Ухвала

від 12.07.2022 по справі 752/8012/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 752/8012/22

провадження № 2-з/752/321/22

УХВАЛА

13.07.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2022 року заявник ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дідика І.М. звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до його подання, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову до його подачі шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200», 4461 куб.см, 2020 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Системний електронний експорт», із забороною вчинення будь-яких дій по відчуженню вказаного рухомого майна.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник має намір звернутися до суду із позовом до ТОВ «Системний електронний експорт» та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення із ТОВ «Системний електронний експорт» на користь заявника матеріальної шкоди в сумі 750101,70 грн. та моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., яка була завдана ОСОБА_1 внаслідок аварії, яка відбулась 22.12.2021 року. Заявник вказує, що вжиття заходів забезпечення майбутнього позову забезпечить охорону матеріально-правових інтересів ОСОБА_1 від можливих недобросовісних дій з боку товариства, якому належить транспортний засіб, та забезпечить реальне та ефективне виконання судового рішення, в разі задоволення судом пред`явлених позовних вимог. Посилаючись на викладене, а також з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні судового рішення, заявник просить забезпечити позов до його подання, шляхом накладення арешту на зазначене рухоме майно товариства із забороною вчинення дії щодо його відчуження.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову до його подання підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборону на вчинення дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема, те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

В своїй заяві заявник просить накласти арешт на рухоме майно юридичної особи, яка може набути статус відповідача за майбутнім позовом та стороною заявника надано суду достатні докази на підтвердження того, що саме ця особа є власником рухомого майна.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що предметом розгляду майбутнього позову буде відшкодування матеріальної шкоди в сумі 750101,70 грн. та моральної шкоди сумі 50000,00 грн., вважаю вимоги заявника про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на рухоме майно, із забороною на вчинення дії щодо його відчуження, є співмірними із позовними вимогами, які заявник має намір пред`явити в майбутньому, а тому вважаю за необхідне заяву задовольнити, оскільки, вбачається ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом даної заяви заявника.

Крім того, варто звернути увагу сторони заявника на те, що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі, - задовольнити.

Накласти арешт на рухоме майно - транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200», 4461 куб.см, 2020 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Системний електронний експорт», із забороною вчинення будь-яких дій по відчуженню зазначеного рухомого майна.

Визначити стягувачем за даною ухвалою - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Визначити боржником за даною ухвалою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Системний електронний експорт», ЄДРПОУ 41683896, адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 9/11, офіс 502.

Роз`яснити заявнику, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.

Суддя Н.П. Чередніченко