Рішення

від 07.07.2022 по справі 404/8664/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8664/21

Номер провадження 2/404/2326/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.

за участі секретаря - Проскурня О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Гімназія «Сучасник» Кіровоградської міської ради» третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача Управління освіти Кропивницької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального закладу «Навчально-виховних комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо- юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» в якій просить визнати наказ №267 від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати незаконним та стягнути з управління освіти Кропивницької міської ради середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримала позовні вимоги та пояснила, що відсторонення від посади працівника є правом власника або уповноваженого ним органу, а не обов`язком. Конституцією України забезпеченя права та свободи громадян є головним обвязком держави.

Крім того, чинний КЗпП України не містить застережень щодо того, що відсторонення працівника від роботи здійснюється в обов`язковому порядку без збереження заробітної плати. При цьому оскаржуване розпорядження не містить жодних застережень щодо того, що його відсторонення від посади повинно здійснюватися без збереження заробітної плати.

Статтею 46 КЗпП України визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, за нормами статті 46 КЗпП України не передбачено будь-якого

іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника.

Проведення щеплень є волевиявленням громадянина , а не обов`язковою дією що відповідно порушує права її права. Окрім того її не було заздалегідь повідомлено про необхідність вакцінуватися.

Директор ліцею заперечла щодо задоволення позовний вимог , надавши до суду відзив,де зазначив,що згідно Наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 № 2153 визначено перелік професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. До цього переліку відносяться і працівники лійею.

На виконання зазначеного наказу позивачці було вручено письмове попередження про обов`язкове профілактичне щеплення , про що вона особисто підписала про ознайомлення.

Ніхто не може бути зобов`язаний вакцинуватись, однак для певних категорій осіб така вакцинація є обов`язковою оскільки забезпечує здорове середовище для широкого кола осіб та має значне соціальне значення. І тому у разі відмови особи від обов`язкової вакцинації, що є її правом, настають наслідки які є негативними для неї, однак натомість забезпечують гарантії для іншого більш широкого кола осіб.

Представник відділу освіти заперечила щодо задоволенняя позовної заяви.

Ухвалою судді від 01.12.2021 року відкрито спрощене провадження та призначена справа до розгляду.

Заслухавши пояснення позивача її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали суд находить позов який задоволенню не підлягає.

Встановлено,що позивачка працює на посаді вчителя української мови у Комунального закладу «Навчально-виховних комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо- юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області».

03 листопада 2021 року ОСОБА_1 було вречене повідомлення №192 про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, а в разі ненадання відповідного документу до 05.11.2021 року про можливість відсторонення від роботи без збереження заробітної плати про що свідчить її власноручний підпис 03.11.2021 року (а.с.13).

Відтак, згідно Наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 № 2153 визначено перелік професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. До цього переліку відносяться і працівники музичної школи № 3.

На виконання цього наказу директором Комунального закладу «Навчально-виховних комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо- юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» видано наказ від 08 листопада 2021 року № 267 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ».

Посадовою інструкцією Директора ліцею передбачено обов`язок керуватись у своїй діяльності законами України, Статутом, та наказами власника та уповноваженого органу управління у підпорядкуванні якого перебуває заклад.

Відповідно до ч. першої ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не виконує роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

05 листопада 2021 року позивач з`явилась на роботі, однак ні сертифікату, ні довідки про наявність протипоказань до вакцинації не надала.

Відповідно до наказу від 01.03.2022 року №56 директору гімназії зупинена дія наказу №257 від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » (а.с.43).

Пунктом 416 Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»: керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 ; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці :а частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Належним підтвердженням здійснення вакцинації є наявність у працівника сертифіката відповідного зразка.

Таким чином, контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників зазначеною постановою КМУ покладено безпосередньо на керівників підприємств, установ, організацій.

Отже, дії директора ліцею щодо відсторонення позивача від роботи є цілком законними та грунтуються на нормах постанови КМУ.

Посилання позивача на те,що за данними МОЗ України вакцини против COVID- 19 які застосовуються в Україні не пройшли клінічні випробування та не включені лікарських засобів є недоречним, оскільки, ніхто не може бути зобов`язаний вакцинуватись, однак для певних категорій осіб така вакцинація є обов`язковою оскільки забезпечує здорове середовище для широкого кола осіб та має значне соціальне значення. І тому у разі відмови особи від обов`язкової вакцинації, що є її правом, настають наслідки які є негативними для неї, однак натомість забезпечують гарантії для іншого більш широкого кола осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, за загальним правило такому працівникові заробітна плата не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця зберегти заробітну плату за працівником, відстороненим через відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби.

Водночас, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я (стаття 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами б, г статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: у передбачених

законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. У спорах, що розглядалися ВС, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров`я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Будь-яке право об`єктивно кореспондується із обов`язками, право на дошкільну освіту законодавець пов`язує із обов`язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині так і оточуючих її осіб. Дитина не позбавлена права на освіту, яку може отримати у інших формах.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Зважаючи на це, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

Аналогічну паралель можна провести і з правом особи на працю. Право на працю не може бути використано на шкоду іншій значній кількості осіб (в тому числі дітей).

Таким чином, відсторонення вчителя, яким не виконано вимоги чинного законодавства щодо вакцинації є цілком законним та обґрунтованим, та спрямоване на забезпечення гарантій держави, передбачених статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Згідно рішення ЄСПЛ від 15.03.2012 у справі Соломахін проти України (заява №24429/03) обов`язкове щеплення як примусовий медичний захід є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції право на повагу до приватного життя особи, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Порушення фізичної недоторканності заявника можна вважати виправданим для дотримання цілей охорони здоров`я населення та необхідності контролювати поширення інфекційного захворювання.

Водночас у рішенні від 08.04.2021 у справі Вавржичка та інші проти Чеської Республіки [GC] заява № 47621/13, і 5 інших) ЄСПЛ вкотре зазначив, що обов`язковість щеплень є втручанням у Право на повагу до приватного життя, яке гарантоване статтею 8 Конвенції. Разом із цим, щоб визначити, чи призвело таке втручання до порушення статті 8 Конвенції, суд повинен обґрунтувати доцільність і виправданість таких дій відповідно до абзацу другого цієї статті, тобто встановити: 1) чи є втручання виправданим відповідно до закону; 2) чи має воно на меті законні цілі; 3) чи були вони виправданими в демократичному суспільстві.

Як зазначає ЄСПЛ, оспорюване втручання мало б опиратися на національне законодавство. Водночас закони повинні бути як адекватно доступними, так і сформульованими з достатньою точністю (наприклад, рішення від 15.11.2016 у справі Дубська і Крейзова проти Чеської Республіки [GC] (заяви № 28859/11 і № 28473/12)).

Таким чином для забезпечення суспільного інтересу в дотриманні права на безпеку для здоров`я у аспекті забезпечення неможливості поширення інфекційної хвороби COVID-19 допускається пропорційне втручання в особисте право на повагу до приватного життя та отримання особою відповідного щеплення.

При цьому такий обов`язок особи ґрунтується на нормах національного законодавства, про які вказано вище, положення яких є достатньо чіткими та не допускають множинного трактування.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Надана позивачкою довідка з медичного закладу від 04.11.2021року лікарем ОСОБА_4 про те,що позивачка хворіла на негоспітальну двобічну полісегметарну пневмонію, середньої важкості,SARS-COV-2-100B.8(а.с18)та довідка де зазанчено кількість антитіл(а.с.17) не надають підстав для скасування винесеного наказу про відсторонення від посади, належної довідки передбаченої МОЗ України позивачкою не надано, відповідно лікарською установою не видано.

Судом такожвстановлено,що навчителів Комунальногозакладу «Навчально-втиховнихкомплекс загальноосвітняшкола І-ІІступенів №34економіко-правовийліцей «Сучасник»дитячо-юнацький центрКіровоградської міськоїради Кіровоградськоїобласті» поширюється дія Переліку № 2153.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що у позивача є протипоказання до проведення вказаного профілактичного щеплення остання суду не надала.

Тому судприйшов довисновку щодовідмови взадоволенні позовнихвимог позивачки.

На підставі ст.ст.232,233,235,237-1 КЗпП України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказом МОЗ України 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій,виробництв та організацій, працівники якихпідлягають обов`язковим профілактичним щепленям» та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 265 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу «Гімназія «Сучасник» Кіровоградської міської ради» третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача Управління освіти Кропивницької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу Комунального закладу «Навчально-виховних комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 економіко-правовий ліцей «Сучасник» дитячо- юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»( нині Комунальний заклад «Гімназія «Сучасник» Кіровоградської міської ради») № 267 від 08.11.2021 року про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну

частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня

складання повного тексту судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Комунальний заклад «Гімназія «Сучасник» Кіровоградської міської ради» ,код ЄДРПОУ 31703800, місце знаходження: Студенський бульвар, 11А, м. Кропивницький, 25015;

третя особа: Управління освіти Кропивницької міської ради, код ЄДРПОУ

05403286, місце знаходження: вул.В.Перспективна. буд.41, м. Кропивницький, 25006.

Повнийтекст судовогорішення складено 11.07.2022року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда