Ухвала

від 12.07.2022 по справі 369/16583/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 369/16583/18

провадження № 61-5469 зно 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Крата В. І. у справі за заявою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 травня 2022 року та постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

2. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року скасоване, та ухвалене нове судове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Вирішено питання розподілу судових витрат.

4. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу; на проведення експертизи; на поштові відправлення.

5. У грудні 2021 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року, в якій, зокрема, просив скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року залишено в силі, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Вирішено питання розподілу судових витрат.

7. Додатковою постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу.

8. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2022 року повернута заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 травня 2022 року та постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року.

9. 07 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву (уточнену), про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 травня 2022 року та постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року.

10. До заяви про перегляд за нововиявленими обставинами додано заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Крата В. І., подану на підставі пункту 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

11. Обґрунтовуючи свою заяву про відвід судді-доповідача Крата В. І. ОСОБА_1., зокрема, зазначив, що суддею-доповідачем було свідомо проігноровано положення частини другої статті 127 ЦПК України та не продовжено строк на подання позивачем відзиву на касаційну скаргу з власної ініціативи і наведене свідчить про свідоме та умисне ігнорування приписів норм ЦПК та настанов Верховного Суду, причини для чого вбачаються вкрай сумнівними та неоднозначними, однак в будь-якому випадку такими, які не дозволяють сподіватися на об`єктивний і неупереджений розгляд справи. Окрім цього, заява відповідача про стягнення судових витрат не направлялась позивачу, внаслідок чого він був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат, що свідчить про те, що суддею-доповідачем вчиняються дії по унеможливленню захисту своїх прав позивачем навіть у питанні стягнення судових витрат. ОСОБА_1 також зазначає, що ухвала Верховного Суду від 01 липня 2022 року про повернення його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була постановлена до закінчення строку на усунення недоліків та раніше ніж його уточнена заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка подана 30 червня 2022 року, приєднана до матеріалів справи, що підтверджується відомостями з автоматизованої системи документообігу Верховного Суду. Наведене свідчить про підозрілі дії, які чомусь постійно слугують на користь відповідачу та явно містять ознаки маніпуляцій з електронними базами Верховного Суду і свідчить, що суддею-доповідачем Кратом В. І. було проігноровано і настанови (щодо ситуацій, де щось трапилось не з вини позивача), викладені Верховним Судом, зокрема у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 509/667/15-ц, де прямо зазначено, що якщо фактор не був виною позивача, а був діями суду, то позивач не повинен нести за це тягар процесуальної відповідальності. Указане в свою чергу, вселяє сумніви і підстави вважати, що суддя-доповідач не є безстороннім та неупередженими під час розгляду даної справи, всупереч указаної Верховним Судом позиції в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18 про те, що з боку стороннього спостерігача не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи. Однак у даному випадку така кількість співпадінь і порушень, які «грають» виключно на користь відповідача, вселяє цілком об`єктивні сумніви. Також ОСОБА_1 у заяві про відвід зазначає, що судом не надано оцінки важливому доказу (земельно-технічній експертизі) та викладає незгоду з постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року. Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що якщо взяти наведені порушення норм ЦПК України, постанов Верховного Суду та ще й те, що «в угоду» відповідачу ставляться під загрозу навіть розгляди майбутніх справ аналогічної категорії, а також фактично йде позбавлення м. Києва незаконно зайнятих відповідачем земель - не видається за можливе говорити про чесний об`єктивний, безсторонній і неупереджений розгляд справи у відповідності до вимог законодавства та вимог ЄСПЛ.

12. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

13. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 11 липня 2022 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

14. Перевіривши наведені у заяві про відвід судді доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

15. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

16. Також частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

17. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

19. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

20. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

21. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

22. Отже, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. від розгляду справи 369/16583/18 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви зводяться до незгоди позивача з уваленими судовими рішеннями Верховного Суду - ухвалою від 10 травня 2022 року та постановою від 12 травня 2022 року, що в свою чергу також підтверджується його проханням про скасування цих процесуальних рішень, викладеному в уточненій заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року.

23. Інші доводи ОСОБА_1 , які він зазначає як на підставу для задоволення його заяви про відвід, не стосуються питань здійснення суддею Кратом В. І. правосуддя, а зводяться до питань процесуальної логістики і не свідчать про прояви необ`єктивності та/чи упередженості з боку судді при розгляді справи № 369/16583/18, що виключає підстави для його відводу в розумінні статті 36 ЦПК України.

24. Також необхідно звернути увагу на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

25. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді Крата В. І. і не свідчать про його заінтересованість у результаті розгляду справи № 369/16583/18, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Крата В. І. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Крата В. І. у справі за заявою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 травня 2022 року та постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк