Рішення

від 11.07.2022 по справі 620/911/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2022 року Чернігів Справа № 620/911/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Буд-7" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Буд -7» (далі - ТОВ «Основа Буд 7», позивач) до Державної податкової служби України (далі ДПС, відповідач) про визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №104 від 23.11.2021 до податкової накладної №313 від 14.03.2017; №105 від 23.11.2021 до податкової накладної №533 від 15.06.2017; №106 від 24.11.2021 до податкової накладної №899 від 28.09.2018; №107 від 25.11.2021 до податкової накладної №530 від 15.06.2018; №108 від 29.11.2021 до податкової накладної №890 від 28.09.2018; №109 від 29.11.2021 до податкової накладної №900 від 28.09.2018; №110 від 06.12.2021 до податкової накладної №888 від 28.09.2018; №111 від 06.12.2021 до податкової накладної №894 від 28.09.2018; №112 від 06.12.2021 до податкової накладної №898 від 28.09.2018 та зобов`язати відповідача прийняти та зареєструвати вказані розрахунки датою їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунок коригування податку на додану вартість не є заявою про повернення надмірно сплачених коштів, відтак, пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не може бути застосований до правовідносин стосовно реєстрації розрахунків коригування податку на додану вартість.

02.02.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.06.2022 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.06.2022 на виконання ухвали суду від 07.06.2022 позивачем подано позовну заяву в новій редакції.

22.06.2022 ухвалою суду продовжено розгляд справи.

Відповідачем відзив не подано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Основа Буд 7» зареєстровано як юридична особа 05.06.2007, що підтверджується витягом з ЄДР. Основний вид діяльності (КВЕД 41.10) Організація будівництва будівель (а.с. 24).

За результатами господарських операцій, а саме укладення попередніх договорів купівлі продажу житлового та нежитлового приміщення, позивачем складені податкові накладні: від 14.03.2017 №313; від 15.06.2017 №533; від 28.09.2018 №899; від 15.06.2018 №530; від 28.09.2018 №890; від 28.09.2018 №900; від 28.09.2018 №888; від 28.09.2018 №894; від 28.09.2018 №898, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, попередні договори купівлі продажу житлового та нежитлового приміщення між сторонами розірвано, кошти повернуто, та позивачем складено розрахунки коригування до кількісних та вартісних показників: №104 від 23.11.2021; №105 від 23.11.2021; №106 від 24.11.2021; №107 від 25.11.2021; №108 від 29.11.2021; №109 від 29.11.2021; №110 від 06.12.2021; №111 від 06.12.2021; №112 від 06.12.2021, які подані на реєстрацію у ЄРПН, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами розгляду поданих розрахунків, відповідачем 22.12.2021, 23.12.2021 надіслані позивачу квитанції, в яких зазначено, що документ не прийнято, з підстав порушення вимоги статті 102 Податкового кодексу України, пункту 6 порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування (а.с. 41, 54, 62, 70, 86, 94, 110, 118, 131).

Тобто спірним питанням у даній справі є правомірність застосування статті 102 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 192.1статті192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Так, аналіз наведених норм свідчить про право позивача на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.

Відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК Україниреєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, підставою для неприйняття спірних розрахунків слугувало посилання відповідача на положення статті 102 ПК України.

Стаття 102 ПК України не визначає порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов`язань з податку на додану вартість. Натомість пункт 102.5 статті 102 ПК України регулює питання повернення надмірно сплачених коштів.

Водночас, розрахунок коригування податку на додану вартість не є заявою про повернення надмірно сплачених коштів, відтак, пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не може бути застосований до правовідносин стосовно реєстрації розрахунків коригування податку на додану вартість.

У свою чергу пунктом102.1. статті102 Податкового кодексу України(станом на дату направлення квитанції №1) встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, зміст даного пункту регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов`язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної.

Антологічна правова позиція викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 820/3401/17

У постанові від 28.10.2021 у справі № 520/12915/19 Верховний Суд зазначив, що положення статті 102 ПК України не регламентують порядок та строки здійснення коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі зміни суми компенсації вартості товарів /послуг чи повернення товарів/коштів.

Таким чином даний пункт регламентує лише діяльність податкового органу, в зв`язку з цим він не може бути використаний для регулювання спірних правовідносин.

Посилання відповідача як на підставу неприйняття спірних розрахунків на положення пункту 6 порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 суд відхиляє, з огляду на таке.

У пункті 6 Порядку №1246 зазначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) та розрахунок коригування.

Податкові накладні: №313 від 14 березня 2017 року, ПН №890 від 28 вересня 2018 року, ПН №899 від 28 вересня 2018 року, ПН №898 від 28 вересня 2018 року, ПН №900 від 28 вересня 2018 року, ПН №894 від 28 вересня 2018 року, ПН №530 від 15 червня 2018 року, ПН №533 від 15 червня 2018 року, ПН №888 від 28 вересня 2018 року складені та зареєстровані в ЄРПН вже після 01 лютого 2015 року, а отже, положення пункту 6 Порядку № 1246 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин і, відповідно, не можуть бути підставою для відмови у реєстрації спірних розрахунків коригування.

Отже, норми податкового законодавства, на які посилається податковий орган, не передбачають обмежень у часі коригування кількісних і вартісних показників, а тому дії щодо неприйняття на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладених розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, є протиправними.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу 10 пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем спірні розрахунки коригування датою їх подання є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України прийняти та зареєструвати спірні розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другоюстатті 6 КАС Українивизначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першоюстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів та підстав адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що останнє не підлягає задоволенню, оскільки в розумінні статті 382 КАС України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 22393,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 22393,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття розрахунків коригування кількісних і вартісних показників: №104 від 23.11.2021 до податкової накладної №313 від 14.03.2017; №105 від 23.11.2021 до податкової накладної №533 від 15.06.2017; №106 від 24.11.2021 до податкової накладної №899 від 28.09.2018; №107 від 25.11.2021 до податкової накладної №530 від 15.06.2018; №108 від 29.11.2021 до податкової накладної №890 від 28.09.2018; №109 від 29.11.2021 до податкової накладної №900 від 28.09.2018; №110 від 06.12.2021 до податкової накладної №888 від 28.09.2018; №111 від 06.12.2021 до податкової накладної №894 від 28.09.2018; №112 від 06.12.2021 до податкової накладної №898 від 28.09.2018.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: №104 від 23.11.2021 до податкової накладної №313 від 14.03.2017; №105 від 23.11.2021 до податкової накладної №533 від 15.06.2017; №106 від 24.11.2021 до податкової накладної №899 від 28.09.2018; №107 від 25.11.2021 до податкової накладної №530 від 15.06.2018; №108 від 29.11.2021 до податкової накладної №890 від 28.09.2018; №109 від 29.11.2021 до податкової накладної №900 від 28.09.2018; №110 від 06.12.2021 до податкової накладної №888 від 28.09.2018; №111 від 06.12.2021 до податкової накладної №894 від 28.09.2018; №112 від 06.12.2021 до податкової накладної №898 від 28.09.2018 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-Буд-7" просп.Перемоги, 39,м.Чернігів,14017 код ЄДРПОУ 35109145,

Відповідач: Державна податкова служба України Львівська площа, буд.8,м.Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393.

Повний текст рішення виготовлено 12 липня 2022 року.

Суддя І.І. Соломко