнику ОСОБА_1 , однак до теперішнього часу транспортний засіб не знайдено та боржником не повідомлено його місцезнаходження.

Зі змісту матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що на адресу боржника неодноразово надсилались вимоги приватного виконавця, відповіді на заяви, листи тощо, а саме: 25.01.2021, 30.04.2021, 14.05.2021,21.05.2021та 10.08.2021,якими булозобов`язаноборжника з`явитись особисто або направити уповноваженого представника з довіреністю на прийом до приватного виконавця та подати виконавцю декларацію про майно та доходи за формою, встановленою Міністерством юстиції України; надати для огляду (складання постанови про описта арешт майна боржника) належний боржнику транспортний засіб; надати копії технічних та правовстановлюючих документів на належні боржнику земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_5 АДРЕСА_4 , земельна ділянка НОМЕР_3 та на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та надати письмові пропозиції щодо видів майна, на яке слід звернути стягнення в першу чергу.

Однак, боржником не виконано вимоги пункту З частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», тобто не було надано декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та маймо, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Окрім того, боржник не скористався своїми правами передбаченими частиною 5 статті 48 «Про виконавче провадження», а саме: запропонувати виконавцю види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

У зв`язку з невиконанням боржницею у добровільному порядку рішення суду, 17.03.2021 року виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна (квартири) боржника, про що винесено відповідні постанови, копії яких було направлено на виконання суб`єкту оціночної діяльності та до відома сторонам виконавчого провадження (супровідний лист №1431).

Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , про незалежну оцінку майна від 05.04.2021 року, ринкова вартість об`єкта оцінки - квартири, загальною площею 33,2 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , складає: 528 537,00 грн.

09.04.2021 року на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення було направлено відповідний лист, з повідомленням про оцінку арештованого майна, в якому було зазначено про вартість оціненого майна визначену суб`єктом оціночної діяльності. Згідно із зворотнім повідомленням №68004 0285139 0, 68004 0285138 2, ОСОБА_1 отримала зазначене повідомлення 19.04.2021 року.

26.04.2021 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 щодо неможливості передати на реалізацію квартиру АДРЕСА_1 , копію вказаної заяви також боржником направлено до Міністерства Юстиції України. Відповідь приватним виконавцем надано боржнику 30.04.2021 року.

13.05,2021 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 , на яку приватним виконавцем надано відповідь 21.05.2021 року.

10.06.2021 року за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця щодо здійснення виконавчого провадження №63751316, яка проводилась на підставі заяви ОСОБА_1 від 21.04.2021 року, порушень вимог законодавства не встановлено.

Згідно звітівсуб`єктаоціночної діяльностіТовариства зобмеженою відповідальністю«РОСЛА»,код ЄДРПОУ33568981про експертнігрошові оцінкивід 21.09.2021року,ринкова вартістьоб`єктівоцінки:земельної ділянкиз поліпшенням(наземельній ділянцірозташована будівлясадибного типу,вулична вбиральня,інші господарчіспоруди),площею 0,0492га,для індивідуальногосадівництва,кадастровий номер:5123981400:01:002:4000,за адресою: АДРЕСА_5 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , складає: 47157,09грн.; земельної ділянки, площею 0,0657 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 5123981400:01:002:3999, за адресою: АДРЕСА_6 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , складає: 61 043,00 грн.

При цьому, загальна сума звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження складає 2 248 963,15 гривень.

29.09.2021 року виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, було підготовлено заявку на реалізацію.

29.09.2021 року за вих. № 6764 до державного підприємства «СЕТАМ» було подано заявку на реалізацію земельної ділянки площею 0,0492 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 5123981400:01:002:4000, за адресою: АДРЕСА_5 , та за вих. № 6791 подано заявку на реалізацію земельної ділянки площею 0,0657 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 5123981400:01:002:3999, за адресою; АДРЕСА_6 , однак вищезазначені заявки були повернуті на доопрацювання в зв`язку із тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони», статті 135 Земельного Кодексу України, реалізація (примусовий продаж) земельних ділянок в межах виконавчого провадження здійснюється шляхом проведення земельних торгів, організація та проведення яких лежить поза межами компетенції ДП «СЕТАМ».

У наступному, вищевказані земельні ділянки були виставлені на реалізацію на земельні торги через ДП «Прозорро.Продажі», але не були реалізовані у зв`язку із відсутністю на них попиту.

30.09.2021 року за вих. №6796 до державного підприємства «СЕТАМ» було подано заявку на реалізацію житлової нерухомості, а саме: квартири, загальною площею 33,2 кв,м., житловою площею 26,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

30.09.2021 року на сайті ДП «Сетам» було оприлюднено повідомлення про перші торги із реалізації лоту №496190 (спірне майно) за стартовою ціною 528537.00 грн., призначені на 01.11.2021 року.

01.11.2021 року предмет іпотеки (лот № 496190) було реалізовано Державним підприємством «СЕТАМ», м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6 за допомогою системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ, за початковою (стартовою) ціною продажу предмета іпотеки - 528 537,00 грн. (п`ятсот двадцять вісім тисяч п`ятсот тридцять сім гривень нуль копійок).

29.11.2021 року приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, який цього ж дня направлений сторонам виконавчого провадження, до ДП «СЕТАМ» та переможцю проведених електронних торгів за вих. № 10047.

19.12.2021 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 щодо можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження №63751316, та цього ж дня боржник ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження та зробила фотокопії, що підтверджується відповідною відміткою в матеріалах виконавчого провадження.

09.02.2022 року на адресу приватного виконавця надійшла довідка від 28.12.2021 року за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця, порушень вимог законодавства не встановлено.

Відповідно до вимог ст.129-1Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст.14ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України«Про виконавчепровадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України«Про виконавчепровадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, завершальною стадією якого є виконання судового рішення. Затримання виконання судового рішення може бути виправданим лише за виняткових обставин. Проте, у будь-якому разі, таке затримання не може бути настільки довгим, аби була знищена сама сутність того права, яке захищається частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях дійшов висновку, що неспроможність держави вжити належних заходів для виконання рішення суду впродовж строку, визначеного національним законодавством, означає позбавлення частини першої статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод її корисного значення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року) сформулював правову позицію, згідно якої виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6Європейської конвенціїз правлюдини та основоположних свобод.

Стаття 451 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-4111 «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

У статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права та обов`язки державного виконавця.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в мовному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше манно боржника остаточно визначається виконавцем.

За змістом вказаних норм боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше манно боржника остаточно визначається виконавпем. Проте відмову виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано в судовому порядку необгрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувана й не ускладнено виконання рішення.

Таким чином, в порушення вимог п. 2, 3, 5 ч. 5, ч. 8 ст. 19, ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржник ОСОБА_1 у жодний спосіб не повідомила виконавця про наявність у неї коштів, на які можливо звернути стягнення у першу чергу; не повідомила, де перебувають належні їй на праві власності транспортні засоби; не з`являвся на виклики державного виконавця; не повідомила про рахунки, на яких можуть знаходитися кошти; не запропонувала види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Встановивши, що судоверішення,яке набрало законної сили тривалий час не виконується (з 11.10.2018 року), а боржник несумлінно користується наданими йому правами, не сприяєзабезпеченню своєчасногота вповному обсязівчиненню виконавчихдій виконавцем,встановивши,що навітьзагальна оціночнавартість всьогоописаного урамках виконавчогопровадження майна(утому числі,земельних ділянок,на реалізаціїяких упершу чергунаполягає боржнику скарзі)втричі меншаніж сума,що підлягаєстягненню урамках виконавчогопровадження, приватний виконавець дійшов висновку про правомірність звернення стягнення на належну боржниці квартиру.

Посилання скаржникана те,що урамках виконавчогопровадження булозвернуто стягненняна їїзаробітну платнюта самеза рахунокцих відрахуваньмогло бути виконано рішеннясуду,не приймаєтьсясудом доуваги,оскільки щомісячнівідрахування іззаробітної платиу середньомускладають 2000,00грн.,що єнеспівмірним іззагальною заборгованістюза виконавчим провадженням (2248963,15гривень),навіть,враховуючи,щомісячні відрахуваннявід заробітноїплати такошти,що надійшливід реалізаціїквартири,борг завиконавчим провадженнямна сьогоднішнійдень складає 1 708 733,50 гривень.

При цьому,стягнення булозвернуто нажитлове майноборжника,де вінне мешкає,оскільки згідновідповідей Департаментунадання адміністративнихпослуг уквартирі за адресою: АДРЕСА_2 , жодна особа не зареєстрована та сама ОСОБА_1 навіть у скарзі зазначає іншу адресу мешкання.

Також не приймаються судом до уваги посилання скаржника на те, що виконавець своїми діями порушив черговість звернення стягнення, оскільки Закон надає право саме виконавцеві остаточно визначати черговість стягнення на кошти та інше майно боржника.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у постанові від 29.07.2020 по справі №385/31/17, провадження №61-1424св19, відхиляючи касаційну скаргу боржника, мотивовану порушенням черговості звернення стягнення та вважаючи обґрунтованими висновки суді попередніх інстанцій, щодо здійснення виконавцем тотожних з цією справою дій відповідно до закону, в межах наданих йому повноважень та без порушень прав боржника.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що заходи, спрямовані на реальне виконання судового рішення, здійснювалися приватним виконавцем з порушенням вимог закону, без дотриманням прав боржника, спростовуються наданими доказами, зокрема, щодо перебігу і хронології виконавчих дій, вчинених приватним виконавцем у виконавчому провадженні.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені особливості звернення стягнення на заставлене майно.

Частиною сьомою цієї статті визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, ця норма є відсильною та надає судовому виконавцю повноваження застосувати до реалізації предмета іпотеки у виконавчому провадженні за рішенням суду про стягнення боргу положення Закону України «Про іпотеку», які визначають особливості звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку за Законом України «Про іпотеку».

Розділом V Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV регламентовано порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, що передбачає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки (стаття 33) та особливості реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (статті 41-50).

За змістом частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Отже,норми ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь інотекодержателя.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року у справі №522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18.

З огляду на зазначене, підлягають відхиленню доводи боржниці про те, що приватний виконавець безпідставно звернув стягнення на предмет іпотеки у рамках виконання рішення суду про стягнення боргу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що приватний виконавець діяв в межах своєї компетенції, з дотриманням вимог чинного законодавства та правомірно вчинив дії щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні № 63751316.

Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що дії приватного виконавця є неправомірними, як і не надано доказів, які б свідчили про добровільне виконання рішення суду, у зв`язку з чим, скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, подану по справі №520/4502/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг», ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Петренко В. С.