Ухвала

від 15.07.2022 по справі 591/6550/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/6550/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/1053/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 27.05.2022 року відносно ОСОБА_8 , -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Сумського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 27.05.2022 року, яким ОСОБА_8 визнано не винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК України, та виправдано його, та ОСОБА_8 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України та, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Цим же вироком суду ОСОБА_8 залишено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 25.07.2022 року включно.

Ухвалою Сумського апеляційного суду 04.07.2022 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора і захисника, а 14.07.2022 року справу призначено до слухання на 13.30 год 02.09.2022 року.

З огляду на вказані обставини, а також на позицію прокурора, який в судовому засіданні, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , просив продовжити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання доцільності продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу.

Тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо обставин справи, думку прокурора, яка вважала за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт і не продовжувати тримання під вартою, перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку.

За приписами ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Зі змісту статті положень ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З матеріалів провадження вбачається, що на даний час існує вирок суду першої інстанції, що не набрав законної сили, відповідно до якого ОСОБА_9 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України за що призначено реальну міру покарання у виді тримання під вартою.

Колегія суддів враховує, що ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку обвинуваченого таких загроз, як: вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений ч.1 ст.177 КПК України можливого ухилення від суду, який став підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не зменшився та продовжує існувати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 вироком суду першої інстанції визнаний винним у вчиненні ряду злочинів, в тому числі і особливо тяжкого за який йому призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.

В апеляційній скарзі прокурора, між іншого, йдеться про необхідність призначення обвинуваченому за цей злочин, суворішого покарання довічного позбавлення волі, крім цього прокурор просила визнати винним ОСОБА_8 у всіх пред`явлених йому органами досудового розслідування обвинуваченнях. В свою чергу сторона захисту просила вирок суду першої інстанції змінити в частині правової кваліфікації дій обвинуваченого, призначити йому покарання у виді не 12, а 8 років позбавлення волі і просила звільни його з під варти у зв`язку з відбуттям цього покарання.

З урахуванням зазначеного, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в тому числі забезпечення його явки до суду, колегія суддів приходить до висновку, що зміна обвинуваченому запобіжного заходу буде передчасною, а тому вважає, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , має бути продовжений.

Керуючись ст.ст. 178, 183, 199, 331, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 вересня 2022 року, включно.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4