Ухвала

від 13.07.2022 по справі 378/1194/20

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/1194/20

Провадження № 6/378/3/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2022 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

представника позивача-

ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,

представників відповідача-

ПП "Терен": Бакуна В.М., Борисенка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області заяву директора ПП «Терен» ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 378/1194/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Терен», третя особа: Фермерське господарство «Гай ЛТД», про вилучення земельної ділянки та зобов`язання не чинити перешкоди у її користуванні та розпорядженні, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною заявою звернувся директор ПП «Терен» ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ПП «Терен» користується земельною ділянкою, площею 7,6818 га з кадастровим номером 3224255100:03:001:0033 на підставі договору оренди землі № 30 від 28.12.2012 року, укладеному між ПП «Терен» в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зареєстрований реєстратором ОСОБА_5 в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 року за №32240001005894. Між сторонами договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки від 28.12.2012 року. Відповідач ПП «Терен» виконував та виконує свої зобов`язання за вищевказаним договором та вчасно сплачував орендну плату ОСОБА_4 та його спадкоємиці ОСОБА_1 .. Проте, ОСОБА_1 звернуласьдо суду з позовною заявою ПП «Терен»,в якій просила суд вилучити із чужого незаконного користування у ПП «Терен» земельну ділянку площею, 7,6818 га, кадастровий №3224255100:03:001:0033, яка належить їй на праві приватної власності та зобов`язати ПП «Терен» не чинити їй перешкоди у користуванні та розпорядженні вищевказаною земельною ділянкою. Рішенням Ставищенськогорайонного судуКиївської областівід 25червня 2021року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Терен», третя особа: ФГ «Гай ЛТД», про вилучення земельної ділянки та зобов`язання не чинити перешкоди у її користуванні та розпорядженні відмовлено. 16 листопада 2021 року Київський апеляційний суд змінив мотивувальну частину рішення Ставищенського районного суду Київської області від 25 червня 2021 року. Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року позовні вимоги позивача задоволено частково: зобов`язано ПП «Терен» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,6818 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0033, яка належить їй на праві приватної власності та розташована на території Ставищенської селищної ради Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ПП «Терен» восени 2021 року проведено підготовку земельної ділянки до посівних робіт - проведено оранку та підживлення ґрунту земельної ділянки. Навесні 2022 року на вказаній земельній ділянці ПП «Терен» проведений комплекс весняно - польових робіт та посіяно зерно гречки врожаю 2022 року. За використання вищевказаної ділянки ПП «Терен» за перший квартал сплачено податок. Оскільки на даний час земельна ділянка засіяна гречкою, на дозрівання якої потрібний час - до 31 серпня 2022 року, тому наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду по цій справі.

Директор ПП «Терен» ОСОБА_3 та представник ПП "Терен" ОСОБА_6 в судовому засіданні заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримали, підтвердили викладені в ній обставини та просять суд відстрочити виконання судового рішення по справі № 378/1194/20 до 31 серпня 2022 року. В обгрунтування поданої заяви ОСОБА_3 зазначив, що на даний час земельна ділянка кадастровий номер 3224255100:03:001:0033, площею 7,6818 га засіяна гречкою, яка знаходяться в стані дозрівання, в період правомірного користування зазначеною земельною ділянкою. Закінчення повного циклу збору врожаю і звільнення земельної ділянки від зернових культур можливе в залежності від погодних умов, але з врахуванням минулих періодів до 31 серпня 2022 року. Повернення без збору врожаю спірної земельної ділянки відобразиться на подальшій фінансовій діяльності приватного підприємства, тобто призведе до збитків, оскільки основне джерело для покриття цих витрат є саме збір урожаю з земельної ділянки. Відтак повернення позивачеві земельної ділянки, на даний час практично неможливо без порушення прав ПП «Терен», оскільки на земельній ділянці кадастровий номер 3224255100:03:001:0033, площею 7,6818 га незавершене виробництво - посіви культури гречки. Виконанням рішення суду ПП "Терен" буде позбавлене можливості зібрати урожай, що призведе до погіршення його фінансового стану, зростання заборгованості та банкрутства. Зазначені обставини ускладнюють виконання рішення суду у справі №378/1194/20 та потребують відстрочення виконання рішення до завершення збору врожаю, після чого ПП "Терен" поверне зазначену земельну ділянку власнику.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні заяви щодо відстрочення виконання судового рішення, до суду подав заперечення на вказану заяву відповідача (т. 4 а. с. 16-18), в якому просить відмовити у задоволені заяви, мотивуючи тим, -що доказів проведення відповідачем вищезазначених робіт до заяви не додано, а лиш зазначено що використання ПП «Терен» даної земельної ділянки підтверджується Додатком 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, в якому у рядку 1.94 вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3224255100:03:001:0033. Разом з цим, враховуючи раніше досягнені у 2021 році домовленості, усі польові роботи на земельній ділянці були проведені Фермерським господарством «Гай ЛТД», а не ПП «Терен». Таким чином, ПП «Терен» не зазначило та не надало доказів жодних виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Окрім того обставини, на які посилається відповідач як на підставу для відстрочення виконання рішення суду (якби й дійсно такі існували), не свідчать про неможливість виконання рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2022 року, а лише відображають поточну діяльність ПП «Терен» та його витрати, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Ці обставини лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача та можливість настання для нього негативних наслідків у зв`язку з цим.

Суд, розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, заслухавши представників ПП "Терен" ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ставищенського районного суду від 25 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ПП «Терен» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 7,6818 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0033, яка належить їй на праві приватної власності та розташована на території Ставищенської селищної ради Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

ПП «Терен» є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника (т. 4 а.с. 4).

Свою діяльність ПП «Терен» здійснює на орендованих землях (суборенда), що підтверджується статистичною звітністю № 4 - СГ за 2021 рік щодо звіту про посівні площі сільськогосподарських культур за 2021 рік.

Із змісту розписки наданої 09.09.2021р. директором ПП «Терен» Бакуном В.М. вбачається, що останній зобов"язався не претендувати на використання спірної земельної ділянки в 2022 році (т. 4 а.с. 19).

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові від 21.02.2019 року у справі №2-54/08 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання" суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події).

В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження" є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012).

Отже, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 вказаної Конвенції.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Згідно з пунктом б) частини 1 статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

В судовому засіданні представниками ПП «Терен» не надано доказів того, що земельна ділянка площею 7,6818 га з кадастровим номером 3224255100:03:001:0033 засіяна культурою гречка, і що саме ПП «Терен», а не ФГ "Гай ЛТД" засіяно цю земельну ділянку. На момент такого посіву директору ПП «Терен» ОСОБА_3 було відомо про відкрите касаційне провадження по вказаній справі та він зобов`язувався не претендувати на використання спірної земельної ділянки у 2022 році, згідно поданої розписки.

Враховуючи вищевикладене, баланс інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви директора Приватного підприємства «Терен» Бакуна Володимира Миколайовича про відстрочення виконання судового рішення по справі №378/1194/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Терен», третя особа: Фермерське господарство «Гай ЛТД», про вилучення земельної ділянки та зобов`язання не чинити перешкоди у її користуванні та розпорядженні відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалусуду можебути поданаапеляційна скаргабезпосередньо доКиївського апеляційногосуду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко