Постанова

від 29.06.2022 по справі 2-52/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-52/11 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/811/354/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м.Львів

Справа № 2-52/11

Провадження № 22ц/811/354/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Левика Я.А., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова, постановлену у м. Львові 21 грудня 2021 року у складі судді Кавацюка В.І., у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про надання дозволу на звернення стягнення на незареєстроване нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , -

встановив:

17 вересня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. звернувся до суду з цим поданням.

Подання обґрунтовуєтим,щона виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. перебуває виконавче провадження № 63944414 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова № 2-52/11 від 7 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 2 292 425, 29 грн. заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146 (10306996000) від 21 березня 2006 року. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146 (10306996000) від 21 березня 2006 року в розмірі 2 292 425, 29 грн. , з яких: заборгованість по кредиту - 137 063,97 доларів США , що еквівалентно 1 095 552,31 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 115 070,15 доларів США, що еквівалентно 919 755,71 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 146 313,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 130 303,97 грн., штраф за неналежне виконання умов договору - 500 грн. - звернути стягнення на об`єкти нерухомого майна, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається з п`яти житлових кімнат, житловою площею 77,9 кв.м, та кухні, загальною площею 166,8 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0725 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ; шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Встановити, що початкова ціна об`єктів вищевказаного нерухомого майна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

16 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, скеровано боржнику для виконання, стягувану - до відома.

24 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що 23 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшла заява про зупинення вчинення виконавчих дії, у зв`язку зі звернення стягувача до суду із заявою про заміну вибулої сторони (боржника) правонаступником.

11 травня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку з тим, що цього дня на адресу приватного виконавця надійшла ухвала Шевченківського районного суду м.Львова №2-52/11 від 15 березня 2021 року про заміну сторони у виконавчому провадженні а саме, заміну боржника ОСОБА_4 на її правонаступника - ОСОБА_3

12 травня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

26 серпня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника: житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку, реєстраційний/кадастровий номер 4610137500:11:002:0054 за цією ж адресою.

Приватним виконавцем встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 3 вересня 2004 року №21486 ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку Серії ЯА№438261, земельна ділянка за адресю успадкованого будинку, кадастровий номер 4610137500:11:002:0054 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Зазначені об`єкти нерухомості ОСОБА_4 передала в іпотеку ПАТ «УКРСИББАНК» згідно договору іпотеки №811 від 21 березня 2006 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00031991586 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що вбачається із свідоцтва НОМЕР_1 від 26 червня 2017 року.

Виконавчі дії приватним виконавцем вчиняються на підставі судового рішення про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146 (10306996000) від 21 березня 2006 року в розмірі 2 292 425, 29 грн. на об`єкти нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (на житловий будинок та земельну ділянку) шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_3 .

У зв`язку з цим приватний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2021 року подання задоволено. Надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_3 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку під час виконання судового рішення, а саме: 1) житловий будинок, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка, реєстраційний/кадастровий номер 4610137500:11:002:0054, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Ухвалу суду оскаржує ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі посилається на те, що висновок суду першої інстанції про належність йому вищевказаного майна не підкріплено необхідними та достатніми доказами, тому він є передчасним, оскільки наявності жодного нотаріально посвідченого правочину з проводу набуття ним права на іпотечне майно судом не встановлено. Просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні подання.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. перебуває виконавче провадження ВП № 63944414 з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова № 2-52/11 від 7 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УКРСИББАНК» 2 292 425, 29 грн. заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146 (10306996000) від 21 березня 2006 року. В рахунок погашення заборгованості за цим кредитним договором в розмірі 2 292 425, 29 грн., з яких: 137 063,97 доларів США заборгованість по кредиту, що еквівалентно 1 095 552,31 грн.; 115070,15 доларів США, що еквівалентно 919 755,71 грн. - проценти за користування кредитом, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 146 313,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 130 303,97 грн., штраф за неналежне виконання умов договору - 500 грн.; звернуто стягнення на об`єкти нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Встановлено, що початкова ціна об`єктів вищевказаного нерухомого майна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

16 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, скеровано боржнику для виконання, стягувану - до відома.

Постановою приватного виконавця від 24 грудня 2020 року зупинено виконавче провадження у зв`язку з тим, що 23 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця Пиць А.А. надійшла заява про зупинення вчинення виконавчих дії, у зв`язку зі звернення стягувача до суду із заявою про заміну вибулої сторони (боржника) правонаступником.

11 травня 2021 року поновлено вчинення виконавчих дій у зв`язку з тим, що 11 травня 2021 року на адресу приватного виконавця надійшла ухвала Шевченківського районного суду м.Львова №2-52/11 від 15 березня 2021 року про заміну сторони у виконавчому провадженні а саме: заміну боржника ОСОБА_4 на її правонаступника - ОСОБА_3 .

Постановою від 12 травня 2021 року замінено сторону виконавчого провадження.

26 серпня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, реєстраційний (кадастровий) номер 4610137500:11:002:0054, що знаходиться за цією ж адресою.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 3 вересня 2004 року №21486, посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В., ОСОБА_4 успадкувала від ОСОБА_5 цегляний будинок, з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , та належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 6 березня 1997 року за реєстраційним №10725а.

Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку Серії ЯА№438261, описана вище земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Згідно договору іпотеки №811 від 21 березня 2006 року, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка, посвідченого приватним нотаріусом Цибко Т.Б., ОСОБА_4 передала в іпотеку ПАТ «УКРСИББАНК» нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з п`яти житлових кімнат, житловою площею 77,9 кв.м, та кухні, загальною площею 166,8 кв.м, земельну ділянку, площею 0,0725 га, яка розташована за цією ж адресою. Іпотечний договір зареєстровано у Державному реєстрі іпотек та накладено заборону відчуження на передане в іпотеку майно.

З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що зазначені вище житловий будинок та земельна ділянка належать ОСОБА_4 .

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00031991586 від 5 серпня 2021 року стверджується, що ОСОБА_4 померла, про що ЛМВ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області видано свідоцтвом НОМЕР_1 від 26 червня 2017 року.

Виконавчі дії приватним виконавцем вчиняються на підставі судового рішення про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №169/06Р-231/146 (10306996000) від 21 березня 2006 року в розмірі 2 292 425, 29 грн. на описані вище об`єкти нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідно до положень ЦК України право власності на нерухоме майно виникає не з моменту підписання договору купівлі-продажу, чи отримання майна в інший передбачений законодавством спосіб, а з моменту державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Згідно із ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно із ч. ч. 4, 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст. 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Спадкоємець може спадщину прийняти або не прийняти. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Є встановленим, що ОСОБА_3 20 грудня 2017 року подав до Третьої Львівської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 як син спадкодавця відповідно до ст.1269 ЦК України (т.3 а.с.34), 26 грудня 2017 року нотаріальною конторою почато спадкову справу № 806/2017. ОСОБА_3 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 з 16 березня 2001 року (т.3 а.с.46). Свідоцтво про право на спадщину не видано. Відомості про наявність інших спадкоємців ОСОБА_4 відсутні.

Відтак, належить зробити висновок, що ОСОБА_3 вчинив дії, направлені на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , хоч свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення подання.

З висновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391, 440 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 5 липня 2022 року.

Головуючий

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Я.А. Левик

---

Р.В. Савуляк