Ухвала

від 22.12.2023 по справі 907/731/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"22" грудня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/731/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши із власної ініціативи матеріали справи №907/731/19

За позовом ОСОБА_1 , м. Перечин

з участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , м. Перечин та ОСОБА_3 , м. Перечин

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит, м. Перечин

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Кіліс Ужгород, м. Ужгород

до відповідача 3 Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталії Методіївни, м. Ужгород

про визнання недійсним договору від 25.11.2016 купівлі продажу незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості, готовністю 33%, який розташований в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2123210100:01:006:0155, площею 0,22 га, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит та Товариством з обмеженою відповідальністю Кіліс Ужгород, посвідченого Приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Наталією Методіївною 25.11.2016, зареєстрованого в реєстрі за №2004; скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Кіліс Ужгород на об`єкт незавершеного будівництва об`єкт житлової нерухомості, готовністю 33%, який розташований в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2123210100:01:006:0155, площею 0,22 га,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.05.2021 у справі №907/731/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 та постановою Верховного Суду від 20.06.2023, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачем 1 Товариством з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит 19.04.2021 було подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі №907/731/19.

07.06.2021 на адресу суду від відповідача 1 надійшов детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №907/731/19, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит просить стягнути з позивача суму 17 500 грн витрат на правову допомогу, понесених відповідачем 1 у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції.

Водночас надісланою на адресу суду заявою б/н від 03.06.2021 (вх. №02.3.1-02/4283/21 від 07.06.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит просить поновити йому пропущений процесуальний строк на подання суду доказів щодо розміру судових витрат, які сторона відповідача 1 сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом даної справи, мотивуючи вказане тим, що перебіг означеного процесуального строку припав на вихідні дні (29.05.2021-30.05.2021), а також на дату розгляду в Західному апеляційному господарському суді справ №907/650/16 та №907/551/19, безпосередню участь у якому брав генеральний директор ТОВ Перечинський Стеатит Козич Я.Л. Покликаючись на значну кількість матеріалів та значимість результатів вирішення вищенаведених судових справ, необхідність підготовки до участі в їх розгляді протягом кількох днів, відповідач 1 вказує на те, що був фізично позбавлений можливості подати докази про розмір понесених судових витрат у справі №907/731/19 у 5-денний строк після ухвалення судового рішення, та водночас наголошує, що реалізував відповідне процесуальне право на наступний день після спливу такого строку, тобто з неістотним його порушенням.

Проаналізувавши доводи, наведені відповідачем 1 в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на подання суду доказів щодо розміру судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норми господарського процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку із огляду на обставини справи.

В аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ Фріда проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Наведена норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.

В даному випадку, наведені відповідачем 1 аргументи в обґрунтування неможливості своєчасного подання суду доказів щодо розміру судових витрат, які сторона відповідача 1 сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом даної справи, суд вважає поважними і об`єктивними та приходить до висновку про необхідність поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит, м. Перечин строк на подання суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, а саме, витрат на правничу допомогу, у справі №907/731/19.

На підставі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про призначення судового засідання з метою вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без виклику учасників процесу.

Водночас при визначенні дати судового засідання суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, графік розгляду призначених до слухань інших справ, які перебувають у провадженні судді Пригари Л.І. та заплановану відпустку судді Пригари Л.І. у грудні 2023 року січні 2024 року.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 119, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Перечинський Стеатит, м. Перечин процесуальний строк на подання суду доказів щодо розміру судових витрат, які сторона відповідача 1 сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи №907/731/19.

2. Призначити судове засідання з метою вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі №907/731/19 на 07 лютого 2024 р. на 17:00 год.

3. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань №1.

4. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

5. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Пригара Л.І.