Ухвала

від 18.10.2022 по справі 2-52/11

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-52/11

пр. 4-с-172/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань Дибі І.Б.

за участю:

представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчому провадженні № 65386996, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2-52/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив 7», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року боржник ОСОБА_1 , через представника адвоката Кантеміра В.І., звернувся до суду із вказаною скаргою, яка мотивована тим, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. перебуває виконавче провадження № 65386996 з виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва 02 квітня 2011 року в справі № 2-52/11 про солідарне стягненняз ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборгованості в розмірі 267 849,48 доларів США (гривневий еквівалент 2 142 260,14 грн) та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» 227,50 грн понесених судових витрат.

Заявник вказує, що приватним виконавцем всупереч ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірно звернуто стягнення в першу чергу на житлове приміщення, а саме належну йому квартиру АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці та, не дивлячись на те, що в нього у власності перебувають земельні ділянки.

Крім того, зазначає, що приватним виконавцем під час прийняття постанови про арешт майна від 11 серпня 2021 року всупереч ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» не вказано про підсобні приміщення та споруди як в квартирі, так і в будинку, а також без огляду приватним виконавцем і понятими зазначеного житлового приміщення.

Представник заявника також зауважує, що оцінка нерухомого майна проведена приватним виконавцем без особистого огляду об`єкта оцінки, не зроблено його фото та за відсутності договору про проведення оцінки майна, що не відповідає вимогам Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442.

Посилаючись на викладене, заявник просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О.: щодо звернення стягнення наквартиру АДРЕСА_1 ; під час прийняття постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 65386996; з використання у виконавчому провадженні № 65386996 звіту ТОВ «Приватна експертна служба» про оцінку квартири АДРЕСА_1 .

05 липня 2022 року на підставі розпорядження керівника апарату від 01 липня 2022 року, у зв`язку із заявленим 09 червня 2022 року суддею Новаком Р.В. самовідводом, здійснено повторний автоматизований розподіл та визначено суддю для розгляду справи та передано згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

27 липня 2022 року до суду надійшли пояснення на скаргу від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. разом із матеріалами виконавчого провадження № 65386996, в яких остання просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що оскільки у боржника недостатньо коштів на банківських рахунках для погашення заборгованості, тому прийнято рішення про накладення арешту на належну йомуквартиру АДРЕСА_1 ; боржник не надав пропозицій щодо черговості реалізації належного йому майна чи предметів; оскільки відчуження належного ОСОБА_1 житлового приміщення не відбулося, а у зв`язку з відкликанням іпотекодавцем своєї згоди, подальша його реалізація стала неможливою, тому 12 та 18 серпня 2021 року накладено арешт на інше, належне боржнику нерухоме майно, а також направлено до суду подання про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, а саме на земельні ділянки; проведення арешту та опису майна боржника можливе як без присутності останнього, так і доступу до приміщення.

В судовому засіданні представник боржника скаргу підтримав та просив задовольнити з наведених у ній підстав.

Суд на підставі положень ч. 2 ст. 450 ЦПК вирішив здійснювати розгляд справи у відсутність учасників процесу, які в судове засідання не з`явилися.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши зміст скарги, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 65386996, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. відкрито виконавче провадження № 65386996 з примусового виконання виконавчого листа № 2-52/11 виданого 02 квітня 2021 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» прострочену заборгованість за кредитною лінією в розмірі 267 849,48 доларів США (еквівалент2 142 260,14 грн) та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» 227,50 грн понесених судових витрат.

Крім того, 11 травня 2021 року в межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після прийняття вказаної постанови (у банках, згідно з переліком), здійснено запити направлено вимоги, зокрема, до:Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо наявності права власності/користування на земельні ділянки, що зареєстровані за ОСОБА_1 , Головного сервісного центру МВС України щодо зареєстрованого права власності/користування на транспортні засоби боржника; АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», та ін. щодо надання інформації про арешт коштів, зупинення видаткових операцій на рахунках боржника та про рух коштів; Київського бюро технічної інвентаризації щодо наявності реєстрації права власностіна квартиру АДРЕСА_1 .

Також постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. від 11 травня 2021 року в межах цього ж виконавчого провадження накладено арешт на належні ОСОБА_1 корпоративні права в межах частки власності у ТОВ «Агро-елемент груп», ТОВ «Проджектюніт» і все рухоме та нерухоме майно.

При цьому, судом з`ясовано, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. 17 травня 2021 року направлено вимоги Бишівській громаді, Макарівській селищній (сільській) раді та 04 червня 2021 року Головному управлінню Держгеокадаструу Київській областіпро надання інформації щодо наявності права власності/користування земельними ділянками, що зареєстровані за божником, згідно з переліком.

Під час здійснення приватним виконавцем вказаних дій, встановлено, що на рахунках боржника в АТ КБ «ПриватБанк» знаходилося 2 067,06 грн, які списано з направленням коштів на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», а також на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , та наявні у боржника земельні ділянки, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: земельні ділянки: кадастровий номер 3222780600:05:024:0058, площа 2,0001 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222780600:05:007:0048, площа 1,9999 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222780600:05:008:0040, площа 2,0001 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222780600:05:008:0041, площа 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222780600:05:008:0039, площа 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада;земельну ділянку, кадастровий номер 3222780600:05:008:0042, площа 1,9999 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222780600:05:007:0050, площа 1,9998 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222780600:05:007:0049, площа 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Бишівська сільська рада; кадастровий номер 3222783200:04:004:0022, площа 3,5580 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Копилівська сільська рада; кадастровий номер 3222783200:04:004:0021, площа 5,8012 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Копилівська сільська рада; кадастровий номер 3222783200:05:005:0041, площа 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Київська область, Макарівський район, Копилівська сільська рада; кадастровий номер 3222755103:00:024:0027, площа 0,3000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Київська область, Макарівський район, с. Фасівочка; кадастровий номер 3222755103:00:025:0025, площа 3,9170 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Фасівочка; кадастровий номер 3222755103:00:025:0024, площа 0,4500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Київська область, Макарівський район, с. Фасівочка; кадастровий номер 3222755103:00:024:0026, площа 1,0013 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Фасівочка; кадастровий номер 3221884400:08:269:0114, площа 4,6982 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, Литвинівська сільська рада; кадастровий номер 3222755103:00:021:0013, площа 0,1500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Київська область, Макарівський район, с. Фасівочка.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. 09 червня 2021 року у виконавчому провадженні № 65386996 направлено запити до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1 , з проханням надання дозволу на її реалізацію, а також щодо наявності заборгованості.

Судом з`ясовано, що іпотекодержателем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлено 09 червня 2021 року приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. направлено відповідь в якій банк надав згоду на реалізацію предмета іпотеки, яку відкликано останнім 01 грудня 2021 року.

Крім того, встановлено, що 11 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. в межах вказаного виконавчого провадження, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а також 12 серпня 2021 року на перелічені вище належні ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в Макарівському районі Київської області, які також описано та арештовано 18 серпня 2021 року згідно з переліком.

При цьому, 15 вересня 2021 року Печерським районним судом м. Києва подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задоволено та звернуто стягнення на нерухоме майно, яке належить останньому, але не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме наземельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в Макарівському районі Київської області, згідно з вказаним вище переліком.

29 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні № 65386996 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» (сертифікат від 05 листопада 2020 року № 970/20, виданий Фондом Держмайна України строком до 05 листопада 2023 року) для надання письмового звіту з експертної оцінки описаного та арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , в результаті якого звітом від 08 жовтня 2021 року визначено вартість вказаного нерухомого майна в розмірі 990 800,00 грн.

18 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні № 65386996 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» (сертифікат від 05 листопада 2020 року № 970/20, виданий Фондом Держмайна України строком до 05 листопада 2023 року) для надання письмового звіту з експертної оцінки описаного та арештованого майна, а саме належних ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в Макарівському районі Київської області, згідно із вказаним вище переліком.

Обставини щодо повідомлення приватним виконавцем про визначення вартості нерухомого майна сторонами, так само, як і їх результат стороною заявника не оспорюються, і такі наявні в матеріалах виконавчого провадження № 65386996.

Підтвердження про вчинення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні № 65386996 інших виконавчих дій, зокрема, направлених на примусову реалізацію описаного та арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , відсутні та доказів вчинення таких дій стороною заявника не надано.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Законута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктами 10-12 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), встановлено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

Якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

За змістом ч.ч. 5, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У виконавчому провадженні № 65386996 встановлено факт відсутності у боржника в достатньому розмірі коштів та інших цінностей для задоволення вимог стягувача, після прийняття постанови про арешт коштів боржника та направлення на виконання до банківських установ, а звідповідей банків встановлено, що на кошти боржника накладено арешт, але їх недостатньо для погашення боргу перед стягувачем, погашення виконавчого збору та витрат пов`язаних з проведенням виконавчих дій, у зв`язку із чим приватний виконавець правомірно розпочав у виконавчому провадженні виконавчі заходи спрямовані на стягнення з боржника іншого майна відмінного від коштів.

Доказів протилежного скаржник суду не надав та не підтвердив розрахунком достатності коштів на рахунках для погашення заборгованості.

Одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, за яким на державного виконавця покладено обов`язок по проведенню виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.

При цьому, доводи скаржника про те, що здійснення приватним виконавцем заходів щодо опису та арешту квартири боржника є передчасними та такими, що порушує черговість стягнення майна боржника, є безпідставними, оскільки, враховуючи положення вищевказаної ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», черговість стягнення на майно та кошти боржника визначається саме виконавцем.

Боржник ОСОБА_1 , маючи на праві власності відповідне майно, а самеземельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в Макарівському районі Київської області та, усвідомлюючи розмір заборгованості, яку йому необхідно погасити, не звернувся до виконавця та не запропонував майно, яке необхідно та можливо реалізувати в першу чергу.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. під час прийняття постанови про опис та арешт майна боржника від 11 серпня 2021 року дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії проведено в присутності двох понятих, яким було роз`яснено їхні права та обов`язки, інформацію про власника вказаного нерухомого майна, отримано з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Також з оскаржуваної постанови приватного виконавця від 11 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 65386996 вбачається, що останнім зазначено назву кожного описаного предмета: двокімнатна квартира, загальною площею 46,00 кв. м, в т. ч. жила 29,5 кв. м, яка складається з коридору площею 4,9 кв. м, ванної площею 2,1 кв. м, вбиральні площею 0,9 кв. м., кухні площею 7,8 кв. м, житлових кімнат площею 14,8 кв. м та 14,7 кв. м.

Доказів того, що приватним виконавцем у вказаній постанові не вказано про інші підсобні приміщення та споруди як в квартирі АДРЕСА_1 , так і в цьому будинку в цілому, і які саме (вид, площа), а також документальних підтверджень про належність таких ОСОБА_1 стороною скаржника не надано, при цьому, постановою від 11 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. в межах вказаного виконавчого провадження на жодні інші об`єкти нерухомості арешт не накладався.

Щодо посилань заявника на те, що квартиру щодо якоїприватним виконавцем прийнято постанову про арешт та опис майна передано в іпотеку за кредитним договором, за яким не стягується в примусовому порядку заборгованість у виконавчому провадженні, за відсутності згоди іпотекодержателя, то суд зазначає, що відповідно до правової позиції від 04 лютого 2015 року, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-238цс14, виконавчі дії з реалізації предмета іпотеки, на яке звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводяться за спеціальним порядком відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку».

Зазначені заявником підстави визнання дій приватного виконавця протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна боржника є такими, що не впливають на сутність правомірності проведення виконавчих дій по опису та арешту майна боржника, враховуючи те, що стороною заявника не заперечувався факт, що майно, яке підлягало опису та на яке було накладено арешт належить боржнику, а приватнийвиконавець, в свою чергу, зобов`язаний вживати всіх заходів для виконання рішення суду.

Крім того, накладення арешту на квартиру боржника, яка перебуває в іпотеці банку як іншого стягувача, жодним чином не порушує права самого боржника.

Поряд із цим, судом встановлено, що вилучення та примусова реалізація арештованого нерухомого майна боржника, зокрема, квартири АДРЕСА_1 , приватним виконавцем не здійснюється, оскільки первинним іпотекодержателем цього об`єкта нерухомості є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», який дозволу на такі дії не надав, а проводяться дії, направлені на примусову реалізацію належних скаржнику, однак право власності на які не зареєстроване в установленому порядку,земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в Макарівському районі Київської області, при цьому, законність дій приватного виконавця в цій частині ОСОБА_1 не оскаржується, а відтак судом не перевіряється.

Також суд, вказує, що відсутність згоди первинного іпотекодержателя на опис та арешт приватним виконавцем квартири - предмета іпотеки не порушує права боржника та не забороняє державному виконавцю вчиняти дії щодо проведення опису та арешту такого майна.

Що ж стосується вимог скаржника про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. щодо використання у виконавчому провадженні № 65386996 звіту ТОВ «Приватна експертна служба» про оцінку квартири АДРЕСА_1 , то суд зазначає про необґрунтованість та безпідставність вказаної вимог, з наступних підстав.

У ч. ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержательу 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами,що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінкиза регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльністьв Україні».

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майнає документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майната майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнаі майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки,що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимогидо проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майната проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Згідно з п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майнаі майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язанихз ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур,що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначениму договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінкина нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних данихта іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застереженьі припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

При цьому, суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльностіє учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.

У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено відповідальність оцінювачівта суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності-суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповіднодо умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна,і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те,що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ниму певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Судуу постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

Стороною заявника не надано підтверджень про порушення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні № 65386996 вимог ч. ч. 1-3, 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» і невідповідності дій державного виконавця щодо оцінки майна вказаним положенням не встановлено й судом.

При цьому, суд враховує, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, тому учасники виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця.

Отже, враховуючи вище викладене та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 447-453, 18, 430-432 ЦПК України, ст. ст. 18, 24, 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчому провадженні № 65386996, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2-52/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив 7», про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 20 жовтня 2022 року.

Суддя О.Л. Бусик