Ухвала

від 11.07.2022 по справі 907/731/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 907/731/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

відповідача 3 - не з`явився,

третьої особи 1- не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Закарпатської області

у складі судді Пригари Л. І.

від 28.05.2021 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Матущак О. І., Бойко С. М., Бонк Т. Б.

від 09.12.2021

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіліс Ужгород", Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1

про визнання недійсним договору купівлі - продажу незавершеного будівництва; скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіліс Ужгород", Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни про: - визнання недійсним договору купівлі - продажу незавершеного будівництва, укладеного 25.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіліс Ужгород"; - скасування державної реєстрації права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" незаконно, без погодження та згоди позивача, відчужило майно за значно заниженою вартістю, кошти за яке директор Товариства привласнив собі. Тобто, мало місце позбавлення позивача права на участь в товаристві, можливості отримання дивідендів та отримання частки в майні товариства в натуральній формі. При цьому, ОСОБА_2 зазначає, що з нею досі не розрахувались за її частку в товаристві. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що як учасник товариства та зацікавлена особа, ніколи б не погодилася продати об`єкт нерухомості за такою заниженою ціною.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.05.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, мотивовані тим, що:

- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;

- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають;

- підписання виконавчим органом товариства (директором) договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника;

- укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" спірного договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Підписання оспорюваного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників;

- якщо позивач, який є учасником товариства, вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного договору, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом;

- належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути подання ним (зокрема разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства), позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини 1 статті 20, статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

- якщо учасник товариства не може звернутися з позовом до посадової особи від імені товариства, бо розмір його частки є недостатнім для цього з огляду на вимоги частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, то такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що шляхом відчуження майна за договором йому було завдано збитків.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.05.2021 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив:

- пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: необхідність відступлення від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/19 та від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, в обґрунтування чого послалася на існування іншої правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, яка, на його думку, підлягала врахуванню у цій справі;

- суд не дослідив зібрані у справі докази: договір купівлі-продажу, протоколи зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський "Стеатит" від 25.08.2016 та від 12.09.2016, свідоцтво про право на спадщину, заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (пункт 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу).

ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.05.2021 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у даній справі, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду матеріалів касаційної скарги Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 522/22473/15-ц за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Аркадія", ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, оскільки вони укладені директором товариства з перевищенням своїх повноважень. При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій у згаданій справі також врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Ухвала Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 522/22473/15-ц мотивована необхідністю:

- уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, щодо їх застосування до подібних правовідносин у залежності від розміру частки учасника господарського товариства (позивача) в статутному капіталі товариства;

- відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18;

- вирішення виключної правової проблеми, пов`язаної із можливістю ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду та співвідношення такого застосування із дотриманням принципу правової визначеності.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/22473/15-ц матиме суттєве значення для вирішення цієї справи, що переглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 907/731/19 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/22473/15-ц.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, пунктом 11 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити касаційне провадження у справі № 907/731/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 522/22473/15-ц та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова