Постанова

від 11.07.2022 по справі 125/1957/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1957/20

Провадження № 22-ц/801/894/2022

Категорія: 11

Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 рокуСправа № 125/1957/20м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Медвецького С.К.

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №125/1957/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката МотилюкаОлексіяВільямовича на рішення Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Салдан Ю. О.,

встановив:

У листопаді2020року ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником нежитлового приміщення магазину по АДРЕСА_1 і земельної ділянки, на якій розташоване приміщення. У складі приміщення є підвал, потрапити до якого можна тільки обійшовши належну позивачу будівлю з правого боку. Однак обхід справа і виконання робіт з обслуговування зовнішніх стін будівлі позивача неможливий, оскільки там майже впритул знаходиться сусідня споруда, власником якої є відповідач ОСОБА_2 .

Позивач стверджував, що належна відповідачу ОСОБА_2 споруда фактично являє собою легку металеву конструкцію (контейнер) без фундамента, тому не є капітальною спорудою, а є тимчасовою конструкцією (малою архітектурною формою). У зв`язку із розташуванням цієї конструкції впритул до належної йому будівлі, позивач не може повноцінно користуватися своєю власністю, внаслідок чого порушуються його права як власника майна.

Посилаючись на вказане позивач просив усунути перешкоди в користуванні ним належним йому нежитловим приміщенням магазину, розташованого по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу (знесення) належної ОСОБА_2 металевої конструкції/контейнера, позначеного як нежитлове приміщення «Торгівельний кіоск», позначений на плані літерою «Т», загальною площею 12,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок коштів відповідача. Судові витрати просив залишити за позивачем..

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2022 року у задоволенні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проусунення перешкодв користуваннівласністю відмовлено повністю.

Судові витрати позивача залишено за позивачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та позиції учасників справи у відзивах на неї та у судовому засіданні

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мотилюк О.В.. просив рішення Барського районного суду Вінницької області від28 січня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, складено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми процесуального права.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не виконав вимогу закону щодо закриття провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мотилюк О.В. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Шикунова А. О. заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, просила в задоволенні відмовити.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина першастатті 263 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Встановлено, щовласником нежитлового приміщення магазину по АДРЕСА_1 , і земельної ділянки з кадастровим номером 0520210100:01:028:0030, на якій розташоване приміщення, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лани Віньковеччини». Право власності Товариства на вказане приміщення було зареєстровано 19.12.2017. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою № 292492609 від 24.12.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Ці обставини також визнав позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 з 2016 року є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Віньковеччини», що підтверджується даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач ОСОБА_2 з 2006року євласником нежитловогоприміщення «Торгівельнийкіоск»,позначений наплані літерою«Т»,загальною площею12,8кв.м,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 ,а такожз 2008року земельноїділянки площею0,0027га зкадастровим номером0520210100:01:028:0020,на якійрозташовано вказанеприміщення.Вказані обставинипідтверджуються наявноюв матеріалахсправи копієюнотаріально посвідченогодоговору купівлі-продажувід 25.07.2006,копією реєстраційногопосвідчення наоб`єкти нерухомогомайна,які належатьфізичним особам,виданого 26.07.2006Комунальним підприємством«Барське районнебюро технічноїінвентаризації»,копією технічногопаспорта № НОМЕР_1 на нежитловеприміщення «Торгівельнийкіоск»,виготовленого станомна 31.05.2021,копією нотаріальнопосвідченого договорукупівлі-продажуземельної ділянкивід 16.04.2008,копією державногоакта направо власностіна земельнуділянку серіїЯМ№654319.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві стверджував, що саме він є власником приміщення магазину, впритул до якого розташована належна відповідачу будівля, і що саме йому таке розташування сусідньої будівлі заважає належним чином користуватися своєю власністю.

Однак під час судового розгляду встановлено, що власником приміщення магазину по АДРЕСА_1 , з 2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лани Віньковеччини», яке до суду за захистом своїх прав не зверталося.

Додані позивачем до позовної заяви нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.11.2017 і земельної ділянки від 28.11.2017, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 105633646 від 29.11.2017 і номер 105634304 від 29.11.2017, всупереч наведеним у позовній заяві твердженням, не відображають актуального правового статусу нерухомості, стосовно якої заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні.

Таким чином, обставини, викладені у позовній заяві, не підтвердилися під час судового розгляду, оскільки позивачем не надано жодних доказів стосовно користування приміщенням, яке належить на праві власності не йому, а юридичній особі, і не обґрунтовано право не власника майна заявляти позов про усунення перешкод у користуванні майном, яке йому не належить і безпосередньо в його користуванні не перебуває. Позивачем не надано жодних доказів будь-якого порушення прав позивача відповідачем.

З викладенихмотивів суд першоїінстанції дійшовправильного висновку,що узадоволенні позовуслід відмовитиповністю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України,статті 141 ЦПК Українисуд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись 375, 381-384, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупредставника позивача ОСОБА_1 адвоката МотилюкаОлексіяВільямовича -залишити без задоволення.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

С.К. Медвецький