Ухвала

від 14.07.2022 по справі 308/17733/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/17733/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/276/22 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2022.

Цією ухвалоюзадоволено частковоклопотаннястаршого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32021070000000015 та накладено арешт на частку ОСОБА_5 в статутному капіталі Приватного підприємства «БУДРЕЛАКС» (код 44263215) у вигляді 97,06% статутного внеску розміром 5359890 (п`ять мільйонів триста п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн. шляхом заборони розпорядження.

Цією ж ухвалою заборонено державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною розміру частки у 97,06% статутного капіталу Приватного підприємства «БУДРЕЛАКС» (код 44263215), яка належить ОСОБА_5 .

З клопотаннястаршого слідчогопро накладенняарешту намайно вбачається,щов період з 2018 по 2020 роки ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), будучи власником та керівником ТОВ «ЕЛІТСТРОЙГРАД» (код 38720728, основний вид діяльності якої згідно КВЕД 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель»), засновником та власником ПП «БУДРЕЛАКС» (код 44263215, основний вид діяльності якої згідно КВЕД 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна»), у зв`язку з чим будучи обізнаним із правилами реєстрації та ведення підприємницької діяльності та відповідно усвідомлюючи покладені на нього обов`язки із сплати податків та зборів згідно з Конституції України та Податкового Кодексу України, діючи як фізична особа, за відсутності державної реєстрації як суб`єкта господарювання, здійснював діяльність щодо будівництва на належних йому земельних ділянках в адміністративних межах м.Ужгород Закарпатської області низки багатоквартирних житлових будинків з метою подальшого, після завершення їх будівництва, отримання доходу від продажу в таких будинках квартир та нежитлових приміщень третім особам. При цьому з метою приховання фактично здійснюваної підприємницької діяльності, а також з метою оптимізації процесу отримання дозволів на проведення будівельних робіт, ОСОБА_5 декларував

-2-

збудовані будинки в якості приватного (індивідуального) житлового будинку, після чого здійснював їх поділ на квартири та реалізував бажаючим. Одним із досліджуваних епізодів є будівництво та поділ попередньо задекларованого в якості приватного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (первинна адреса АДРЕСА_2 ) 4-ох поверхового будинку, після чого вказаний будинок було розподілено на 35 квартир та продано протягом досліджуваного періоду. При цьому у відповідності до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 мав намір поділити вказаний будинок на квартири, та розпорядитися ними на власний розсуд, ще до моменту введення його в експлуатацію як індивідуального житлового будинку. Таким чином діяльність ОСОБА_5 в період з 01.01.2018 по 31.12.2020 в частині будівництва та реалізації нерухомого майна є систематичною, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, ініціативною, та проводиться на власний ризик, у зв`язку з чим підпадає під вимоги ст.ст.3,42 ГК України, є господарською діяльністю та відноситься до підприємництва.

У відповідності до висновку експерта №СЕ-19/107-22/1904-ЕК від 04.04.2022 встановлено, що вжиті ОСОБА_5 заходи призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 4636270,69 грн.

04.05.2022 ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Окрім того, у 2021 році, довідавшись про зацікавленість правоохоронними органами в діяльності, яку здійснює ОСОБА_5 з порушенням норм чинного законодавства, а також будучи власником значної кількості нереалізованих квартир, діючи з метою зміни відомостей щодо власності, ОСОБА_5 передав належні йому об`єкти житлової нерухомості для внесення до статутного капіталу, створеного ним напередодні ПП «БУДРЕЛАКС» (код 44263215). Так, актом приймання-передачі об`єктів нерухомості, що вносяться до Статутного капіталу ПП «БУДРЕЛАКС» від 07.04.2021, ОСОБА_5 передав 28 квартир до статутного капіталу вищевказаного підприємства, зокрема ним було передано квартири за такими адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 , квартири АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 , загальною вартістю 4062010 грн. При цьому, ОСОБА_5 є засновником, керівником та кінцевим бенефіціаром вказаного Підприємства. Однак 09.05.2022 встановлено, що причетні до вчинення злочину особи, дізнавшись про подачу слідчим відділом клопотання про накладення арешту на майно, протягом двох робочих днів 06.05. та 09.05.2022 відчужили всі вказані об`єкти нерухомого майна. При цьому у відповідності до вимог чинного законодавства в ході реалізації вказаної вище нерухомості використовувались безготівкові перекази коштів на належний ПП «БУДРЕЛАКС» банківський рахунок НОМЕР_2 , який відкритий в ПП «ОТП БАНК» (МФО 300528, код ЄДРПОУ 44263215). Окрім того, ОСОБА_5 заздалегідь відчужив і інше належне йому майно, зокрема житловий будинок, де він фактично проживає, для запобігання можливого накладення арешту був переданий його дружині ОСОБА_7 .

Згідно з відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, станом на 12.05.2022, не зважаючи на здійснений ПП «БУДРЕЛАКС» продаж нерухомого майна (переведення майна підприємства з об`єктів нерухомості на безготівкові кошти), частка ОСОБА_5 в статутному капіталі Підприємства не змінилась, становить 97,06% статутного внеску та має розмір 5359 890 грн. Вказана сума коштів є співмірною розміру фактичного ненадійшовших до державного бюджету коштів у вигляді податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 4636270,69 грн.

-3-

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, слідчий просить накласти арешт на частку в статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» (код 44263215) у вигляді 97,06% статутного внеску розміром 5359890 грн., яка належить підозрюваному у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , який є засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного Підприємства, шляхом: позбавлення права передачі та відчуження належної підозрюваному ОСОБА_5 частки в статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» (код 44263215) у вигляді 97,06%, статутного внеску розміром 5359890 грн., заборони державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ПП «БУДРЕЛАКС» (код 44263215), у тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах Товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу; належний ПП «БУДРЕЛАКС» банківський рахунок НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які відкриті в ПП «ОТП БАНК» (МФО 300528, код ЄДРПОУ 44263215), куди було перераховано кошти внаслідок реалізації нерухомого майна, обставини походження та реалізації якого є предметом дослідження вказаного провадження.

Ухвала слідчого судді в частині задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» мотивована тим, що слідчим доведено наявність правових підстав для арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна. На думку слідчого судді, слідчим у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому з метою уникнення його перереєстрації чи відчуження наклав арешт на частку ОСОБА_5 в статутному капіталі Приватного підприємства «БУДРЕЛАКС».

Разом з тим, слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на банківські рахунки, належні ПП «Будрелакс», так як згідно з ч.1 ст.96-2 КК України предметом спеціальної конфіскації є гроші, цінності та інше майно, а відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно. Банківський рахунок як такий не може бути арештований, оскільки не є майном в розумінні вказаних положень Закону.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно. Вважає, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам провадження. На його думку, слідчим не доведено необхідності накладення арешту на частку ОСОБА_5 у статутному капіталі ПП «Будрелакс». ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, санкція якого не передбачає покарання у виді конфіскації майна, а цивільний позов у даному кримінальному провадженні ніхто не заявляв. Окрім того, частка ОСОБА_5 у статутному капіталі не може бути доказом у кримінальному провадженні. Вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що відповідне майна набуте ОСОБА_5 не законним шляхом, щоб давало підстави для застування конфіскації, а тому немає правових підстав для накладення арешту на це майно. Також, захисник ставить під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, оскільки така ґрунтується виключно на припущеннях органу досудового розслідування. У ОСОБА_8 станом на 12.05.2022 відсутня заборгованість по сплаті податків, що підтверджується листом ГУ ДПС у Закарпатській області від 13.05.2022, а отже не має жодних підстав вважати, що належане йому майно

-4-

у виді частки у статутному капіталі набуте протиправним шляхом чи отримане внаслідок вчинення злочину. Слідчий умисно ініціював перед слідчим суддею питання щодо розгляду клопотання про арешт майна у відсутності власника майна, щоб ввести в оману суду та позбавити сторону захисту можливості спростувати наведені у клопотанні доводи. Посилання слідчого у клопотанні про наявність ризику відчуження ОСОБА_5 належаного йому майна є лише припущенням, яке не обґрунтовано будь-яким доказами. Усі судження з цього приводу,зокрема,про нібито відомі органу досудового розслідування факти відчуження іншими, причетними до злочину особами, належного їм майна, вважає виключно домислам слідчого та спробою тиску на ОСОБА_5 , а також перешкоджання його господарській діяльності.

Також, захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки такий пропущено з поважних причин. Зазначає, що розгляд клопотання слідчого відбувся без виклику та участі власник майна, а копію ухвали захисником отримано лише 25.05.2022.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того апеляційний суд враховує заяву прокурора та захисника адвоката ОСОБА_6 про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, захисником - адвокатом ОСОБА_6 не пропущено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.

За вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

-5-

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94,132,173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 12.05.2022 відповідає у повній мірі.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 17.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021070000000015, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, зокрема, за фактом спричинення збитків державі у значному розмірі, а саме у виді ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 4636270,69 грн.

04.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

12.05.2022 старший слідчий в ОВС 2 вiддiлення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» та належний ПП «БУДРЕЛАКС» банківський рахунок.

12.05.2022 слідчим суддею задоволено частково клопотання слідчого та накладено арешт на частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» у вигляді 97,06%, статутного внеску розміром 5359890 грн.

Підставами для часткового задоволення клопотання слідчого про арешт майна слідчим суддею в оскаржуваному рішенні зазначено необхідність забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, що відповідає змісту положень п.2 ч.2 ст.170 КПК України, яка передбачає мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена можливість та необхідність накладення арешту на частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» у вигляді 97,06%, статутного внеску розміром 5359890 грн., оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження надасть можливість реального виконання вироку суду в майбутньому.

З таким висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Пунктом 2 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, відповідно до п.3-1 ч.1 ст.173 КПК України, повинен врахувати можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно

-6-

або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

Згідно з ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого відповідними статтями цього Кодексу.

При цьому, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна (ч.ч.1,2 ст.96-2 КК).

Як вбачається з матеріалів судового провадження, в період з 2018 по 2020 роки ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), будучи власником та керівником ТОВ «ЕЛІТСТРОЙГРАД» (код 38720728, основний вид діяльності якої згідно КВЕД 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель»), засновником та власником ПП «БУДРЕЛАКС» (код 44263215, основний вид діяльності якої згідно КВЕД 68.10 «Купівля та продаж власного нерухомого майна»), за відсутності державної реєстрації як суб`єкта господарювання, здійснював діяльність щодо будівництва на належних йому земельних ділянках в адміністративних межах м.Ужгород Закарпатської області низки багатоквартирних житлових будинків з метою подальшого, після завершення їх будівництва, отримання доходу від продажу в таких будинках квартир та нежитлових приміщень третім особам. При цьому з метою приховання фактично здійснюваної підприємницької діяльності, а також з метою оптимізації процесу отримання дозволів на проведення будівельних робіт, ОСОБА_5 декларував збудовані будинки в якості приватного (індивідуального) житлового будинку, після чого здійснював їх поділ на квартири та реалізував бажаючим. У відповідності до висновку експерта №СЕ-19/107-22/1904-ЕК від 04.04.2022 встановлено, що неправомірні дії ОСОБА_5 призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість на загальну суму 4636270,69 грн. (передбачений п.4 ч.2 ст.173 КПК України розмір шкоди), що відповідно до примітки до ст.212 КК України є значним розміром.

-7-

Вказане свідчить про те, що частка у статутному капіталі ПП «БУДРЕЛАКС» ймовірно була набута за рахунок грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно, з метою забезпечення спеціальної конфіскації .

Апеляційний суд переконаний, що незастосування обмежень до розпорядження таким майном може призвести до вжиття підозрюваним заходів до його відчуження чи перереєстрації, з метою уникнення його арешту та подальшої можливої конфіскації. Незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення конфіскації, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегією суддів при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

У зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею відповідно до ст.ст.132,170,173 КПК України дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час судового розгляду скарги не встановлено.

В апеляційний скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, зокрема, щодо відсутності заборгованості по сплаті податків ОСОБА_5 , щодо спроби вчинення тиску на нього з боку органу досудового розслідування, які не потребують детального аналізу колегії суддів, оскільки не підлягають перевірці та встановленню в межах розгляду даного судового провадження.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Порушень норм кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому доводи захисника ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними.

-8-

Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджала учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, положення ст.ст.220,317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи, і те, що сторона захисту не довела обґрунтованість доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32021070000000015,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: