Постанова

від 07.08.2022 по справі 125/1957/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1957/20

Провадження № 22-з/801/114/22

Категорія: 11

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 рокуСправа № 125/1957/20м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд вскладі колегіїсуддів судовоїпалати уцивільних справах: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Медвецького С.К.

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Шикунової Аліни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 проусунення перешкодв користуваннівласністю відмовлено повністю.

Судові витрати позивача залишено за позивачем.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник позивача ОСОБА_2 адвокат Мотилюк О.В. подав апеляційну скаргу в якій, просив рішення Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 адвоката МотилюкаОлексія Вільямовича залишено без задоволення.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 28 січня 2022 року - залишено без змін.

14 липня 2022 року до Вінницького апеляційного суду від представника відповідачки ОСОБА_1 -адвоката ШикуновоїАліни Олександрівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить стягнути в з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Заява мотивована тим, що 12 липня 2022 року Вінницьким апеляційним судом проголошено постанову, якою апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 адвокат Мотилюк О.В. залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, постановляючи постанову суду Вінницьким апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідачем здійснено оплату витрат на правничу допомогу в сумі 5000 гривень. Вказані витрати підтверджуються наявними в матеріалах справи, а саме: договором на надання правничої допомоги від 30.06.2022 року, актом виконаних робіт від 07.07.2022 року та квитанцією від 07.07.2022 року.

08 серпня 2022 року від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Мотилюка О.В. надійшли заперечення, в яких останній зазначив що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованім, посилаючись на те, що представником відповідача не подавався відзив на апеляційну скаргу, судове засідання тривало лише 15 хвилин, а тому заява не підлягаєм задоволенню. Також зазначив, що стороною йому не було надіслано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Просив суд відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шикунової А.О.

Ознайомившись із матеріалами цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

На підтвердження таких витрат суду було надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 30.06.2022року.

Відповідно до акту виконаних робіт від 07.07.2022 року , вартість правничої допомоги станом на дату складання акту становить 5000 грн.

Згідно квитанції № ПН 243 від 07.07.2022 року ОСОБА_1 сплатила 5000 гривень витрат за правничу допомогу ЗГ дог. від 30.06.2022року.

Згідно з ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 270ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1Закону України "Проадвокатуру таадвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення представника позивача ОСОБА_3 адвоката Мотилюка О.В. під час розгляду заяви свого підтвердження не знайшли.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у своїй Постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц дійшов висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як слідує з матеріалів справи, між відповідачкою та адвокатом Шикуновою А.О., яка діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 601, укладено договір про надання правничої допомоги від 30 червня 2022 року.

Колегія суддів вважає, що надані представником позивача докази підтверджують витрати понесені позивачем за надання професійної правничої допомоги адвоката та є обґрунтованими.

Розподіляючи витрати, які відповідачка понесла на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги позивача в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правничої допомоги, акт виконання робіт про надання правничої допомоги, квитанція про оплату вартості послуг, є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, адже цей розмір доведений документально, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн не суперечать принципу розподілу судових витрат.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника відповідачки ОСОБА_1 -адвоката ШикуновоїАліни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

С.К. Медвецький