Ухвала
від 07.07.2022 по справі 947/7252/22
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/7252/22

Провадження № 1-кс/947/4484/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000172 від 11.03.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, відомості про яке 11.03.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000172 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Фонтанської сільської ради, діє організована злочинна група, з числа депутатів та посадових осіб сільради, їх кураторів з бізнесу, депутатів Одеської міської та обласної ради, які в супереч інтересів держави, зловживаючи службовим становищем, з метою незаконного збагачення, здійснюють блокування роботи апарату виконкому сільської ради по важливим для ОТГ соціальним та інфраструктурним питанням, та розкрадання бюджетних коштів через підконтрольне їм управління капітального будівництва.

До вказаної групи депутатів відносяться деякі депутати сільської ради від політичних партій «Опозиційна платформа за життя», «Слуга народу» та «Наш край», які фактично вступили в коаліцію та своїми діями свідомо блокують роботу сільради.

В свою чергу, даних депутатів від вказаних політичних партій, координують та курирують депутати з Одеської міської ради, Одеської обласної ради та представники великого бізнесу.

Також, в ході досудового розслідування допитаний в якості свідка заступник голови Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_6 , який пояснив наступне, що 08.10.2021 року, деякі депутати Фонтанської сільської ради, з метою зриву сесії та нормального функціонування сільради, провели незаконну сесію, на якій зробили спробу незаконно змінити секретаря Фонтанської сільської ради від політичної партії «Слуга народу». Крім того, голова сільської ради, з 17.08.2021 року скликала сесії або виконком більше чотирьох разів, але на ці сесії депутати не приходили, або приходили і не реєструвались, що означає, що їх дії були свідомими. Зокрема, не відбулися через відсутність кворуму сесії, які призначені на 05.11.2021 року, 24.11.2021 року, 01.12.2021 року та 17.12.2021 року.

На виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, працівниками УСР в Одеській області ДСР НП України виконано у тому числі і ряд оперативних заходів під час яких отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 який є власником групи компаній «Ділекс» та буксирної компанії ТОВ «Аксон Шиппінг» на протязі останніх трьох років вступивши у змову з представниками проросійських політичних сил від партії «Опозиційна платформа за життя» (яка на даний час заборонена) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснював діяльність направлену на фінансування проросійсько направлених організацій за рахунок, та здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами фактичними власниками та беніфіціарами яких є представники партії «Опозиційна платформа за життя» та невстановлені громадяни РФ.

Так, ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з цією метою створив компанію ТОВ «Аксон-Шиппінг», яка фактично розташована за адресою м. Одеса, вул., Успенська 2/7 яка на протязі останніх 4 років надавала буксирні послуги в портах Южний та Миколаїв.

У своїй діяльності ТОВ «Аксон Шиппінг» використовувало плавзасоби які належали підприємству ТОВ «Сервіс Транс Балк» фактичними власниками яких є представники політичної партії «Опозиційна платформа за життя» ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 , останні в подальшому є власниками ряду підприємств які зареєстровані на території РФ та здійснюють фінансування підривної діяльності та території України.

Проведеним аналізом встановлено, що в період з 2021по 2022 роки ТОВ «Сервіс Транс Балк» надало послуги наступними буксирами (Вітязь, Сіріус В, Мідас,) підприємству ТОВ «Аксон Шиппінг» на 36 132 009,95 грн.

Вищезазначена група осіб використовувала ТОВ «Аксон Шиппінг» з метою виведення грошових коштів за межі фінансового контролю України та з метою легалізації коштів направлених на ведення підривної діяльності на території України.

Окрім того встановлено, що ОСОБА_7 вступив у злочину змову з в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та протягом 2021 року організував схему пов`язану з розкраданням грошових коштів Державного підприємства шляхом надання послуг ДП «МТП Южний» по завідома завищеним цінам.

В свою чергу ОСОБА_4 створював штучні умови направлені на укладання завідомо невигідних договорів для Державного підприємства, пов`язаних з наданням буксирних послуг.

В подальшому грошові кошти отримані ТОВ «Аксон Шиппінг» від ДП «МТП Южний» виводились на підконтрольні офшорні підприємства та перераховувались на рахунки у РФ з метою їх подальшої використання у підривній діяльності на території України.

Так, 28.04.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході вищевказаного обшуку, слідчим виявлено та вилучено речі та документи, що можуть мати значення для досудового розслідування, а саме:

-грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 100 штук, скрпілені паперовою биркою «БанкнотиНаціонального Банку, 100 аркушів по 500 гривень. Сума 50000 грн. м. Київ МФО 3222313 31 січ 2022 ОСОБА_11 (підпис)»;

-грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 100 штук, скрпілені паперовою биркою «Банкноти Національного Банку, 100 аркушів по 500 гривень. Сума 50000 грн. м. Київ МФО 3222313 31 січ 2022 ОСОБА_11 (підпис)»;

-флеш-накопичувач синього кольору з друкованим написом на корпусі «ДП «Маріупольський Морський торговельний порт» у кількості 2 штук;

-флеш-накопичувач синього кольору з друкованим написом на корпусі «Южний морський торговельний порт» у кількості 1 штука;

-аркуш паперу з друкованим написом починається з «Расчет 10.06.2021 …» з таблицею розрахунків;

-аркуш паперу з друкованим написом починається з «Mantsinen 300 ES…» з написом на іноземній мові;

-грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 70 штук, обмотані резинкою жовтого кольору;

-грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 60 штук, обмотані резинкою червоного кольору;

-паперовий конверт з написом «№110» в якому знаходиться :

1) купюри «AmericanexpressTrаvelesCheque EUR 100» у кількості 6 купюр;

2) аркуш паперу з друкованим написом «Список покупок PurchaseRecord»;

3) квитанція №2 про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу від 09.04.2008 р.;

4) грошові кошти номіналом 500 євро у кількості 1 штука (іноземна валюта);

5) грошові кошти номіналом 100 євро у кількості 5 штук (іноземна валюта);

6) грошові кошти номіналом 50 євро у кількості 4 штук (іноземна валюта);

7) грошові кошти 50 ELLI TURK LIRASI у кількості 1 штука (іноземна валюта);

8) грошові кошти 50 ? BankofEngland у кількості 2 штук (іноземна валюта);

9) грошові кошти 20 ? BankofEngland у кількості 11 штук (іноземна валюта);

10) грошові кошти 10 ? BankofEngland у кількості 5 штук (іноземна валюта);

11) грошові кошти 5 ? BankofEngland у кількості 1 штука (іноземна валюта).

- паспорт гр. України на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м.Донецьк, місце проживання: АДРЕСА_3 від 04.12.2000 р.(ВА 916 083);

- договір управління часткою корпоративних прав господарського товариства від 30.05.2016 р. на 5 арк.;

- договір управління часткою корпоративних прав господарського товариства від 30.05.2016 р. на 5 арк. (копія);

- повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про передачу в управління підприємств та/або корпоративних прав на 1 арк.

- грошові кошти номіналом 1000 гривень у поліетиленовому пакеті з папером із написом «1000 гривень 1000 аркушів на суму 1000000 гривень 30 січ 2022 р. (печатка) касир (підпис) Зразка 2014 та наступних років випуску»;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США (іноземна валюта), скріплені по 100 штук у кількості 28 штук (сума 280,000 доларів США);

- грошові кошти номіналом 500 євро у кількості 2 штуки (сума 1000 євро);

- грошові кошти номіналом 200 євро у кількості 12 штук (сума 2400 євро);

- грошові кошти номіналом 100 євро у кількості 51 штука (сума 5100 євро);

- грошові кошти номіналом 50 євро у кількості 30 штук (сума 1500 євро);

- мобільний телефон «Iphone12pro» темного кольору IMEI НОМЕР_1 ; IMEI2 НОМЕР_2 у чохлі чорного кольору.

Того ж дня, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні.

Після чого на адресу Київського районного суду м. Одеси направлено клопотання про арешт вилученого за адресою: АДРЕСА_2 майна, проте ухвалою слідчого судді від 27.05.2022 року зазначене клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин. Вказану ухвалу слідчого судді органом досудового слідства отримано лише 01.06.2022 року, що унеможливило повторно звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна протягом семи десяти годин з моменту прийняття такого рішення, оскільки саме в повному тексті ухвали зазначені недоліки, які підлягали усуненню.

Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність повторно звернутись до слідчого судді із клопотанням про накладенням арешту на вищезазначені речі і документи.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

Представник власник майна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на наступне. Пропущення процесуального строку на подачу клопотання про арешт майна стороною обвинувачення належним чином необґрунтоване. Майно було вилучено ще 28.04.2022 року. Протягом зазначеного часу власнику майна про підозру не повідомлено, не допитано в якості свідка, а отже сторона захисту вважає, що будь-яких доказів, що ОСОБА_4 має відношення до кримінального провадження немає, а обставини викладені у клопотанні сторони обвинувачення не підтверджуються жодним чином.

Власник майна ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на те, що ніяких договорів із ТОВ «Аксон Шиппінг» від імені ДП «МТП Южний» він не укладав, обставини викладені у клопотанні сторони обвинувачення не відповідають дійсності. Він не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні та взагалі не має до нього жодного відношення. Крім цього звернув увагу суду на те, що має відзнаки від ЗСУ, Міністерства оборони України та Верховної ради України.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що 28.04.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого слідчим виявлено та вилучено ряд речей та документів, перелік яких міститься в клопотанні.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що з моменту вилучення майна, арешт на яке просить накласти сторона обвинувачення, пройшло вже майже 1,5 місяці.

Разом з тим, з клопотання, а також долучених в обґрунтування матеріалів, не вбачається, яке відношення власник вилученого майна має до кримінального провадження, в рамках якого сторона обвинувачення звертається з клопотанням про арешт майна.

Так, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 організував схему пов`язану із розкраданням грошових коштів Державного підприємства шляхом надання послуг ДП «МТП Южний» по завідомо завищеним цінам. Разом з тим, до клопотання не долучено жодних матеріалів, підтверджуючих відношення ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, а саме те, що останній створював штучні умови направлені на укладання завідомо невигідних договорів для Державного підприємства, пов`язаних із наданням буксирних послуг.

Про підозру у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не повідомлялося, в якості свідка він не допитувався.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не зазначено та необґрунтовано, що вилучене в ході проведення обшуку майно відповідає хоча б одному із вищевказаних критеріїв, відсутнє також обґрунтування необхідності накладення арешту на зазначене майно, що позбавляє можливості перевірити відповідність вилученого майна категорії речових доказів. Сторона обвинувачення в клопотанні лише формально посилається на норми кримінального процесуального законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, оскільки в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а також стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000172 від 11.03.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

Майно, яке 28.04.2022 року було тимчасово вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: