Рішення

від 02.02.2022 по справі 160/23174/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Справа № 160/23174/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В., секретаря судового засідання:Голубцової А.І., за участі: представника позивача: Кисельова А.В., представника відповідача: Авілова Р.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/23174/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХЛІБ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХЛІБ» (далі - ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 13.10.2021 № 0150140720, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 932 830 грн. (746 264 грн. - за основним платежем, 186 566 грн. - за штрафними санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 13.10.2021 № 0150160720, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» донараховано зобов`язання з податку на прибуток разом на суму 3 926 318 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форми «П») від 13.10.2021 № 0150170720, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток за перше півріччя 2021 року на загальну суму 6 643 870 грн.

Позовні вимоги ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ" обґрунтовані протиправністю оскаржених податкових повідомлень - рішень, з огляду на безпідставність висновків акта перевірки. Позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС України, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, за період з 01.01.2017 по 30.06.2021. За результатами перевірки складено акт № 3144/04-36-07-20/39374206 від 17.09.2021 (далі - акт перевірки), на підставі якого сформовані зазначені податкові повідомлення - рішення.

Позивач зауважив, що ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ" - юридична особа приватного права та платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), основним видом господарської діяльності якого згідно КВЕД 10.71 є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів; тортів і тістечок нетривалого зберігання. Крім того, позивач займається роздрібною торгівлею хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами (код КВЕД 47.24), неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39), а також наданням в оренду інших машин, устаткування та товарів (код КВЕД 77.39). В період, що перевірявся, штат працівників ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ" нараховував 486 кваліфікованих одиниць. На балансі ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ" рахувалася достатня кількість виробничого обладнання, необхідного для ведення власної господарської діяльності, загальна вартість якого відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 становить 582 087,36 грн.

Для використання позивачем у власній господарській діяльності з метою переробки у борошно у підприємств-контрагентів позивача була придбана пшениця 2 та 3 класу, а також реалізована олія соняшникова нерафінована українського походження. Господарські операції із контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які вказують на правомірність формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Позивач вважає, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу. Позивач вказав, що в акті відсутні посилання на будь-які зауваження до первинних документів, які б не давали право ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» на формування податкового кредиту та витратної частини податку на прибуток, відсутні докази, які б спростували реальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками у періоді, що перевірявся, та докази, які б підтверджували обставини, що викладені в акті перевірки. Окрім того, в акті відсутні будь-які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», норм Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, позивач вважає, що посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо постачальників ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ") як на підставу не підтвердження реальності господарських операцій необґрунтованими, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

За таких обставин, позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі № 160/23174/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.12.2021. Останнє судове засідання по справі відбулося 03.02.2022.

20.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов (вх. № 116587/21), в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» та просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач вказав, що в результаті проведеної документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6 643 870 грн., заниження податку на прибуток на загальну суму 3 926 318 грн., в т. ч.: півріччя 2021 року - 3 926 318 грн. (з них: 1 квартал 2021 року - 671 638 грн., 2 квартал 2021 року - 3 254 680 грн.), та внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, за рахунок не підтвердження реальності здійснення операції придбання послуг (сільськогосподарська продукція, а саме: пшениця 2 та 3 класу), завищення суми податкового кредиту за період, що перевірявся, в розмірі 746 264 грн., у т. ч.: січень 2021 року - 746 264 грн.

Відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що діяльність контрагентів ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» свідчить про те, що метою їх функціонування було створення виключно документообігу по господарським операціям, які фактично не були здійснені, а спрямовані для отримання податкової вигоди шляхом мінімізації сплати податкових зобов`язань іншими підприємствами. Контролюючим органом встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання товару та послуг, метою оформлення яких було створення штучного кредиту ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ». Так, відповідачем було виявлено факти щодо відсутності у контрагентів можливості для виготовлення товару/виконання робіт/надання послуг, що є змістом господарської операції, встановлено неможливість реального здійснення платниками податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт. Окрім того, позивачем не були надані товарно-транспортні накладні до перевірки. Відповідач дійшов висновку, що відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Окрім того, відповідач наголошував на тому, що ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» не відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2021 року передачу товару контрагенту-нерезиденту, що зменшило фінансовий результат до оподаткування ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» на суму 20 607 065,75 грн. Позивачем не доведено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний зміст, а первинні документи надані не у повному обсязі, а ті документи, які надані до перевірки, свідчать про їх формальне складення. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою її функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення є правомірними, а тому відсутні підстави для їх скасування судом.

17.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 4502/22), якими спростовано доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій. Окрім того, позивачем додатково надано первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

02.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли пояснення в порядку статті 44 КАС України (вх. № 11298/22), з приводу порушень порядку оподаткування олії соняшникової, встановлення незнаходження за податковою адресою контрагента позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2022 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39374206) зареєстроване як юридична особа, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) 1002271070017016020, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2014. Позивач є платником ПДВ.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності позивача є (коди за КВЕД): 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Позивач має штат в кількості 485,5 штатних одиниць.

Судом встановлено, що у період з 19.08.2021 по 10.09.2021 фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 3565-п від 30.07.2021, повідомлення № 1777 від 30.07.2021, наказу № 4017-п від 01.09.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» (код ЄДРПОУ 39374206) з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 3144/04-36-07-20-07/39374206 від 17.09.2021 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ», код за ЄДРПОУ 39374206 (телефон +380675446869, електронна пошта krhleb2017@ukr.net) податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 (далі - акт перевірки).

За підсумками означеної перевірки згідно з висновками акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем, зокрема:

1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту на суму 6 643 870 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 3 926 318 грн., в т. ч.: півріччя 2021 року - 3 926 318 грн. (з них: 1 квартал 2021 року - 671 638 грн., 2 квартал 2021 року - 3 254 680 грн.).

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, за рахунок не підтвердження реальності здійснення операції придбання послуг (сільськогосподарська продукція, а саме: пшениця 2 та 3 класу), завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період в розмірі 746 264 грн., у т. ч.: січень 2021 - 746 264 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:

- податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 13.10.2021 № 0150140720, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 932 830 грн. (746 264 грн. - за основним платежем, 186 566 грн. - за штрафними санкціями);

- податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 13.10.2021 № 0150160720, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» донараховано зобов`язання з податку на прибуток разом на суму 3 926 318 грн.;

- податкове повідомлення - рішення (форми «П») від 13.10.2021 № 0150170720, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток за перше півріччя 2021 року на загальну суму 6 643 870 грн.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» звернулося до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

У відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до положень пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У п. 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями пп. "а" та "в" п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З наведених законодавчих положень встановлено, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 ПК України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пункт 2.4. Положення передбачає, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Наявність товарно-матеріальних цінностей, необхідних для здійснення господарської діяльності ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» підтверджується інвентаризаційними описами станом на 01.09.2021: № ТКХ00000023, № ТКХ00000009, № ТКХ00000036, № ТКХ00000024, № ТКХ00000025, № ТКХ00000013, № ТКХ00000011, № ТКХ00000008, № ТКХ00000006, № ТКХ00000007, № ТКХ00000022, № ТКХ00000004, № ТКХ00000010, № ТКХ00000032, № ТКХ00000003, № ТКХ00000005, № ТКХ00000026, № ТКХ00000031, № ТКХ00000028, № ТКХ00000034, № ТКХ00000033, № ТКХ00000030, № ТКХ00000029, № ТКХ00000027, № ТКХ00000018, № ТКХ00000019, № ТКХ00000020, № ТКХ00000021, № ТКХ00000013, № ТКХ00000011, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Надання позивачем до перевірки документів представникам контролюючого органу підтверджується актами приймання-передачі від 19.08.2021, 25.08.2021, 26.08.2021, 30.08.2021, 06.09.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» та ПП «КВАРТАМ» (код ЄДРПОУ 44128399), ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» (код ЄДРПОУ 43634374), і реальність зміни майнового стану першого, а також господарські операції із контрагентом - нерезидентом Компанією «Coraleni Trading Ltd» (Кіпр).

У періоді, що перевірявся, ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» придбав товар у ПП «КВАРТАМ» на підставі договорів купівлі-продажу № б/н від 14.01.2021 та № б/н від 22.01.2021, за умовами яких продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даних договорів. Найменування товару: пшениця. Передача товару здійснюється на франко-машині с. Засілля, вул. Заводська, 22, Вітовського району, Миколаївської області.

Згідно п. 1 Специфікації № 1 від 14.01.2021 до Договору купівлі-продажу № б/н від 14.01.2021 в рамках Договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає та оплачує наступний товар: пшениця 2 класу в кількості 84,480 тон, загальною вартістю 745 958,40 грн. (з ПДВ).

Згідно п. 1 Специфікації № 2 від 18.01.2021 до Договору купівлі-продажу № б/н від 14.01.2021 в рамках Договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає та оплачує наступний товар: пшениця 3 класу в кількості 76,310 тон, загальною вартістю 685 263,80 грн. (з ПДВ).

Згідно п. 1 Специфікації № 1 від 22.01.2021 до Договору купівлі-продажу № б/н від 22.02.2021 в рамках Договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає та оплачує наступний товар: пшениця 2 класу в кількості 294,440 тон, загальною вартістю 2 803 068,80 грн. (з ПДВ), пшениця 3 класу в кількості 25,610 тон, загальною вартістю 243 295,00 грн. (з ПДВ). Всього товару загальною вартістю 3 046 363,80 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3 Специфікації № 1 від 22.01.2021 до Договору купівлі-продажу №б/н від 22.01.2021 місце передачі товару: с. Коломійцеве, Криворізький район, Дніпропетровська область, вул. Весела, 5, ТОВ «Переробник».

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані: видаткова накладна № 6 від 15.01.2021 на суму 362 824,70 грн., видаткова накладна № 7 від 15.01.2021 на суму 383 133,70 грн., видаткова накладна № 8 від 18.01.2021 на суму 316 365,40 грн., видаткова накладна № 9 від 18.01.2021 на суму 368 898,40 грн., видаткова накладна № 11 від 22.01.2021 на суму 356 904,80 грн., видаткова накладна № 12 від 22.01.2021 на суму 350 621,60 грн., видаткова накладна № 13 від 22.01.2021 на суму 395 651,20 грн., видаткова накладна № 14 від 22.01.2021 на суму 381 847,20 грн., видаткова накладна № 15 від 22.01.2021 на суму 209 059,20 грн., видаткова накладна № 16 від 22.01.2021 на суму 337 769,60 грн., видаткова накладна № 17 від 22.01.2021 на суму 351 954,40 грн., видаткова накладна № 18 від 22.01.2021 на суму 419 260,80 грн., видаткова накладна № 19 від 22.01.2021 на суму 243 295,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за поставлені товари здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахункам № 9 від 18.01.2021, № 7 від 15.01.2021, № 6 від 15.01.2021, № 8 від 18.01.2021, № 15 від 22.01.2021, № 19 від 22.01.2021, № 16 від 22.01.2021, № 12 від 22.01.2021, № 17 від 22.01.2021, № 11 від 22.01.2021, № 14 від 22.01.2021, № 13 від 22.01.2021, № 18 від 22.01.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатом поставки товару та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України у період, що перевірявся, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 6 від 15.01.2021, № 7 від 15.01.2021, № 9 від 18.01.2021, № 10 від 18.01.2021, № 11 від 22.01.2021, № 12 від 22.01.2021, № 13 від 22.01.2021, № 14 від 22.01.2021, № 15 від 22.01.2021, № 16 від 22.01.2021, № 17 від 22.01.2021, № 18 від 22.01.2021, № 19 від 22.01.2021.

На підтвердження операції з переробки пшениці у борошно позивачем надано Договір надання послуг з переробки зерна № 1019-07 від 29.10.2019 з ТОВ «ВП «Переробник». Факт надання вказаних послуг зафіксовано у таких документах: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 25.01.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 76 від 13.04.2021, акт про зачищення виробничого корпусу та результатах переробки зерна за період: січень 2021 року, акт про зачищення виробничого корпусу та результатах переробки зерна за період: квітень 2021 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 77 від 20.04.2021, складська квитанція на зерно № 157 від 14.04.2021, складська квитанція на зерно № 156 від 14.04.2021, складська квитанція на зерно № 24 від 07.05.2021, складська квитанція на зерно № 27 від 08.05.2021, складська квитанція на зерно № 30 від 09.05.2021, акт-розрахунок № Лм000000023 від 21.05.2021, складська квитанція на зерно № 24 від 16.01.2021, складська квитанція на зерно № 33 від 19.01.2021, належні копії яких наявні у матеріалах справи.

Окрім того, частина зерна, отриманого від ПП "Квартам" була реалізована позивачем на ТОВ «Миколаївський хлібозавод №1» за договором купівлі-продажу № б/н від 27.01.2021, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно Специфікації № 1 до Договору купівлі-продажу № б/н від 27.01.2021 продавець продає, а покупець приймає та оплачує наступний товар: пшениця 2 класу в кількості 294,440 тон, загальною вартістю 2 806 013,20 грн., з ПДВ та пшениця 3 класу в кількості 25,610 тон, загальною вартістю 243 551,10 грн., з ПДВ, всього 3 049 546,30 грн., з ПДВ. Місце передачі товару: ПрАТ «Засільське хлібоприймальне підприємство», с. Засілля, Вітовський р-н, Миколаївська обл., вул. Заводська, 22. На підтвердження придбання товару надана видаткова накладна № 36590 від 27.01.2021, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

На підтвердження операцій з переробки та зберігання зерна позивачем надано Договір складського зберігання зерна № 1 (з) від 21.01.2021, укладений з ПрАТ «Засільське хлібоприймальне підприємство», за умовами якого поклажодавець зобов`язується передати на зерновий склад за заліковою вагою: зерно пшениці, зерно ячменю, насіння соняшника (далі за текстом - «зерно»), а зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання (за адресою: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Засілля, вул. Заводська, 22) на визначених цим договором умовах і у встановлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

На підтвердження надання послуг позивачем надано: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 27.01.2021, складська квитанція на зерно № 338 від 21.01.2021, складська квитанція на зерно № 337 від 22.01.2021, складська квитанція на зерно № 401 від 06.04.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Контролюючим органом викладено в акті перевірки висновки про те, що неможливо встановити реальне походження товару (пшениці 2 та 3 класу), оскільки у ПП «КВАРТАМ» відсутні земельні ділянки, сільськогосподарська техніка, виробничі потужності, кваліфіковані працівники, підприємство самостійно не могло засіяти земельні ділянки зерновими культурами, пшениця 2 та 3 класу не придбавалася, загалом - нереальність господарської операції, що призвело до завищення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності за період, що перевірявся, на загальну суму 3 731 322 грн., у т. ч. за 1 квартал 2021 року - 3 731 322 грн.

Однак, вказане спростовується наданими до матеріалів справи належним чином оформленими первинними документами, а висновки контролюючого органу про відсутність у ПП «КВАРТАМ» по ланцюгу постачання трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Доводи контролюючого органу про те, що за даними ІС "Податковий блок" відносно ПП "Квартам" прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.04.2021 № 19533, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки господарські взаємовідносини позивача з ПП "Квартам" здійснювалися у періоді (січень 2021), у той час як означене рішення відносно ПП "Квартам" про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято 21.04.2021.

Також, у періоді, що перевірявся, ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» придбав товар у ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» на підставі договору купівлі-продажу № 12/04 від 12.04.2021, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: пшениця. Передача товару здійснюється за адресою: с. Коломійцеве, вул. Весела, 5, Криворізького району Дніпропетровської області, ТОВ «ВП «Переробник».

На умовах договору купівлі-продажу № 1-5/05 від 05.05.2021, також укладеного з ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО», продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар. Під товаром у цьому договорі розуміється - пшениця 2-го класу, країна походження - Україна. Пункт передачі товару: Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Скадовська, 198.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані: видаткова накладна № 325 від 13.04.2021 на суму 987 363,50 грн., видаткова накладна № 326 від 13.04.2021 на суму 595 564,20 грн., видаткова накладна № 00000012 від 05.05.2021 на суму 3 112 000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження операції з переробки пшениці позивачем надано Договір надання послуг з переробки зерна № 1019-07 від 29.10.2019 з ТОВ «ВП «Переробник». Факт надання вказаних послуг зафіксовано у таких документах: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 25.01.2021, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 76 від 13.04.2021, акт про зачищення виробничого корпусу та результатах переробки зерна за період: січень 2021 року, акт про зачищення виробничого корпусу та результатах переробки зерна за період: квітень 2021 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 77 від 20.04.2021, складська квитанція на зерно № 157 від 14.04.2021, складська квитанція на зерно № 156 від 14.04.2021, складська квитанція на зерно № 24 від 07.05.2021, складська квитанція на зерно № 27 від 08.05.2021, складська квитанція на зерно № 30 від 09.05.2021, акт-розрахунок № Лм000000023 від 21.05.2021, складська квитанція на зерно № 24 від 16.01.2021, складська квитанція на зерно № 33 від 19.01.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

На підтвердження перевезення пшениці позивачем надано: Договір перевезення вантажу № 20 від 01.06.2020, укладений з ТОВ «Людмилівський Елеватор», за умовами якого перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж, в тому числі, зернові та/або олійні культури, згідно з їх транспортною накладною з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього договору та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 60 від 31.05.2021; товарно-транспортні накладні № 41 від 09.05.2021, № 39 від 09.05.2021, № 24 від 07.05.2021, № 23 від 07.05.2021, № 22 від 07.05.2021, № 42 від 09.05.2021, № 40 від 09.05.2021, № 00684 від 20.05.2021, № 00687 від 18.05.2021, № 00668 від 18.05.2021, № б/н від 12.05.2021, № 07 від 10.04.2021, № 08 від 13.04.2021, № 01 від 13.04.2021, № 02 від 13.04.2021, № 03 від 13.04.2021, № 04 від 13.04.2021, № 05 від 13.04.2021, № 06 від 13.04.2021.

В наступному, придбану у ФГ "Золоте Зерно ЮО" пшеницю 2 та 3 класу позивачем було частково (103,69 т) реалізовано на адресу ТОВ "Черкасихліб ТД", на підтвердження чого позивачем надано договір купівлі-продажу № 06-05/21 від 06.05.2021, специфікація № 2 від 24.05.2021, довіреність на отримання ТМЦ № 752 від 24.05.2021, видаткова накладна №209884 від 24.05.2021, товарно-транспортна накладна № 00684 від 20.05.2021 року, товарно-транспортна накладна № 00662 від 12.05.2021 року, товарно-транспортна накладна № 00667 від 18.05.2021 року, товарно-транспортна накладна № 00668 від 18.05.2021 року, товарно-транспортна накладна б/н від 12.05.2021 року. Іншу частину отриманої від ФГ "Золоте Зерно ЮО" пшениці (295, 810 т) було перероблено в борошно із залученням підприємства ТОВ "Новоукраїнський комбінат харчових продуктів" відповідно до договору про надання послуг з переробки давальницької сировини № 0521-02 від 30.04.2021, акта надання послуг № 4 від 14.05.2021 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Перевезення пшениці від ТОВ "Людмилівський елеватор" до ТОВ "Новоукраїнський комбінат харчових продуктів" здійснювалося силами ТОВ "Локарус Україна" на підставі договору транспортних перевезень № 187 від 01.07.2020, за умовами якого виконавець зобов`язаний надати замовнику увесь комплекс транспортно-експедиційних послуг з організації і перевезення вантажів, а замовник зобов`язується сплатити надані послуги на підставі актів приймання-передачі наданих послуг згідно даного договору.

На підтвердження надання послуг позивачем надані: акт надання послуг № 999 від 20.05.2021, акт надання послуг № 998 від 14.05.2021, товарно-транспортні накладні № 00635 від 12.05.2021, № 00634 від 12.05.2021, № 00639 від 13.05.2021, № 00638 від 13.05.2021, № 00626 від 11.05.2021, № 00627 від 11.05.2021, № 00625 від 11.05.2021, № 00628 від 11.05.2021, № 00637 від 12.05.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за поставлені товари здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за 29.04.2021 по рахунку № 230 від 13.04.2021, випискою по особовим рахункам за 06.05.2021 по рахунку № 231 від 13.04.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження зберігання пшениці позивачем також надано:

- акт від 05.05.2021 приймання-передачі товару на відповідальне зберігання за Договором відповідального зберігання від 05.05.2021, згідно пункту 1 якого поклажодавець (ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ») передав, а зберігач (ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО») прийняв на відповідальне зберігання товар, а саме: пшениця 2 кл. в кількості - 400 тн (чотириста тон). Згідно пункту 2 вартість товару, переданого на зберігання складає 3 112 000,00 грн., а місце передачі товару на зберігання, відповідно до пункту 3 акту: Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Скадовська, 198;

- зведений акт за 07.05.2021 приймання-передачі товару з відповідального зберігання за Договором відповідального зберігання від 05.05.2021. Згідно пункту 1 зберігач (ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО») передав, а поклажодавець (ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ») прийняв з відповідального зберігання товар, а саме: пшениця 2 кл. в кількості - 105 тн (сто п`ять тон). Згідно пункту 2 місце передачі товару з відповідального зберігання: Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Скадовська, 198.

- зведений акт за 08.05.2021 приймання-передачі товару з відповідального зберігання за Договором відповідального зберігання від 05.05.2021. Згідно пункту 1 зберігач (ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО») передав, а поклажодавець (ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ») прийняв з відповідального зберігання товар, а саме: пшениця 2 клас, в кількості - 80,00 тн (вісімдесят тон). Згідно пункту 2 місце передачі товару з відповідального зберігання: Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Скадовська, 198.

- зведений акт за 09.05.2021 приймання-передачі товару з відповідального зберігання за Договором відповідального зберігання від 05.05.2021. Згідно пункту 1 зберігач (ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО») передав, а поклажодавець (ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ») прийняв з відповідального зберігання товар, а саме: пшениця 2 клас, в кількості - 215,00 тн (двісті п`ятнадцять тон). Згідно пункту 2 місце передачі товару з відповідального зберігання: Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Скадовська, 198.

Посилання контролюючого органу на відсутність у ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, штатної чисельності працівників зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Доводи контролюючого органу про те, що за даними ІС "Податковий блок" відносно ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.05.2021 № 16591, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки господарські взаємовідносини позивача із ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» здійснювалися до прийняття контролюючим органом означеного рішення.

Також, у періоді, що перевірявся, ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» реалізував товар Компанії «Coraleni Trading Ltd» (Кіпр), на підставі контракту поставки № 0209/20 від 02.09.2020, за умовами якого постачальник поставляє та продає, а покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану, українського походження, з врожаю 2020 р., наливом.

На підставі пункту 4.3 контракту вантажоодержувач в порту та відправник згідно коносаменту зазначається в специфікаціях до цього контракту.

Згідно пункту 4.7 контракту право власності на товар переходить в момент оформлення вантажно-митної декларації (ВМД).

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 контракту ціна за одиницю товару зазначається в специфікаціях до цього контракту. Загальна вартість товарів за даним контрактом складається із суми вартості партій товару, що будуть поставлені протягом його дії та зазначається в специфікаціях до цього контракту.

Згідно пункту 2.1 Специфікації № 0603/21 від 06.03.2021 до Контракту поставки № 0209/20 від 02.09.2020 товар постачається постачальником на умовах СРТ термінал Іллічівський масло та жировий індустріальний комплекс (ІМЖК)/ м. Чорноморськ, Одеської обл., вул. Транспортна, 45, Україна, згідно «Інкотермс» в редакції 2010 р.

Відповідно до пункту 3.1 Специфікації ціна товару за даним контрактом складає 1534,00 (одна тисяча пятсот тридцять чотири) доларів США 00 центів за одну мт.

Згідно пункту 3.2 Специфікації загальна вартість на дану партію товару складає 767 000,00 (сімсот шістдесят сім тисяч) доларів США 00 центів +/- 10% з урахуванням положень п. 2.1 контракту.

На підтвердження фактичної реалізації товару позивачем надані: митна декларація форми МД-2 № UA500090/2021/004351 від 18.06.2021 (згідно якої відправником виступає (графа 2) - ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ», а отримувачем (графа 8) - Inerco Trade S.A. та зроблена помітка: «Див. доп», на підставі доповнень до графи 8 митної декларації отримувачем вказано Coraleni Trading Ltd), рахунок-проформа № 1/1 від 06.03.2021 на суму 843 700,00 доларів США, рахунок-фактура № 1/1 від 16.06.2021 на суму 758 415,74 доларів США, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатом поставки товару складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 170 від 18.06.2021 на суму 20 607 065,75 грн., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

На підставі пункту 1 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2021, якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Доводи контролюючого органу про те, що митна декларація форми МД-2 № UA500090/2021/004351 від 18.06.2021 містить інформацію на одній сторінці; у графі 8 "Одержувач"вказаної митної декларації зазначено Компанія "Inerco Trade S.A." (Швейцарія). Інформація щодо інших нерезидентів у митній декларації відсутня, отже Компанія "Inerco Trade S.A." (Швейцарія) є кінцевим одержувачем товарів (олії соняшникової) від ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» спростовується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією митної декларації МД-2 № UA500090/2021/004351 від 18.06.2021, згідно якої відправником виступає (графа 2) - ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ», а отримувачем (графа 8) - Inerco Trade S.A. та зроблена помітка: «Див. доп», на підставі доповнень до графи 8 на другій сторінці митної декларації отримувачем вказано Coraleni Trading Ltd Vasili Michailidi, 9, 3026, Limassol, Cyprus.

Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про безоплатну передачу олії соняшникової нерезиденту Coraleni Trading Ltd спростовується наданими до матеріалів справи копіями контракту поставки № 0209/20 від 02.09.2020, податкової та видаткової накладних. За умовами пункту 6.2 означеного контракту, покупець здійснює оплату за кожну погоджену партію товару за даним контрактом шляхом банківського перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом 365 календарних днів з дня поставки товару, після закінчення митного оформлення товару та надання останнім покупцю документів, передбачених пп. 4.11 та 4.13 даного контракту.

Оскільки, строк оплати товару, визначений контрактом, ще не сплив, означене спростовує висновки контролюючого органу щодо безоплатної передачі товару.

Також, на підтвердження придбанння олії соняшникової позивачем надано: договір поставки №б/н від 01.03.2021, укладений з постачальником ПрАТ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ», за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар, а саме - олія соняшникова нерафінована, українського походження, наливом, згідно накладної (накладних) та акту (актів) прийому-передачі товару. Код товару згідно українського класифікатору товару ЗЕД - 1512 11 91 00. На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані: акт прийому-передачі товару №05.03.2021/001 від 05.03.2021 до Договору поставки від 01.03.2021, видаткову накладну № Б00004550 від 05.03.2021, акт прийому-передачі товару № 08.03.2021/002 від 08.03.2021 до Договору поставки від 01.03.2021, видаткова накладна № Б00004551 від 08.03.2021, акт прийому-передачі товару № 10.03.2021/003 від 10.03.2021 до Договору поставки від 01.03.2021, видаткова накладна № Б00004552 від 10.03.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, позивачем надано Договір зберігання № 010/20-30 від 01.12.2020 (зберігання олії соняшникової), укладений з цим же контрагентом та на підтвердження факту надання послуг: акт надання послуг № 152 від 31.03.2021, зведений акт з відповідального зберігання товару за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 до Договору зберігання № 010/20-30 від 01.12.2020, акт приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання від 05.03.2021, акт приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання від 08.03.2021, акт приймання-передачі товарів на відповідальне зберігання від 10.03.2021, акт повернення з відповідального зберігання від 31.03.2021, реєстр відвантаженої готової продукції від ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» від 31.03.2021, акт № ОУ-0000025 здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг по перевезенню олії) від 09.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020666 від 09.03.2021, акт № ОУ-0000023 здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг по перевезенню олії) від 09.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020663 від 09.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020628 від 06.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020636 від 07.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020651 від 08.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020661 від 09.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020653 від 08.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020638 від 07.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020645 від 08.03.2021, акт надання послуг № 136 від 31.03.2021 (згідно договору перевезення олії), товарно-транспортна накладна № 0020671 від 10.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020669 від 10.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020660 від 08.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020656 від 09.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020648 від 08.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020646 від 08.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020633 від 07.03.2021, товарно-транспортна накладна № 0020631 від 07.03.2021, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача по ланцюгу постачання трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган. Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 27.02.2020 (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 03.10.2019 (справа № 813/4079/15), від 10.09.2019 (справа № 814/2412/17), від 02.04.2020 у справі № 160/93/19), від 13.08.2020 (справа № 520/4829/19) наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/16272/13-а).

Суд зазначає, що контролюючим органом не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставок товару, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили б про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 804/1984/16.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18.

Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 року у справі № 520/4829/19 та від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19.

Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10.11.2020 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 440/3779/18, касаційне провадження № К/9901/23882/19 (ЄДРСРУ № 92787333).

Отже, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку, а сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Втім, на підтвердження своїх висновків, контролюючий орган посилається лише на неподання контрагентами позивача податкової звітності, відсутності у них достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, можливу підміну послуг. Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, є недостатніми, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі №814/1439/17.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних або інших підтверджень транспортування товару Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16, адміністративне провадження № К/9901/48931/18 сформулював правовий висновок про те, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути самостійною підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулася.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що господарські операції між ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» та ПП «КВАРТАМ» (код ЄДРПОУ 44128399), ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» (код ЄДРПОУ 43634374), Компанією «Coraleni Trading Ltd.» (Кіпр) мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, первинними документами підтверджується правомірність формування та декларування даних податкового обліку за наслідками господарських операцій між ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» та ПП «КВАРТАМ» (код ЄДРПОУ 44128399), ФГ «ЗОЛОТЕ ЗЕРНО ЮО» (код ЄДРПОУ 43634374), Компанією «Coraleni Trading Ltd.» (Кіпр), які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог податкового законодавства та які містять відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом.

Судом встановлено, що контрагенти позивача, згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент здійснення господарських взаємовідносин із позивачем були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням (https://tax.gov.ua/), на момент вчинення господарських правовідносин із позивачем були зареєстровані як платники ПДВ, а отже, мали спеціальну правосуб`єктність для вчинення задекларованих із позивачем господарських операцій.

Доказів того, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача не були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість відповідачем не надано.

Судом досліджено належним чином засвідчені копії первинних документів, які містяться в матеріалах справи, недоліків та порушень складення вказаних первинних документів ні контролюючим органом, ні судом не встановлено.

Водночас, складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні в матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Суд зазначає, що відповідачем ані в акті перевірки, ані до матеріалів справи не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначено судом, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

В акті перевірки зазначається про те, що операції позивача із його контрагентами не підтверджуються стосовно наявності трудових ресурсів, які необхідні для виконання умов за договорами постачання. У той же час, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Вказана позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 02.07.2020 по справі № 814/1792/17.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару/послуги має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги, не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо, для здійснення господарської діяльності, отже, на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Також, контролюючим органом, всупереч вимог статті 77 КАС України, не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки та послуг, укладених позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання відповідача на результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача для визнання угод нереальними суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача не можуть бути допустимими доказами по справі.

Чинним законодавством України не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і у разі допущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникає в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

У відповідності до положень статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

При цьому, податкове законодавство України також не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.05.2021 по справі № 826/4212/17.

Доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій із позивачем на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, ПК України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об`єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об`єктом документальної перевірки.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2020 по справі № 820/1376/16 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно бути відомо про таку діяльність його постачальників.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Крім того, у постановах від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі № 826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 у справі № 520/10016/18 вказав, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій, з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Враховуючи викладене, звітування контрагентів позивача до контролюючих органів не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем та наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії первинних документів підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку, за наслідками господарських операцій позивача із контрагентами, які, як встановлено судом, складено за результатами проведених операцій, з дотриманням вимог податкового законодавства і які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та які узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом.

Щодо ненадання позивачем регістрів бухгалтерського обліку суд відзначає, що саме по собі ненадання платником податків регістрів бухгалтерського обліку не є порушенням норм чинного податкового законодавства та підставою для нарахування податкових зобов`язань.

Верховний Суд України в рішенні від 11.06.2019 по справі № 825/2387/18 та в рішенні від 12.04.2018 по справі № 815/225/17 висловив правову позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення- рішення: № 0150140720 від 13.10.2021, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 932 830 грн. (746 264 грн. - за основним платежем, 186 566 грн. - за штрафними санкціями); № 0150160720 від 13.10.2021, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» донараховано зобов`язання з податку на прибуток разом на суму 3 926 318 грн.; № 0150170720 від 13.10.2021, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток за перше півріччя 2021 року на загальну суму 6 643 870 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "КРИВОРІЖХЛІБ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із приписами ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 22700,00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 11422 від 01.11.2021.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовну заяву задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 22700,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 132, 134, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2021 № 0150140720 (форми «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2021 № 0150160720 (форми «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2021 № 0150170720 (форми «П»).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХЛІБ» (50085, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Георга Отса, буд. 6, код ЄДРПОУ 39374206) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Царікова