Ухвала

від 16.08.2022 по справі 369/16583/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 369/16583/18

провадження № 61-5469вно22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Позов мотивований тим, що поруч з земельною ділянкою позивача розташована земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер 3222457400:04:002:0015, яка належить відповідачу. Позивачем було виявлено, що частина його земельної ділянки була самовільно відгороджена встановленим відповідачем парканом, що свідчить про самозахоплення частини його земельної ділянки та унеможливлює доступ до цієї частини земельної ділянки. За таких обставин, позивач звернувся до суду, вважаючи що відповідачем порушуються його право власності щодо земельної ділянки.

ОСОБА_1 просив:

зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222457400:04:002:0150: звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки та знести паркан, який перешкоджає та обмежує доступ до неї.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту порушення прав та інтересів позивача, що полягало у самовільному зайнятті відповідачем частини земельної ділянки, яка належить позивачу, не доведено факту невідповідності розміру та площі земельних ділянок відповідно до наявних державних актів, не доведено накладання однієї земельної ділянки на іншу згідно документів та хронології отримання відповідних прав на земельні ділянки, які належать позивачу та відповідачу, оскільки позивач не заявляв клопотання про проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи по даній справі, що в свою чергу свідчить про недоведеність позовних вимог і є підставою для відмови в задоволенні позову. За таких обставин суд відмовив у задоволенні позову.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення.

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222457400:04:002:0150, шляхом звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки по лінії Б-А на 8,87 метрів, по лінії В-Г на 8,88 метрів та знести паркан, який перешкоджає та обмежує доступ ОСОБА_1 до зазначеної земельної ділянки.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 146,20 грн.

Заяву ОСОБА_1 про стягнення іншої частини судових витрат залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 13 квітня 2021 року ухвалою Київського апеляційного суду за клопотанням ОСОБА_1 по справі було призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення вказаної експертизи було поставлено наступні питання: Чи перебуває паркан (який огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015) в межах координат крайніх точок за даними бази ГУ Держгеокадастру, визначених для ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015? Чи є порушення (або накладання) на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0150 - з боку земельної ділянки (паркану, що огороджує ділянку) з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015, відповідно до координат крайніх точок за даними бази ГУ Держгеокадастру, визначених для зазначених ділянок? На скільки метрів паркан (який огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015) заходить на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0150 - відповідно до координат крайніх точок за даними бази ГУ Держгеокадастру, визначених для цих ділянок, та яку площу складає таке накладення? Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України СЕ-19-21/13406-ЗТ від 04 жовтня 2021 року: частина паркану (який огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015) перебуває в межах координат крайніх точок за даними бази ГУ Держгеокадастру, визначених для ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015 загальною довжиною 17,24 м; частина паркану (який огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015) не перебуває в межах координат крайніх точок за даними бази ГУ Держгеокадастру, визначених для ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015 загальною довжиною 271,98 м; з боку земельної ділянки (паркану, що огороджує ділянку) з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015 є порушення (або накладання) на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0150; паркан (який огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:002:0015) заходить на межі земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:002:0150 - відповідно до координат крайніх точок за даними бази ГУ Держгеокадастру, визначених для цих ділянок на відстані 8,87 м. та 8,88 м. Площа такого накладення складає 0,0106 га; тобто, зазначений висновок експерта, достовірно вказує на те, що ОСОБА_2 самовільно зайняв частину належної ОСОБА_1 земельної ділянки, встановивши на ній паркан; оскільки колегією суддів ухвалюється остаточне рішення та враховуючи вищезазначені норми процесуального законодавства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім за подання позову, апеляційної скарги на ухвалу про повернення позову, а також апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, що у загальному розмірі становить 2 146,20 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено та додаткове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 53 700,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 16 640,40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на поштові відправлення в розмірі 109,50 коп.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що за надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 повинен сплатити грошові кошти у розмірі 53 700,00 грн. Також вбачається що ОСОБА_1 сплатив 16 640,40 грн в рахунок проведення будівельно-технічної експертизи та 109,50 грн на поштові відправлення, що також є частиною судових витрат. Витрати на надану професійну правничу допомогу, в разі зазначення обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають стягненню за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено. Зазначені у заяві ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53700 грн. є співрозмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними. Також є обґрунтованими та доведеними витрати, пов`язані з проведенням будівельно-технічної експертизи та поштовими відправленнями.

Короткий зміст постанов Верховного Суду

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 рокукасаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4 , задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 рудня 2020 року залишено в силі, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що, суди встановили, що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частини земельної ділянки за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Чабанівська селищна рада, кадастровий номер 3222457400:04:002:0150, з 2012 року, а згідно державного акту на право постійного користування землею ІІІ-КВ № 018703 від 21 лютого 2001 року ПП ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Чабанівської селищної Ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 14 грудня 2000 року № 259 надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,15 га для учбово-тренувального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (кадастровий номер земельної ділянки 3222457400:04:002:0015); суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту порушення прав та інтересів позивача, що полягало у самовільному зайнятті відповідачем частини земельної ділянки, яка належить позивачу, не доведено факту невідповідності розміру та площі земельних ділянок відповідно до наявних державних актів, не доведено накладання однієї земельної ділянки на іншу згідно документів та хронології отримання відповідних прав на земельні ділянки, які належать позивачу та відповідачу, оскільки позивач не заявляв клопотання про проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи по даній справі, що в свою чергу свідчить про недоведеність позовних вимог і є підставою для відмови в задоволенні позову; з урахуванням встановленого факту виникнення права постійного користування земельною ділянкою в ОСОБА_2 в 2000 році, відсутні будь-які підстави для висновку, що відповідач розмістив свій паркан на земельній ділянці позивача, оскільки земельна ділянка позивача (право на яку виникло та її реєстрація з присвоєнням кадастрового номеру відбулися пізніше) згідно матеріалів справи накладена на земельну ділянку відповідача. Тому суду першої інстанції належало відмовити в задоволенні позову з мотивів того, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів. Втім, суд першої інстанції частково помилився щодо мотивів відмови в задоволенні позовних вимог, проте правильно відмовив у задоволенні позову. Апеляційним судом необґрунтовано скасоване правильне по суті рішення суду першої інстанції. Тому постанову апеляційного суду належить скасувати, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити в силі. Оскільки постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, то й додаткова постанова апеляційного суду, розподіл судового збору в якій здійснений на підставі скасованої постанови апеляційного суду, також підлягає скасуванню.

Додатковою постановою Верховного суду від 08 червня 2022 року заяву ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 21 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова мотивована тим, що аргументи заяви про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази дають підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції понесені відповідачем підлягають стягненню з позивача. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 21 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи учасників справи

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав заяву, яка підписана представником Паськом С. А., про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року, в якій просив: скасувати постанову Верховного Суду від 12 травня 2022 року та ухвалу Верховного Суду від 10 травня 2022 року.

Заява мотивована тим, що ухвала Верховного Суду від 12 січня 2022 року про відкриття касаційного провадження була направлена позивачу аж 27 січня 2022 року, а отримана була 31 січня 2022 року, що стало причиною залишення відзиву ОСОБА_1 без розгляду та вплинуло на прийняте рішення по справі. Нововиявленими обставинами можуть бути не лише якісь інші судові рішення і т. п., а і будь-які істотні та не відомі обставини на час конкретного розгляду справи відповідною інстанцією, рішення якої переглядається.

Колегія не знала про невчасне направлення ухвали від 12 січня 2022 року позивачу, оскільки це не залежало безпосередньо від колегії (яка розглядала справу в час воєнного стану), а подані до даної заяви документи (які вдалося отримати після відновлення роботи сайтів державних підприємств і установ, які тимчасово не працювали) підтверджують дані обставини. Не розглянувши відзив позивача суд фактично піддався маніпуляції з боку відповідача, побудованій на приховуванні важливої інформації. Прийняття до розгляду відзиву на касаційну скаргу позивача для вирішення справи по суті має істотне значення, оскільки доводи у відзиві позивача повністю спростовують мотивацію, яка покладена в основу постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року у даній справі. Так само, врахування заяви про перегляд постанови та ухвали Верховного Суду за нововиявленими обставинами та відзиву позивача усуне загрозу створення небезпечного прецеденту, за якого різні постанови Верховного Суду містять протилежні висновки, а якщо бути більш точним - за протилежних фактів, обставин і доказової бази висновки суду однаково негативні.

Зазначає, що враховуючи неоднозначність застосування норм процесуального права та відхід від позиції Верховного Суду, зокрема викладеній в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 509/667/15-ц цілком слушною є постановка питання про передання справи для розгляду палатою (Великою Палатою) Верховного Суду з ініціативи учасника справи, як це передбачено частиною першою статті 404 ЦПК України.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення, які підписані представником ОСОБА_3 .

В письмових поясненнях зазначає, що як видно з матеріалів справи, під час проведення контрольних замірів на місцевості спеціалістами-землевпорядниками виявилося, що паркан сусідньої з відповідачем земельної ділянки з кадастровим № 3222457400:04:002:5007 на кілька метрів заходить на земельну ділянку відповідача (фотографії додані до матеріалів справи). Земельна ділянка з кадастровим № 3222457400:04:002:5007 належить з 2017 року ОСОБА_5 . Якби відповідач наважився подати до суду на ОСОБА_5 , останній би миттєво відімкнув відповідача від електроенергії, ось в чому причина такого боягузтва відповідача відносно ОСОБА_5 . У касаційній скарзі відповідача і в постанові від 12 травня 2022 року зазначається, що «визначити, усі фактичні межі (їх розміри) конфігурацію координати поворотних точок та площу земельної ділянки не вдалося» у даній же справі судова експертиза все встановила. Лише 17,24 метри паркану відповідача перебувають у межах його крайніх точок, зафіксованих в єдиній базі ГУ Держгеокадастру, натомість 271,98 метрів паркану відповідача перебувають поза межами крайніх точок ділянки відповідача, зафіксованих в єдиній в базі ГУ Держгеокадастру.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі щодо постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року, справу призначено до судового розгляду без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, повернуто.

Позиція Верховного Суду

Щодо клопотання про передання справи для розгляду палатою (Великою Палатою) Верховного Суду з ініціативи учасника справи.

Тлумачення змісту частини п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11.

Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

У клопотанні ОСОБА_1 відсутнє обгрунтування кількісного та якісного показників, які б свідчить про наявність виключної проблеми, необгрунтовано відсутуп від висновку Великої Палати Верховного Суду та необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд палатою (Великою Палатою) Верховного Судуналежить відмовити.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у заяві про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами, з таких мотивів.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Обставина, на яку посилається ОСОБА_1 , а саме те, що прийнявши до розгляду відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Верховний Суд прийняв би інше судове рішення не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 року необхідно відмовити.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (частина третя статті 429 ЦПК України).

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 403, 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про передачу справи на розгляд палатою (Великою Палатою) Верховного Суду, відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 12 травня 2022 рокувідмовити.

Постанову Верховного Суду від 12 травня 2022 року залишити у в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук